Постанова № 964614, 13.06.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2007 № 21/562

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Даниленко О.В. -представник за довіреністю,

від відповідача -Млечко Є.С. -представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.02.2007

у справі № 21/562

за позовом Акціонерного страхового товариства "Вексель"

до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 25678,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про 25 338,84 грн. суми сплаченого страхового відшкодування, 340,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, а також про стягнення з відповідача судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту у формі Страхового полісу №0030633 від 27.04.2004р., укладеного з страхувальником ТОВ «Ідекс», та на підставі Страхового акту №1909/05 від 03.06.2005р., ним, як страховиком, здійснено виплату страхового відшкодування ТОВ «Ідекс» в сумі 25 338,84 грн. у зв’язку з настанням страхового випадку, а саме понесенням збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на автодорозі Київ-Харків через порушення водієм трактора МТЗ-80, д.н.08337 КА, що належить відповідачеві, п. 10.3. Правил дорожнього руху. Позивач вважає, що згідно ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до нього перейшло право вимоги до відповідача в сумі сплаченого страхового відшкодування в розмірі 25 338,84 грн. Також, на думку позивача, виходячи з ст. 22 Цивільного кодексу України, відповідач має сплатити йому витрати на проведення автотоварознавчої експертизи, яку був змушений зробити позивач для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної страхувальникові ТОВ «Ідекс».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.02.2007 р. у справі № 21/562 позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати та припинити провадження по даній справі , оскільки вважає, що воно винесене по неповно з’ясованим обставинам, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зокрема скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції неправомірно задовольнив заяву позивача про заміну неналежного відповідача належним. Як вказує відповідач позов подавався позивачем до ДП „Київський облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”. В процесі судового розгляду місцевим судом було здійснено заміну в результаті якої відповідачем по справі стала філія „Київське дорожньо –експлуатаційне управління”, яка не є юридичною особою.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2004р. між Акціонерним страховим товариством «Вексель» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідекс» укладено Договір страхування транспортного засобу - автомобіля марки Мегcedes Benz Sprinter 416 СDІ, білого кольору, 2003 року випуску, державний номер 160-01 КМ, у формі Страхового полісу №0030633.

Відповідно до п. 4 Договору страхування страховими випадками є збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП): пошкодження чи знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як свідчать матеріали справи, 03 лютого 2005р. на автомобільній дорозі Київ-Харків сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Мегcedes Benz Sprinter 416 СDІ , державний номер 160-01 КМ, що належить ТОВ «Ідекс», яким керував Бригадєв А.А. та транспортного засобу МТЗ-80, держаний номер 08337 КА, яким керував Капуста М.О., в результаті якої автомобіль марки Мегcedes отримав пошкодження.

Відповідно до Довідки вих. №561 від 27.11.2006р. Філії «Київське дорожньо-експлуатаційне управління» Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» станом на 03.02.2005р. трактор МТЗ-80, державний номер 08337 КА перебував на балансі філії «Київське дорожньо-експлуатаційне управління» Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» та перебуває до теперішнього часу.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02.03.2005р. по справі №3-634/2005р. встановлено, що Капуста М.О., керуючи трактором МТЗ-80, д/н КА 08337 на автодорозі Київ-Харків, при перестроюванні не надав дорогу транспортному засобу, який рухався по тій смузі, на які він мав намір перестроїтися та здійснив зіткнення з автомобілем Мегcedes, д/н 160-01 КМ , чим порушив п. 10.3. Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.

Згідно Акту №143 товарознавчого дослідження від 14.02.2005р., складеного Суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Кузьменко Миколою Васильовичем на замовлення позивача з метою встановлення матеріального збитку, завданого власникові транспортного засобу - Мегcedes Benz Sprinter 416 СDІ, державний номер 160-01 КМ, матеріальний збиток в результаті пошкодження цього транспортного засобу при ДТП з урахуванням втрати товарної вартості складає 25 606,34 грн.

Відповідно до Страхового акту №1909/05 від 03.06.2005р. позивача сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті ТОВ «Ідекс» складає 25 338,84 грн. з урахуванням франшизи в розмірі 267,50 грн.

Платіжним дорученням №9249 від 03.06.2005р. позивач перерахував ТОВ «Ідекс» суму страхового відшкодування в розмірі 25 338,84 грн.

У відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторони (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній в договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1, 2 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 993 Цивільного кодексу України встановлює, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, на підставі наведеного вище, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 25 338,84 грн., яка була сплачена ним ТОВ «Індекс» як страхове відшкодування.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми витрат на проведення автотоварознавчої експертизи суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, для визначення матеріального збитку, завданого власникові транспортного засобу, Мегcedes Benz Sprinter 416 СDІ державний номер 160-01 КМ, позивач замовив товарознавчу експертизу. 30 березня 2005р. позивач прийняв роботи з проведення товарознавчого дослідження автомобіля , Мегcedes Benz Sprinter 416 СDІ державний номер 160-01 КМ, на суму 340,0 грн., про що підписав з виконавцем Суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою - Кузьменко М.В. Акт №0057 здачі-прийняття виконаних робіт. Платіжним дорученням №6346 від 30.03.2005р. позивач перерахував виконавцеві товарознавчого дослідження грошові кошти в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, витрати, яких особа, зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З огляду на вищевикладене, колегія вважає , що позивачем здійснено витрати для відновлення та забезпечення порушеного відповідачем права страхувальника - ТОВ «Ідекс», що підтверджується матеріалами справи, з огляду на що він має право на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України на їх відшкодування.

Що стосується того, що місцевий суд стягнув безпосередньо з філії суму відшкодування слід зазначити наступне.

Відповідно до п.3.1 Положення філії „Київське дорожньо-експлуатаційне управління” ДП „Київське обласне дорожнє управління” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” зазначено , що філія є відособленим підрозділом Підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства і цього Положення.

Згідно з ст. 95 ЦК України філії не являються юридичними особами.

Отже, філія „Київське дорожньо-експлуатаційне управління” ДП „Київське обласне дорожнє управління” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” не може виступати у суді як позивач чи відповідач та з неї не може бути стягнуто суму відшкодування в розмірі 25 338,84 грн.

Таким чином, колегія прийшла до висновку про те, що суму відшкодування слід стягнути безпосередньо з ДП „Київське обласне дорожнє управління” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” яке є юридичною особою відповідно до наданого Статуту.

За таких обставин, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За вищезазначених обставин, колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої ін станції підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ДП „Київське обласне дорожнє управління” ДАК „Автомобільні дороги України” в особі філії „Київське дорожньо-експлуатаційне управління” задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2007 р. по справі 21/562 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„ Позов задовольнити. Стягнути з ДП „Київське обласне дорожнє управління” ДАК „Автомобільні дороги України” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення , 11-А, код ЄДРПОУ 33096517) на користь АСТ „Вексель” (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 7, п/р 26501301366 в АК Промінвестбанку (ЗАТ) , МФО 300012, код ЄДРПОУ 20031391 ) 25 338,84 грн. суми відшкодування, 340 грн. збитків, 256,79 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу . Видати наказ.”

3. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

4 .Матеріали справи №21/562 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя

Судді

09.07.07 (відправлено)