Ухвала суду № 96473049, 21.04.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/10396/21

Провадження № 2/947/2536/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21.04.2021

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири сумісної власності, -

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2021 року до Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири сумісної власності.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов до наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається у прохальній частині позову, позивач серед іншого, просить визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, позивачем заявлено вимогу майнового характеру.

Згідно ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350,00 грн.).

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 2, п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Згідно з ч.2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Як вбачається з позовної заяви позивачем визначено ціну позову у розмірі 397500,00 грн., однак, визначена позивачем у позовній заяві ціна позову не відповідає дійсної вартості спірного майна, оскільки останнім не надано суду документів щодо оцінки спірного нерухомого майна на момент пред`явлення позову до суду, у зв`язку з чим, суддя на підставі ч. 2 ст. 176 ЦПК України попередньо визначає суму судового збору, що підлягає сплаті позивачем за заявлену вимогу майнового характеру в розмірі 7000,00 грн.

Позивачем на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було додано до позову квитанцію №7 від 01.03.2021 у розмірі 4000,00 грн. та квитанцію №10 від 01.03.2021 у розмірі 908,00 грн.

Згідно до частини другої статті 9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Судом встановлено, що додана до позовної заяви квитанція №10 від 01.03.2021 про сплату судового збору ОСОБА_1 на суму 908,00 грн.вже подавалась до Київського районного суду м. Одеси під час звернення з позовом у справі №520/16187/19, а тому, вказана квитанція не може бути прийнята судом в якості підтвердження сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Таким чином, з урахуванням сплаченої суми судового збору (4000,00 грн.) позивачу слід доплатити судовий збір у сумі 3000,00 грн., за реквізитами : отримувач: ГУК в Одеській області (Київський р-н), код отримувача 37607526, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA758999980313171206000015756, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, як вбачається у прохальній частині позову позивач, серед іншого просить суд витребувати у Споживчого товариства «житлово-будівельний кооператив «Будова-Ріелт» договір купівлі-продажу (пайової участі у будівництві) квартири за адресою: АДРЕСА_1 , завірену копію документу, який підтверджує сплату вартості квартири та копію нотаріально завіреного дозволу на здійснення правочину щодо оплати спірної квартири; витребувати у КП «Бюро технічної інвентаризації» технічний паспорт на вищевказану квартиру; зобов`язати відповідача надати суду оригінал договору пайової участі у будівництві квартири АДРЕСА_2 , квитанцію про сплату пайовий участі у будівництві квартири АДРЕСА_2 . Фактично за своїм правовим змістом, зазначена вимога є способом витребування доказів, які розглядаються судом за наявності обґрунтованої письмової заяви сторони та викладається окремим документом.

Отже, на підставі наведеного єдиною підставою для витребування доказів є відповідне окреме клопотання у формі мотивованої заяви, яка має відповідати вимогам, зазначеним у ст.84 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири сумісної власності- залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків позовної заяви– десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бескровний Я. В.