Постанова № 9647606, 15.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2010 року 11:49 № 2а-12668/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтрейд"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29.09.2009р. №0007602310/0, №0007612310/0

За участю представників:

позивача Несвіт Р.М.

відповідача Макар О.З. (довіреність від 14.10.2009р. №12720/9/10-209)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.04.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомтрейд»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі місті Києва про визнання недійсними податкових повідомлень рішень №0007602310/0, №0007612310/0 від 29.09.2009р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та в обґрунтування позову зазначив, що ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі акту перевірки від 18.09.2009р. були зроблені невірні висновки щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 року №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого винесені податкові повідомлення - рішення №0007602310/0, №0007612310/0 від 29.09.2009р., відповідно до яких позивача зобовязано сплатити податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 66945,00 грн., та з податку на прибуток у розмірі 83681,00 грн. За наведених обставин, представник позивача просить суд скасувати оспорюванні податкові повідомлення рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що за результатами планової виїзної перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження підприємством податку на прибуток у ІV кварталі 2007р. на суму 55787,00, та порушення вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану», що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість на суму 44630,00 грн.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтрейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р., про що складено акт від 18.09.2009 року за № 556/23-10/32491562.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про прибуток, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток за ІV квартал 2007 року на суму 55787,00грн., та порушення вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість на суму 44 630,00 грн., в тому числі за листопад 2007р. на суму 44355 грн., за грудень 2007р. на суму 275 грн.

В висновках акту перевірки зазначено, що транспортні витрати по доставці вугільного концентрату до станій призначення, зазначених у рахунках фактурах, виписаних ЗАТ ТЕК «Енерготранс»та витрати по оформленню та відвантаженню вугільного концентрату при відправці залізничним транспортом, сплачені ТОВ «Інкомтрейд»на адресу ЗАТ ТЕК «Енерготранс»не можна вважати повязаними з господарською діяльністю. Відповідно, ТОВ «Інкомтрейд»неправомірно включено до складу загального податкового кредиту суми податку на додану вартість по транспортним витратам та витратам по оформленню та відвантаженню при відправці залізничним транспортом, які не повязані з господарською діяльністю підприємства.

На підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва винесені податкові повідомлення - рішення від 29.09.2009року:

№0007612310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 66945,00 грн., в т.ч. 44630,00 грн. основний платіж, 22 315 грн. штрафні (фінансові) санкції;

№0007602310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 83681,00 грн., в т.ч. 55787,00 грн. основний платіж, 27894,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Правомірність вказаних повідомлень рішень є предметом даного спору.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено актом перевірки, господарською діяльністю ТОВ «Інкомтрейд»є оптова торгівля вугільним концентратом. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено актом перевірки у перевіряємому періоді позивач здійснював придбання вугільного концентрату у ТОВ «Техкорпорація Союз», ТОВ «Енергоімпекс», ДП «Вугілля України», ТОВ «Ельта Сервіс», ТОВ «Велммакс», ТОВ «ПК «Орвікс». Згідно договору №Є-23/06-06 від 23.03.2006р. послуги за його перевезення залізничним транспортом та винагороду експедитора в розмірі 1% ТОВ «Інкомтрейд»сплачувало ЗАТ ТЕК «Енерготранс»(код ЄДРПОУ 32382172) згідно наступних документів:

Тип Дата та но- Вантажоотримувач Станція Провізна Послуги по офор- Період

доку- мер докуме- призначення плата, грн. мленню та відван- включення

мен- нту (без ПДВ) таженню при від- до валових

ту правці залізнич ним транспортом, грн. витрат

Раху- №2791, ВАТ "АрселорМіталл Кри- Кривий 172411,60 1724,12 IV квартал

нок - 2792 від вий Ріг", 50095, Дніпропет- Ріг- 2007

фак- 21.11.2007 ровська обл., м. Кривий Ріг, Головний, тура вул. Орджонікідзе,1 467004 Раху- №2886, ВАТ "АрселорМіталл Кри- Кривий 47167,10 471,68 IV квартал

нок - 2887 від вий Ріг", 50095, Дніпропет- Ріг- 2007

фак- 30.11.2007 ровська обл., м. Кривий Ріг, Головний, тура вул. Орджонікідзе,1 467004 Раху- №3317, ВАТ "АрселорМіталл Кри- Кривий 1360,20 13,60 IV квартал

нок - 3318 від вий Ріг", 50095, Дніпропет- Ріг- 2007

фак- 31.12.2007 ровська обл., м. Кривий Ріг, Головний, тура вул. Орджонікідзе,1 467004 Перевіркою встановлено, що вугільний концентрат, придбання якого було оформле но вищезазначеними документами, ТОВ «Інкомтрейд» був проданий ВАТ «АрселорМіталл Кривий Ріг»(код за ЄДРПОУ 24432974) згідно договору № 4255 від 21.08.07, укладеного у м. Кривий Ріг між ТОВ «Інкомтрейд»(продавець) в особі директора Несвіта P.M. та ВАТ «АрселорМіталл Кривий Ріг»(Покупець) в особі Глави адміністрації по постачанню С.П.Сінха та наступних рахунків та Актів прийому-передачі: № 350 від 05.10.07, № 352 від 05.10.07 - № 371 від 16.10.07, № 374 від 16.10.07 - № 386 від 22.10.07, № 388 від 24.10.07, № 391-398 від 26.10.07, №400 від 26.10.07 - №404 від 29.10.07, № 407-412 від 31.10.07. № 414 від 02.11.07 - № 432 від 12.11.07, № 434 від 12.11.07 - № 452 від 19.11.07, № 456 від 20.11.07 - № 467 від 26.11.07, № 469 від 26.11.07 - № 472 від 28.11.07, № 476-484 від 30.11.07.

При цьому, перевіряючими зроблено висновок, що транспортні витрати по доставці вугільного концентрату до станції призначення, зазначених у рахунках-фактурах, виписаних ЗАТ ТЕК «Енерготранс» та витрати по оформленню та відвантаженню вугільного концентрату при відправці залізничним транспортом, сплачені ТОВ «Інкомтрейд»на адресу ЗАТ ТЕК «Енерготранс»не можна вважати повязаними із господарською діяльністю, чим порушено вимоги п.п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З таким висновком судів погодитися не можна, виходячи з такого.

Між ТОВ «Інкомтрейд» (Продавець) та ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»(Покупець) укладений договір купівлі - продажу вугільного концентрату №4255 від 21.08.2007р.

За умовами вказаного договору продавець поставляє товар на адресу покупця на умовах: СРТ ст. призначення «Кривий ріг Головний». Витрати звязані з транспортуванням товару несе продавець (п. 3.1, 3.2).

Таким чином обовязок по доставці товару, сплати залізничного тарифу та інших витрат за транспортування залізною дорогою до покупця покладено на продавця.

Для доставки товару, між ТОВ «Інкомтрейд» та ЗАТ «ТЕК «Енерготранс»був укладений договір транспортного експедирування №Е-23/03-06 від 23.03.2006р. Згідно умов цього договору Експедитором були виконані послуги по перевезенню товару залізничним транспортом в листопаді-грудні 2007 року, про що складені та виписані первинні документи: рахунки-накладні, реєстри залізничних накладних, акти наданих експедиційний послуг, котрі включали суми використаного залізничного тарифу та звязаних з ним витрат.

В п.2 Акту перевірки при перевірці були використані рахунки-накладні, реєстри, акти на надані експедиційні послуги, складені ЗАТ ТЕК «Енерготранс»та четверті примірники залізничних накладних квитанцій при приймання вантажу, які також досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.99 року.

Статтею 1 Закону визначено, що господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 вказаного Закону підставою для здійснення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо безпосередньо після їх закінчення.

За змістом пункту 5.1 Закону N 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, пункт 5.1 повинен тлумачитись у системному зв'язку з пунктом 1.32 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пункт 5.2 Закону N 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат, а пункт 5.3 - перелік витрат, які до складу валових не належать незалежно від того, чи пов'язані вони із господарською діяльністю платника податків.

Таким чином, зі змісту викладених положень законодавства випливає, що до складу валових витрат відносяться ті витрати, які здійснені платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, та не зазначені в переліку пункту 5.3 статті 5 Закону N 334/94-ВР.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталося раніше :

або дати списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Оскільки судом встановлено здійснення позивачем господарських операцій, підтвердження валових витрат відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, як того вимагає пп.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та відповідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд дійшов висновку про безпідставність тверджень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо неправомірності формування валових витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже Відповідач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів які б у своєї сукупності підтвердили законність та обґрунтованість висновків викладених в Акті перевірки.

Згідно з ч.4 ст.70 КАС України визначено, що обставини , які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставинне виникає спору.

Щодо встановлення позивачем порушення вимог пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про порядок на додану вартість», а саме завищення податкового кредиту по податку на додану вартість на загальну суму 44630 грн., у тому числі за листопад 2007 року на суму 44355 грн., за грудень 2007 року на суму 275 грн., суд не погоджується з позицією відповідача та зазначає наступне.

Згідно абзацу третього п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата яка здійснення першої з подій :

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в розі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності з підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) .. у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на те, що судом встановлено правомірність віднесення до складу валових витрат транспортні витрати по доставці вугільного концентрату до станцій призначення, зазначених у рахунках фактурах, виписаних ЗАТ ТЕК «Енерготранс» та витрат по оформленню та відвантаженню вугільного концентрату при відправці залізничним транспортом, сплачених ТОВ «Інкомтрейд»на адресу ЗАТ ТЕК «Енерготранс», то відповідно, сума податку на додану вартість по операціях зі вказаним контрагентом була правомірно віднесена ТОВ «Інкомтрейд»до складу податного кредиту.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень рішень №0007602310/0, №0007612310/0 від 29.09.2009р. є обґрунтованими, підтвердженими відповідними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин справи та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтрейд»про скасування податкових повідомлень рішень №0007602310/0, №0007612310/0 від 29.09.2009р Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення рішення №0007602310/0, №0007612310/0 від 29.09.2009р ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.О. Григорович