Ухвала суду № 96477661, 22.04.2021, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 287/1325/20

У Х В А Л А

22.04.2021 м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

судді Скітневської О.М.,

з секретарем судового засідання Турбал В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Овручі Житомирської області заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Винара Л.В. у справі № 287/1325/20,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Олевського районного суду Житомирської області знаходиться кримінальне провадження №52018000000000812 від 21.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України.

Для розгляду цього кримінального провадження головуючим суддею визначено суддю Олевського районного суду Житомирської області Винара Любомира Вікторовича.

16 квітня 2021 року до Овруцького районного суду Житомирської області відповідно до ухвали Житомирського апеляційного суду від 08.04.2021 для розгляду надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Винара Л.В. у кримінальному провадженні №52018000000000812 від 21.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України. Свою заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що 10.09.2019 головуючий у вказаній справі суддя ОСОБА_3 на засіданні Вищої ради правосуддя на якому здійснювався розгляд рекомендації ВККСУ на призначення судді ОСОБА_3 на посаду судді Олевського району безстроково і відеотрансляція якого здійснювалась публічно в мережі Інтернет за посиланням: «https://youtu.be/f8pkFKyKt_А», всупереч презумпції невинуватості, своїми висловлюваннями надав негативну оцінку діям осіб - фігурантам цього кримінального провадження, фактично встановивши їх вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке є предметом розгляду цього кримінального провадження. Такі висловлювання судді викликають у нього сумнів у його безсторонності та нівелюють презумпцію його невинуватості, оскільки суддя ОСОБА_3 ще задовго до початку судового провадження сформував і висловив свою упереджену думку про обставини справи та фактично щодо винності фігурантів вказаної справи.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні 21.04.2021 свою заяву про відвід підтримав, просить її задовольнити. В судове засідання 22.04.2021 не з`явився, подав клопотання про розгляд у її відсутність.

Обвинувачена ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просить розгляд заяви про відвід судді ОСОБА_3 провести без її участі, заявлений відвід судді підтримує.

Інші учасники провадження в судове засідання не з`явилися. Неявка учасників судового провадження, які належним чином були повідомлені про день та час розгляду заяви про відвід, не є перешкодою для її судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Статтями 75,76 КПК України визначені підстави для відводу судді у кримінальному провадженні.

Обвинувачений підставою для відводу судді зазначив п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейським судом з прав людини в своїх рішеннях визначено наступний підхід до оцінки безсторонності суду, що розглядає справу.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с.12, п.27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Судом зазначається, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).

У цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що здійснюється" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі "Кастільо Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).

Наявність зазначених вище обставин, навіть за відсутності тих чи інших об`єктивних чинників, може бути підставою для виникнення у сторін та інших учасників справи почуття упередженості судді в цій справі, створити перешкоди для вирішення справи у відповідності до засад кримінального судочинства, в тому числі у зв`язку з вірогідними зловживаннями сторонами процесуальними правами, та зашкодити законності прийнятих рішень, за рахунок наявності додаткових підстав для їх оскарження, пов`язаних із згадуваними обставинами.

У обвинуваченого ОСОБА_1 виникли сумніви у безсторонності судді Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 на підставі його висловлювань на засіданні Вищої Ради Правосуддя 10.09.2019 стосовно ОСОБА_4 , який на той час виконував обов`язки голови Олевського районного суду, а також у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 подавав до Вищої Ради Правосуддя повідомлення про втручання його діяльність судді з боку ОСОБА_4 .

Дослідження копії обвинувального акту у кримінальному провадженні №52018000000000812 від 21.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, встановлено що ОСОБА_4 хоч і не є обвинуваченим у даному провадженні, проте він вказується у формулюванні обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як їхній співучасник.

За таких обставин, оцінюючи за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв стосунки, що розглядаються, з метою усунення будь-яких підстав, які можуть викликати сумнівні почуття в об`єктивності та неупередженості судді ОСОБА_3 , а також зашкодити законності прийнятих рішень за рахунок наявності додаткових підстав для їх оскарження, пов`язаних із згадуваними обставинами, в тому числі і з метою забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість, приходить до висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 309, 369, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Винара Л.В. задовольнити.

Відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження №52018000000000812 від 21.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України.

Справу № 287/1325/20 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, скерувати в канцелярію Олевського районного суду Житомирської області для передачі іншому судді, який визначається в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України, чи прийняття рішення у відповідності до ст. ст. 34, 82 КПК України.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Скітневська