Постанова № 9647291, 11.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 лютого 2010 року 16:11 № 2а-13005/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача : Боровицької О.П.;

відповідача: не зявились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 лютого 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22 жовтня 2009 року (відповідно до відмітки канцелярії) Державна податкова інспекція в Оболонському районі міста Києва (далі по тексту позивач, ДПІ в Оболонському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач, СПД ОСОБА_2), в якому просить стягнути податкову заборгованість з податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 2 352,38 грн. та єдиного податку у розмірі 640,08 грн. на загальну суму у розмірі 2 992,46 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2009року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-13005/09/2670 та призначено попереднє судове засідання на 20 листопада 2009 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2009 року відкладено попередній розгляд справи на 14 грудня 2009 року у звязку з неприбуттям відповідача або його представників.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2009 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29 січня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2010року відкладено розгляд справи на 11 лютого 2010 року у звязку з неприбуттям відповідача або його представників.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 з 27 лютого 2007 року зареєстрована Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією як субєкт підприємницької діяльності фізична особа (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). В той же день відповідач взята на облік платників податків ДПІ в Оболонському районі м. Києва.

За даними облікової картки складеної позивачем станом на 28 вересня 2009 року, СПД ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті до бюджету у розмірі 2 992,46 грн., а саме: 1) податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 2 352,38 грн.; 2) єдиного податку у розмірі 640,08 грн.

Заборгованість з податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 2 352,38 грн. виникла внаслідок наступного.

19 травня 2008 року відповідачем подана Декларація про доходи за перший квартал 2008 року, в якій вказано суму одержаного валового доходу у розмірі 34 850,00 грн. та витрати, повязані з одержанням доходу у розмірі 19 167,50 грн., чистий дохід за перший квартал становив 15682,50 грн.

30 травня 2008 року позивачем складено перерахунок за перший квартал 2008 року (наростаючим підсумком), яким нарахований податок на прибуток у розмірі 2 352,38 грн.

У звязку із цим ДПІ в Оболонському районі м. Києва направлено платіжне повідомлення за №2406005703 на суму у розмірі 2 352,38 грн. зі строком сплати до 14жовтня 2008 року, яке отримано відповідачем, про що свідчить його підпис на корінці повідомлення.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 2 352,38 грн.

Заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 640,08 грн. виникла внаслідок наступного.

Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 13 червня 2008 року відповідач способом оподаткування своїх доходів, одержаних від здійснення підприємницької діяльності обрав сплату єдиного податку.

01 липня 2008 року ДПІ в Оболонському районі м. Києва відповідачу видане свідоцтво про сплату єдиного податку серія Є №419087

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України від 03 липня 1998 року за №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, передбачає особливий порядок оподаткування субєктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку субєктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Відповідно до пункту 1 Указом Президента України від 03 липня 1998 року за №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.

Підпунктом 2 пункту 2 Указом Президента України від 03 липня 1998 року за №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” передбачено, що ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200гривень на місяць. Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Рішенням Оболонської районної ради у місті Києва від 20 грудня 2007 року №11/2 затверджена ставка єдиного податку з першого січня 2008 року для фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які займаються діяльністю автомобільного вантажного транспорту, становить 200,00 грн. щомісяця.

Таким чином, відповідач мав сплачувати суми єдиного податку до 20 числа кожного місяця, наступного за звітним, в розмірі 200,00 грн., а докази сплати податку надавати до податкового органу разом з податковою звітністю.

Як вбачається з наведених норм, обовязок зі сплати єдиного податку субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як субєкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Судом встановлено, що станом на час звернення позивача з позовом до суду за відповідачем обліковувалась заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 640,08 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни, допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що податкове зобовязання відповідача не сплачено в установлені строки, через що податкове зобовязання визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Судом встановлено, що у звязку з несплатою податкового зобовязання позивачем надіслано на адресу відповідача листами з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 15 серпня 2008 року №1/2767 та другу податкову вимогу від 27 жовтня 2009 року №2/4611.

У звязку з неможливістю вручення відповідачу першої та другої податкових вимог через не знаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податника податків (згідно з актами ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 23 вересня 2008 року №487 та від 10 січня 2009 року №4), першу та другу податкові вимоги розміщено на дошці податкових оголошень 23 вересня 2008 року та 10 січня 2009 року відповідно.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та ним не оскаржені.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Оболонському районі м. Києва підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва задовольнити.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (04201, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №34213379700006 до УДК в Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код 26077916, МФО 820019, код платежу 16050200) суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 640,08грн. (шістсот сорок гривень вісім копійок).

3.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (04201, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №33219802700006 до УДК в Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код 26077916, МФО 820019, код платежу 11010200) суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 2352,38грн. (дві тисячі триста пятдесят дві гривні тридцять вісім копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВ.А. Кузьменко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 01 березня 2010 року.