Рішення № 96480553, 22.04.2021, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/81/2021

Справа № 325/16/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року Приазовський районний суд Запорізької області

у складі:

головуючого судді: Діденко Є.В.,

за участі секретаря: Краснової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача - ОСОБА_2, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості заборгованість за кредитним договором № 0861481101/Т/973812 від 29 березня 2013 року в розмірі 51783 грн., а також судові витрати в сумі 2102 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 29.03.2013 року між ПАТ «АКТАБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0861481101/Т/973812. Між ПАТ «АКТАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 23.03.2018 року укладено договір № 2 про відступлення прав вимоги, у відповідності до якого позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Відповідно до Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 51783 грн., з яких: 44743 грн. - сума основного боргу; 9 грн. - проценти; 7031 грн. - заборгованість за комісією. На виконання п 3.4 Договору про відступлення прав вимоги, відповідачу було направлено повідомлення про відступлення прав вимоги. Враховуючи, що відповідач не виконав умови кредитного договору, позивач просить стягнути з нього суму боргу, а також судові витрати. Також зазначає, що відповідно до п. 5.3. Кредитного договору. Термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та/або штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 10 (десять) років.

Ухвалою судді від 12 січня 2021 року відкрито спрощене провадження по справі, призначено справу до розгляду на 09 лютого 2021 року; зобов`язано позивача у строк до 05.02.2021 року надати суду розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором сум відсотків, комісій і штрафів, із зазначенням дат і періодів нарахування, бази нарахування і періоду прострочення.

05.02.2021 року до суду від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надійшла заява з проханням відстрочити виконання ухвали суду від 12.01.2021 року в частині витребування розрахунків. Крім того, просили залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПАТ «АКТАБАНК» та витребувати в нього розрахунок заборгованості за період з 29.03.2013 по 23.03.2018 року нарахованої за кредитним договором, укладеним між відповідачем та ПАТ «АКТАБАНК», оскільки заборгованість по даному кредитному договору нараховувалась саме ПАТ «АКТАБАНК».

Ухвалою суду від 09 лютого 2021 року відкладено розгляд справи на 09.03.2021 року, в задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи відмовлено з підстав його необґрунтованості, повторно витребувано з позивача у строк до 05.03.2021 року розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором сум відсотків, комісій і штрафів, із зазначенням дат і періодів нарахування, бази нарахування і періоду прострочення. Також витребувано в ПАТ «АКТАБАНК» розрахунок заборгованості за період з 29.03.2013 року по 23.03.2018 року нарахованої за кредитним договором № 0861481101/Т/973812 від 29.03.2013 року, укладеним між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ «АКТАБАНК».

16.02.2021 року до суду від позивача надійшли документи, а саме: копії виписки по особовим рахункам з 29.03.2013 року по 23.03.2018 року, розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 23.03.2018 року по 30.11.2020 року.

29.03.2021 року ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання представника відповідача та відкладено судове засідання до 22.04.2021 року для підготовки відзиву та надання доказів.

13.04.2021 року до суду надійшов відзив на позов від ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Рабушко В.С., в якому відповідач не погодився з наданим позивачем розрахунком заборгованості та надав контррозрахунок на основі витребуваних особових рахунків. Стверджує, що за вказаним кредитним договором наявна переплата, а не заборгованість. Посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, проте, в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу. При цьому банк нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, що є незаконним. Тому просить відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання позивач уповноваженого представника не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи без участі позивача.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник не з`явилися. Адвокат Рабушко В.С. надав суду клопотання про розгляд справи без нього та за відсутності відповідача, позов не визнають.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням неявки сторін в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності та аргументи сторін, суд приходить до наступного.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Правовідносини сторін регулюються такими нормами права.

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 512, ст. 513 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», (в редакції чинній на момент укладення кредитного договору) передбачено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Згідно з ч. 4 ст. 11 вказаного Закону, кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Судом встановлено, що 29 березня 2013 року в смт. Приазовське між ПАТ «АКТАБАНК» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0861481101/Т/973812, відповідно до у мов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 100 000,00 грн., в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплату процентів, комісій в обумовлені договором строки. Розмір процентів за користування кредитом 0,01 % (п. 2.1 кредитного договору).

Пунктом 2.1.2 кредитного договору встановлено, що позичальник сплачує банку щомісячну комісію за супроводження кредиту в розмірі 2400, що розраховується як 2,4 % від суми кредиту.

Згідно з п. 2.1.2.1 кредитного договору, в день підписання кредитного договору клієнт сплачує банку комісію за надання кредитних коштів у розмірі 2,00 % від суми кредиту, що складає 2000 грн.

Відповідно до п. 2.1.3 кредитного договору, розмір щомісячного платежу становить 4067,09 грн., кінцева дата погашення кредиту до 28.03.2018 року.

Пункти 3.5, 3.6, 3.8, 3.9, 3.10, 3.11, 4.3.5, 4.3.9 кредитного договору регулюють порядок сплати кредиту, в тому числі суми комісії і відповідальність за несвоєчасну оплату.

Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено сплату штрафу в розмірі 350,00 грн. за кожний прострочений щомісячний платіж або його частину.

В Додатку № 1 до кредитного договору сторонами погоджено графік платежів.

Згідно з договором № 2 про відступлення права вимоги від 23.03.2018 року та протоколу електронного аукціону від 15.03.2018 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» придбало у ПАТ «АКТАБАНК» право вимоги за кредитними договорами до боржників згідно Реєстру у Додатку № 1 (а.с. 13-16).

Відповідно до витягу з Додатку № 1 до Договору № 2 про відступлення права вимоги від 23.03.2018 року, до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0861481101/Т/973812 від 29.03.2013 року в сумах: 44743 грн. - основний борг; 7031 грн. - комісія; 9 грн. - проценти.

27.03.2018 року позивач направив до відповідача повідомлення про відступлення прав вимоги.

На підтвердження розміру заявлених позовних вимог, позивач надав суду розрахунок заборгованості (а.с. 11). Проте, даний розрахунок не містить жодних відомостей про періоди і суми нарахувань заборгованості, а також сплати кредиту, і лише фіксує суму боргу у розмірі, отриманому позивачем в порядку відступлення прав вимоги станом на 23.03.2018 року, а саме: 44743,00 грн. - сума основного боргу, 7031,00 грн. - сума комісії.

Ухвали суду від 12.01.2021 р. та 09.02.2021 р. в частині надання розрахунку заборгованості за період до 23.03.2018 року, позивачем виконані не були.

Згідно із наданим представником відповідача контррозразунком заборгованості, відповідач сплатив за тілом кредиту 120 498,33 грн., за комісіями 79200,00 грн., за відсотками - 20,21 грн.

Судом детально досліджено виписку по особовому рахунку за кредитним договором № 0861481101/Т/973812 від 29.03.2013 року (а.с. 57-73), та встановлено, що відповідачем за період з 29.03.2013 року по 14.06.2016 року сплачено грошові кошти, які були зараховані на погашення основного боргу в загальній сумі 120498 грн. 33 коп. При цьому, судом не встановлено порушення відповідачем строків сплати чергових платежів, які передбачені графіком платежів, навпаки, відповідач сплачував кошти у більшому розмірі, ніж передбачено договором. Зокрема, 15.08.20214 року відповідач сплатив обов`язковий черговий платіж на суму 4067,09 грн., з яких 1666,46 грн. зараховано на погашення боргу за тілом кредиту, 2400,00 грн. - комісія, та 0,63 грн. - проценти, а 21.08.2014 року відповідач додатково сплатив суми на погашення кредиту - 9429,00 грн., 23584,00 грн. та 32 229,00 грн., всього 65242,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що наданий відповідачем контррозрахунок узгоджується із даними виписки по особовому рахунку та підтверджує повне повернення отриманої суми кредиту в розмірі 100 000,00 грн., і навіть сплату його у більшому розмірі, ніж передбачено умовами договору.

Оскільки відповідач виконав своє зобов`язання по поверненню суми кредиту, то відсутні підстави і для стягнення комісії.

У зв`язку з цим, суд вважає, що позивачем не було доведено порушення відповідачем умов кредитного договору. Також, позивачем не надано доказів на спростування розрахунку відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

Суд зазначає, що з урахуванням положень статті 517 ЦК України, позивач як новий кредитор у зобов`язанні не має права посилатись на ненадання йому попереднім кредитором розрахунку заборгованості та іншої необхідної інформації, як на підставу звільнення від доказування заявлених позовних вимог.

Водночас, суд не враховує заперечення відповідача в частині незаконності нарахування комісії, оскільки в цій частині позовних вимог суд відмовляє за відсутності заборгованості, а тому немає необхідності надавати оцінку таким доводам. Зустрічних позовних вимог про визнання положень кредитного договору недійсними, відповідач не заявляв.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача - ОСОБА_2, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду складено 22.04.2021 року.

Суддя: Є.В. Діденко