Ухвала суду № 96463979, 22.04.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

22.04.2021

Справа № 642/2225/21

Провадження № 1-кс/642/980/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., за участю секретаря Старікова О.В., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області Юшко Я.Г., погоджене прокурором Новобоварської окружної прокуратури м. Харків Штундер Ю.О., винесене в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021221220000162 від 15 квітня 2021 року, розпочатого за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про арешт майна, -

встановив:

До Ленінського районного суду м. Харкова звернувся старший слідчий СВ ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області Юшко Я.Г. із клопотанням про накладення арешту на майно, вказуючи, що в провадженні СВ ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221220000162 від 15 квітня 2021 року, розпочатого за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Так, слідчий в клопотанні зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 15.04.2021 о 13 год. 50 хв. до чергової частини відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що 15.04.2021 о 13 год. 45 хв., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поблизу магазину «Кулиничі» який розташований навпроти багатоповерхового будинку № 63 по вулиці Іллінська в м. Харкові, відкрито заволодів майном заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив матеріальну шкоду останньому.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України відомості за вказаним фактом були внесені слідчим СВ ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221220000162 від 15.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено особу, яка вчинила злочин, а саме ним виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , якого 15.04.2021 було затримано в порядку ст.208 КПК України та старшим слідчим СВ ВП № 2 ХРУП№ 3 ГУНП в Харківській області Юшком Я.Г. було проведено обшук затриманої особи, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого у останнього було виявлено та вилучено: парасольку чорного кольору ТМ «Storm umbrella» та мобільний телефон в чохлі з силіконового матеріалу ТМ «Honor», модель J8N-L21, рюкзак чорного кольору ТМ «Zara» в якому знаходився флеш-накопичувач об`ємом 32 Gb, сірого кольору, три пляшки йогурту ТМ «Слов`яночка», масою 270 грам кожна, пакет цукерок «Королівський Шарм», масою 113 грам, гаманець чорного кольору з «екошкіри», в якому знаходились грошові кошти в сумі 180 гривень, банкнотами НБ України відповідно - 100 гривень УП 7915236, 50 гривень ТУ 7731291, 20 гривень ЮВ 3340833, 10 гривень ЮА 3104849, клубна картка «Avic.ua» та картка «Приватбанку» № НОМЕР_1 , студентський квиток на ім`я ОСОБА_2 , серія та номер НОМЕР_2 .

Враховуючи той факт, що вказані предмети, вилучені у підозрюваного ОСОБА_1 мають доказове значення, а саме є речовими доказами.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що вищевказане майно має доказове значення у кримінальному провадженні, з метою притягнення винних до кримінальної відповідальності та визнання належними доказами речей, виявлених та вилучених в ході складання протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до ст. 208 КПК України, необхідно накласти арешт на вилучені предмети. Крім того, незастосування тимчасового позбавлення можливості будь-яких осіб відчужувати це майно може призвести до зникнення, втрати, пошкодження вказаного предмету, який є важливим речовим доказом по кримінальному провадженню, що може перешкодити встановленню істини по справі.

Слідчий в судове засідання не з`явилась, надав до суду заяву про розгляд без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Власники майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, надавши заяви про розгляд клопотання без їх участі, проти задоволення не заперечують.

В такому випадку, згідно ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні СВ ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221220000162 від 15.04.2021 року, розпочате за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Постановою слідчого речі, які були вилучені у ОСОБА_1 15.04.2021 під час складання протоколу затримання згідно ст. 208 КПК України були визнані речовими доказами.

Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим доведено, що зазначене вище вилучене майно, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаних речей може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що слідчим надано достатньо доказів, що вказані речі мають доказове значення для даного кримінального провадження, а також під час досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні судових експертиз і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання на накладення арешту на вказані вилучені речі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171-173 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області Юшко Я.Г. про накладення арешту - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на парасольку чорного кольору ТМ «Storm umbrella», мобільний телефон з чохлом з силіконового матеріалу ТМ «Honor», модель J8N-L21, рюкзак чорного кольору ТМ «Zara», флеш-накопичувач об`ємом 32 Gb, сірого кольору, три пляшки йогурту «Слов`яночка», масою 270 грам кожна, пакет цукерок «Королівський Шарм», масою 113 грам, гаманець чорного кольору з «екошкіри», грошові кошти в сумі 180 гривень, банкнотами НБ України відповідно 100 гривень УП 7915236, 50 гривень ТУ 7731291, 20 гривень ЮВ 3340833, 10 гривень ЮА 3104849, клубну картку «Avic.ua», картку «Приватбанку» НОМЕР_1 , студентський квиток на ім`я ОСОБА_2 , серія та номер НОМЕР_2 , які було вилучено 15.04.2021 в ході затримання та обшуку підозрюваного ОСОБА_1 та які визнані речовими доказами.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: А.М.Гримайло