Вирок № 96464144, 22.04.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/904/21

Справа № 643/3620/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021

Московський районний суд міста Харкова в складі :

головуючого Тимош О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Сліденко В.М.,

прокурора Заливацької О.Г.,

захисників - Бегечева М.Х., Євстігнєєва В.Г.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202122047000067 від 08.01.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Харкова, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , із середньо-технічною освітою, не працюючої, розлучену, раніше судимої: 27.02.2014 Московським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України до штрафу у сумі 850 грн; 27.05.2016 Московським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.389 КК України звільнена від покарання на підставі ст.71,72 КК України; 29.05.2018 Московським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 26.12.2018 Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Донецьк, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України

В С Т А Н О В И В:

08.01.2021 ОСОБА_1 разом із своїм знайомим ОСОБА_2 за адресою: м.Харків, вул.Героїв Праці, 15А, біля закладу харчування «Пицца на камнях» близько 19 години 00 хвилин, побачивши поблизу потерпілого ОСОБА_3 , поодинці звернулися до останнього з проханням надати їм цигарки, оскільки через скрутний матеріальний стан, вони не мають змоги їх купити. Однак, отримавши категоричну відмову ОСОБА_3 , у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спільний злочинний умисел спрямований на відкрите заволодіння майном потерпілого, поєднане з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, обвинувачені, з метою реалізації свого злочинного умислу, тобто незаконного особистого збагачення, направилися слідом за ОСОБА_3 .

Приблизно о 19 годині 40 хвилин, коли ОСОБА_3 знаходився біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, розподіливши між собою вичерпний перелік дій, виконання яких на думку останніх було достатньо для досягнення своїх злочинних цілей, обравши момент, коли на відкритій ділянці місцевості за вказаною адресою були відсутні інші перехожі, які б могли завадити злочинним діям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 підбіг до потерпілого, який в цей час йшов по стежці за вказаною адресою, та, шляхом застосування до останнього насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, штовхнув своєю рукою потерпілого ОСОБА_3 у спину, внаслідок чого ОСОБА_3 впав на землю. Після чого, ОСОБА_2 продовжуючи реалізацію свого спільного з ОСОБА_1 злочинного умислу, виконуючи заздалегідь розподілені з останньою ролі, підібрав із землі мобільний телефон Нuaweі Р40 Lite, іmei: НОМЕР_1 та іmei: НОМЕР_2 , вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №24 від 15.02.2021 - 6400 грн, який належить на праві власності ОСОБА_3 , та, який випав у останнього з рук внаслідок падіння.

В цей час, ОСОБА_1 , реалізуючи спільний з ОСОБА_2 злочинний умисел, взявши до рук пакет із продуктами харчування: хліб ТМ « Салтівський хлібзавод» запакований, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №24 від 15.02.2021 - 11,00 грн, дві пляшки молока «малятко вітамінізоване» 3,2 % ТМ «Злагода», запаковані, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №24 від 15.02.2021 - 32,36 грн, банани вагою 1,498 кг, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №24 від 15.02.2021 - 44,79 грн, які були придбані за рахунок потерпілого ОСОБА_3 в супермаркеті, які останній, внаслідок падіння, випустив з рук та які опинилися на землі, тим самим ОСОБА_1 , скориставшись безпорадним станом потерпілого, який лежав на землі заволоділа вище вказаним майном.

Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , незважаючи на вимоги потерпілого повернути викрадене ними майно, при цьому усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, разом з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, обернувши його на власну користь та спричинивши при цьому потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 6587,15 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, який не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, який не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердила обставини обвинувачення та визнала вину у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкриміновані за ч.2 ст.186 КК України, щиро розкаялася та просила її суворо не карати.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив обставини обвинувачення та визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкриміновані за ч.2 ст.186 КК України, щиро розкаявся та просив його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву про розгляд справи без його участі. З урахуванням думки учасників судового провадження, суд вирішив справу за відсутності потерпілого.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а наслідки позбавлення права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку їм зрозумілі, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

При викладених обставинах судом встановлено, що мало місце діяння, у вчиненні якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Обвинувачені винні у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягають покаранню за його вчинення.

При призначенні обвинуваченим покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України вчинене обвинуваченими кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину.

Дослідженням даних про обвинувачену ОСОБА_1 встановлено, що вона раніше неодноразово судима, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Дослідженням даних про обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше в силу ст.89 КК України не судимий, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, яке виражається у визнанні винуватості в повному обсязі обвинувачення та відвертому визнанні своєї провини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

При визначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1 за ч.2 ст.186 КК України суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченої, та вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченою нових злочинів, що відповідатиме вимогам ст.50, 65 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону. Враховуючи ту обставину, що обвинувачена раніше неодноразово судима за злочини проти власності суд вважає неможливим застосування до неї статті 75 КК України.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.2 ст.186 КК України суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, не вбачає підстав для призначення покарання із застосуванняс ст.75 КК України та вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових злочинів, що відповідатиме вимогам ст.50, 65 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 11.01.2021 щодо обвинуваченої ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк тримання під вартою ухвалено рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 11.01.2021.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 підтвердила, що її було взято під варту 11.01.2021.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 11.01.2021 щодо обвинуваченого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк тримання під вартою ухвалено рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 08.01.2021.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив, що його було взято під варту 08.01.2021.

Крім того, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченим, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту фактичного затримання, який для обвинуваченої ОСОБА_1 рахується з 11 січня 2021 року, для обвинуваченого ОСОБА_2 - з 08 січня 2021 року, виходячи із співвідношення, згідно якого одному дню тримання під вартою (попереднього ув`язнення) відповідає один день позбавлення волі.

До набрання чинності вироку суду, суд підтверджує раніше обраний запобіжний захід відносно обвинувачених у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів по кримінальному провадженню відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинувачених на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.2,7,368-370,371,373,374,376, 392,393,395,532 КПК України

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту її фактичного затримання - 11.01.2021. На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк тримання ОСОБА_1 під вартою (строк попереднього ув`язнення), виходячи із співвідношення, згідно якого одному дню тримання під вартою (попереднього ув`язнення) відповідає один день позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання - 08.01.2021. На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк тримання ОСОБА_2 під вартою (строк попереднього ув`язнення), виходячи із співвідношення, згідно якого одному дню тримання під вартою (попереднього ув`язнення) відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Скасувати арешт з майна, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 16.01.2021.

Речові докази: хліб ТМ «Салтівський хлібзавод» запакований, дві пляшки молока «малятко вітамінізоване» 3,2 %, банани вагою 1,498 кг, чохол на мобільний телефон «Hyawei» чорного кольору, сім-карта мобільного оператора «МТС», передані під розписку ОСОБА_3 , - вважати повернутими власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 користь держави витрати на залучення експерта по проведенню судової експертизи в сумі 1634,50 гривень, по 817,25 гривень з кожного.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя О.М.Тимош