Вирок № 96462299, 22.04.2021, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/906/20

Номер провадження 1-кп/184/63/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду м.Покров кримінальне провадження за №12020040360000242 від 12.04.2020 року відносно обвинуваченого

? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, не має освіти, не працює, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

¦13.12.2017 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч.3 с.185, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном 3 роки,

¦13.01.2021 року Інгулецьким райсудом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.186, 71 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.162 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - Петренко О.П.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - Петечко В.М.,

перекладач - Ейхвальд Г.М.,

потерпілі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2020 року близько 01 години 00 хвилин в м. Покров Дніпропетровської області ОСОБА_1 проходив повз територію домоволодіння АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_4 , де у нього виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна з літньої кухні, розташованої на території вказаного домоволодіння. В той же день та час ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи впевненим, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан території домоволодіння АДРЕСА_3 , де в подальшому, через незачинені двері протиправно проник до літньої кухні, яка розташована на території вказаного домоволодіння, звідки таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, викрав велосипед марки «Azimut» моделі «Extreme», належний ОСОБА_4 , вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19/104-17/3/12.1/126 від 14.04.2020 року складає 2733 гривні 33 копійки, після того, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2733 гривні 33 копійки.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Крім того, 12 квітня 2020 року приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1 знаходився біля території домоволодіння АДРЕСА_4 , де у останнього виник злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, яке на підставі права власності належить ОСОБА_3 .. В цей же день і час, знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 через незачинені ворота зайшов на територію вищевказаного домоволодіння, після чого, реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , через незамкнуті вхідні двері, умисно переступив поріг будинку АДРЕСА_4 , таким чином, незаконно проник всередину житла, порушивши тим самим гарантоване право ОСОБА_3 на недоторканність житла, передбачене ст. 30 Конституції України, ст. 12 Загальної декларації прав людини та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла.

Крім того, в ніч на 12 квітня 2020 року (точного часу встановити не надалося можливим), ОСОБА_1 проходив повз територію домоволодіння АДРЕСА_5 , де у нього виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна з вищевказаного домоволодіння. В той же день та час ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи впевненими, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан території домоволодіння АДРЕСА_5 , де в подальшому через незачинені двері протиправно проник до жилого будинку, який розташований на території вказаного домоволодіння, звідки таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, викрав майно, належне ОСОБА_2 , а саме: - мобільний телефон марки «Samsung» моделі «S6102», який для потерпілого матеріальної цінності не являє; - мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy J5» (SM-J510HZKDSEK), вартість якого згідно висновку експерта №19/104- 17/3/12.1/125 від 14.05.2020 року складає 2150,00 грн.; - гроші в сумі 500.00 грн.. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 через незачинені двері протиправно проник до приміщення сараю, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_5 , звідки таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, викрав велосипед «Україна», належний ОСОБА_2 , який матеріальної цінності для потерпілого не має. Після того, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2650 грн. 00 коп..

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло та інше приміщення.

В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинених злочинах визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого та пояснив, що 12.04.2020 року вночі він переліз через паркан будинку АДРЕСА_3 і через незачинені двері зайшов до літньої кухні, звідки викрав велосипед, потім через незачинені ворота зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_4 , через незамкнуті вхідні двері зайшов до будинку та вийшов і з нього і потім переліз через паркан території домоволодіння АДРЕСА_5 , де через незачинені двері зайшов до будинку, звідки вкрав два мобільні телефони «Samsung», гроші в сумі 500.00 грн., велосипед. Все повернув потерпілим. Вказує, що повністю усвідомив протиправність своїх дій, щиро розкаюється у вчиненому та зазначає, що такого більше не повториться.

Незважаючи на повне визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинах, вина останнього підтверджується показаннями безпосередньо допитаних у судовому засіданні потерпілих та свідків.

Допитана у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 надав показання, згідно яких повідомив, що коли він спав у будинку домоволодіння АДРЕСА_5 , його обікрали та вкрали два мобільні телефони «Samsung», гроші в сумі 500.00 грн., велосипед «Україна». В будинку він мешкає один. Будинок був відчинений. Батько його живе на цій території в сусідньому будинку. Матеріальний збиток йому відшкодовано. Відносно міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 надала показання, згідно яких повідомила, що 12.04.2020р. ОСОБА_5 зайшов до неї в будинок АДРЕСА_4 , у кімнату, де спала її дитина. Вона спала, прокинулась від крику своєї дочки. Він вибіг з будинку, вона вийшла і побачила його за межами будинку. Вона мешкає в будинку з дочкою. Вхідні двері були незачинені на замок. Претензій матеріального характеру їй не завданого. Відносно міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 надала показання, згідно яких повідомила, що вона мешкає в будинку АДРЕСА_3 . 12.04.2020 року вночі ОСОБА_5 проник у літню кухню і викрав неробочий велосипед, з яким пішов до сусідки. Вона повідомила у поліцію. Велосипед їй повернули. Претензій матеріального характеру їй не завданого. Відносно міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав показання, згідно яких повідомив, що 12.04.2020 року його сина обікрали, коли той спав. Вкрали у сина два телефони і велосипед. Той, хто вкрав, не бачили.

Інших свідків як сторона обвинувачення, так і сторона захисту не заявляли.

Надаючи юридичну оцінку показанням потерпілих та свідка ОСОБА_6 , суд враховує, що потерпілі та свідок були безпосередньо допитані у судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 352, 353 КПК України та будучи попередженими про кримінальну відповідальність, підтвердили обставини, які підлягають встановленню відповідно до змісту ст. 91 КПК України.

Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 та ч.1 ст.162 КК України, повністю доводиться наданими сторонами та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні сукупністю письмових доказів.

Форма і зміст кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема відноситься, верховенство права. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст.7, ч.2 ст.8 КПК України).

Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази у даному кримінальному провадженні, суд керується критерієм доведення вини «поза розумним сумнівом», у відповідності до якого таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, що узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук та Йонкало проти України»).

Таким чином, на підставі вищенаведеного, проаналізувавши вищевказані докази у їх сукупності, суд дійшов до переконання, що стороною обвинувачення під час судового розгляду доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 та ч.1 ст.162 КК України, поза розумним сумнівом, так як надані прокурором докази, що досліджені судом, зібрані у передбаченому законом порядку, є достатньо чіткі, повні та узгоджені між собою і відповідають стандартам належності та допустимості.

Суд, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов до переконання про наявність події злочинів, передбачених ч.3 ст.185 та ч.1 ст.162 КК України, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у його вчиненні та кваліфікує його дії за: - ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло; - ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла; - ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло та інше приміщення.

Відповідно до вимог ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст.65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, визнання вини, добровільне відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності до ст.ст.50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до нетяжкого та тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, перебуває на обліку Томаквіського РВ з питань пробації як засуджений з випробуванням, скарг та заяв за місцем проживання відносно обвинуваченого не надходило, а також обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих вину обставин, матеріальний збиток потерпілим відшкодований, думку потерпілих, які відносно міри покарання обвинуваченому покладаються на розсуд суду і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185, ч.1 ст.162 КК України, адже саме це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередить вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

При призначенні покарання ОСОБА_1 слід застосувати ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням вироку Інгулецького районного суду м. Кривий Ріг від 13.01.2021 року.

Цивільні позови по справі відсутні.

Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд, виходячи з положень ч.2 ст.124 КПК України вважає, що витрати на залучення експерта, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Вирішуючи питання про речові докази, суд виходить з положень ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 100, 124, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.162 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання за:

-ч.3 ст.185 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

-ч.1 ст.162 КК України - у виді 1 (одного) року 6 місяців позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, які призначені за цим вироком та за вироком Інгулецького районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 13.01.2021 року, призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати, починаючи з моменту його фактичного затримання, тобто з 07.09.2020 року.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Згідно ст.124 ч.2 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта на загальну суму 1307 грн. 60 коп.

Речові докази по справі:

-мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy J5» (SM- J510HZKDSEK) - залишити потерпілому ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили;

-велосипед марки «Azimut Extreme» - залишити потерпілій ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міській суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш