Постанова № 9647903, 11.05.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.05.10 Справа №2а-4927/10/2/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії, АР Крим.

до Відкритого акціонерного товариства «Лаванда»

про стягнення заборгованості в сумі 40353,09 грн.,

за участю представників:

від позивача Грушевська Н.В., дов. №6689/09 від 03.07.09

від відповідача не зявився;

прокурор Горна К.В., посв. №09194.

Суть спору: Заступник прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії, АР Крим (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Лаванда» (далі відповідач) 40353,09 грн. заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не сплатив заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Представник позивача та прокурор у судовому засіданні, яке відбулось 11.05.2010 року, наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Відповідач заперечення на позов до суду не надав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день його проведення був повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача та прокурор наполягали на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Феодосії, АР Крим за № 07-05-0106.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Пенсійний фонд України призначає пенсії за віком на пільгових умовах. А стаття 8 зазначеного Закону передбачає, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених згідно з пунктами «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком №1,2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.

Розрахунки суми відшкодування розраховуються відповідно до підпункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (далі Інструкція).

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктом 6.8 цієї Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.9 не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається з матеріалів, справи позивачем на адресу відповідача направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень 2010 року.

Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах станом на 25.03.2010 становить 7731 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Також у відповідача перед позивачем станом на 25.03.2010 року склалася недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 32622,09 грн.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон).

Згідно ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Ст. 3 Закону визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до п.2 ст. 5 Закону виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Страхувальник зобовязаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі оплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом (п. 6 ст. 20 Закону).

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (п. 2 ст. 106 Закону).

Згідно пункту 6 статті 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати й сплачувати у встановлений термін й у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданого відповідачем позивачу в порядку звітності за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків за січень 2010 року в загальній сумі 32622,09 грн.

Стаття 106 Закону передбачає, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

В порядку ст. 106 Закону позивачем на юридичну адресу відповідача, замовною кореспонденцією, було направлено вимогу про сплату боргу від 11.03.2010р. № Ю-582 .

Частиною 3 статті 106 Закону України встановлено, що страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми заборгованості, вказані вимоги є узгодженими.

За таких обставин, станом на день розгляду справи згідно розрахунків наданих позивачем за відповідачем числиться заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 7731 грн., та заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 32622,09 грн.

Таким чином загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи складає 40353,09 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.05.2010р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 17.05.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лаванда» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Бойова, 14, ЕДРПОУ 00307371; п/р 26000034396 у КФ АБ «Експресс-Банк», м. Сімферополь, МФО 384674) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Українська, 44; р/р 2560970448612, р/р 2560970548613, р/р 25600010048601, МФО 324805 в ВАТ «Державний ощадний банк України») 7731 грн. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень 2010 року, та 32622,09 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за січень 2010 року.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.