Ухвала суду № 96469890, 22.04.2021, Пологівський районний суд Запорізької області

Cправа № 324/1754/17

Провадження № 1-кп/324/10/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Каретник Ю.М., при секретарі Савченко Н.В., за участю прокурора Ревут С.М., представника потерпілої юридичної особи Шульги Л.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Кухарова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пологи матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080320001337 від 31.10.2015, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Пологівського районного суду Запорізької області (суддя Каретник Ю.М.) перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України.

У даному судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про дослідження аудіозаписів допиту свідка ОСОБА_2 під час судового розгляду даного кримінального провадження іншим складом суду 26 квітня 2018 року та 18 липня 2019 року для врахування її свідчень як доказу по даному кримінальному провадженню у зв`язку з тим, що на даний час безпосередньо допитати даного свідка неможливо, оскільки вона померла, на підтвердження чого у матеріалах справи міститься копія відповідного свідоцтва про смерть. Прокурор обґрунтовує своє клопотання тим, що попереднім складом суду було забезпечено усім сторонам даного кримінального провадження можливість поставити даному свідку усі питання, які їх цікавили, у тому числі була і забезпечена можливість проведення перехресного допиту даного свідка стороною захисту. Крім того, на переконання прокурора, заслуховування показань свідка у даному випадку забезпечить можливість повного і всебічного з`ясування всіх обставин справи, а також буде відповідати як вимогам національного законодавства, так і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду. При цьому, прокурор звернула особливу увагу на постанову Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №750/5745/15-к, у якій наведено правові висновки щодо застосування норм чинного КПК України при розгляді аналогічного питання.

Захисник обвинуваченого заперечував проти клопотання прокурора, зазначаючи про те, що даний доказ – показання свідка ОСОБА_2 , не буде вважатися належним доказом у даній справі, оскільки буде порушено право сторони захисту на перехресний допит даного свідка, а також буде порушено вимоги ст.95 КПК України щодо безпосереднього сприйняття судом показань даного свідка.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника, а представник потерпілої юридичної особи підтримала клопотання прокурора і просила його задовольнити.

Заслухавши учасників судового засідання, суд дійшов таких висновків.

Так, судом встановлено, що дане кримінальне провадження спочатку слухалося суддею ОСОБА_3 , а у подальшому у зв`язку з тривалою непрацездатністю судді у зв`язку з вагітністю та пологами воно було передано на розгляд судді Іванченку М.В. Пізніше у зв`язку з виходом у відставку судді Іванченка М.В. дане кримінальне провадження було знову передано судді Каретник Ю.М.

При цьому, ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області (суддя Каретник Ю.М.) від 07 серпня 2020 року було вирішено продовжити розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, у новому складі суду, не проводячи повторно частину процесуальних дій, які були проведені під час судового розгляду даного кримінального провадження суддею Іванченком М.В., а також провести повторно допит представника потерпілої юридичної особи, допит головного бухгалтера ТОВ «Бізон-Імпорт», дослідження наявних у матеріалах справи письмових доказів, а також провести ті процесуальні дії, які ще не були проведені попереднім складом суду і які необхідні для завершення судового розгляду даного кримінального провадження.

Таке рішення було судом прийнято у тому числі й з урахуванням позиції сторони захисту.

У даному випадку було встановлено, що допитати свідка ОСОБА_2 - головного бухгалтера ТОВ «Бізон-Імпорт» даним складом суду неможливо, оскільки вона померла, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20 серпня 2020 року.

Судом враховано, що відповідно до п. 16 ст. 7 КПК України безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального судочинства.

Стаття 23 КПК України визначає, що показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані доказами, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Також КПК України передбачає, що суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

При цьому, перше речення ч. 4 ст. 95 КПК України передбачає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу.

Таким чином, у КПК України кілька разів висловлено вимогу усного допиту в судовому засіданні.

Однак, ця вимога сформульована як принцип, яким має керуватися суд, приймаючи процесуальні рішення в конкретній ситуації, у тому числі рішення щодо допустимості або недопустимості доказів.

Однак, суд зазначає, що засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. В залежності від обставин ця засада реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати її з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб.

Тому суд вважає, що положення «суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання» (перше речення ч. 4 ст. 95 КПК України), не може тлумачитися як безумовна заборона використання показань, які особа давала перед іншим складом суду у тій же справі.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що показання, які особа надавала під час минулого судового розгляду, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити явку такої особи під час нового судового розгляду.

У даному випадку судом також враховано висновки Верховного Суду щодо застосування аналогічних правових норм, викладені у постанові від 19 листопада 2019 року у справі №750/5745/15-к, відповідно до яких «суд при розгляді справи повинен забезпечити право сторін на допит особи, яка дає показання, важливі для вирішення справи, і не вправі використовувати позасудові свідчення такої особи. Що стосується судових свідчень особи під час минулого розгляду, то навіть за умови наявності таких свідчень, сторона має право вимагати допиту такої особи під час нового судового розгляду, і в такому випадку суд має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення такого права. У той же час, якщо попри всі необхідні заходи забезпечити явку такої особи виявилося неможливим, сторона на доведення своєї позиції може надати суду показання особи, які та давала під час минулого судового розгляду, і сам факт відсутності такої особи під час нового розгляду не може бути підставою для визнання таких її показань недопустимим доказом. Водночас, дослідивши ці показання, суд повинен дати їм оцінку з погляду допустимості, належності та достовірності, враховуючи, у тому числі, наскільки були забезпечені права сторони під час допиту особи в минулому розгляді. Факт неможливості допиту цієї особи під час нового судового розгляду має враховуватися судом при оцінці достовірності цього доказу у сукупності з іншими доказами у справі.».

У даному випадку неможливість допиту свідка ОСОБА_2 обґрунтовується тим, що вона померла.

Крім того, при розгляді даного клопотання прокурора у захисника було з`ясовано, що під час допиту вказаного свідка при розгляді справи суддею Іванченком М.В. 18 липня 2019 року захисником обвинуваченого був адвокат Кухаров О.О. і йому, як і іншим учасника справи судом надавалася можливість поставити ОСОБА_2 всі запитання, які вони вважали за необхідне.

У той же час, судове засідання 26 квітня 2018 року, де була допитана свідок ОСОБА_2 , проводилося під головуванням судді ОСОБА_3 і за участі захисника обвинуваченого ОСОБА_4 .

Також суд у зв`язку з наведеним вище приходить до висновку, що при заслуховуванні запису свідчень ОСОБА_2 саме у судовому засіданні буде дотримано вимоги ст.23 і ч. 4 ст. 95 КПК України.

Однак, судом також враховано, що ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області (суддя Каретник Ю.М.) від 07 серпня 2020 року було вирішено продовжити розгляд даного кримінального провадження у новому складі суду, не проводячи повторно частину процесуальних дій, які були проведені під час судового розгляду даного кримінального провадження саме суддею Іванченком М.В.

У зв`язку з цим суд не вбачає підстав для заслуховування свідчень ОСОБА_2 у судовому засіданні 26 квітня 2018 року, оскільки вказане судове засідання було проведено під головуванням судді ОСОБА_3 до передання справи на розгляд судді Іванченку М.В. і при іншому захисникові, що може призвести до порушення права обвинуваченого на захист.

Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 23, 95, 350, 352, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково клопотання прокурора Пологівської окружної прокуратури Запорізької області Ревут С.М. про дослідження аудіозаписів допиту свідка ОСОБА_2 під час судового розгляду даного кримінального провадження іншим складом суду 26 квітня 2018 року та 18 липня 2019 року.

Дослідити у судовому засіданні при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, аудіозапис допиту свідка ОСОБА_2 під час судового розгляду даного кримінального провадження 18 липня 2019 року іншим складом суду, а саме: суддею Іванченком М.В.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили відразу після проголошення.

Суддя: Каретник Ю. М.