Рішення № 96473312, 22.04.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/5934/18

Провадження №2/367/735/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

22 квітня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Будинкевич Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом, відповідно до якого зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н, 26.12.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 10 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті "www.privatbank.ua", складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позивач зазначає, що він свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 30.06.2018 року має заборгованість – 111 520,77 грн., яка складається з наступного: 16569,66 грн. – заборгованість за кредитом; 94 951,11 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 20.02.2021 року по 30.10.2016 року. Позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.12.2011 року у розмірі 111 520,77 грн. та судові витрати у розмірі 1762,00 грн. 09.03.2021 року представником позивача АТ КБ «Приватбанк» за довіреністю – Савіхіною А.М. подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач бажає зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за Договором №б/н від 26.12.2011р., в розмірі 25770,62 грн. ( 16569,66 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 16 569,66 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 9200,96 грн. заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість з пені), а також понесені позивачем судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти проголошення рішення суду не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надала суду заяву, в якій просила розгляд справи в її відсутність. Крім того, відповідач скористався своїм правом та подав до суду відзив, в якому зазначила, що заперечує проти позовних вимог та не визнає їх в повному обсязі, обґрунтування чого полягають в наступному: Зазначила, що позивач не подав до суду документів, що між позивачем та відповідачем виникли кредитні відносини і що позивач відповідачу надавав кредитні грошові кошти. На обґрунтування своїх вимог позивач додав до своєї позовної заяви начебто розрахунок заборгованості, певну довідку про зміну умов кредитування, анкету-заяву позичальника та витяг з умов та правил кредитування і зазначив, що начебто відповідач отримав картковий кредит. Зазначила, що жодного доказу, в розумінні законодавства, що підтверджував би виникнення кредитного зобов`язання, не було. Також позивачем не було додано до позову кредитний договір, а надана тільки заявка на оформлення кредитної картки не були також додані виписки на підтвердження існування боргу та його розміру. Розрахунок заборгованості, який поданий позивачем не відповідає дійсності, оскільки як показано в довідці, яка додається до даного відкликання від 12 липня 2014 року сума загальної заборгованості становить 19611,25 виданої АТ «Приватбанк" - натомість відповідач також бажає подати свій розрахунок заборгованості. Що стосується довідки про зміну кредитування, яка подана позивачем, то потрібно зазначити, що позивач до неї не має ніякого відношення, він не змінював ніякий ліміт і відповідна жодна зміна ліміту не може підтверджувати надання кредитних грошових коштів, що і лише є підставою для виникнення зобов`язання. Додатково потрібно зазначити, що в цій довідці не зазначено, хто її підписав та чи мала ця особа права на її підписання. Що стосується заяви анкети, то потрібно зазначити що вказаний документ не підтверджує видачу картки, її номер, надання грошових коштів на цю картку, відкриття рахунку і зарахування кредиту на цей рахунок, більше того позивач сам собі суперечить оскільки в позові він зазначає, що грошові кошти були надані в розмірі 15000,00грн., в так званій довідці про зміну умов кредитування зазначена сума в розмірі 500,00грн., а в заяві анкеті зазначена сума 2500,00грн. бажаного кредитного ліміту, що є підтвердженим надуманості розміру заборгованості визначеної у позові. Що стосується правил кредитування, які додані до позову, то потрібно зазначити, що вони не можуть взагалі розповсюджуватися на відповідача, оскільки останнім не підписані. Те, що не підписані правила не розповсюджуються на відповідача також підтверджується правовою позицією відображеною в постановах ВСУ. Також, прошу суд застосувати позовну давності, так як відповідач з моменту видачі такої довідки ніяких відносин з АТ "Приват банком" не мав. Карта видана банком мала термін дії до 02/2015року і навіть якщо враховувати розрахунок боргу наданий позивачем (хоча сторона відповідача зазначає, що між нею та позивачем відсутні кредитні відносини), то з цього розрахунку слідує, що остання проплата мала місце до 01.07.2014р., а з позовом позивач звернувся вже в 2018 році, тобто з пропуском загального строку позовної давності в 3 роки, що є підставою для відмови у позові відповідно до ст. 256, 257, 261, 267 ЦКУ. Також потрібно враховувати перевитрати кредитного ліміту і їх початок оскільки саме з цього моменту розпочинає перебіг позовна давність за позовом ПАТ "Приватбанк" На підставі вищезазначеного, просила відмовити в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до про стягнення грошових коштів. Застосувати відносно вимог ПАТ «КБ Приватбанк» позовну давність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

За правилами ст.ст. 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов`язання одна особа (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

26.12.2011р. відповідач, ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н, 26.12.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 10 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Як далі видно з розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем, платежів здійснених відповідачем щодо кредитної картки не відбувалося тобто, останні відносини між сторонами щодо зазначеного кредитного договору відбувались у липні 2014 року.

В той же час, згідно положень ст.ст. 256, 257 ЦК України, особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, у межах строку позовної давності, загальна тривалість якого встановлюється в три роки.

У відповідності до ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із даним позовом в серпні 2018р., а в матеріалах справи відсутні докази того чи направлялися листи-вимоги про сплату заборгованості банку відповідачу. Таким чином, останні відносини між сторонами щодо зазначеного кредитного договору відбувались у липні 2014 року тобто сплинув строку позовної давності є очевидним.

У відповідності до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Між тим, суд, дослідивши обставини та докази отримані від відповідача, із врахуванням всіх обставин, на які посилався у своєму позові позивач, не знаходить підстав для визнання поважними причин пропущення строку позовної давності.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

У відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи обставини викладені вище суд вважає, що в задоволенні позову АТ КБ «Приват Банк» повинно бути відмовлено, у зв`язку із плином строку позовної давності, оскільки про її застосування заявив представник відповідач, а підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності суд не знаходить.

В даному випадку, сторона позивача не надала жодного належного доказу на підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 253, 257, 261, 267, 1054 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 10, 80, 141, 174-183, 184, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.

Суддя: Я.В. Шестопалова