Ухвала суду № 96477803, 22.04.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1442/21

Провадження 2-з-51/21

ухвала

Іменем України

22 квітня 2021 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Висоцька Г. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 , про визнання недійсним електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2021 року до Обухівського районного суду Київської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – ОСОБА_3 , про визнання недійсним електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

20.04.2021 року разом з позовною заявою від ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім цього, в заяві позивач просить заборонити ОСОБА_2 та уповноваженим нею особам здійснювати дії щодо примусового входження в квартиру за вищевказаною адресою, а також здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання/перебування будь-яких осіб у вказаній квартирі.

Свою заяву про забезпечення позову, обґрунтовує тим, що у відповідності до протоколу № 533281 проведення електронних торгів від 07.05.2021 року переможцем торгів було визнано ОСОБА_2 , яка придбала нерухоме майно (спірну квартиру) за вартістю (ціною продажу) 603 475,60 грн. Вважає, що електронні торги відбулись незаконно, дії приватного виконавця щодо виставлення нерухомого майна на реалізацію є незаконними, оскільки право власності на 1/2 частину вказаного нерухомого майна належить позивачу – ОСОБА_5 , і позивач, в свою чергу не є боржником за жодним виконавчим документом перед ТОВ «Вердикт Капітал». При цьому вказує, що спірна квартира була придбана подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період перебування у зареєстрованому шлюбі, на підтвердження чого подає копію свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_1 від 23.07.2002 року та копію договору купівлі-продажу квартири від 06.06.2005 року. Наголошує на тому, що в даному випадку предметом позову є захист майнових прав позивача на спірне нерухоме майно, а саме права власності позивача на спірне нерухоме майно, проте, квартиру було реалізовано на прилюдних торгах і в подальшому безперешкодно може бути відчужено на користь третіх осіб. Вважає, що у даній справі для запобігання неможливості виконання рішення суду необхідно вжити вказаних заходів до забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Таким чином, заява про забезпечення позову розглядається без участі сторін по справі.

Згідно ч. 2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Таким чином, позивачем обрані способи забезпечення позову, які передбачені діючим законодавством.

Вирішуючи питання про доцільність застосування заходу забезпечення позову у вигляді арешту спірного нерухомого майна, суд погоджується із доводами позивача, що існують ризики, що вказане майно може бути відчужене на користь третіх осіб. Проте, надалі суд не погоджується із позицією позивача, оскільки відчуження майна на користь третіх осіб не позбавить позивача права на захист своїх прав, не зробить неможливим виконання рішення суду, а призведе до необхідності позивачеві змінювати спосіб судового захисту порушених прав шляхом пред`явлення віндикаційного позову, що матиме безумовним наслідком зміну суб`єктного складу в даній цивільній справі та створить додаткові складнощі на шляху вирішення спору в розумні строки.

Таким чином, суд приходить до доцільності задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині.

Стосовно заходів забезпечення позову, відмінних від арешту, на яких наполягає позивач, у вигляді заборони вчинювати певні дії суд приходить до наступних висновків.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Також заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, враховуючи зміст ч.2 ст. 149 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають на меті ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просить визнати недійсними електронні торги від 07.04.2021 року, в ході яких право власності на спірну квартиру набула ОСОБА_2 , відповідач по справі. Основним аргументом позову є те, що позивач не є боржником за виконавчим провадженням, в ході якого пройшли оскаржувані торги, при цьому йому на праві спільної сумісної власності подружжя на ряду із боржницею ОСОБА_3 належить спірний об`єкт нерухомості.

В заяві про забезпечення даного позову представник позивача просив забезпечити його в тому числі встановленням заборони ОСОБА_2 та уповноваженим нею особам здійснювати дії щодо примусового входження в дану квартиру та заборони відповідачці та уповноваженим нею особам здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання/перебування будь-яких осіб в цій квартирі.

На думку суду обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді встановлення ОСОБА_2 заборони здійснювати дії щодо примусового входження до спірної квартири не направлені на забезпечення виконання можливого рішення суду про визанння електронних торгів недійсними та не забезпечить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд приходить до такого висновку із врахуванням інтересів не тільки позивача, а й інших осіб права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого королівства») положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що забезпечення даного позову шляхом заборони ОСОБА_2 та уповноваженим нею особам здійснювати дії щодо примусового входження в квартиру фактично унеможливлює право володіння та користування спірною квартирою її власником, яким на даний час є ОСОБА_2 .

У свою чергу, суд вважає за необхідне задовольнити захід забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та уповноваженим нею особам здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання/перебування будь-яких осіб в спірній квартирі, як такі, що є співмірними із заявленими вимогами, і невжиття яких, може в майбутньому призвести, в разі задоволення позову, до нового спору (негаторного), який підлягає вирішенню в судовому порядку.

Захід забезпечення позову у вигляді заборони здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання/перебування будь-яких осіб в квартирі є видом забезпечення позову, передбаченим статтею 150 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 25 вересня 2020 року у справі №201/12570/18.

Оерім цього, через електрону адресу суду 21.04.2021 року представником ТОВ «Вердикт Капітал» надіслано заяву про зустрічне забезпечення. При прийняття рішення представник відповідача просить врахувати необхідність застосування заходів зустрічного забезпечення позову з підстав, передбачених ст. 154 ЦПК України. Враховуючи викладене, а також з урахуванням того, що заборгованість ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором:№001/3855/06 від 05.04.2006 року станом на 03.12.2013 року становить 4740,87 грн., за кредитним договором №СL-002/982/2007 від 06.11.2007 року станом на 05.12.2013 року складає всього 244626,24 грн., за кредитним договором №PL-002/984/2007 від 06.11.2007 року станом на 05.12.2013 року складає 8375,99 грн., по сплаті судового збору 3654 грн. Вартість спірної квартири відповідно до звіту про оцінку становить 862 108 грн.

Враховуючи викладене, представник заявника (відповідача) просив вжити заходи зустрічного забезпечення позову шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 862 108грн.

На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України, згідно з якою суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Суд приходить до висновку, що заява про зустрічне забезпечення не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з копії паспорта позивача поданого до матеріалів позовної заяви останній зареєстрований в м. Києві, тобто має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання (перебування) на території України. Достовірних даних про відсутність у ОСОБА_1 майна на території України суду не надано.

Відповідач ТОВ «Вердикт Капітал» також на надає суду докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, також не надані суду. Якщо відповідач розцінює дії позивача із зверненням до суду із позовами про захист порушених прав, як дії, направлені на ускладнення відшкодування можливих збитків відповачеві, суд не погоджується із вказаною позицією, оскільки це є правом будь-якою особи на судовий захист, на даний момент суд не вбачає зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Враховуючи, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника ТОВ «Ведикт Капітал» про застосування заходів зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити ОСОБА_2 та уповноваженим нею особам здійснювати дії щодо проведення державної реєстрації/перебування будь-яких осіб в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні інших вимог – відмовити.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ: 36799749, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б.

Боржник: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, адреса: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19.

Боржник: Державне підприємство «СЕТАМ», код ЄДРПОУ: 39958500, адреса: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6.

Боржник: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: суду невідомо.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвалу в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту направити на виконання Обухівському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалу в частині забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії направити на виконання до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та іншим компетентним особам.

Ухвала в цій частині підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали в цій частині не зупиняє її виконання.

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» Слостіна А.Г. про зустрічне забезпечення позову -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: Г.В. Висоцька