Рішення № 96483100, 22.04.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1970/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1, м. Харків до Фізична особа-підприємець Гільова Поліна Геннадіївна , Харківська міська рада , Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про скасування рішення, визнання договору недійсним та повернення майна за участю представників:

прокурор прокуратури Харківської області - Ткаченко К.О., посвідчення № 057315 від 09.10.20р.;

відповідача (ХМР) - Мартинова А.М., довіреність № 08-21/184/2-21 від 11.01.21р.;

відповідача (Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ХМР) - Мартинова А.М., довіреність № 289 від 14.01.21р.;

відповідача (ФО-П Гільова П.Г.) - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (перший відповідач), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (другий відповідач) та Фізичної особи-підприємця Гільової Поліни Геннадіївни (третій відповідач), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 №412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме п. 35 додатку до рішення;

- визнати недійсним в повному обсязі договір №5521-В-С від 28.11.2017 купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 кв.м., 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 кв.м. та 1/2 частини місця спільного користування № XIV площею 4,3 кв.м., загальною площею 85,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11, літ. "А-3", вартістю 416568 грн., укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Гільовою П.Г.;

- зобов`язати ФОП Гільову П.Г. повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 кв.м., 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 кв.м. та 1/2 частини місця спільного користування № XIV площею 4,3 кв.м., загальною площею 85,2 кв.м. та вартістю 416568 грн., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11, літ. "А-3";

- судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за наступними реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що рішення Харківської міської ради від 26.10.2016 №412/16 є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що прийнято з порушенням вимог ст. 345 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ст. ст. 1, 2, 4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. ст. 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Договір купівлі-продажу №5521-В-С від 28.11.2017, укладений на підставі вказаного рішення Харківської міської ради, підлягає визнанню недійсним, оскільки укладений з порушенням вимог ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 у позові відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.06.20р. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 у справі № 922/1970/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

18.08.20р. матеріали справи повернуто до Господарського суду Харківської області.

На підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.20р. справу передано для розгляду судді Шарко Л.В.

Ухвалою суду від 25.08.20р. справу №922/1970/19 призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

08.09.20р. від прокуратури надійшли письмові пояснення по справі.

14.09.20р. від відповідача (ХМР) надійшов відзив на позовну заяву.

14.09.20р. від відповідача (УКМП ДЕКМ ХМР) надійшов відзив на позовну заяву.

12.10.20р. в підготовчому засіданні оголошено протокольну ухвалу про продовження строку розгляду підготовчого провадження на 30 днів.

02.11.20р. від відповідача (ХМР) надійшли додаткові пояснення по справі.

09.11.20р. від відповідача (ФО-П Гільова П.Г.) надійшли письмові пояснення.

Ухвалою суду від 23.11.20р. за заявою відповідача (ХМР) провадження у справі 922/1970/19 зупинено до вирішення питання щодо прийняття до розгляду та закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/623/20 та опублікування повного тексту постанови.

Ухвалою суду від 04.03.21р. за клопотанням Харківської обласної прокуратури, поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 04.03.21р. заяву відповідача (ХМР) про зупинення провадження у справі, яка надійшла до суду 03.03.21р., - задоволено. Провадження у справі 922/1970/19 зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі № 922/3014/19 та опублікування повного тексту постанови. Зобов`язано сторін повідомити господарський суд Харківської області про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/3014.

Ухвалою суду від 29.03.21р. провадження у справі № 922/1970/19 поновлено. Закрито підготовче провадження по справі №922/1970/19 та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на "19" квітня 2021 р. о 14:00 год.

16.04.21р. від Харківської міської ради надійшло клопотання про відкладення.

Протокольною ухвалою суду від 19.04.21р. повідомлено учасників процесу, які були відсутні в судовому засіданні 19.04.21р., про те, що судове засідання відбудеться 22.04.21р. о 14:30 год. Додатково представників цих сторін повідомлено телефонограмами.

Представник прокуратури в судовому засіданні 22.04.21р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача (ХМР) в судовому засіданні 22.04.21р. проти позову заперечував.

Представник відповідача (УКМП ДЕКМ ХМР) в судовому засіданні 22.04.21р. проти позову заперечував.

Представник відповідача (ФО-П Гільова П.Г.) в судове засідання 22.04.21р. не з`явився.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

04.08.2016 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі Управління) та Фізичною особою-підприємцем Гільовою Поліною Геннадіївною укладено договір оренди № 4157 (далі - Договір) нежитлових приміщень 1-го поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 кв. м.; 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 кв.м.,1/2 частини місця спільного користування № XIV площею 4,3 кв.м., загальною площею 85,2 кв.м., у житловому будинку літ. "А-3", розташованому за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11.

Відповідно до п. 5.6. Договору орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.

Рішенням 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єкта комунальної власності територіальної громади м. Харкова" вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м Харкова шляхом викупу (згідно з додатком).

Згідно п. 35 додатку 1 до рішення нежитлові приміщення 1-го, 2-го поверхів в житловому будинку розташованому за адресою: м. Харків, Квітки-Основ`яненка, 11 літ. "А-3", загальною площею 85,2 кв.м підтягали приватизації шляхом викупу ФО-П Гільовою П.Г

На виконання вказаного рішення Управлінням комунального майна та приватизації доручено суб`єкту оціночної діяльності ФОП СОД Прокоп`євій І.Б. проведення оцінки вартості майна, нежитлових приміщень загальною площею 85,2 кв.м., за адресою: м. Харків, Квітки-Основ`яненка, 11 літ. "А-3" станом на 30.11.2016.

Відповідно до ст.ст. 4, 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" при проведенні оцінки майна, якщо зазначена оцінка затверджується уповноваженим органом місцевого самоврядування, проводиться обов`язкове рецензування звіту, яке полягає в критичному розгляді та наданні висновків щодо повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур вимогам нормативно-правових актів.

13.12.2016 проведено рецензування звіту. Згідно з висновком рецензента: звіт представлений суб`єктом оціночної діяльності Прокоп`євою І.Б., виконано згідно із загальноприйнятими нормами міжнародної практики оцінки нерухомості, керуючись стандартами та нормативними документами. Звіт про оцінку майна може бути використаний, згідно із метою оцінки - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для визначення вартості, з метою приватизації шляхом викупу.

Ринкова вартість зазначеного об`єкта складає 347140 грн. без урахування ПДВ.

28.11.2017 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради і ФОП Гільова П.Г. укладено договір купівлі-продажу № 5521-В-С.

Договір нотаріально засвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 4378.

Відповідно до акту № 5521-В.С. нежитлові приміщення передані ФОП Гільовій П.Г.

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор зазначив, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем. Прокурор наполягає на тому, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна, має укласти відповідний договір купівлі-продажу, як правило, за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкту, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що у звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заявці орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію будь які відомості про такі поліпшення відсутні. А отже, орендарем до органу приватизації не подавались документи, що містять невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації. Прокурор вважає, що обраний спосіб приватизації не тільки є незаконним, а й суперечить інтересам держави та територіальної громади.

Вважаючи, що під час прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради, в процесі здійснення процедури відчуження об`єктів нерухомості та укладання спірного договору купівлі-продажу відповідачами були порушені вимоги ЗУ "Про приватизацію державного майна", ЗУ "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012 - 2016 роки, Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 роки, що безпосередньо порушує права та інтереси територіальної громади м. Харкова, прокурор звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Харківської області, в якій просить: визнати незаконним та скасувати рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 №412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме п. 35 додатку до рішення; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28.11.2017 № 5521-В-С; повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачі зазначають про те, що твердження прокурора про те, що п. 35 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" незаконне та підлягає скасуванню є необґрунтованим та таким, що не підтверджене жодним належним та допустимим доказом у справі, посилаючись на наступне.

Відповідно до ст.327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування України" (далі - Закон) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 25 Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ст. 29 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об`єктів, які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

Згідно ст. 59 Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим законом.

У відповідності до ст. 60 Закону, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Як зазначено у відзивах відповідачів на позовну заяву, відповідно до інформації управління комунального майна та приватизації житловий будинок житловий будинок по вулиці Квітки Основ`яненко, 11, рішенням 12 сесії Харківської міської Ради народних депутатів 1 скликання від 28.09.1992 "Про комунальну власність міста Харкова" було включено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова у складі ЖЕУ-21 Дзержинського ЖЕО, правонаступником якого стало Державне комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Дзержинського району м. Харкова.

Виконавчим комітетом Харківської міської ради від 22.02.2007 було прийнято рішення №188 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 "Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова" щодо передачі житлового фонду міста з господарською відання житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності територіальної громади м. Харкова в господарське відання КП "Жилкомсервіс".

На виконання вказаного рішення, розпорядженням Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 189 від 28.02.2007, житловий фонд Дзержинського району м. Харкова, в тому числі і зазначений житловий будинок, було вилучено з договору про передачу майна в господарське відання з комунальним виробничим житловим ремонтно - експлуатаційним підприємством Дзержинського району м. Харкова, яке було правонаступником Державною комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства Дзержинського району м. Харкова, та зараховано до договору про передачу майна в господарське відання з комунальним підприємством "Жилкомсервіс".

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер:45698829 від 15.10.2015 нежитлові приміщення 1-го поверху №19-1-:-19-3 площею 33,7 м.кв., 2-го поверху №23-1 площею 47,2 м.кв., місце спільного користування №ХІV площею 8,7 м.кв., загальною площею 89,6 м.кв., в житловому будинку, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11, літ. "А-3", належали до комунальній власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

04.08.2016 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі Управління) та Фізичною особою-підприємцем Гільовою Поліною Геннадіївною укладено договір оренди № 4157 (далі- Договір) нежитлових приміщень 1-го поверху №19-1-:-19-3 площею 33,7 кв. м.; 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 кв.м., 1/2 частини місця спільного користування № XIV площею 4,3 кв.м., загальною площею 85,2 кв.м., у житловому будинку літ. "А-3", розташованому за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11.

Пунктом 5.6. Договору було визначено, що орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.

За твердженнями відповідачів, вказаний пункт відповідав положенням чинного на час укладення договору оренди законодавству України.

Статтею 11 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” передбачено, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами.

Відповідно до ст. 289 Господарського кодексу України, орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Рішенням 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єта комунальної власності територіальної громади м. Харкова" вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м Харкова шляхом викупу (згідно з додатком).

Згідно п. 35 додатку 1 до рішення нежитлові приміщення 1-го, 2-го поверхів в житловому будинку розташованому за адресою: м. Харків, Квітки-Основ`яненка, 11 літ. "А-3", загальною площею 85,2 кв.м. підлягали приватизації шляхом викупу ФОП Гільовою П.Г.

Відповідачі зазначають про те, що вказане рішення прийнято на підставі законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на момент прийняття оскаржуваного рішення власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 кв.м.; 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 кв.м., місця спільного користування № XIV площею 8,7 кв.м., загальною площею 89,6 кв.м., у житловому будинку літ. "А-3", розташованому за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка. 11 була територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Даний факт сторонами не заперечується.

Конституцією України передбачено, форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).

Тобто, за твердженнями відповідачів, вирішення питання щодо приватизації об`єктів комунального майна здійснюється органами місцевого самоврядування на пленарних засіданнях.

Стаття 140 Конституції України встановлює межі дії органів місцевого самоврядування - самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів України.

Тобто, як зазначають відповідачі в своїх відзивах, при прийнятті рішення Харківської міської ради "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16 Харківська міська рада діяла в межах своїх повноважень, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016р.р.

Також, відповідачі вказують про те, що прокурором не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами той факт, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушувало права інших осіб.

Щодо дотримання Харківською міською радою способу та порядку приватизації нежитлових приміщень 1-го поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 кв.м.; 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 кв.м., місця спільного користування № XIV площею 8,7 кв.м., загальною площею 89,6 кв.м., у житловому будинку літ. "А-3", розташованому за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка. 11, відповідачами зазначено наступне.

Згідно ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Оскільки предметом спору є питання приватизації нерухомого майна, яке є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова тому, за твердженнями відповідачів, застосуванню підлягають норми законів України "Про місцеве самоврядування", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11 (чинне на момент прийняття оскаржуваного рішення та укладання договору).

Відповідно до ч.4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється в тому числі шляхом викупу.

Згідно ст. 4,5 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцями об`єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно Фонд державного майна України та органи приватизації, створені місцевими Радами. Покупцями об`єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна".

Відповідно до статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" включення об`єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.

Програма приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 визначає основні цілі, пріоритети, завдання, способи приватизації комунального майна, групи об`єктів, що підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації та надходження коштів від приватизації до бюджету міста Харкова, завдання щодо реалізації стратегії відносин власності в 2012-2016 рр. та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.

Приватизація майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, здійснюється на підставі рішень сесій Харківської міської ради.

Продавцем об`єктів приватизації є Харківська міська рада від імені територіальної громади міста в особі управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Покупцями об`єктів приватизації можуть бути: фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства); юридичні особи, зареєстровані на території України; юридичні особи інших держав.

Ініціатива щодо приватизації об`єктів комунальної власності може виходити як від Управління, так і від осіб, які можуть бути покупцями відповідно до законодавства. Ініціатива щодо відчуження об`єктів комунальної власності може виходити як від Управління, так і від інших виконавчих органів Харківської міської ради, осіб, які можуть бути покупцями відповідно до законодавства.

Ініціатива щодо визначення способу приватизації належить Управлінню.

Ця Програма діє до прийняття Харківською міською радою нової Програми приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Програма приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17 визначає мету, пріоритети та умови приватизації комунального майна територіальної громади міста на 2017-2022.

При прийнятті рішень щодо приватизації узгодження, які надійшли до Управління до набуття чинності цієї Програми, вважаються дійсними.

Продаж об`єктів комунальної власності, які до набрання чинності цієї Програми включено до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, та щодо яких прийнято рішення про приватизацію, а також таких, що перебувають в процесі приватизації, здійснюється відповідно до прийнятого рішення про приватизацію з урахуванням способів продажу, передбачених цією Програмою, якщо це не суперечить п. 3.10 цієї Програми.

Ця Програма діє до прийняття Харківською міською радою Програми приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на наступний період.

Згідно положень Програми приватизація майна, що знаходиться в комунальні власності територіальної громади м. Харкова, здійснюється на підставі рішень сесій Харківської міської ради.

Відповідно до Програми продавець - територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління.

Покупцями об`єктів приватизації можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України крім передбачених пп. 1.3.3 цієї Програми; юридичні особи інших держав, крім передбачених пп. 1.3.3 цієї Програми.

До об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, належать в тому числі, окреме індивідуально визначене майно (рухоме та нерухоме майно, у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення).

Ініціатива щодо приватизації об`єктів комунальної власності може виходити як від Управління, так і від інших виконавчих органів Харківської міської ради, осіб, які можуть бути покупцями відповідно до законодавства.

Ініціатива щодо визначення способу приватизації належить Управлінню.

Управління має право залучати незалежних консультантів і суб`єктів оціночної діяльності для проведення робіт щодо приватизації об`єктів комунальної власності, у тому числі на конкурентній основі.

Приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою.

Приватизація об`єктів здійснюється шляхом: викупу; продажу об`єкті приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу об`єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс); іншими способами, які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об`єктів окремих галузей.

Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.

Орендарі, що виявили бажання приватизувати орендоване майно, подають до Управління заяву про включення такого майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Управлінням готується проект рішення сесії Харківської міської ради з переліками об`єктів, що пропонуються для приватизації за способами їх приватизації.

Рішення про затвердження переліків об`єктів, що підлягають, приватизації, приймається на пленарному засіданні сесії Харківської міської ради за поданням Управління.

Після затвердження на сесії Харківської міської ради переліків об`єктів, що підлягають приватизації, Управління здійснює заходи щодо приватизації об`єктів відповідно до чинного законодавства.

28.11.2017 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради і ФОП Гільовою Поліною Геннадіївною укладено договір купівлі-продажу № 5521-В-С.

Договір нотаріально засвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 4378.

Відповідно до акту прийому - передачі № 5521-В-С нежитлові приміщення передані ФОП Гільовій П.Г.

Таким чином, за твердженнями відповідачів, Харківською міською радою дотримано способу та порядку приватизації спірних нежитлових приміщень у порядку, встановленому законом.

Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу, то відповідачі вказують про те, що в даному випадку, сторони уклали договори купівлі-продажу при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля, відповідала зовнішньому її прояву, тому посилання прокурора на те, що спірні правочини не відповідають ст. 203 ЦК України не підтверджені належними та допустимими доказами.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 6 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація об`єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства, порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі - продажу об`єкта приватизації.

Так, згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України "Про приватизацію державного майна", приватизація проводиться з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки. Приватизація здійснюється на основі принципів, зокрема, законності, відкритості та прозорості, забезпечення конкурентності продажу, якщо інше не визначено цим Законом.

Частиною 4 ст.3 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.6 ст.29 Закону України "Про приватизацію державного майна", порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Згідно із ч.1 ст. 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна", з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за групами, серед іншого, до групи А відноситься окреме індивідуально визначене майно (рухоме та нерухоме, згідно абз. 2), у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано.

Частиною 2 ст. 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації.

Відповідно до ч.2 ст.16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна", викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", продавцями об`єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно органи приватизації, створені місцевими Радами.

В частинах 1 та 3 ст.11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" зазначено, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 №565/11 затверджено Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016.

Відповідно до п.5.4 вказаної програми продаж об`єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом.

Орендар має переважне право на викуп орендованого майна, якщо ним за згодою орендодавця здійснені за рахунок власних коштів поліпшення, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше 25 відсотків залишкової вартості майна (будинки, споруди, приміщення) (п.5.7).

Рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 №691/17 затверджено Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки (далі - Програма), яка діяла на момент приватизації майна.

Відповідно до п.3.3. Програми, приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою.

Пунктом 3.4. Програми передбачено, що одним зі шляхів приватизації об`єктів є викуп.

Згідно п. 12.2 Програми, продаж об`єктів комунальної власності, які до набрання чинності цієї Програми включено до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, та щодо яких прийнято рішення про приватизацію, а також таких, що перебувають в процесі приватизації, здійснюється відповідно до прийнятого рішення про приватизацію з урахуванням способів продажу, передбачених цією Програмою, якщо це не суперечить п. 3.10 цієї Програми.

Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.

Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений наказом ФДМ України від 02.04.2012 №439.

Відповідно до п. 8.1. Порядку, викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затверджений наказом ФДМ України від 27.02.2004 №377.

Відповідно до п. 2.1. Порядку, ідентифікацією поліпшень орендованого нерухомого майна (далі - ідентифікація поліпшень) є встановлення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання факту відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей (далі - поліпшення), наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця. Ідентифікуються поліпшення, що здійснені протягом строку дії договору оренди та наявні на дату оцінки.

Пунктом 2.2 Порядку, затверджено перелік підтверджувальних документів про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації.

З вищевикладеного вбачається, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу, як правило, за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж).

Проте, у виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкту, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що в звітах про оцінку майна, договорі оренди та додаткових угодах до нього, договорах купівлі-продажу, заявці Орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію будь-які відомості про такі поліпшення відсутні. Орендарем до органу приватизації, тобто до Управління комунального майна, не подавались документи, передбачені п. 2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації.

Таким чином, Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, а обраний спосіб приватизації не тільки є незаконним а й суперечить інтересам держави та територіальної громади, в зв`язку з тим, що він фактично свідчить про умисне не проведення конкурсного продажу цих об`єктів (аукціон або конкурс), що виключає можливість отримати за об`єкт приватизації більше ринкової вартості, адже на аукціон або конкурс такий об`єкт виставляється з початковою вартістю, що дорівнює ринкової та в ході їх проведення ціна продажу може збільшитись.

Крім того, прокурор вказує про те, що Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Орендар були обізнані про порушення процедури приватизації шляхом викупу орендарем, а не шляхом аукціону чи конкурсу, адже в договорі купівлі-продажу наявні посилання на Програму приватизації, у якій зазначено що викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними шагами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.

Також, невірне обрання способу приватизації є порушенням, допущеним не лише Відповідачами № 1 та № 2 (Харківською міською радою, Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,) але й набувачем майна - ФОП Гільова П.Г.

Відсутність поліпшень орендованого майна - нежитлових приміщень 1-го поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 кв.м., 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 кв.м. та 1/2 частини місця спільного користування № XIV площею 4,3 кв.м., загальною площею 85,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11, літ. "А-3", як одна з необхідних умов для застосування конкурсної процедури його приватизації, є подією (юридичним фактом), на яку має вплив виключно така особа, як Орендар (покупець, набувач).

Так само і подання до органу приватизації документів, передбачених п. 2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого Наказом ФДМУ від 27.02.2004 № 377, є виключно залежною від Орендаря подією.

Так, відповідно до ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції на момент виникнення правовідносин) викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Отже, Закон пов`язує виникнення в орендаря права на викуп майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення.

Відповідачами не спростовано тверджень прокурора про те, що в звітах про оцінку майна, договорі оренди та додаткових угодах до нього, договорах купівлі-продажу, заявці Орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію будь-які відомості про такі поліпшення відсутні. Орендарем до органу приватизації, тобто до Управління комунального майна, не подавались документи, передбачені п. 2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації.

В оспорюваному рішенні Ради від 26.10.16 №412/16 зазначено, що його прийнято на підставі Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 р.р., затвердженої рішенням Ради від 23.12.2011 № 565/11.

Зазначена Програма приватизації визначає основні цілі, пріоритети, завдання, способи приватизації комунального майна, групи об`єктів, що підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації та надходження коштів від приватизації до бюджету міста Харкова, завдання щодо реалізації стратегії відносин власності в 2012-2016 роках і відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.

Відповідно до пункту 1.1 Програми приватизації, її розроблено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.

Метою приватизації є підвищення ефективності використання майна, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою забезпечення соціально-економічного розвитку міста, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до міського бюджету (пункт 1.3 Програми приватизації).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 Програми приватизації, продаж об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою для кожної групи об`єктів. Умови відчуження об`єктів комунальної власності визначено цією Програмою та чинним законодавством України. Одним із способів, що застосовується при індивідуальній приватизації, є конкурсний продаж як інструмент збалансування досвіду та переваг, наявних у покупців, які можуть посилити конкурентні переваги підприємства, та збільшення розміру ціни об`єкта.

Відповідно до п.5.4 вказаної Програми приватизації продаж об`єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом.

Орендар має переважне право на викуп орендованого майна, якщо ним за згодою орендодавця здійснені за рахунок власних коштів поліпшення, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше 25 відсотків залишкової вартості майна (будинки, споруди, приміщення) (п.5.7).

При цьому необґрунтованим є посилання відповідачів про право Ради самостійно обирати будь-який спосіб приватизації на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 № 14-рп/2000 у справі № 1-16/2000 за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні № 163 "Черемшина" щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації), оскільки Конституційний Суд України в цьому рішенні роз`яснив, що право органів, які здійснюють функції розпорядження державною власністю, самостійно визначати спосіб приватизації обмежується випадками, передбаченими законом.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.06.2020 у справі № 922/2593/19, від 17.06.2020 у справі № 922/1958/19, від 23.06.2020 у справі № 922/1970/19, від 07.07.2020 у справі № 922/2932/19, від 08.07.2020 у справі №922/1969/19.

Статтею 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з вимогами частин 1, 2 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно зі ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності правочину, так і іншою зацікавленою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною п`ятою статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Харківська міська рада.

При цьому статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада міста Харкова як власник спірного об`єкта нерухомості делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Тобто воля територіальної громади, як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Таким чином, здійснення Харківською міською радою розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися, як вираження волі територіальної громади.

Таку правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 року у справі № 3-604гс16.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.03.2017 у справі №916/2130/15.

Отже, договір купівлі-продажу №5521-В-С від 28.11.2017 підлягає визнанню недійсними, оскільки укладений з порушенням вимог ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України.

У зв`язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу №5521-В-С від 28.11.2017 суд вважає обґрунтованою вимогу прокурора про зобов`язання ФОП Гільову П.Г. повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 кв.м., 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 кв.м. та 1/2 частини місця спільного користування № XIV площею 4,3 кв.м., загальною площею 85,2 кв.м. та вартістю 416568 грн., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11, літ. "А-3".

Щодо посилань сторін на практику Європейського суду з прав людини у застосуванні статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання держави у право на мирне володіння майном, суд зазначає наступне.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує захист права володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими зазначене майно було набуте у власність.

Критерій законності означає втручання держави у право власності особи, яке повинно здійснюватися на підставі закону – нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад, чи сфер людської діяльності.

Верховним Судом у постанові від 20.02.2020р. у справі № 297/616/17 наголошено, що вищезазначені висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого Протоколу, можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна.

Приймаючи до уваги, що судом було встановлено невірне обрання способу приватизації, що є порушенням, допущеним не лише Харківською міською радою та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, але й набувачем майна - ФОП Гільовою П.Г., то, в даному випадку положення практики Європейського суду з прав людини у застосуванні статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання держави у право на мирне володіння майном, не застосовуються, оскільки отримання набувачем майна було здійснено незаконним шляхом.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

На підставі вищевикладеного, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора та вважає, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 59, 124, 129, 140 ,144 Конституції України; ст.ст. 203, 215, 216, 256, 261, 267, 327 Цивільного кодексу України; ст. 289 Господарського кодексу України; ст. 1, 10, 16, 25, 26, 29, 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування України"; ст. ст. 3-5, 7, 11, 18-21 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"; ст. ст. 3, 15, 15-1, 16-2, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна"; ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 №412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме п. 35 додатку до рішення.

Визнати недійсним в повному обсязі договір №5521-В-С від 28.11.2017 купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 кв.м., 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 кв.м. та 1/2 частини місця спільного користування № XIV площею 4,3 кв.м., загальною площею 85,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11, літ. "А-3", вартістю 416568 грн., укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Гільовою П.Г.

Зобов`язати ФОП Гільову П.Г. повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 кв.м., 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 кв.м. та 1/2 частини місця спільного користування № XIV площею 4,3 кв.м., загальною площею 85,2 кв.м. та вартістю 416568 грн., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11, літ. "А-3".

Стягнути з Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького,4, код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького,4, код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір в сумі 960,50 грн.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гільової Поліни Геннадіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького,4, код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір в сумі 2881,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "23" квітня 2021 р.

Суддя Л.В. Шарко