Постанова № 9647446, 16.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 квітня 2010 року 12 год. 07 хв. № 2а-13791/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. при секретарі судового засідання Кобрін Н.О. вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області

про визнання нечинним та скасування Рішення від 27.01.2009р. №1 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1000,00 грн.

За участю представників:

позивача: Мицик О.Ю., довіреність № б/н від 01.10.2009р.

відповідача: не зявився.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.04.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 20.04.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО»(далі Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області (далі Відповідач), в якому просить визнати нечинним та скасувати Рішення від 27.01.2009р. №1 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1000,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-13791/09/2670 та призначено судовий розгляд справи.

У судовому засіданні 18.12.2009 р. оголошено перерву для надання Позивачем додаткових документів. 13.01.2010р. за клопотанням Позивача розгляд справи відкладено. У засіданнях 03.02.2010р., 26.02.2010р., 26.03.2010р. оголошувалась перерва для отримання додаткових пояснень та доказів.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Відповідачем винесено Рішення від 27.01.2009р. №1 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1000,00 грн. в порушення вимог діючого законодавства, а саме порядку оформлення таких документів та вимог Законів України «Про ціни і ціноутворення»від 03 грудня 1990 р. № 507-ХІІ (далі Закон № 507-ХІІ), «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 р. № 509-ХІІ (далі Закон № 509-ХІІ), «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05 квітня 2007 р. № 877-V (далі Закон № 877-V), Наказу Мінекономіки України «Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами»від 03 грудня 2001 р. № 298/519 (далі Інструкція № 298/519).

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, в засідання не зявлявся, письмово заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника. Проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях від 10.12.2009 р. № 4496/32/4, від 22.02.2010р. №733/32/4, від 23.03.2010р. №1207/32/4, від 12.04.2010р. №1490/32/4, зазначає, що Рішення від 27.01.2009р. №1 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1000,00 грн. є правомірним та ґрунтується на вимогах закону.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО»(ідентифікаційний код 32104254) зареєстровано 30.08.2002р. Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією за адресою: 03045, м. Київ, проспект Науки, 8. ТОВ «ЕКО»діє на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами учасників товариства згідно Протоколу №24/07-2008 від 24.07.2008р.

Наказом Генерального директора ТОВ «ЕКО»від 01.10.2004р. №10 створено структурний підрозділ магазин «ЕКО-маркет»без ознак самостійної юридичної особи та з правами і обовязками, передбаченими Статутом ТОВ «ЕКО»та чинним законодавством України. Управління поточною діяльністю магазинів «ЕКО-маркет»здійснюють директора магазинів, які підзвітні безпосередньо директору ТОВ «ЕКО».

14.04.2009р. Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Сумській області видано Позивачеві ліцензію (серія АГ №011750) на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за місцем здійснення діяльності: м. Суми, пл. Привокзальна, 1.

Відповідачем проведено планову перевірку магазину «ЕКО маркет», розташованого за адресою: м. Суми, пл. Привокзальна, 1, який є підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»(ідентифікаційний код 32104254), з 12 січня 2009 р. по 23 січня 2009 р. за період з 25 квітня 2008 р. по 20 січня 2009 р.

За результатами перевірки складено Акт № 8 від 23 січня 2009 р. (далі - Акт) про порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва»(далі Постанова №957) в частині заниження встановленого мінімального розміру роздрібної ціни на алкогольні напої вітчизняного виробництва. Акт підписано директором магазину М.М. Рокіною та отримано один примірник 23.01.2009р.

На підставі вищезазначеного Акту винесено Рішення № 1 від 27 січня 2009 р. про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»фінансових санкцій за порушення мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої вітчизняного виробництва у розмірі 1000,00 грн.

Рішення мотивоване тим, що Відповідачем встановлено порушення мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої вітчизняного виробництва в січні 2009 р. при реалізації горілки «Біленька новий дизайн»міцністю 40% об. в пляшках 0.5 л за цінами, нижчими від встановленої мінімальної роздрібної ціни, в порушення вимог п.1 Постанови № 957, ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(із змінами).

Позивач не погоджується з Рішенням про застосування фінансових санкцій № 1 від 27 січня 2009 р., вважає його таким, що не відповідає вимогам законодавства, з таких підстав.

Відповідно до ч. 3. ст.13 Закону № 507-ХІІ державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом № 509-ХІІ, крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 ст. 11 вказаного Закону.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»від 13 грудня 2000 р. № 1819 державна інспекція з контролю за цінами та її територіальні відділення є органами, які здійснюють контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів. Отже, при здійсненні своєї діяльності Державна інспекція з контролю за цінами та її територіальні органи влади керуються при проведенні перевірки Законом № 509-ХІІ.

Виходячи з вищевикладеного, будь-які перевірки, які здійснюються представниками державної інспекції з контролю за цінами можуть бути планові або позапланові.

В порушення вимог чинного законодавства України, а саме Законів № 509-ХІІ, № 877-V, Відповідачем не було належним чином повідомлено Позивача про проведення планової перевірки. А саме Позивач за своїм місцезнаходженням не отримував від Відповідача в установлені законом строки Повідомлення про проведення планової перевірки. Посадова особа Відповідача не надала субєкту господарювання посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), та не надала копію посвідчення (направлення) на перевірку.

Крім того, Відповідачеві, на думку Позивача, не надано повноважень щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій, встановлених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19 грудня 1995 р. № 481/95-BP (далі Закон № 481/95-BP), оскільки вказані повноваженні віднесені до компетенції Департаменту з контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, утвореного в складі ДПА.

Позивач вважає, що посилання Відповідача в своїх запереченнях на Закон № 877-V не є обґрунтованим, оскільки в ст. 2 цього Закону зазначено, що його дія не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема, контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Стаття 111 Закону № 509-ХІІ, яка визначає підстави та порядок проведення органами ДПС планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також умови допуску посадових осіб органів ДПС до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, стосується виключно органів державної податкової служби, і не поширюються на проведення перевірок органами державного контролю за цінами, оскільки Державна інспекція з контролю за цінами в Сумській області проводить перевірки додержання державної дисципліни цін, а не перевірки додержання податкового законодавства.

Процедуру здійснення планової перевірки, передбачена Законом № 877-V Відповідачем було дотримано.

Повідомлення про проведення перевірки за 10 днів до її початку, як цього вимагає закон, було направлено товариству як за місцем здійснення господарської діяльності, так і за місцем знаходженням юридичної особи. Уповноваженою особою в магазині ТОВ «ЕКО», що знаходиться в м. Суми, пл. Привокзальна, 1, є директор цього магазину яким і було підписано та отримано один примірник акту перевірки від 23.01.2009р.

Відповідач вважає, що Рішення № 1 від 27.01.2009р. до ТОВ «ЕКО» прийнято у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Твердження Позивача, що інспекція не мала повноважень на проведення перевірки, Відповідач вважає помилковим, оскільки відповідно до ст. 16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліценції, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України. Така компетенція покладена на Державну інспекцію з контролю за цінами чинним законодавством. Постановою № 1819 на Державну інспекцію з контролю за цінами покладено контроль за додержанням державної дисципліни цін, цією ж постановою затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами в Сумській області, затвердженого наказом начальника Дерцінінспекції від 29.07.2009р. № 81 основними завданнями Держінспекції цін в Сумській області є організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Відповідачем встановлено порушення Позивачем вимог Постанови №957, що підтверджується касовим чеком від 14.01.2009р. та витягами зміни роздрібних цін. Додатками до Акту є бухгалтерські та установчі документи ТОВ «ЕКО», які були надані при перевірці самим підприємством.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-BP встановлена відповідальність - фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 100 % вартості отриманої партії товару, але не менше 1000 грн. Зазначений штраф спрямовується до бюджету згідно з чинним законодавством.

При цьому відповідно до ст. 16 та ч. 4 ст. 17 Закону 481/95-BP контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Статтею 4 Закону № 507-ХІІ, зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України: визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Згідно з ч. 2 і ч. 3 ст. 13 Закону № 507-ХІІ контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України; державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом № 509-ХІІ, крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону.

Статтею 14 Закону № 507-ХІІ передбачена відповідальність за порушення державної дисципліни цін: вилучення в доход відповідного бюджету суми необґрунтовано одержаної виручки та стягнення штрафу.

Повноваження та компетенція Відповідача визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. № 1819, якою затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами. Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами (далі "Держцінінспекція") є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.

Держцінінспекція має серед інших право: проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів; у межах своєї компетенції вимагати від керівників та інших посадових осіб органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які перевіряються, усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.

Директивним наказом Мінекономіки від 01.03.2001 р. № 3-Д «Про відносини з Державною інспекцією з контролю за цінами, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра економіки України», визначено стратегічні цілі та основні завдання Держцінінспекції, якими є забезпечення реалізації державної цінової політики шляхом організації та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, установлення та застосування цін і тарифів; Держцінінспекція самостійно виконує функції, які передбачені законодавством України з діяльності органів виконавчої влади - юридичних осіб, а також специфічні контрольно-наглядові функції з реалізації цінової політики держави в межах завдань, визначених Кабінетом Міністрів України, та прав, наданих для їх виконання.

Держцінінспекціям відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 р. № 777 , надано право застосовувати відповідно до законодавства України до суб'єктів підприємництва економічні (фінансові) санкції.

Постановою № 957 установлено: розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва згідно з додатком; Міністерству економіки, Державній податковій адміністрації, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям установити в межах своїх повноважень контроль за дотриманням державної дисципліни цін суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, які здійснюють оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями за наявності у них ліцензій.

Згідно з пунктом 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 02.06.2003 р. № 790, рішення про застосування фінансових санкцій приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Пунктом 1 наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 07.10.2003 р. № 274 встановлено, що застосування фінансових санкцій, передбачених ст.. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, виготовленими за коньячною технологією, горілкою та лікеро-горілчаними виробами за цінами, нижчими, ніж встановлені оптово-відпускні або роздрібні ціни на коньяк, алкогольні напої, виготовлені за коньячною технологією, горілку та лікеро-горілчані вироби, а також роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, покласти на Державну інспекцію з контролю за цінами та її територіальні органи.

Відповідно до пп. 3.8 п. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047/6238, Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким передбачено такі санкції та їх розміри.

Таким чином, Державна інспекція по контролю за цінами у Сумській області мала право на проведення перевірки, складання акту та прийняття оскарженого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, директора ТОВ «ЕКО»було повідомлено про проведення перевірки рекомендованим листом від 31.12.2008р. № 4246/4/3, керівника супермаркету ТОВ «Еко»по вул. Привокзальна,1 також було повідомлено рекомендованим листом від 31.12.2008р. № 4244/4/3, видано наказ про проведення перевірки від 10.01.2009р. № 5, на підставі наказу № 5 провідному державному інспектору Говоруну В.В. видано посвідчення на проведення перевірки від 10.01.2009р. № 33. Копію, посвідчення 12.01.2009р. отримано директором магазину Рокіною М.М., про що свідчить її підпис на зворотній стороні посвідчення.

Крім того, відповідно до п. 4 ст. 5 Закону № 877-V суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення перевірки у разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. Державний інспектор був допущений до перевірки магазину ТОВ «ЕКО», отже повідомлення про проведення перевірки було отримано.

В матеріалах справи наявні розрахунок суми необґрунтованої виручки, одержаної ТОВ «ЕКО». Крім того, за запит суду Відповідач надав довідку директора Маркету ТОВ «ЕКО»про те, що оплата за реалізований товар згідно наданих під час перевірки реєстрів накладних, проведена в повному обсязі через касові апарати магазину, а також прибуткову накладну від 24.04.2008р., фіскальні чеки від 16.01.2009р., від 14.01.2009р. та розрахунок вартості отриманої партії лікеро-горілчаних виробів реалізованих за роздрібними цінами з порушенням Постанови №957.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 94, 97, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Л.О. Маруліна