Рішення № 96466871, 13.04.2021, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/343/20

Провадження № 2/747/7/21

РІШЕННЯ

іменем України

13.04.2021 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючої судді Косенко Ю.Л.,

секретаря Зірки В.П.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Тимощука М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Оболонський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним та визнання права власності на частку у спільній частковій власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у вересні 2020 року звернулася до Талалаївського районного суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила визнати недійсним шлюб укладений між нею та відповідачем 28 грудня 2019 року, зареєстрований Оболонським районним у м. Києві відділом ДРАЦС Центрального МРУ МЮ (м. Київ), актовий запис № 2531, з підстави його фіктивності. Також ОСОБА_1 просила визнати рухоме майно автотранспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG Універсал, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 спільною частковою власністю та визнати за нею право власності на вказаний транспортний засіб. В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що відповідач у період із серпня 2019 року і до фактичного укладення шлюбу у грудні 2019 року мав тимчасовий заробіток. Піддавшись на вмовляння відповідача щодо необхідності придбання автомобіля, що полегшить його працевлаштування, позивачка 19.03.2020 оформила два кредитні договори на загальну суму 250 000 грн. Після чого на вказані кошти було придбано автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, 2005 р., державну реєстрацію якого було оформлено на відповідача. Через деякий час, після відмови позивачки зареєструвати ОСОБА_2 у її квартирі, він почав ображати та принижувати її, вдавався до фізичних та моральних погроз. У червні 2020 року відповідач з`їхав з квартири забравши автомобіль, кошти на сплату кредиту жодного разу не надав та відповідальності за спільно набуті зобов`язання не несе, окрім того надсилає повідомлення про своє особисте життя з іншими жінками, не приховуючи, що не мав наміру створювати з нею сім`ю, а використовував з корисливих мотивів. Враховуючи короткий термін шлюбу, принизливі відносини для позивача, отримання матеріальних благ відповідачем, відсутність будь-яких ознак в діях відповідача, спрямованих на побудову родини, сім`ї та спільного побуту, на підставі приписів ч. 2 ст. 40, ч. 2 ст. 41 СК України ОСОБА_1 просить визнати недійсним шлюб з підстави його фіктивності. Посилаючись на приписи ч. 2 ст. 45 СК України, ст. 357 ЦК України позивачка просить визнати автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG Універсал, 2005 р спільною частковою власністю, та з врахуванням того, що даний автомобіль придбано за її рахунок, просить визнати за нею право власності на даний транспортний засіб.

Ухвалою від 10 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 14.00 год. 06 жовтня 2020 року.

Ухвалою судді від 10 вересня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на автотранспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG Універсал-В, 2005 року випуску, зареєстрований на відповідача ОСОБА_2 .

Відповідачем подано відзив на позов 29 вересня 2020 року, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю. В обґрунтування заперечень вказав, що з 11 вересня 2019 року позивачка запропонувала переїхати у її квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для сумісного проживання, на що він погодився, що підтверджує намір створити сім`ю. З 11 вересня 2019 року та по серпень 2020 року позивач та відповідач проживали разом, розділяли побут, мали взаємні права та обов`язки. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження фіктивності шлюбу. Автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG Універсал було придбано за сумісні кошти, з яких позивач надала 115000 грн, а решту 135 000 грн надав відповідач з власних заощаджень, які заробив працюючи у Республіці Польща. Позивачем не надано доказів, що автомобіль придбано саме за кредитні кошти, так як кредит надавався на споживчі цілі ( а.с 53-56).

21 жовтня 2020 року позивачем подано відповідь на відзив ( а.с.112).

У підготовчому засіданні 21 жовтня 2020 року постановлено ухвалу про зупинення провадження в цивільній справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 747/440/2020 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 3-я особа - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Чернігівській області, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Ухвалою суду від 18 лютого 2021 року поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначене на 11.00 год. 03 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 03 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань до суду не направляв.

Представник третьої особи - Оболонського районного у м. Києві відділу ДРАЦС не з`явився у судове засідання, направляли до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відділу ДРАЦС.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та просила задовольнити повністю. Суду пояснила, що із ОСОБА_2 познайомилася 09 липня 2019 року. У жовтні він став говорити, що бажає одружитися і вона вирішила з ним зареєструвати шлюб, бо він здавався адекватною, цілеспрямованою людиною та вважала, що він буде їй опорою. 28 грудня 2019 року було зареєстровано шлюб. Через деякий час відповідач став натякати, що потрібно придбати автомобіль, для того, щоб він міг заробляти кошти. ОСОБА_2 підшукав кредитні установи, і вона оформила кредит для отримання коштів на придбання автомобіля, який зареєстрували на відповідача. Спочатку він прибирав, готував їжу, допомагав по господарству після шлюбу, потім став це робити менше, а після придбання автомобіля взагалі припинив їй допомагати. Один раз відповідач працевлаштувався, за 2 тижні заробив 1,5 тис грн., які сплатив як аліменти своїй дитині. Після придбання автомобіля, вона запитувала у ОСОБА_2 чи знайшов він роботу, бо кредит це відповідальність. Підшукувала сама для нього різні варіанти роботи, пропонувала працювати у таксі, установила навігатор, хотіла зробити якнайкраще. З друзями ОСОБА_2 її не знайомив. Два рази він привозив її до своїх батьків у смт. Талалаївку, останній раз 04 червня 2020 року на ОСОБА_4 , приїздили автомобілем VOLKSWAGEN TOUAREG. Тоді ОСОБА_2 , який був закодований, випив пива та з того дня став вживати алкоголь. Припинили спільно проживати з 09 червня 2020 року, коли він напав на неї і дочка викликала поліцію. Відповідач з`їхав з її квартири та забрав автомобіль, а кредитні зобов`язання залишилися повністю на ній. ОСОБА_2 закодувався знову, для цього вона переслала батьку відповідача 1 000 грн. Потім відповідач ще приїздив до неї, каявся, вона давала йому шанс. Він то змінювався у кращу сторону, то знову грубив їй та ображав. Фактично розлучилися 20 серпня 2020 року. З 10 вересня 2020 року ОСОБА_2 почав писати їй на телефон образливі повідомлення. Також після придбання автомобіля, вона помічала, що ОСОБА_2 листується з іншими жінками на сайті знайомств. Вважає, що ОСОБА_2 одружився з нею з корисливою метою, так як вона мала 3-кімнатну квартиру, у якій він хотів зареєструватися. Весілля оплатила вона, також за її кошти було придбано обручки. ОСОБА_2 був повністю на її утриманні, власних доходів не мав, за все сплачувала вона. Відповідач лише подарував їй на день народження обручку, яку потім забрав. Також у судовому засіданні позивачка пояснила, що у її телефоні не збереглися повідомлення, які направляв відповідач на її адресу, копії яких було надано суду.

Представник позивача адвокат Тимощук М.В. просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю з підстав зазначених у позові.

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що є дочкою позивачки. Місце її проживання зареєстроване разом із ОСОБА_1 , проте фактично вона проживає окремо від матері за іншою адресою. За час проживання її мами з ОСОБА_2 вона бачила його рідко, він то був у пошуках роботи, то кидав пошуки. Зобов`язань по сім`ї він не виконував. Коли познайомилися, то він здався адекватним. У грудні було зареєстровано шлюб між ними, але на весіллі вона не була через хворобу дитини. Потім з мамою рідко спілкувалася та вважала, що у неї все добре. 09 червня 2020 року їй зателефонувала мама у сльозах з проханням приїхати, бо на неї напав ОСОБА_6 . Він був у стані сп`яніння, і вона викликала поліцію. Мама давала ОСОБА_2 другий шанс, але він нічого не зробив, щоб зберегти сім`ю. Він, то у Польщу збирався, то у Києві роботу шукав, йому все було не так. На її думку ОСОБА_2 не бажав створювати сім`ю з її матір`ю, а втерся у довіру.

Суд, заслухавши учасників справи, свідка, дослідивши письмові докази у справі доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 28 грудня 2019 року Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що складено актовий запис № 2531. Прізвище після реєстрації шлюбу дружини ОСОБА_7 ( а.с. 15) .

ОСОБА_1 працює в діагностичному відділенні медичного центру «Універсальна клініка Оберіг» на посаді старшого рентгенолаборанта ( а.с 26), у період із лютого по липень 2020 року їй виплачена заробітна плата на загальну суму 129865, 55 грн ( а.с. 27).

19 березня 2020 року ОСОБА_8 укладено кредитний договір № 2029698044 з Акціонерним товариством «ОТП БАНК» на суму 199999 грн на споживчі цілі зі строком остаточного повернення коштів до 19 вересня 2023 року ( а.с. 16) та кредитний договір з АТ «Альфа-Банк» № 591064725, відповідно до якого їй надано кошти у розмірі 49560 грн для власних потреб на строк 24 місяці ( а.с. 20 ).

Відповідно до договору купівлі-продажу № 4623\20\005516, укладеного 20 березня 2020 року, ОСОБА_2 придбав у суб`єкта господарювання ТОВ «АВТО-АЙЛЕНД» транспортний засіб - автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG Універсал, 2005 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 250 000 гривень (а.с.24). Право власності на даний автомобіль з д.н.з. НОМЕР_2 було зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 16 травня 2020 року (а.с. 100-101).

У період із квітня по вересень 2020 року ОСОБА_1 сплачувалися щомісячно кошти на погашення кредитів, що підтверджується довідками банків та меморіальними ордерами ( а.с. 74-82)

26 вересня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір № 7442/2020/2222221 купівлі-продажу автотранспортного засобу марки VOLKSWAGEN TOUAREG Універсал-В, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , за умовами якого ОСОБА_2 передав у власність покупця ОСОБА_3 вказаний автомобіль, а останній зобов`язався його прийняти та сплатити обумовлену договором грошову суму - 254300 гривень ( а.с. 99,102-103 ).

Рішенням Талалаївського районного суду від 14 грудня 2020 року, яке набрало законної сили 19 січня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано недійсним договір купівлі-продажу 7442/2020/2222221, укладений 26 вересня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо купівлі - продажу автотранспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG Універсал В, 2005 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , та скасовано рішення про державну реєстрацію транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG Універсал В, 2005 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , що здійснена 26 вересня 2020 року територіальним сервісним центром № 7442 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області ( а.с. 204-206 ).

Згідно повідомлення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.11.2020 ОСОБА_2 податкові декларації про майновий стан і доходи отримані у 2019 році до органів Державної податкової служби не подавалися, відсутня інформація про отримані доходи за межами території України ( а.с. 197 ).

До правовідносин, що виникли між сторонами суд застосовує наступні норми законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу.

Відповідно до статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.

Підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24 – 26 СК України (стаття 38 цього Кодексу).

Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства (частина перша статті 40 СК України).

Відповідно до частини другої статті 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення (частина друга статті 41 СК України).

Відповідно до пункту 4 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, ч. 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

У відзиві на позов ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та вказав, зокрема, що з вересня 2019 року та по серпень 2020 року позивачка та відповідач проживали разом, розділяли побут, мали взаємні права та обов`язки, і позивачкою не надано належних доказів на підтвердження фіктивності шлюбу.

У судовому засіданні було заслухано пояснення позивачки ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 , зі змісту яких не вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був фіктивним. Зокрема позивачка у своїх поясненнях вказувала, що відповідач прибирав, готував їжу, допомагав по господарству після шлюбу, потім став це робити менше, а після придбання автомобіля взагалі припинив їй допомагати, також зазначала, що вони спільно відвідували батьків ОСОБА_2 , приїздили до них на ОСОБА_4 на автомобілі VOLKSWAGEN TOUAREG.

Наявність сварок між подружжям, відсутність заробітку у відповідача, оформлення кредиту лише дружиною, на думку суду, не вказує на фіктивність шлюбу та відсутність у ОСОБА_2 наміру створювати сім`ю та набуття прав та обов`язків подружжя. Фіктивність передбачає відсутність у особи наміру на створення сім`ї, набуття прав та обов`язків подружжя на момент укладення шлюбу, а неприязні відносини, які виникли у сторін під час шлюбу та після фактичного припинення стосунків у шлюбі не свідчать про фіктивність такого шлюбу.

Стороною позивача на підтвердження доводів про фіктивність шлюбу, у зв`язку із відсутністю зі сторони ОСОБА_2 , наміру створювати сім`ю та набуття прав та обов`язків подружжя, надано копії смс листування ( а.с. 209-217).

Оскільки ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що у її телефоні дані повідомлення не збереглися, то суд позбавлений можливості встановити відповідність наданих копій смс повідомлень з оригінальним текстом, з`ясувати дати відправлення смс повідомлень та ідентифікувати осіб, від імені яких вони направлялися, у зв`язку з чим суд відхиляє дані копії як доказ.

Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження фіктивності шлюбу зі сторони відповідача ОСОБА_2 , то відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання шлюбу, зареєстрованого 28 грудня 2019 року Оболонським районним у м. Києві відділом ДРАЦС Центрального МРУ МЮ (м. Київ), актовий запис № 2531, недійсним з підстави фіктивності.

Відповідно приписи ч.2 та 3 ст. 45 СК України, згідно з якими якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності і розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами, на які посилається позивачка, не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами.

Враховуючи викладене відсутні підстави для визнання рухомого майна автотранспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG Універсал, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 спільною частковою власністю та визнання за ОСОБА_1 права власності на вказаний транспортний засіб. Суд вважає, що надані позивачкою, як докази, укладені нею 19 березня 2020 року кредитні договори, не можуть безумовно свідчити про одноособову сплату позивачкою коштів за придбання даного автомобіля, а повідомлення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13 листопада 2020 року про те, що ОСОБА_2 податкові декларації про майновий стан і доходи отримані у 2019 році до органів Державної податкової служби не подавалися та відсутня інформація про отримані доходи за межами території України, також не може достовірно свідчити про відсутність заощаджень у відповідача.

У відзиві на позов відповідач просив стягнути із позивачки на його користь документально підтверджені судові витрати за правничу допомогу адвоката. На обґрунтування понесених витрат відповідачем долучено ордер серія ВМ № 1007921 на надання правничої допомоги ОСОБА_2 адвокатом Глущенко Віталієм Вікторовичем ( а.с.57), квитанцію № 013 від 18.09.2020 про сплату ОСОБА_2 коштів адвокату Глущенку В.В. ( а.с. 63). Проте суд не приймає квитанцію № 013 від 18.09.2020, як доказ понесених відповідачем витрат, оскільки у ній вказано, що отримано від ОСОБА_2 5 000 грн, а прописом вказано три тисячі гривень. Оскільки інших доказів на підтвердження понесених витрат відповідачем суду не надано, то відсутні підстави для стягнення з позивачки на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивачку.

Керуючись ст.12, 13, 19, 79-81, 211, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Оболонський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним та визнання права власності на частку у спільній частковій власності, - відмовити повністю.

Скасувати захід забезпечення позову, застосований ухвалою Талалаївського районного суду від 10 вересня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Оболонський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: 04205, м. Київ, пр-т Оболонський, буд. 28-В, код ЄДРПОУ 26089032.

Повний текст рішення суду складено 22 квітня 2021 року.

Суддя Ю. Л. Косенко