Рішення № 96480404, 14.04.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.04.2021

Справа № 334/6537/19

Провадження № 2/334/348/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря судового засідання Панасюри Н.С.,

представника позивача адвоката Мітіної І.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Гришина Варвара Іванівна про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом та за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Запорізької міської ради, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Гришина Варвара Іванівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом та за законом. Під час підготовчого судового засідання подала уточнену позовну заяву про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом та за законом.

В позові зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна бабуся, ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 .

Після її смерті залишилось спадкове майно, квартира АДРЕСА_1 , а також недоотримана пенсія у розмірі 1537,18 грн.

Квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 , 1/2 частина на підставі договору міни нерухомості, зареєстрованого Товарною Біржею «Українська» від 02.06.1998р., за р№ 10688 та 1/2 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Восьмою Запорізькою державною нотаріальною конторою 03.07.2001 року за р № 2-223.

За життя, ОСОБА_3 залишила заповіт від 17.05.2000р. за № 1-199, посвідчений державним нотаріусом Першої Запорізької державної нотконтори, ОСОБА_4 . Згідно вказаного заповіту вона розпорядилась своїм майном, а саме належну їй квартиру АДРЕСА_1 заповіла позивачці, її внучатій племінниці, ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище позивачки) та своєї рідній сестрі ОСОБА_7 , в рівних долях кожному. Інших спадкоємців у ОСОБА_3 не має.

17.11.2016 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Запорізького нотаріального округа Гришиної В.І. з заявою про прийняття спадщини після двоюрідної бабусі, ОСОБА_3 . Заведено спадкову справу № 28/2016р., але постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 287/02-14 від 27.08.2019р. їй було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з тим, що спадкоємцем не надано оригіналу правовстановлюючих документів, підтверджуючих право власності спадкодавця, а саме договору міни нерухомості від 02.06.1998р., зареєстрованого Товарною Біржею «Українська» від 02.06.1998р., за р№ 10688.

Рідна бабуся позивачки, ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_2 .

Позивачка, як єдина спадкоємиця за правом представлення, згідно ст. 1266 ЦК України отримала після неї спадщину, та свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.12.2012 року, зареєстровано в реєстрі за № 2185, приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округа Гришиною В.І.

Позивачка прийняла спадок, після своєї бабусі, ОСОБА_7 , по праву представлення у зв`язку зі смертю своєї матері, ОСОБА_23 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рідна бабуся позивачки, ОСОБА_7 , померла раніше своєї сестри, спадкодавця за заповітом, ОСОБА_3 , в наслідок чого, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом. Інших спадкоємців у ОСОБА_7 , крім позивачки не було.

У зв`язку з відсутністю свідоцтво про шлюб, спадкодавця за заповітом, ОСОБА_3 , яким підтверджується зміна її дошлюбного прізвища « ОСОБА_3 » на шлюбне « ОСОБА_3 », так як шлюб реєструвався в Росії, позивачка просить встановити факт її родинних відносин зі спадкодавцем, двоюрідною бабусею, ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою, її померлої рідної бабусі, ОСОБА_7 .

В підтвердження того, що ОСОБА_3 є рідна сестра ОСОБА_7 , позивачка надала свідоцтво про народження ОСОБА_3 НОМЕР_3 видане народним комісаріатом внутрішніх справ СРСР відділу актів цивільного стану Огневської сільської ради Становлянського району Орловской області та довідку про народження ОСОБА_7 № 199 видану 15.11.2018 року, відділом актів цивільного стану адміністрації Становлянського муніципального району Липецької області Російської Федерації, з яких вбачається, що у них однакові батьки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , та однакове місце реєстрації. Також позивач надала свідоцтво про шлюб ОСОБА_7 з якого вбачається, що вона змінила прізвище ОСОБА_3 на шлюбне ОСОБА_3 . По лінії ОСОБА_3 відсутнє свідоцтво про шлюб, де вона змінила прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_3 .

Встановлення факту родинних відносин, має для позивачки ОСОБА_2 юридичне значення для подальшого визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкуванняза законом, як спадкоємницею 5-ї черги, тому просить суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною бабусею ОСОБА_2 .

Крім того, згідно довідки Управління пенсійного фонду України № 1662/5, від 20.03.2017р. у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 залишилась недоотримана пенсія за період з 01.06.2016р. по 30.06.2016р. у розмірі 1535,18 грн., на яку позивачка просить суд визначити за нею право, так як згідно зі ст. 1227 ЦК України «суми заробітної плати, пенсії… та інші соціальні виплати, які належали спадкодавцю, але не були їм отримані за життя, надаються членам його сім`ї, а у випадку відсутності - входять у склад спадщини».

В судовому засіданні представник позивача адвокат Мітіна І.В. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Запорізької міської ради у судовому засідання залишила вирішення даного позову на розсуд суду.

Представник відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Також до суду був надісланий відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовної вимоги в частині визнання права на отримання недоотриманої пенсії за період з 01.06.2016 по 30.06.2016 року у розмірі 1537,18 грн. .

Третя особа - приватний нотаріус Гришина Варвара Іванівна у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, допитавши свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , встановивши обставини і перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_1 , виданому Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 06.06.2016 року. (а.с. 17).

Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, квартира АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , 1/2 частина на підставі договору міни нерухомості, зареєстрованого Товарною Біржею «Українська» від 02.06.1998р., за р№ 10688 та 1/2 частина на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Восьмою Запорізькою державною нотаріальною конторою 03.07.2001 року за р № 2-223. (а.с. 19, 89-91)

За життя, ОСОБА_3 залишила заповіт від 17.05.2000 р. за № 1-199, посвідчений державним нотаріусом Першої Запорізької державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 , згідно якого вона заповідала належну їй квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище позивачки) та ОСОБА_7 , в рівних частках кожному. (а.с.15)

ОСОБА_7 , рідна бабуся позивачки, спадкоємець на 1/2 частину квартиру за заповітом, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2 , виданому Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 17.05.2012 року. (а.с. 10)

Позивачка ОСОБА_2 16.09.2006 року уклала шлюб з ОСОБА_14 та змінила прізвища на ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, НОМЕР_4 виданому Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції 16.09.2006 року. (а.с.16 ).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до положень ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлений строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

17.11.2016 року позивачка ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Гришиної В.І. із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , в якій зазначила, що інших спадкоємців у ОСОБА_3 не має. На підставі вказаної заяви ОСОБА_2 було заведено Спадкову справу № 28/2016р., копія якої було витребувана судом. (а.с.75-96)

Однак, 27.08.2019 року приватний нотаріус Гришина В.І. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну квартиру після смерті ОСОБА_3 , оскільки спадкоємцем не надано правовстановлюючих документів, підтверджуючих право власності спадкодавця,а саме договору міни нерухомості від 02.06.1998р., зареєстрованого Товарною Біржею «Українська» від 02.06.1998р., за р№ 10688 та видана Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 287/02-14 від 27.08.2019р.. (а.с.95).

Позивачка також зазначила, що у неї відсутній документ, а саме свідоцтво про шлюб ОСОБА_3 , тому неможливо встановити факт родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р.«Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення фактів родинних відносин з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , має для позивача юридичне значення, метою встановлення факту родинних відносин є прийняття спадщини.

У зв`язку з тим, щорідна бабуся позивачки, ОСОБА_7 , померла раніше своєї сестри, спадкодавця за заповітом, ОСОБА_3 , в наслідок чого, згідно зі ст. 1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом. Інших спадкоємців у ОСОБА_7 , крім позивачки не має.

В підтвердження того, що ОСОБА_3 є рідна сестра ОСОБА_7 , позивачка надала свідоцтво про народження ОСОБА_3 НОМЕР_3 видане народним комісаріатом внутрішніх справ СРСР відділу актів цивільного стану Огневської сільської ради Становлянського району Орловской області та довідку про народження ОСОБА_20 №199 видану 15.11.2018 року, відділом актів цивільного стану адміністрації Становлянського муніципального району Липецької області Російської Федерації, з яких вбачається, що у них одні батьки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , та однакове місце реєстрації. (а.с.118-119)

ОСОБА_20 уклала шлюб з ОСОБА_21 та змінила прізвище на ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб НОМЕР_5 . (а.с. 121)

Свідоцтво про шлюб ОСОБА_3 , яким підтверджується зміна її дошлюбного прізвища « ОСОБА_3 » на шлюбне « ОСОБА_3 », відсутнє, так як шлюб реєструвався в Росії, тому воно відсутнє у позивачки.

Батьками ОСОБА_23 зазначено мати ОСОБА_7 та батько ОСОБА_21 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_6 . (а.с.123)

ОСОБА_23 26.02.1982 року уклала шлюб з ОСОБА_22 та змінила прізвище на ОСОБА_23 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_7 . (а.с.122)

Батьками позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батько ОСОБА_22 та мати ОСОБА_23 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_8 . (а.с. 5)

Мати позивачки ОСОБА_23 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_9 . (а.с. 120)

ОСОБА_7 , бабуся позивачки, була призначена опікуном неповнолітньої ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю матери ОСОБА_23 , що підтверджується Рішенням №72/2 від 20.05.93 року виконкому Ради народних депутатів. (а.с. 126)

ОСОБА_7 , рідна бабуся позивачки, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2 . (а.с. 10)

Позивачка ОСОБА_2 , як єдина спадкоємиця за правом представлення, отримала після померлої бабусі ОСОБА_7 спадщину, по праву представлення у зв`язку зі смертю своєї матері, ОСОБА_23 , яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21.12.2012 року, зареєстрованим в реєстрі за № 2185 приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округа Гришиною В.І. (а.с. 125)

Факт родинних відносин між позивачкою та померлою ОСОБА_3 також був підтверджений у судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , як повідомили суду, що бабуся позивачки ОСОБА_7 та померла ОСОБА_3 є рідними сестрами.

Суд вважає, що показання допитаних в судовому засіданні свідків є правдивими, повністю узгоджуються між собою, а тому приймаються судом на підтвердження факту родинних відносин між позивачкою та померлою.

Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. ст. 1234, 1235 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю; право на заповіт здійснюється особисто; заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1265 ЦК України визначено, що у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Згідно зі ст.68 Закону України «Про нотаріат» нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Відповідно до глави 10 п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 передбачено, що «видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна».

Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» також роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, у встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом порушує право позивачки на спадкування.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В зв`язку із вищевикладеним, надавши належну оцінку доказам, зібраним в справі, суд приходить до висновку, що надані суду документи, пояснення заявника та свідків є достатніми доказами того, що ОСОБА_2 є внучатою племінницею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та саме їй, ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 : 1/2 частини на підставі договору міни нерухомості, зареєстрованого Товарною Біржею «Українська» від 02.06.1998р., за р№ 10688 та 1/2 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Восьмою Запорізькою державною нотаріальною конторою 03.07.2001 року за р № 2-223.

Крім того, згідно довідки Управління пенсійного фонду України № 1662/5, від 20.03.2017р. у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 залишилась недоотримана пенсія за період з 01.06.2016р. по 30.06.2016р. у розмірі 1535,18 грн., на яку позивачка просить суд визначити за нею право, так як згідно зі ст. 1227 ЦК України «суми заробітної плати, пенсії… та інші соціальні виплати, які належали спадкодавцю, але не були їм отримані за життя, надаються членам його сім ї , а у випадку відсутності - входять у склад спадщини».

Таким чином, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню, тому що від встановленого факту залежить реалізація заявником права на отримання спадщини, а встановити цей факт у позасудовому порядку неможливо.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевказане, з`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, сукупність наданих доказів у їх взаємозв`язку, достатності, належності та допустимості, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що відмова у вчиненні нотаріальної дії та неможливість оформлення права власності у нотаріальному порядку, призвела до неспроможності позивачки розпоряджатися належним їй майном, тому позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 83, 89, 211, 258, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Гришина Варвара Іванівна про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом та за законом - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, яким визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_10 , є внучатою племінницею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,ІПН НОМЕР_10 , право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , після смерті, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати заОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,ІПН НОМЕР_10 , право власності в порядку спадкування за законом, як спадкоємницею 5-ї черги, на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , після смерті, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,ІПН НОМЕР_10 , право на недоотриману пенсію за період з 01.06.2016р. по 30.06.2016р. у розмірі 1535,18 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять п`ять гривень 18 коп.) після смерті, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено 23.04.2021 року.

Суддя: Баруліна Т. Є.