Рішення № 96462480, 15.04.2021, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1466/20

Номер провадження 2/194/7/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Солодовник І.С.,

при секретарі - Виходцевій А.В.,

за участю адвокатів - Копійко О.В., Голіцина О.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за уточненою позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою та уточненою позовною заявою до відповідачів про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, в якій зазначає, що 01.04.2008 р. між ВАТ КБ «Надра» (найменування змінено на ПАТ КБ «Надра» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 802586/ФЛ, відповідно до умов якого банк надав відповідачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності грошові кошти в розмірі 12000,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 11,79% річних з кінцевим терміном повного повернення кредитних ресурсів до 20.03.2023 р., а відповідач взяв на себе зобов`язання повернути фактично отриманні грошові кошти, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, розмірі та в строки, що передбачені кредитним договором. З метою забезпечення повернення грошових коштів за кредитним договором, 01.04.2008 р. між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався перед банком відповідати за виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору.

Позивач також вказує, що внаслідок не виконання своїх зобов`язань за кредитним договором у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 17284 доларів США 52 цента, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 471414,54 грн., яка складається з основної суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9487 доларів США 92 цента, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 258771,63 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 6170 доларів США 81 цента, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 168301,44 грн. та заборгованості за комісією в розмірі 1625 доларів США 79 цента, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 44341,47 грн..

Відповідно до Договору № GL48N718070_І_3 про відступлення прав вимоги від 17.07.2020 р. ПАТ «КБ «Надра» відступив права вимоги на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгурп» разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. Новий кредитор прийняв права вимоги Банку до позичальників, поручителів, зазначених у додатку № 1 цього договору, зокрема, права вимоги до відповідача за кредитним договором № 802586/ФЛ у загальному розмірі 17284 доларів США 52 цента, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 471414,54 грн., яка складається з основної суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9487 доларів США 92 цента, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 258771,63 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 6170 доларів США 81 цента, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 168301,44 грн. та заборгованості за комісією в розмірі 1625 доларів США 79 цента, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 44341,47 грн..

Крім того, позивач вказує, що на відому адресу відповідачів засобами поштового зв`язку ними було направлено Вимоги/повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», якими повідомило відповідачів, що всі подальші виплати будь-яких коштів, що є належними та підлягають сплаті за умовами кредитного договору, підлягають сплаті на банківський рахунок нового кредитора, а саме ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та надало відповідні реквізити для оплати.

Також позивач вказує, що товариство висунуло вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором.

Окрім цього, позивач зазначає, що розрахунок заборгованості проведено в рамках виконання рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про затвердження умов продажу активів ПАТ «КБ «Надра» № 922 від 12.05.2020 р. станом на 17.07.2020 р., дату відступлення прав вимоги ПАТ «КБ «Надра» на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Курс НБУ на 17.07.2020 р. складав 27,2738 грн. до 1 долара США, за даними, викладеними на офіційному сайті Національного банку України.

У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором № 802586/ФЛ, укладеним 01.04.2008 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 у розмірі 258771,63 грн., яка складається з основної суми заборгованості по тілу кредиту та в еквіваленті по курсу НБУ складає 9487 доларів США 92 цента; стягнути солідарно з відповідачів судовий збір в розмірі 3881,57 грн..

12.01.2021 р. відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором (з доказами надсилання відзиву позивачу), в якому відповідач вказує, що він заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до нього про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором та просить застосувати позовну давність до вимог позивача, посилаючись на те, що відповідно до договору № GL48N718070_І_3 від 17.07.2020 р. про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 802586/ФЛ на користь ТОВ «ФК» Дніпрофінансгруп» його сторонами є ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК» Дніпрофінансгруп».

Відповідач вказує, що 08.08.2015 р. до Тернівського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 802586/ФЛ від 01.04.2008 р..

31.10.2016 р. через неодноразову неявку представника банку ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області позовну заяву уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

Також, відповідач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Таким чином, пред`явивши вимогу про стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, відсотків та пені 08.08.2015 р. позивач, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання моментом пред`явлення цих вимог, а тому з моменту набрання законної сили ухвали суду про залишення позовної заяви без розгляду (22.11.2016 р.) змінилася правова природа позовної давності, тобто з цього моменту починається перебіг позовної давності не щодо виконання зобов`язання за кредитним договором, а відносно захисту порушеного права позивача щодо повторного звернення з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка згідно з ст. 257 ЦК України позовна давність встановлена у три роки, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду по справі № 639/9642/14-ц від 03.07.2019 р.. Отже, відповідач вважає, що позовна давність спливла 22.11.2019 р., а із позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором позивач звернувся до нього 25.11.2020 р., тобто після спливу трьох років після переривання позовної давності, а відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (а.с. 96-102).

04.02.2021 р. засобами поштового зв`язку до суду надійшла відповідь на відзив ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (з доказами надсилання відповіді на відзив відповідачам), в якій представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що 01.04.2008 р. між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 802586/ФЛ, відповідно до умов якого, банк надав відповідачу грошові кошти в розмірі 12000,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 11,79% річних із кінцевим терміном повного повернення кредитних ресурсів до 20.03.2023 р., а відповідач взяв на себе зобов`язання повернути фактично отримані грошові кошти, сплатити відсотки за користування отриманими кредитними коштами в порядку, розмірі та в строки, що передбачені кредитним договором. Таким чином, з відповідачем було досягнуто домовленості про суму мінімального платежу, порядку і строки внесення чергового мінімального платежу. Також, надання банком грошових коштів позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором підтверджують докази, долучені до відповіді на відзив.

Крім того, представник позивача вказує, що підпунктом 1.4 кредитного договору визначено, що кредит надається строком до 20.03.2023 р. (включно). Пунктом 4.2.4 договору передбачено, що безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання є виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості, а не направлення банком письмового повідомлення позичальнику про припинення строку користування кредитом, так як у такому повідомленні банк не вимагає дострокового виконання зобов`язань. Тобто сторони самостійно врегулювали у договорі питання дострокового повернення кредиту - зміну строку виконання основного зобов`язання. Жодна зі сторін не заперечувала проти такої умови договору, а після його укладення не зверталася до суду з вимогою про визнання її недійсною з підстав невідповідності правилам Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно позивач виходить з чинності наведеної умови та дійсності укладеного договору як в цілому, так й у складі усіх умов щодо підстав виникнення зобов`язання дострокового повернення кредиту у повному обсязі, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2020 р. у справі № 138/240/16-ц.

Також, щодо права, а не обов`язку позивача повідомити боржника про зміну кредитора, представник позивача зазначає, що Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 01.02.2018 р. у справі № 569/8962/16-ц дійшов правового висновку про те, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Окрім цього, щодо дотримання позивачем позовної давності при поданні до суду позовної заяви представник позивача вказує, що згідно з ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Пунктом 7 кредитного договору № 802586/ФЛ від 01.04.2008 р. встановлено порядок урегулювання спорів між сторонами. Згідно з п. 7.3. кредитного договору сторони, керуючись ст. 259 ЦК України, письмово дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 років. Пункт 7.3. кредитного договору стосується і поручителя, бо відповідно до п. 1.1. договору поруки поручитель повинен виконати зобов`язання в тому ж порядку, який встановлено для позичальника кредитним договором, та п. 1.5. договору поруки поручитель підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з умовами кредитного договору.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідачі визнали у своєму відзиві факт, що перебіг позовної давності почався 08.08.2015 р., тому відповідно до п. 7.3. кредитного договору позовна давність діє до 08.08.2025 р., а кінцевий термін повернення кредиту - 20.03.2023 р., у зв`язку з чим, позивачем подано позов до відповідачів 21.12.2020 р. з дотриманням строку позовної давності (а.с. 115-148).

Представник позивача ТОВ «ФК «Дніпрофінансруп» - адвокат Копійко О.В. (а.с. 205-206) у судовому засіданні просив позов задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 258771,63 грн., посилаючись на те, що 01.04.2008 р. відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір з ПАТ КБ «Надра» строком до 20.03.2023 р. та отримав кредитні кошти для проведення розрахунку за договором купівлі-продажу нерухомого майна, сторони погодили умови договору та відповідно до п. 7.3 договору дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 років. Також, представник позивача вказує, що на виконання умов кредитного договору між ПАТ КБ «Надра» та поручителем ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 01.04.2008 р.. З серпня 2015 р. відповідач перестав сплачувати зобов`язання за кредитом, у зв`язку з чим, виникла заборгованість, строк стягнення якої не пройшов, оскільки навіть якщо перебіг строку позовної давності розпочався з 2015 р., то право вимоги щодо стягнення вказаної кредитної заборгованості у ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» є до 2025 р..

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак представник відповідача - адвокат Голіцин О.М. (а.с.103-104) у судовому засіданні позовні вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не визнав, зазначив, що згідно з ст. 257 ЦК України сплив строк позовної давності щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та строк позовної давності визначений у кредитному договорі не може розповсюджуватися на правовідносини по відступленню прав вимоги. Так, 08.08.2015 р. ПАТ КБ «Надра» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, однак вказаний позов було залишено без розгляду. За ст. 1050 ЦК України позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, в разі прострочення позичальником повернення чергової частини позики, а отже подання банком позову до суду у 2015 р. є такою вимогою, та за ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривався подання банком позову до суду, у зв`язку з чим, 09.08.2018 р. сплив строк позовної давності за вимогою щодо стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості, що відповідає правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.07.2019 р. у справі № 639/9642/14-ц. Крім того, представник відповідача зазначив, що згідно з договором відступлення права вимоги, позивачем не надано підтвердження про сплату ним коштів ПАТ КБ «Надра» за результатами аукціону, що в свою чергу підтверджує перехід прав вимоги від банку до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» за вимогою про стягнення заборгованості з відповідача, у зв`язку з чим, позивачем не підтверджено право вимоги щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_3 , проте відповідно до норм ЦПК України позивач повинен довести обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Також, адвокат Голіцин О.М. в судовому засіданні подав письмове клопотання про застосування позовної давності, в якому просив застосувати позовну давність до позовних вимог ТОВ «ФК «Дніпрофінансугруп», оскільки банк, пред`явивши вимогу про стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, відсотків та пені 08.08.2015 р., відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання моментом пред`явлення цих вимог (а.с. 207-208).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, однак раніше подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ПАТ КБ «Надра» вже звертався до суду в 2015 р. про стягнення з неї та з її чоловіка ОСОБА_1 заборгованості за даним кредитним договором, однак ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 31.10.2016 р. позов ПАТ КБ «Надра» залишено без розгляду. Таким чином, пред`явивши вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків та пені кредитор, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов`язання моментом пред`явлення цих позовних вимог, а тому був зобов`язаний пред`явити позов до поручителя протягом шести місяців, після набрання ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області про залишення позову без розгляду законної сили, тобто до 22.05.2017 р.. Вважає, що у разі зміни кредитором на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов`язання, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати, так як заміна строку відбулася моментом пред`явлення вимоги про дострокове погашення заборгованості (а.с. 105).

Судом встановлені такі факти та відповідні правовідносини.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки у судовому засіданні встановлено, що відповідно до анкети-заяви на отримання кредиту позичальника ОСОБА_1 від 12.03.2008 р. (а.с. 127, 128, 129) між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 01.04.2008 р. укладено кредитний договір № 802586/ФЛ від 01.04.2008 р., відповідно до якого відповідач отримав кредит на суму 12000,00 доларів США на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 1533 від 01.04.2008р., що укладений між позичальником та ОСОБА_4 , згідно з яким позичальник придбає у власність нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , сплачує витрати по договору страхування нерухомого майна, та витрати, пов`язані з оформленням кредиту, зі сплатою річної відсоткової ставки у розмірі 11,79% річних, із строком повернення кредиту до 20.03.2023 р. (а.с. 11-12, 54-55), про що свідчать письмова заява ОСОБА_1 від 01.04.2008 р. на видачу 12000,00 доларів США з каси банка (а.с. 119), розпорядження банку від 01.04.2008 р. щодо суми залогу в забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 та цільового використання коштів (а.с. 120, 121, 122), квитанція банку № 1 від 01.04.2008 р. про сплату комісії банку за ведення та управління кредиту (а.с. 124), заява на видачу готівки № 1 від 01.04.2008 р. на суму 12000,00 доларів США, еквівалент 60600 грн., які одержані ОСОБА_1 (а.с. 124), акти ВАТ КБ «Надра» від 01.04.2008 р. щодо перевірки цільового використання кредиту позичальника ОСОБА_1 та щодо перевірки стану залогового майна (а.с. 125, 126), розписка ОСОБА_4 від 01.04.2008 р. про отримання від ОСОБА_1 12000 доларів США, в якості розрахунку за придбану квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 131).

Відповідно до п. 3.3.1 кредитного договору позичальник повертає кредит та сплачує нараховані відсотки шляхом сплати мінімального необхідного платежу, розмір якого становить 172,21 доларів США. Відповідно до пункту 3.3.4. кінцевий термін повернення кредиту - 20.03.2023 р.. За п. 4.2.4 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий необхідний мінімальний платіж та інші платежі, передбачені цим договором у термін, визначений п. 3.3.3 договору, а також у випадку, передбаченому у п. 4.3.6 цього договору. Також, відповідно до п. 7.3. кредитного договору сторони керуючись ст. 259 ЦК України, дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 років (а.с. 11-12, 54-55).

Також, на виконання п. 2.1. кредитного договору, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим договором та можливих штрафних санкцій, між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 802586/ФЛ від 01.04.2008 р. (а.с. 132-133), про що також свідчить Витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 17835525 від 01.04.2008 р. (а.с. 135).

Крім того, на виконання п. 1.2 кредитного договору № 802586/ФЛ від 01.04.2008 р., між ОСОБА_1 та ЗАТ «Страхова група «ТАС» укладено договір добровільного страхування майна фізичних осіб № 1217680521 від 01.04.2008 р. (а.с. 136).

Окрім цього, з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед ВАТ КБ «Надра» за кредитним договором № 802586/ФЛ від 01.04.2008 р. між ВАТ КБ «Надра» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 01.04.2008 р. (а.с 13).

До договору кредиту згідно ст. 1054 ЦК України застосовуються загальні положення про договір позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.ст. 526-527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав.

Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В порушення вимог ст. 629 ЦК України, заборгованість по кредитному договору відповідачем не була сплачена, у зв`язку з чим, у серпні 2015 р. до Тернівського міського суду Дніпропетровської області уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» подано позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка залишена без розгляду згідно з ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 31.10.2016 р. у справі № 194/978/15-ц (а.с. 102), що визнається відповідачем ОСОБА_1 у відзиві на позов (а.с. 98-101).

Судом встановлено, що 17.07.2020 р. між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_I_3, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 р.. Відповідно до п. 1 вказаного договору банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту, договорами поруки, іпотечними договорами, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку № 1 до цього договору (а.с. 6-7, 49-50).

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, вказаний договір про відступлення прав вимоги є чинним, сторонами не оспорений, недійсним судом не визнавався, у зв`язку з чим, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача адвоката Голіцина О.М. про те, що позивачем не підтверджено право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , оскільки позивачем не надано підтвердження про сплату ним коштів ПАТ КБ «Надра» за результатами аукціону, що в свою чергу підтверджує перехід прав вимоги від банку до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» за вимогою про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_3 ..

До позивача згідно з витягом з додатку № 1 до договору № GL48N718070_I_3 про відступлення прав вимоги, укладеного 17.07.2020 р., реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників, поручителів, іпотекодавців, заставодавців, дебіторів, за такими договорами (а.с. 51-53), перейшло право вимоги до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором № 802586/ФЛ від 01.04.2008 р., зокрема, на суму заборгованості за основним боргом - 258771,63 грн., що в еквіваленті до курсу НБУ станом на 17.07.2020 р. становить - 9487,92 грн., про що також свідчить розрахунок заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 802586/ФЛ від 01.04.2008 р., викладений в уточненій позовній заяві, який не спростовується відповідачем ОСОБА_1 та його представником (а.с. 43-47).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач набув право вимоги до відповідачів за кредитним договором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

На виконання умов договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_I_3 від 17.07.2020 р., на адресу відповідачів, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» були направлені повідомлення від 20.07.2020 р. за № 0720/1380 та № 0720/1394 про відступлення права вимоги за кредитним договором № 802586/ФЛ від 01.04.2008 р. (а.с. 14, 15), які отримані відповідачами 07.08.2020 р. про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Крім того, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на адресу відповідачів були направлені вимоги/іпотечне повідомлення про дострокове погашення заборгованості за № В871 від 23.09.2020 р. та № В870 від 23.09.2020 р. (а.с. 16, 17), а також направлені повідомлення/вимоги від 16.11.2020 р. за № 1116/22, № 1116/23 щодо виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором (а.с. 18-22).

З матеріалів справи видно, що відповідачі отримали повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, у зв`язку з чим, у відповідачів виник обов`язок погашення заборгованості новому кредитору.

За п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки.

Щодо клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Голіцина О.М. про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України.

За статтями 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто після переривання, перебіг позовної давності розпочинається заново, починаючи з наступного дня після пред`явлення позову, або вчинення особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

За змістом частини першої статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до положень статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 639/9642/14-ц від 03.07.2019 р. та № 544/425/19 від 03.03.2021 р..

З огляду на викладене, позовна давність у цій справі переривалась в серпні 2015 року, а саме із зверненням кредитора до суду із позовом до відповідачів про стягнення кредитної заборгованості у зв`язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором, який було залишено без розгляду у зв`язку з неодноразовою неявкою позивача.

За ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Однак, судом встановлено, що відповідно до п. 7.3 кредитного договору від 01.04.2008 р. № 802586/ФЛ, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , сторони дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 років.

Враховуючи викладене, а також, те, що у серпні 2015 р. первісний кредитор ПАТ КБ «Надра» звернувся до позичальника з вимогою про дострокове повернення суми позики, пред`явивши позов до суду, то строк позовної давності, встановлений кредитним договором у 10 років, спливає у 2025 році, у зв`язку з чим, новим кредитором ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не пропущено строк позовної давності із зверненням до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення основної суми заборгованості, про що заявляють відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Голіцин О.М..

Крім того, судом встановлено, що з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед ВАТ КБ «Надра» за кредитним договором № 802586/ФЛ від 01.04.2008 р. між ВАТ КБ «Надра» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 01.04.2008 р.

За ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За ч. 4 ст. 559 ЦК України (чинної на момент звернення первісного кредитора у 2015 році до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідачів) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, зі спливом строку, визначеного договором поруки, або зі спливом строку, визначеного законом, порука та відповідне право вимоги кредитора припиняються.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). А календарна дата або вказівка на подію, яка має неминуче настати, є терміном (частина друга статті 252 ЦК України).

Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Тому, враховуючи припинення права кредитора вимагати у поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання зі спливом визначеного договором або законом строку, застосоване у другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України у зазначеній редакції словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Вказане не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду лише протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

За умови пред`явлення банком до позичальника та поручителя вимоги про дострокове повернення коштів за кредитним договором змінюється строк виконання основного зобов`язання, і порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 638/13683/15-ц від 26.05.2020 р..

Судом встановлено, що відповідно до пункту 5.3 договору поруки від 01.04.2008 р., дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов`язань, згідно з умовами цього договору (а.с. 13).

З огляду на зазначене, у договорі поруки сторони не встановили строк дії поруки у розумінні ст. 251 ЦК України. Тому у цьому випадку треба застосовувати припис ч. 4 ст. 559 цього кодексу про припинення поруки (чинної на момент звернення первісного кредитора у 2015 році до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідачів), якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

З огляду на викладене, банк, як первісний кредитор, реалізував право на пред`явлення вимоги до поручителя шляхом подання в серпні 2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» позовної заяви до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, а отже строк виконання основного зобов`язання первісним кредитором було змінено у серпні 2015 р., в свою чергу, новим кредитором позовну заяву про стягнення заборгованості з відповідачів за кредитним договором пред`явлено до суду 19.11.2020 р. (згідно з поштовим конвертом), тобто понад строк, встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України, за яким порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов`язання, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у задоволенні вимог до поручителя, у зв`язку із припиненням поруки.

Враховуючи наведене та те, що оскільки з матеріалів справи встановлено, що боржник ОСОБА_1 не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, враховуючи, що в порядку ст. 559 ЦК України порука припинена, у зв`язку із пропуском шестимісячного строку звернення кредитором з вимогою до поручителя після зміни банком строку виконання основного зобов`язання у серпні 2015 р., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь нового кредитора ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» заборгованість за кредитним договором № 802586/ФЛ від 01.04.2008 р. в розмірі 258771,63 грн. яка складається з основної суми заборгованості по тілу кредиту та в еквіваленті по курсу НБУ складає 9487 доларів США 92 цента, а в іншій частині вимог позивача відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорці йно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд стягує з відповідача судовий збір у розмірі 3881,57 грн. на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Уточнений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за кредитним договором № 802586/ФЛ, укладеним 01.04.2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 , у розмірі 258771 (двісті п`ятдесят вісім тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 63 коп., яка складається з основної суми заборгованості по тілу кредиту та в еквіваленті по курсу НБУ складає 9487 (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят сім) доларів США 92 цента на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 3881 (три тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 57 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815).

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Тернівський міський суд Дніпропетровської області.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», адреса: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205, ЄДРПОУ 40696815.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складений 22.04.2021 р..

Суддя: І.С. Солодовник