Рішення № 96480957, 20.04.2021, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/3906/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та ОСОБА_2 , третьої особи Сокальської міської ради про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Адвокат Леонтьєв О.В. звернувся в суд з позовом до відповідачів та третьої особи і просить суд зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4624884800:13:003:0004 площею 0,1047га та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Львівська область Сокальський район с.Зубків, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1298583146248 із закриттям розділу.

Свої вимоги мотивує наступним.

Позивач ОСОБА_1 проживає в с.Зубків Сокальського району Львівської області.

З метою будівництва будинку він звернувся у Переспівську сільську раду, яка рішенням від 05.05.1996р. виділила йому земельну ділянку, розміром 0,25га під будівництво індивідуального житлового будинку, господарських приміщень, гаражу по АДРЕСА_1 , біля господарства ОСОБА_3 , дозволила будівництво та зобов`язало ОСОБА_1 оформити паспорт на забудову земельної ділянки.

Рішенням Переспівської сільської ради від 15.03.1999р. затверджено матеріали попереднього погодження та надано дозвіл ОСОБА_1 на виділення земельної ділянки розміром 0,25га для будівництва житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_1 та зобов`язано виготовити технічний паспорт на забудову земельної ділянки.

12.10.2000р. Рішенням Переспівської сільської ради №26 затверджено проект відводу та передачу земельної ділянки площею 0,3358га у приватну власність під будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка площею 0,3358га, яка виділена ОСОБА_1 та знаходиться у його власності винесена в натуру, встановлені її межі відповідно до Акту встановлених меж, а також закладені межові знаки, згідно карточки закладки межового знаку.

На підставі рішення Переспівської сільської ради №26 від 12.10.2000р. ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на вищевказану земельну ділянку.

У жовтні 2020р. ОСОБА_2 висловила вимогу щодо звільнення частини належної позивачу земельної ділянки у зв`язку із оформленням нею права власності в порядку спадкування.

Земельна ділянка ОСОБА_2 з кадастровим номером 4624884800:13:003:0004 площею 0,1047га сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 25.04.2017р. ПП «Земельно-кадастрове бюро» та зареєстрована відділом у Сокальському районі Міськрайонного управління у Сокальському районі та м.Червонограді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Зазначає, що вказаними діями порушено право власності ОСОБА_1 на землю, оскільки він володіє, користується і розпоряджається земельною ділянкою.

25.01.2021р. представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свої заперечення мотивує наступним.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за наявності).

Під втручанням у діяльність Державного кадастрового реєстратора розуміється прямо не передбачена законодавством дія будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань, яка стосується здійснення Державним кадастровим реєстратором повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком (п.5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051).

Таким чином, позивач просить суд зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області вчинити дії, а саме, втручатися в компетенцію Державного кадастрового реєстратора, що є прямим порушенням ЗУ «Про Державний земельний кадастр».

З огляду на законодавчо встановлений порядок державної реєстрації земельних ділянок, а також скасування останньої, вважають заявлені позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Також, позивач звернувся із позовними вимогами про зобов`язання вчинити дії. Проте наслідком дій щодо реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, яку просить скасувати позивач, є рішення Державного кадастрового реєстратора про реєстрацію земельної ділянки. При цьому реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4624884800:13:003:0004 не оскаржувалась та незаконною не визнавалась.

З наведеного вбачається, що спосіб захисту права було обрано помилково без врахування законодавства та обставин справи.

Крім цього позивач просить скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 4624884800:13:003:0004. Разом з тим, речове право ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку не припинялося.

Тому вважають, що задоволення позовних вимог призведе до порушення конституційних прав громадянина.

09.02.2021р. відповідач ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити.

Свої заперечення мотивує наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка, ОСОБА_4 . Після її смерті відповідачка, як спадкоємець за заповітом успадкувала земельну ділянку, яка розташована в с.Зубків, площею 0,1047га та передана для ведення особистого селянського господарства, що належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №026796, 616 виданого Переспівською сільською радою Сокальського району 10.08.1995р. і зареєстрованого в книгу записів державних актів за №296, кадастровий номер 4624884800:13:003:0004.

12.07.2017р. їй видано свідоцтво про право на спадщину вищевказаної земельної ділянки та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №91789248 виданого 12.07.2017р. вона є власником вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Зазначає, що дана земельна ділянка входить до категорії земель сільськогосподарського призначення цільове призначення якої для ведення особистого підсобного господарства, а ОСОБА_1 виділено земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що входить до категорії землі житлової та громадської забудови.

Зміни цільового призначення земельної ділянки ніхто не проводив, також, дана земельна ділянка знаходилась у приватній власності та не була вільною. Тому твердження позивача, що саме оспорювана земельна ділянка була виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд є хибною та такою, що не відповідає дійсності та бездоказовою.

Також, зазначає, що Державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_4 видавався 10.08.1995р., а державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_1 – 19.10.2001р.

Вважає, що твердження позивача, що її земельна ділянка належить йому є безпідставним.

Крім цього, позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що Переспівською сільською радою проводився обмін земельними ділянками. Жодних актів вона не підписувала та жодного обміну не проводилось.

22.02.2021р. представник позивача – адвокат Леонтьєв О.В. надав додаткові пояснення до позовної заяви, в яких просив вирішувати справу за наявними матеріалами справи без врахування відзивів відповідачів, оскільки такі подані з порушенням строку встановленого судом.

Представник позивача – адвокат Леонтьєв О.В. в судове засідання не прибув. 19.04.2021р. до суду надійшла чергова заява від представника позивача – адвоката Леонтьєва О.В., в якій останній просив відкласти розгляд справи на інший день у зв у зв`язку із зайнятістю в іншій справі в Залізничному районному суді м.Львова, однак не надав жодних підтверджуючих документів (повістки, повідомлення, тощо).

В той же час, представник позивача завчасно, був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи, також, надав відповідь на відзив відповідача.

Разом з цим, Кабінет Міністрів України Постановою від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановив карантин на території України з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2021 року, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

При цьому, Рада суддів України (далі- РСУ)11.03.2020р. звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Аналогічні положення також містяться в рекомендації Вищої Ради Правосуддя України (далі- ВРП) від 01.04.2021р.

Крім цього, РСУ та ВРП просять громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Таким чином, з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню вірусу та дотримання правил дистанціювання громади та з метою недопущення затягуванню розгляду справи та відкладення їх на дати після стабілізації епідеміологічного стану в країні, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи слід проводити у відсутності представника позивача – адвоката Леонтьєва О.В.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в судове засідання не прибув.

Відповідач ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи Сокальської міської ради в судове засідання не прибув.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази у справі суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено: право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Рішенням Переспівської сільської від 05.05.1996р. ОСОБА_1 виділено земельну ділянку, розміром 0,25га під будівництво індивідуального житлового будинку, господарських приміщень, гаражу по АДРЕСА_1 , біля господарства ОСОБА_3 та дозволила будівництво і зобов`язала ОСОБА_1 оформити паспорт на забудову земельної ділянки.

Рішенням Переспівської сільської ради від 15.03.1999р. затверджено матеріали попереднього погодження та надано дозвіл ОСОБА_1 на виділення земельної ділянки розміром 0,25га для будівництва житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_1 та зобов`язано виготовити технічний паспорт на забудову земельної ділянки.

12.10.2000р. Рішенням Переспівської сільської ради №26 затверджено проект відводу та передачу земельної ділянки площею 0,3358га у приватну власність під будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Переспівської сільської ради №26 від 12.10.2000р. ОСОБА_1 29.10.2001 року видано державний акт на право приватної власності на вищевказану земельну ділянку серія на право приватної власності на землю.

Тобто, дослідженими вище рішенням Переспівської сільської ради встановлено, що земельна ділянка площею 0,3358га надана ОСОБА_1 , яка спершу виділялася останньому в розмірі 0,25га, знаходиться у його власності та на даний час винесена в натуру, встановлені її межі відповідно до Акту встановлених меж, а також закладені межові знаки, згідно карточки закладки межового знаку.

Крім цього, з дослідженого в судовому засіданні витягу з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.07.2017р. встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1047га, кадастровий номер 4624884800:13:003:0004, яка розташована в с.Зубків Сокальського району Львівської області, з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер:2-1159 виданого 12.07.2017р. державним нотаріусом Сокальської державної нотаріальної контори.

Також, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_4 , яка помела ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим ним була успадкована земельна ділянка, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЛВ 026796 виданого Переспівською сільською радою Сокальського району Львівської області 10.08.1995р. і зареєстрованого в книгу записів державних актів на право приватної власності на землю за №296 , що стверджується свідоцтвом про смерть та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.

Згідно з ч. 1 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Пунктом «д» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено можливість захисту права на земельні ділянки шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Спеціальним законом, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон). Відповідно до ст. 1 Закону державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 6 Закону).

За нормами ст. 9 Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов`язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється (частина 7 статті 9 Закону).

Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки відповідно до норм, встановлених частиною 8 статті 9 та частиною 2 статті 24 Закону.

Згідно п. 8 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок, обтяжень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюється Державними земельними реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто обласного значення). Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

У відповідності до ч. 10 ст. 24 Закону державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся із позовними вимогами про зобов`язання вчинити дії. Проте наслідком дій щодо реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, яку просить скасувати позивач, є рішення Державного кадастрового реєстратора про реєстрацію земельної ділянки. При цьому, сама реєстрація земельної ділянки належної ОСОБА_2 не оскаржувалась та незаконною не визнавалась.

Крім цього, позивач просить скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером: 4624884800:13:003:0004. Однак, речове право ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку не припинялось.

Разом з цим, слід зазначити, що у даному випадку вбачається недобросовісна поведінка власника землі, який виносив рішення двом окремим громадянам щодо однієї ж і тієї земельної ділянки.

На підставі вищенаведеного суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та ОСОБА_2 , третьої особи Сокальської міської ради про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 200 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та ОСОБА_2 , третьої особи Сокальської міської ради про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку – відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.04.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Головне територіальне управління Держгеокадастру у Львівській області, ЄДРПОУ: 39769942, місце знаходження: проспект Чорновола, 4, м.Львів.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Сокальська міська рада, ЄДРПОУ: 26205171, місце знаходження: вул.Шептицького, 44 м.Сокаль Львівської області.

Головуючий: Л. Ю. Фарина