Ухвала суду № 96463811, 20.04.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/309/21

провадження №2-з/624/6/21

УХВАЛА

іменем України

смт. Кегичівка 20 квітня 2021 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Проскурні Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву про забезпечення позову у цивільній справі №624/309/21,

найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін»,

третя особа: старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновшинському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Попов Максим Євгенійович,

третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович,

вимоги позивача: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кегичівського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Веллфін», треті особи: старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновшинському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Попов М.Є., приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом від 28 січня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №15769, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 60014,00 грн на користь ТОВ «Веллфін», а також виконавчого збору та витрат виконавчого провадження до завершення розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначає, що оскільки виконавчий напис, на підставі якого відкрито виконавче провадження був вчинений з порушенням діючого законодавства України, то вона вимушена звернутися за захистом своїх прав до суду. Ефективним захистом порушеного права вважає збереження її майна та коштів (доходів), за рахунок якого державний виконавець може в примусовому порядку визнати незаконний виконавчий напис. З сумою заборгованості позивач не згодна, виконавчий напис вважає незаконним та вчиненим з порушенням норм чинного законодавства у тому числі з порушенням строку давності вчинення виконавчого напису.

Відповідач безпідставно може отримати стягнення в порядку виконання через старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновшинському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Попова М.Є., які складають частину її доходу, так як виконавчий напис вчинений з численними порушеннями.

Невжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа призведе до безперспективності та відсутності необхідності здійснювати розгляд спору по суті, оскільки втратиться сам предмет спору, відбудеться виконання виконавчого напису, що за змістом є протилежним позовним вимогам.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відтак, суд вважає, що слід заяву про забезпечення позову розглядати без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Виходячи з характеру заявлених позовних вимог, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

У постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року, прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, викладено правову позицію, відповідно до якої метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України).

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Відповідно до ч.1,2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У відповідності з роз`ясненнями, викладеними в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Також процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Крім цього, відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

За правилами статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Перевіривши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки, як вбачається із заяви про забезпечення позову, виконавчий напис є предметом судового розгляду, законність якого оспорюється позивачем та невжиття таких заходів може ускладнити поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

На підставі викладеного та керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи: старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновшинському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Попов Максим Євгенійович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом від 28 січня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №15769, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 60014,00 грн на користь ТОВ «Веллфін», а також виконавчого збору та витрат виконавчого провадження до завершення розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили.

Роз`яснити позивачу положення статті 159 ЦПК України, за якими у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Копію ухвали надіслати старшому державному виконавцю Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Кегичівському та Сахновшинському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Попову Максиму Євгенійовичу для виконання, ОСОБА_1 - для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Харківської області через Кегичівський районний суд Харківської області відповідно до пп.15.5 п.15 Перехідних положень.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею і приєднуються до справи.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Н.М. Куст