Рішення № 96468258, 13.04.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/5827/20

Провадження№ 2/266/280/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

13 квітня 2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді - Федотової В.М.,

за участі секретаря судового засідання – Петрухіної Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.В., в якому просив постановити рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №25237 від 04.09.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», в загальній сумі 9550,94 грн.

В обґрунтування поданого позову посилався на те, що 05.11.2020 року, ним було отримано лист приватного нотаріуса виконавчого округу м. Києва Малкова М.В. з якого йому стало відомо про наявність виконавчого напису №25237 від 04.09.2020 року.

Ознайомившись із наведеним, позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №25237 від 04.09.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», в загальній сумі 9550,94 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 01.12.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 14.12.2020 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 15.02.2021 року у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., а також від ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» витребувано копії документів, перелік яких встановлено постановою КМУ № 662 зі змінами та доповненнями, на підставі яких ним 04.09.2020 року було вчинено виконавчий напис № 25237.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 24.03.2021 року було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти винесення судом заочного рішення.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» повідомлявся про розгляд справи, а також про необхідність у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують відзив.

Треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.В. повідомлялись про розгляд справи належним чином, однак до суду не з`явились, заяв та клопотань до суду не надали.

У відповідності до ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як встановлено судом, 05.11.2020 року позивачу стало відомо, що з нього приватним виконавцем звернуто стягнення у розмірі 9550,94 грн.

Відповідно до вказаної постанови, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.М.04.09.2020 року здійснив нотаріальний акт - виконавчий напис № 25237 про звернення стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», заборгованість у розмірі 9550,94 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані укладеними між сторонами договорами, Законом України «Про нотаріат», ЦК України.

Відповідно до норм ст. ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду, право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, права та інтереси якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Відповідно до п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 4 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 22 лютого 2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» передбачено, що Виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача; найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано; дату набрання чинності виконавчим написом; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою; інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із п. 3.5. глави 16 вищевказаного Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Таким чином, діючими нормативними актами встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень вказаного Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку нотаріуса перевіряти безспірність заборгованості, а вказано на необхідність перевірки на відповідність поданих документів Порядку.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Зокрема, на переконання суду, надані відповідачем нотаріусу документи не підтверджують безспірності заборгованості боржника перед стягувачем.

Крім того, суд зазначає, що на момент ухвалення рішення, вимоги ухвали Приморського районного суду м. Маріуполя від 15.02.2021 року про витребування у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., а також у ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» копій документів, перелік яких встановлено постановою КМУ № 662 зі змінами та доповненнями, на підставі яких ним 04.09.2020 року було вчинено виконавчий напис № 25237 не було виконано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12, 76, 77, 80, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №25237 від 04 вересня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичемпро звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»,, ЄДРПОУ 42642578, заборгованість у загальній сумі 9550,94 гривні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя: Федотова В. М.