Рішення № 96471244, 22.04.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/1016/21

Провадження №2/944/917/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Колтуна Ю.М.,

з участю секретаря судового засідання Пилипчук О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Яворові, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк (надалі АТ КБ) «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 08 вересня 2017 року у сумі 21967 грн. 05 коп.

Позовні вимоги аргументовані тим, що 08 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву, згідно з якою отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом в анкеті - заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту, то відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту і його зміну за рішенням та ініціативою банку. Позивачем умови кредитного договору були виконані в повному обсязі. Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 21967 гривень 05 копійок. На підставі наведеного позивач звернувся до суду для захисту свого майнового права та інтересу.

Ухвалою суду від 17 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 22 квітня 2021 року вирішено проводити заочний розгляд справи.

У судове засідання представник позивача АТ КБ «Приватбанк» не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Банку, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Також, у поданій заяві Банк вказує, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

У судове засідання відповідач не з`явився хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Також, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав. Відтак, суд, у відповідності до вимог ч.8 ст.178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», з метою отримання банківських послуг. Для реалізації зазначеної мети відповідач підписав анкету -заяву від08 вересня 2017 року. про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, складає між ним та Банком договір, що підтверджується його підписом в анкеті-заяві від 08.09.2017 року.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача по кредитному договору станом на 25 жовтня 2020 року складала 21967 грн. 05 коп., яка складається з: 15746 грн. 84 коп. гривень - заборгованість за тілом кредиту; 6220 грн. 21 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно зі ст.ст. 526, 529 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони та, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч.1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілими усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Застосування вищенаведених правових норм відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, а тому суд, у відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, враховує такий при вирішенні даного спору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з конкретними запропонованими позивачем Умовами та правилами банківських послуг, які долучені до укладеного із Банком кредитного договору, що підтверджується анкетою-заявою підписаною відповідачем 08 вересня 2017 року, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримався вимог, передбачених законом вимог щодо повідомлення відповідача про умови кредитування та узгодження з ним таких.

Оцінивши в сукупності встановлені під час судового розгляду обставини справи і надані докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, що відповідач отримав кредитні кошти, користувався ними, однак не виконав грошового зобов`язання щодо їх повернення за умовами кредитного договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість по кредитному договору в розмірі 21967 грн. 05 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

З огляду на викладене, суд вважає, що у даному випадку має місце порушення прав позивача, яке полягає у неналежному виконанні ОСОБА_1 своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, а тому відповідач зобов`язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням заборгованості за тілом кредиту та за простроченими відсотками. Дані обставини справи підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, та не спростовані відповідачем.

Таким чином, на думку суду, позовні вимоги є підставними та обгрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати у формі судового збору, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-281 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д) 21967 (двадцять одну тисячу девятсот шістдесят сім) гривень 05 копійок заборгованості за кредитним договором від 08.09.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Яворівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Ю.М. Колтун