Постанова № 9647435, 19.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2010 року           10:20           № 2а-1570/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Красновій І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Львівського міського центру зайнятості

до Приватного підприємства «Лоттос»

про стягнення заборгованості в розмірі 1 757,10грн.

за участю представників сторін:

від позивача –не з’явився

від відповідача –не з’явився

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Львівський міський центр зайнятості (далі по тексту –позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Лоттос»про стягнення суми несплачених страхових внесків на випадок безробіття в сумі 1 757,10грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2010 року відкритого провадження в адміністративній справі № 2а-1570/10/2670 та призначено судове засідання на 04 березня 2010 року.

У судове засідання, призначене на 04 березня 2010 року, з’явився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники в судове засідання не з’явились. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 18 березня 2010 року.

Судове засідання, призначене на 18 березня 2010 року, судом  відкладалось на 19 квітня 2010 року.

У судове засідання 19 квітня 2010 року жодна зі сторін не з’явилась. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Пунктом 2 частини 2 статті 35 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено обов’язок роботодавця своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Частиною 2 статті 38 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” встановлено, що строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно зі статтею 39 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розробленою відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року № 339 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 року за № 30/5221 (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до п. 9.11 Інструкції всі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку. Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Таким чином, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Львівський міський центр зайнятості.

Оскільки, філія Приватного підприємства «Лоттос»не має статусу юридичної особи, тому відповідно до вимог статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем (який не є суб’єктом владних повноважень) у адміністративному процесі може бути юридична особа, в даному випадку Приватне підприємство «Лоттос».

Приватне підприємство «Лоттос»є платником страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Судом на підставі самостійно поданої відповідачем розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І півріччя 2009 року встановлено, що заборгованість зі сплати страхових внесків Львівської філії Приватного підприємства «Лоттос»становить 1 757,10 грн.

23 липня 2009 року Львівським міським центром зайнятості направлено Львівській філії Приватного підприємства «Лоттос» претензію № 6498/14, в якій просить перерахувати заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І півріччя 2009 року у розмірі 1 757,10 грн. Зазначена претензія отримана відповідачем 3 серпня 2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

На час розгляду даного спору заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І півріччя 2009 року у розмірі 1 757,10 грн. не погашена.

Відповідно до частини 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України  доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України  якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Львівського міського центру зайнятості задовольнити.

2. Стягнути Приватного підприємства «Лоттос»(02232, м. Київ, вул. Жукова, 26, ідентифікаційний код 32661400) на користь Львівського міського центру зайнятості (79060, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 122, код ЄДРПОУ 25555035, р/р 37172971900002 у Головному управлінні Державного казначейства у Львівській області, код платежу 50040100, МФО банку 825014, одержувач Львівський міський центр зайнятості) грошові кошти у розмірі 1 757 гривень (одна тисяча сімсот п’ятдесят сім гривень) 10 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                А.І. Савченко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 23 квітня  2010 року.