Рішення № 96460810, 12.04.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" квітня 2021 р. Справа №924/1212/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м. Красилів

про стягнення 845395,60 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Кучер О.М. директор підприємства,

від відповідача: Сидорук Д.В. згідно ордеру серія ХМ №047747 від 21.12.2020р.

Рішення виноситься 12.04.2021р., оскільки в судовому засіданні 07.04.2021р., 24.03.2021р. та 12.03.2021р. оголошувалась перерва.

Процесуальні дії:

Ухвалою суду від 16.11.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

В підготовчому судовому засіданні 22.01.2021р. оголошено перерву на 03.02.2021р.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Димбовського В.В. у період з 26.01.2021р. по 10.02.2021р., підготовче судове засідання у справі 03.02.2021р. не відбулося.

Ухвалою суду від 11.02.2021р. підготовче засідання у справі призначено на 02.03.2021р.

У підготовчому судовому засіданні 02.03.2021р. підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 12.03.2021р.

Суть спору: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулася до суду з позовом про стягнення з Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства 845395,60 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

В обґрунтування позову посилається на проведену позивачем перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними-речовинами (акти №159/03, №438/03, №439/03), якими встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст.51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України, постанови, КМУ від 25.03.1999 року за №465 "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" здійснювався скид забруднюючих речовин із зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством ур. Случ (випуск №1). Наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами підтверджено результатами інструментально-лабораторних вимірювань, які проводились лабораторією контролю за якістю очищення стічних вод Красилівського ПВКГ, відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та даними суб`єкта господарювання від 24.07.2020р. №300 щодо фактичних витрат зворотних вод і тривалості наднормативних скидів. Листом від 30.07.2020р. №3443/0.11 Красилівському підприємству водопровідно-каналізаційного господарства пропонувалось у добровільному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу. Претензія залишена без задоволення.

У відзиві на позов від 21.12.2020р. відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що акт №159/03 не є та не може вважатись доказом обставин та фактів наднормативного скиду відповідачем забруднюючих речовин в період з 17.04.2019 року по 10.02.2020 року та з 21.02.2020 року по 10.06.2020 року, так як згідно зазначеного акта перевірка проводилась в період з 11.02. по 20.02.2020 року та він не містить будь-яких відомостей щодо перевищення гранично допустимого скиду сухого залишку 30-31.07.2019 року, а також вищезазначених інших забруднюючих речовин в зазначені у розрахунку періоди. Згідно поданого позивачем розрахунку розміру збитків від 29.07.2020 року позивач нарахував відповідачу до відшкодування 845395,60 грн. збитків за перевищення нормативів скидів забруднюючих речовин ур. Случ за період з 17.04.2019 року по 08.07.2020 року, а саме: завислих речовин в період з 17.04. по 18.04.2019 p.; з 18.09. по 24.10.2019 року та з 18.02. по 02.06.2020 року; сульфатів, нафтопродуктів та сухого залишку в період з 30.07 по 31.07.2019 року; БСК5 в період з 11.02. по 02.06.2020 року; ХСК в період з 05.02. по 10.06.2020 року та азоту амонійного в період з 01.01. по 08.07.2020 року. Таким чином, згідно зазначеного розрахунку перевищення гранично допустимого скиду такої забруднюючої речовини як сухий залишок (мінералізація), за яке позивачем нараховано найвищий розмір збитків ніби то мало місце в період з 30 по 31.07.2019 року. Однак, будь-яких доказів щодо цього та наднормативного скиду відповідачем зазначених забруднюючих речовин у вище перерахованих періодах позивач не надав. При цьому, відповідач категорично заперечує факт перевищення ним гранично допустимого скиду із зворотними водами сухого залишку в зазначений період.

Відповідач вважає, що протоколи про адміністративне правопорушення від 20.02.2020 року №005571 та 005570, а також постанова про накладення адміністративного стягнення стосуються наднормативних скидів забруднюючих речових 14 та 17.02.2020 року, а не в період з 30 по 31.07.2019 року, у зв`язку із чим вони також не можуть вважатись належними доказами по даній справі. Крім того, як слідує із розрахунку розміру збитків при визначенні останніх в сумі 845395,60 грн. позивач застосував коефіцієнт категорії водного об`єкта 1,6, а саме він виходив із того, що забруднюючі речовини скидались відповідачем у рибогосподарську водойму. Однак, позивач не обґрунтував та не пояснив чому саме річка Случ, у яку відповідачем здійснюється скид зворотних вод при визначені розміру збитків визначена позивачем як рибогосподарська, а не інша водойма. Також, як слідує із розрахунку, визначаючи розмір збитків у сумі 845395,60 грн. позивач виходив із того, що величина затвердженої гранично допустимої концентрації сухого залишку (мінералізації) для води рибогосподарських водойм відсутня, а тому така величина визначена позивачем у розмірі 500 мг/л або 1 051850 грн/т. Відповідач вважає такий висновок позивача помилковим та здійсненим внаслідок незастосування санітарних норм, що в свою чергу призвело до помилкового розрахунку розміру збитків. Так, гігієнічні умови до якості води поверхневих водойм в залежності від видів використання регламентовані СанПіН №4630-88 "Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення в редакції від 21.10.1991 року. Згідно Додатку №2 до зазначених санітарних норм, а саме "Санітарних норм гранично допустимої кількості шкідливих речовин у воді водних об`єктів господарсько-питного і культурно-побутового водокористування" гранично допустима концентрація (мл/л) сухого залишу у воді становить 1000 мг/л. Також, у листі Інституту проблем природокористування та екології Національної академії наук України від 03.07.2020 року №270/280, який адресований відповідачу у відповідь на його звернення роз`яснено, що в Україні науково обґрунтовано значення гранично допустимої концентрації мінералізації у водних об`єктах, вода яких використовується для потреб рибного господарства складає 1000 мг/ дм3. Таким чином, при доведені наднормативного скиду відповідачем сухого залишку із зворотними водами 30 та 31.07.2020 року у розрахунку розміру збитків позивач мав би застосовувати величину затвердженої гранично допустимої концентрації зазначеної шкідливої речовини в розмірі 1000 мг/л. В свою чергу, застосування цієї величини істотно впливає на розмір можливих збитків заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин із зворотними водами. Так, відповідачем проведений власний розрахунок розміру зазначених збитків у разі перевищення 30.07.2019 року гранично допустимої концентрації сухого залишку, сульфатів та нафтопродуктів і за підрахунками відповідача розмір збитків становить 4784,91 грн.

У відповіді на відзив та письмових поясненнях позивач зазначив, що вважає доводи відповідача щодо невірного застосування коефіцієнта Ккат, який дорівнює 1,6 в розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних водному об`єкту (р. Случ) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством у річку Случ помилковими з наступних позицій: річка Случ, як поверхневий водний об`єкт у місці скиду зворотних (стічних вод) Красилівським ПВКГ не може відноситися до поверхневого водного об`єкту господарсько-побутового використання, як на цьому наполягає відповідач, оскільки до господарського-питного водокористування належить використання водних об`єктів як джерел господарсько-питного водопостачання, водопостачання підприємств харчової промисловості. В межах Красилівського району Хмельницької області господарське-питне водокористування та водопостачання підприємств харчової промисловості з річки Случ не здійснюється. Забір для господарсько-питного водокористування для питних, санітарно-гігієнічних потреб, передачі води вторинним водокористувачам здійснюється з підземного водоносного горизонту. Доказів того, що дана ділянка водного об`єкту відноситься до господарського-питного водокористування відповідачем не надана. Окрім цього, абзацом 2 пункту 7 постанови Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, що затверджені постановою КМУ №465 від 25.03.1999р. зазначено, що на ділянках водних об`єктів, які знаходяться в межах населених пунктів, незалежно від цілей водокористування нормативи встановлюються як для води, що використовуються для задоволення господарсько-побутових потреб. Скид забруднюючих речовин зі зворотними водами суб`єкта господарювання здійснюється за межами населеного пункту (дозвіл на спеціальне водокористування №550/ХМ/49д-19 від 15.04.2019 p.), відповідно і ділянка річки Случ, де здійснювався скид забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням нормативів ГДС не може бути віднесена до поверхневого водного об`єкту господарсько-побутового використання. Отже, застосування значення коефіцієнта Ккат -1,0 у формулі 12 Методики, як на тому наполягає відповідач є таким, що суперечить вимогам законодавства. Відповідач також помилково посилається на необхідності застосування СанПіН №4630-88 Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення в редакції від 21.10.1991 року, оскільки річка Случ в межах Хмельницької області (в тому числі Красилівського району) не використовується для господарсько-побутового використання. Вказане вище підтверджується наданими відповідачу Дозволами на спеціальне водокористування, у яких визначено категорію водного об`єкта у який здійснюється скид, як рибогосподарська. З урахуванням наведеного Інспекцією в ході проведення розрахунку застосовується безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини - 500 (згідно пункту 7.1 розділу VII Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів), оскільки ГДК для сухого залишку (мінералізація) для водойм рибогосподарського призначення відсутня.

У заяві про приєднання додаткових доказів від 20.01.2021р. та у письмових поясненнях відповідач просив суд долучити до матеріалів справи копію дозволу на спеціальне водокористування від 15.04.2019 року №550/ХМ/49д-19, зазначаючи про те, що позивач ототожнює такі забруднюючі речовини та їх гранично допустимі концентрації як мінералізація та сухий залишок. Провівши лабораторні дослідження з визначення кількості сухого залишку та виявивши його перевищення, позивач звинувачує відповідача у перевищенні встановленої виданим для нього дозволом на спеціальне водокористування від 15.04.2019 року гранично допустимої концентрації мінералізації у воді. При цьому, лабораторних досліджень із визначення концентрації мінералізації у воді із застосуванням необхідних для цього методик та обладнання позивач не проводив, атестованої лабораторії з проведення такого виду досліджень позивач не мав та не має. Відповідач вважає, що встановлення перевищення гранично допустимої концентрації сухого залишку не свідчить та не може свідчити про перевищення гранично допустимої концентрації мінералізації у воді, яка визначається іншими методами, якої позивач не визначав. Дозволом на спеціальне водокористування від 15.04.2019 року №550/ХМ/49д-19 відповідачу встановлена гранично допустима концентрація мінералізації у воді, а саме 395,5 мг/дм. - куб., а гранично допустима концентрація такої іншої забруднюючої речовини, як сухий залишок зазначеним дозволом або іншими документами відповідачу не встановлювалась. За таких обставин, відповідач не може нести відповідальність за перевищення не встановленої для нього гранично допустимої концентрації сухого залишку у воді.

Також відповідач зазначив, що у Акті №159/03 від 20.02.2019р. зазначено про виявлення наступних перевищення гранично допустимих скидів забруднюючої речовини (сухого залишку та азоту амонійного), а саме згідно протоколу №15-20 від 17.02.2020 року показник по сухому залишку 498 мг/дм3; азоту амонійного 5,20 мг/дм3 та згідно протоколу №16-20 від 19.02.2020 року показник по сухому залишку 486 мг/дм3; азоту амонійному 5,41 мг/дм3; а також за результатами вимірювань лабораторії Відповідача. Що внесені до журналу обліку якості стічних вод зафіксовано перевищення нормативів ГДС по азоту амонійному 18-19.12.2019 p., 08-09.01.2020р., 15,16,20.01.2020p., 22.32,27.01.2020p., 03.02.2020p., 5,6,10.02.2020р. При цьому, як слідує із розрахунку розміру збитків вони нараховані за перевищення ГДС не лише по сухому залишку та азоту амонійному, а по інших речовинах перевищення ГДС яких у зазначеному акті не зафіксовано, а також за періоди часу, які не зазначені в акті перевірки №159/03. До того ж, доданий позивачем до позовної заяви розрахунок не містить у собі будь-якої інформації щодо обсягів перевищення ГДС по зазначених у ньому речовинах, а саме яка кількість певної забруднюючої речовини та коли була скинута в річку Случ та чи узгоджується вона із кількістю та датами, які зазначені у акті №159/03. Доданий позивачем до позовної заяви розрахунок не містить у собі будь-якої інформації щодо обсягів перевищення ГДС по зазначених у ньому речовинах, а саме яка кількість певної забруднюючої речовини та коли була скинута в річку Случ та чи узгоджується вона із кількістю та датами, які зазначені у акті №159/03. Застосовуючи при розрахунку розміру збитків коефіцієнт 1,6, який стосується водних об`єктів рибогосподарського водокористування позивач не надав будь-яких доказів встановлення ділянці річки Случ на якій відповідачем здійснюється скид зворотних вод саме застосованої позивачем рибогосподарської, а не будь-якої іншої із можливих категорії водного об`єкти, в тому числі рішення Хмельницької обласної ради щодо цього, що також свідчить про помилковість проведеного ним розрахунку.

Відповідач звернув увагу суду на ту обставину, що позивачем при розрахунку розміру збитків помилково застосовано величину ГДК сухого залишку для рибогосподарських водних об`єктів 500 мг/куб. дм. Додатком 2 до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН 2.2.4-171-10 затверджено санітарно-гігієнічні показники безпечності та якості питної води і встановлено ГДК сухого залишку, а саме 1000 мг/дм. куб. Додатком №1 "Загальні вимоги до складу та якості води річок і водойм у місцях господарсько-питного, комунально-побутового та рибогосподарського водокористування" до Привал охорони вод, затверджених Держкомприроди СРСР від 21.02.1991 року передбачено, що мінералізація води для господарсько-харчових потреб нормується та не повинна перевищувати 1000 мг/дм. куб.; для комунально-побутових потреб мінералізація води нормується по "прикусу", а для потреб рибного господарства мінералізація води нормується згідно таксацій рибогосподарських водних об`єкти. В свою чергу, ГДК сухого залишу у рибогосподарських водних об`єктах нормативно встановлена та затверджена в "Узагальненому переліку гранично допустимих концентрацій (ГДК) і орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБУВ) шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм" який розроблений та затверджений у 1990 році Головним управлінням по охоронні і водовикористанню рибних запасів і регулюванню рибальства "Главрибвод". Також, таксація рибогосподарських водних об`єктів передбачена ГОСТ 17.1.2.04-77 "Охорона природи. Гідросфера. Показники стану і правила таксації рибогосподарських водних об`єктів" затверджений постановою Держстандарту СРСР від 27.06.1977 року №1609. Якщо виходити із того, що ГДК сухого залишу у рибогосподарських водних об`єктах не встановлена нормативно-правовими актами України, то згідно вищезазначеної Постанови ВР України зазначене питання регулюється вищезазначеними актами законодавства Союзу РСР.

У судове засідання представник позивача не з`явився.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд у позові відмовити.

04.03.2021р. на адресу суду від позивача надійшли додаткові докази. Також під час розгляду справи по суті 09.04.2021р. на адресу суду надійшло клопотання, у якому позивач зазначив, що вважає за необхідне надати додаткові докази, які детальніше розкривають зміст проведеного у справі розрахунку, просив суд поновити строк на подання вказаних доказів та долучити їх до матеріалів справи.

Суд в судовому засіданні відмовив в задоволенні клопотання позивача про поновлення строків на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, оскільки клопотання не містило зазначення поважності причин пропущення визначених ГПК України строків подання доказів, не вказано будь-яких об`єктивних причин пропуску таких строків.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами на Красилівському підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства м. Красилів, про що складено акт від 20.02.2020р. №159/03.

У акті №159/03 від 20.02.2020р. наведено дані про попередні заходи державного нагляду (контролю), які проводилися: планово у період з 15.03.2019р. по 22.03.2019р. (акт перевірки №135/02), видано припис щодо усунення порушень; позапланово – 04.12.2019р. (акт перевірки №755/03), видано припис щодо усунення порушень, його вимоги не виконано.

У акті зазначено, що за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено порушення первинним водокористувачем - Красилівським підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, зокрема:

- абзацу третього частини 1 статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - не виконано пункт 3 припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №755/03 від 09.12.2019р. щодо виконання умов дозволу на спеціальне водокористування №550/ХМ/49д-19 (пункт 1 Умов спеціального водокористування) припинення наднормативних скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням нормативів ГДС (за протоколом Інспекції №15-20 вимірювань вмісту показників складу та властивостей проб вод від 17.02.2020р. фіксується перевищення нормативів ГДС по сухому залишку (498 мг/дм3 при нормативі ГДС 395,5 мг/дм3), азоту амонійному (5,20 мг/дм3 при нормативі ГДС 1,0 мг/дм3), нітрит-іонах (0,16 мг/дм3 при нормативі ГДС 0,08 мг/дм3), нітрат-іонах (2,7 мг/дм3 при нормативі ГДС 2,67 мг/дм3); за протоколом Інспекції №16-20 вимірювань вмісту показників складу та властивостей проб вод від 19.02.2020р. фіксується перевищення нормативів ГДС по сухому залишку (486 мг/дм3 при нормативі ГДС 395,5 мг/дм3), азоту амонійному (5,41 мг/дм3 при нормативі ГДС 1,0 мг/дм3), нітрит-іонах (0,18 мг/дм3 при нормативі ГДС 0,08 мг/дм3), нітрат-іонах (5,2 мг/дм3 при нормативі ГДС 2,67 мг/дм3); за результатами вимірювань лабораторії Красилівського ПВКГ, що внесено до журналу обліку якості стічних вод, що скидаються з випуску №1 (дати взяття проб: 18-19.12.19 p., 08-09.01.20 p., 15,16,20.01.20 p., 22,23,27.01.20 p., 03.02.20 p., 5,6,10.02.20 p.) фіксуються перевищення нормативів ГДС по азоту амонійному та по нітритах (дати взяття проб: 08-09.01.20 p., 15,16,20.01.20 p., 5,6,10.02.20 p.).

- абзацу третього частини 1 статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - не виконано пункт 4 припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №755/03 від 09.12.2019р. щодо виконання умов дозволу на спеціальне водокористування №550/ХМ/49д-19 (пункт 7 Відомостей щодо природоохоронних заходів) - дотримання (не погіршення) якісних показників поверхневих вод ур. Случ (за протоколами Інспекції №15-20 та 16-20 вимірювань показників складу та властивостей вод від 11.02.2020р. та 14.02.2020р. відповідно, у контрольному створі 500 м нижче скиду з випуску №1 в порівнянні з 100 м спостерігається погіршення якісних показників річкової води по сухому залишку, завислих речовинах, ХСК, BCK5, хлоридах, сульфатах фосфатах, азоту амонійному, нітритах, нітратах, залізу загальному, аніонних СПАР);

- частини шостої статті 3, частини другої, п`ятої статті 9, Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" - Красилівським ПВКГ розпочато провадження планованої діяльності (реконструкція очисних споруд №1 Красилівського ПВКГ село Заставки Красилівського району Хмельницької області), визначену підпунктом 13 пункту 3 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" без оцінки впливу на довкілля: в ході перевірки встановлено, що суб`єктом господарювання проведено реконструкцію вузла механічної очистки (в новому побудованому приміщенні встановлено 2 механічні грабельні канальні решітки); в 4 коридорах 2 аеротенків проведено реконструкцію із зміною типу аерації: встановлено блок аерації з полімерних матеріалів замість механічної аерації;

- пункту 6 статті 110 Водного кодексу України - суб`єктом господарювання порушено умови та правила спеціального водокористування, які визначені дозволом на спеціальне водокористування №550/ХМ/49д-19:

- пункту 3 статті 44 Водного кодексу України - пункт 1 Умов спеціального водокористування та пункт 6 Відомостей щодо природоохоронних заходів: за протоколом Інспекції №15-20 вимірювань вмісту показників складу та властивостей проб вод від 17.02.2020р. фіксується перевищення нормативів ГДС по сухому залишку (498 мг/дм3 при нормативі ГДС 395,5 мг/дм3), завислих речовинах (15,0 мг/дм3 при нормативі ГДС 13,68 мг/дм3), ХСК (135 мг/дм3 при нормативі ГДС 77,69 мг/дм3), БСК5 (16,9 мг/дм3 при нормативі ГДС 13,73 мг/дм3), сульфатах (61,3 мг/дм3 при нормативі ГДС 60,82 мг/дм3), азоту амонійному (5,20 мг/дм3 при нормативі ГДС 1,0 мг/дм3), нітрит-іонах (0,16 мг/дм3 при нормативі ГДС 0,08 мг/дм3), нітрат-іонах (2,7 мг/дм3 при нормативі ГДС 2,67 мг/дм3); за протоколом Інспекції №16-20 вимірювань вмісту показників складу та властивостей проб вод від 19.02.2020р. фіксується перевищення нормативів ГДС по сухому залишку (486 мг/дм3 при нормативі ГДС 395,5 мг/дм3), ХСК (116 мг/дм3 при нормативі ГДС 77,69 мг/дм3), БCK5 (14,8 мг/дм3 при нормативі ГДС 13,73 мг/дм3), сульфатах (61,0 мг/дм3 при нормативі ГДС 60,82 мг/дм3), азоту амонійному (5,41 мг/дм3 при нормативі ГДС 1,0 мг/дм3), нітрит-іонах (0,18 мг/дм3 при нормативі ГДС 0,08 мг/дм3), нітрат-іонах (5,2 мг/дм3 при нормативі ГДС 2,67 мг/дм3);

- пункту 2 статті 44 Водного кодексу України - пункт 7 Відомостей щодо природоохоронних заходів: за протоколами Інспекції №15-20 та 16-20 вимірювань показників складу та властивостей вод від 11.02.2020р. та 14.02.2020р. відповідно, у контрольному створі 500 м нижче скиду з випуску №1 в порівнянні з 100 м спостерігається погіршення якісних показників річкової води по сухому залишку, завислих речовинах, ХСК, БСК5, хлоридах, сульфатах фосфатах, азоту амонійному, нітритах, нітратах, залізу загальному, аніонних СПАР);

- пункту 3 статті 44 Водного кодексу України - не дотримано умови дозволу щодо дотримання допустимого обсягу скиду з випуску №1 (м3/год): за даними журналу обліку водовідведення КОС №1 протягом червня місяця 2019 року фактичний обсяг скиду склав 77,78 м3/год при допустимому обсязі скиду 77,75 м3/год;

- пункту 7 статті 44 Водного кодексу України - не дотримано умови дозволу щодо здійснення суб`єктом господарювання контролю якісних показників зворотних (стічних) вод, що скидаються з випуску №1 по токсичності, по вмісту коліфагів, лактопозитивних кишкових паличок, життєздатних яєць гельмінтів;

- пункту 3 статті 44, пункту 6 статті 70 Водного кодексу України - за даними Звіту про використання води за 2019 рік (форма №2-ТП-водгосп), яка складена суб`єктом господарювання та надана до РОВР у Хмельницькій області 24.01.2020 р. встановлено, що суб`єктом господарювання перевищено нормативи ГДС (т/рік) по азоту амонійному та нітритах: фактично скинуто азоту амонійного зі зворотними водами 1,8 т при нормативі ГДС 0,658557 т/рік та нітритів 0,1 т при нормативі ГДС 0,0526845 т/рік; за цим же Звітом, за 2019 рік у річку Случ відведено (скинуто) 575,5 тисм3 зворотних вод, з них 489,8 тисм3 недостатньо очищених стічних;

- пунктів 1,6 статті 44 Водного кодексу України - пункт 1 Умов спеціального водокористування та пункт 1 Відомостей щодо природоохоронних заходів: суб`єктом господарювання встановлено глибинні насоси у свердловинах №2а, №4, №6а, №11, потужність яких є більшою за рекомендований дебіт свердловин, що вказані у паспортах на ці артезіанські свердловини, чим порушено правила експлуатації водогосподарських споруд (свердловин) та не виконання заходів по раціональному використанні, охороні та відтворенню вод;

- пункту 6 статті 44 Водного кодексу України - пункт 1 Умов спеціального водокористування: суб`єктом господарювання в неналежному стані утримуються очисні споруди №1 (дві радіальні піс-коловки не працюють (відсутній рух стічної води), бункери приймання піску зруйновані корозією, бетонні частини з тріщинами, система видалення піску не діюча; бетонні конструкції освітлювачів-перегнивачів для первинного відстоювання стічних вод (фактично експлуатуються 5 із 6) з явними тріщинами, система видалення осаду від останніх не діюча, в аеротенках активний мул відсутній (біологічна очистка стічних вод не здійснюється); вода в першому вторинному відстійнику не освітлена, другий вторинний відстійник в очистці стічних вод не задіяний; в контактному резервуарі знезараження стічних вод перед скидом у річку Случ не здійснюється, бетонні частини контактного резервуара відсутні (кон-тактий резервуар є фактично земляним накопичувачем);

- пункту 2 статті 44 Водного кодексу України - стічні води абонентів, які мали б з КНС №2 (м. Красилів, пров. Челюскіна) скидатися на очисні споруди №2 в м. Красилів з подальшим скидом через випуск №2 ур. Случ, скидаються фактично на очисні споруди №1 в с. Заставки через випуск №1 (акт Красилівського ПВКГ від 19.05.2017р. №1 про зупинення подачі стічних вод на ОС №2 на переведення подачі стічних вод на ОС №1 з метою більш якісного очищення), при цьому діючим дозволом визначено, що скид має здійснюватися двома окремими випусками, для яких встановлено окремі нормативи ГДС, відповідно не дотримано обов`язок водокористувача використовувати водний об`єкт до цілей та умов надання, визначених дозволом на спеціальне водокористування №550/ХМ/49д-19;

- частини першої статті 105 Водного кодексу України - суб`єктом господарювання не забезпечено проведення ліквідаційного тампонажу свердловин №10 та №11, як таких, що є непридатними до експлуатації;

- пункту 2 розділу ІІІ Правил, затверджених наказом №316 - суб`єктом господарювання не здійснюються обстеження локальних очисних споруд і каналізаційних мереж Споживачів, не здійснюється періодичний вибірковий контроль ефективності роботи локальних очисних споруд;

- пункту "м" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" - не забезпечено ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються;

- абзаців 3, 6 пункту 4, абзацу 4 пункту 5, абзаців 4, 5, 8 пункту 6, Додатків 4, 5 Порядку, затвердженого ПКМУ№1221 - не забезпечується щоквартальне подання інформації згідно Порядку, затвердженого ПКМУ №1221.

Акт підписаний представниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Красилів (т.в.о. начальника Кучером О.М., головним інженером Лісовським В.В., майстром очисних споруд Стафурським М.В., начальником лабораторії Літнарович С.Р.).

У відповідь на припис №159/03 від 24.02.2020р. Красилівське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства (начальник О.Кучер) повідомило листом №188 від 04.05.2020р. про вжиті заходи стосовно виконання вимог по усуненню порушень, виявлених Державною екологічною інспекцією щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства: відповідно до п.5.5 Красилівське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства, з метою недопущення нераціонального використання та виснаження водних ресурсів, звернулося до заводу виробника насосних агрегатів з проханням замінити насосні агрегати артезіанських свердловин №2а, №4, №6а, №11, на насоси які відповідають вимогам умов визначених на паспортах даних свердловин; відповідно до п. 5.7. на свердловинах 2а та 2б оновлено зелені насадження, для свердловини №6 відновлення частково відсутньої огорожі буде здійснено при наявності фінансових можливостей, відповідно до п. 5.8. Переоформлення нормативів ГДС, у зв`язку з переходом подачі стічних вод з ОС №2 на ОС №1 знаходиться у стадії розробки, відповідно п.6. зв`язку із важким фінансових станом Красилівське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства не може забезпечити ліквідаційних тампонаж свердловин №10 та №11, але контролерами ПВКГ було здійснено опломбування свердловин №10 та №11; відповідно п.7. за результатами геологічного вивчення водозабору Красилівського ПВКГ буде розроблено "Проект ЗСО" і встановлені межі першого, другого, та третього поясів ЗСО; відповідно п.8. заходи щодо обладнання локальною мережею спостережувальних свердловин контролю за якісним станом підземних вод заплановано здійснити по мірі надходження коштів; відповідно п.5.4 аналіз на вміст Коліфагів Лактозо-позитивних кишкових паличок, життєздатних яєць гельмінтів в стічній воді (випуску №1) копія результатів аналізу додається; відповідно до п.5.6 працівниками ОС №1 виконано наступні роботи: проведено ремонтні роботи по усуненню корозії та тріщин в бетонних частинах споруд на первинних відстійниках і пісколовках, виготовлено шибера для рівномірного розподілення стічних вод між первинними відстійниками, проведено ремонт засувок в колодязях видалення осаду, видалення осаду з освітлювачів - перегнивачів відбувається регулярно 2 рази на місяць, із очисних споруд м. Старокостянтинів завезено активний мул, здійснено ремонт рециркуляційної системи активного мулу.

29.07.2020р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів складено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Красилівським підприємством водопровідно-каналізаційного господарства м. Красилів внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме внаслідок скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС у річку Случ, що підлягають нормуванню згідно із законодавством.

У розрахунку зазначено, що в ході перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства (акти №438/03, №159/03, №439/03) Красилівського ПВКГ встановлено, що суб`єктом господарювання в порушення вимог статтей 44, 70 Водного кодексу України, здійснювалися скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин у річку Случ (випуск №1) з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством.

При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами у річку Случ використано:

- результати інструментально-лабораторних вимірювань Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод №48-19, №15-20, №16-20, №18-20, №44-20), яка уповноважена на проведення вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища відповідно до наказу ДЕІ України №91 від 04.03.2019 p.;

- та результати досліджень, що проводились лабораторією контролю за якістю очищення стічних вод Красилівського ПВКГ (Атестати про технічну компетентність №36 "ХЛ"-17, та №154 "ОНС"-20 що видані ДП "Хмельницькстандартметрологія" (дані Красилівського ПВКГ щодо обліку якості стічних вод, що скидаються з очисних споруд №1, які внесені до журналу обліку якості стічних вод);

- дані суб`єкта господарювання від 24.07.2020р. №300 щодо фактичних витрат зворотних вод (куб. м/год) та тривалості наднормативних скидів (год).

Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водному об`єкту (р. Случ) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством у річку Случ здійснюється за формулою 12 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783 (далі-Методика). Розрахунок маси наднормативних скидів забруднюючих речовин у річку Случ внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню розраховується за формулою 1 Методики.

Встановлено періоди наднормативного скиду забруднюючих речовин: завислі речовини 0,12 мг/л, 68,231 куб.м/год, 48 год., 17.04.2019-18.04.2019, 0,0004 М,т; сульфати 1,68 мг/л, 73,723 куб.м/год, 48 год., 30.07.2019-31.07.2019, 0,006 М,т; сухий залишок 84,5 мг/л, 73,723 куб.м/год, 48 год., 30.07.2019-31.07.2019, 0,3 М,т; нафтопродукти 0,02 мг/л, 73,723 куб.м/год, 48 год., 30.07.2019-31.07.2019, 0,00007 М,т; завислі речовини 3,0 мг/л, 58,856 куб.м/год, 888 год., 18.09.2019-24.10.2019, 0,16 М,т; завислі речовини 0,5 мг/л, 57,685 куб.м/год, 2544 год., 18.02.2020-02.06.2020, 0,07 М,т; БСК5 0,88 мг/л, 56,988 куб.м/год, 2712 год., 11.02.2020-02.06.2020, 0,14 М,т; ХСК 10,16 мг/л, 52,668 куб.м/год, 3048 год., 05.02.2020-10.06.2020, 1,6 М,т; азот амонійний 1,37 мг/л, 60,962 куб.м/год, 4560 год., 01.01.2020-08.07.2020, 0,38 М,т.

Визначення проіндексованого питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів (гама) у 2020 році проведено за формула 14 Методики: проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у 2019 році (гама) = 2020,87 грн/т. індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за 2019 рік, % (І) = 104,1%; проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у 2020 році (гама) = 2020,87 х 104,1/100 = 2103,7 грн/т. Визначення безрозмірного показника відносної небезпечності забруднюючих речовин (формула 15 Методики) та питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів, віднесеного до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн./т. (формула 13 Методики).

Розмір збитків, заподіяних державі наднормативним скидом забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством у річку Случ Красилівським підприємством водопровідно-каналізаційного господарства становить 845,3956 тис. грн.

У матеріалах справи наявне звернення Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства від 30.07.2020р. про сплату до державного бюджету збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на суму 845395,60 грн.

Протоколом про адміністративне правопорушення №005570 від 20.02.2020р., встановлено, що начальник лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В. здійснила адміністративне правопорушення, яке полягало у порушенні правил охорони водних ресурсів і забруднення вод р. Случ внаслідок скиду зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС, що підтверджено протоколами №15-20, №16-20 від 17.02.2020р. та від 19.02.2020р. вимірювань вмісту показників та складу властивості вод, що є порушенням ст.44, ст.70 Водного кодексу України. У протоколі також вказано, що на місці правопорушення відібрані проби зворотніх вод 11, 14, 18 лютого 2020 року. Протокол підписаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірською О.Ю. та начальником лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В. Крім того, протокол містить відмітку про відмову ОСОБА_1 від пояснень.

20.02.2020р. складено протокол №005571 про адміністративне правопорушення яким встановлено, що начальник лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В. здійснила адміністративне правопорушення тим, що в ході проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що посадовою особою не здійснюється визначення якості вод, що скидаються (токсичності по вмісту коліфагів, лактопозитивних кишкових паличок, життєздатних яєць гельмінтів., що є порушенням ст.44 Водного кодексу України. Протокол підписаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірською О.Ю. та начальником лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В. Крім того, протокол містить відмітку про відмову Літнарович С.В. від пояснень.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 24.02.2020 року №62/03 громадянку ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність, за яке визначено ч.1 ст.59 та ст.60 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 136,00 грн. Правопорушення полягає у тому, що 14.02.2020р., 17.02.2020р. під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Красилівським підприємством водопровідно-каналізаційного господарства виявлено порушення правил охорони водних ресурсів, а саме забруднення вод річки Случ внаслідок скиду зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС, що підтверджено протоколами №15-20 від 17.02.2020 року та №16-20 від 19.02.2020 року вимірювань та властивостей проб вод; встановлено, що посадовою особою не здійснюється визначення якості вод, що скидаються, а саме токсичності по вмісту коліфагів, лактопозитивних кишкових паличок, життєздатних яєць гельмінтів.

Суму штрафу сплачено Красилівським ПВГК згідно платіжного доручення №1526 від 24.02.2020 року. У призначенні платежу зазначено "штраф утриманий з з/п ОСОБА_2 згідно постанови №62/03 від 21.02.2020р. Державної екологічної інспекції у Хмельниц. області. код класиф. дох.2108110".

В матеріалах справи також наявна копія Дозволу на спеціальне водокористування від 15.04.2019р. №550/ХМ/49д-19 виданий Красилівському підприємству водопровідно - каналізаційного господарства, у якому визначено забруднюючі речовини, скидання яких нормується, граничнодопустимі концентрації, фактична концентрація, фактичний скид.

Оскільки відповідач у добровільному порядку шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу у розмірі 845395,60 грн. не сплатив, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України).

Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Згідно з частиною 1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Стаття 109 Водного кодексу України передбачає, що спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими Радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об`єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування; вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар`єрної чи дренажної води.

Відповідно до статті 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

В силу вимог статті 19 Водного кодексу України державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого наказом Міністерства екології України та природних ресурсів.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до частини 1 статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (частина 2 ст. 49 Водного кодексу України).

Стаття 48 Водного кодексу України передбачає поняття спеціального водокористування. Так, згідно частини 1 цієї статті спеціальним водокористуванням є забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Пунктом 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України передбачено обов`язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 70 Водного кодексу України передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Згідно із ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Як визначено пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно приписів статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з ч. 1, 2 якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (ст. 614 та 1166 Цивільного кодексу України).

Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Судом встановлено, що за результатами проведеної позивачем в період з 11.02.2020р. по 20.02.2020р. позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, було встановлено та підтверджено факт перевищення нормативів граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин на скиді з очисних споруд у водний об`єкт р. Случ, встановлено та підтверджено факт невиконання попередніх заходів державного нагляду (видано припис щодо усунення порушень - акт перевірки №135/02, видано припис щодо усунення порушень - акт перевірки №755/03, який не виконано).

За результатами перевірки позивачем було складено Акт №159/03 від 20.02.2020р.

Слід зазначити, що дії Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з проведення перевірок, за наслідками яких були складені акти перевірки не були предметом оскарження в суді та не були визнані в судовому порядку протиправними.

Вказані акти перевірки на час вирішення спору є чинними, зазначені в акті №159/03 від 20.02.2020р. відомості відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.

Верховний Суд у постановах від 16.07.2020 у справі №826/4/16 та від 23.09.2020 у справі №640/2911/19 вказав, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Отже, виходячи з наведеного, суд приймає Акт №159/03 від 20.02.2020р. в якості належного та допустимого доказу порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом забруднення водойми р. Случ наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі - Методика).

В пункті 1.2 Методики визначено, що вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, забруднення водних об`єктів, у тому числі пов`язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об`єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів.

В пункті 1.7 Методики визначено, що вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар`єрної чи дренажної води. Граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об`єкта за одиницю часу. Граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді - встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування. Забруднююча речовина (ЗР) - речовина, яка привноситься у водний об`єкт в результаті господарської діяльності людини та спричиняє погіршення якості води; Наднормативний скид забруднюючих речовин у водний об`єкт - частина маси фактично скинутої речовини у зворотних водах, що перевищує масу речовини, максимально допустиму для відведення за розрахунковий період. Спеціальне водокористування - забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Фізико-хімічні показники - фізичні чи хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною чи органолептичною ознакою шкідливості.

Відповідно до п. 1.3 Методики ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами.

Таким чином, з огляду на заявлені позивачем предмет та підстави позову, саме вищезазначена Методика має використовуватися для визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів відповідачем.

В пункті 2.1 Методики встановлено, що наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт з перевищенням ГДС вважаються, зокрема, скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством.

Відповідно до п. п. 2.2, 2.4, 2.5 Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковим методом. З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів. Якщо розрахунковий період не перевищує п`яти діб, допускається одноразовий відбір проб води.

Згідно з абз. 1 п. 1.4 Методики ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.

Відповідно до абз. 2 п. 1.4 Методики державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Як вже зазначалось, актом №159/03 від 20.02.2020р., який підписано зі сторони відповідача без зауважень, встановлено, що попередні заходи державного нагляду (контролю), які проводилися: планово у період з 15.03.2019р. по 22.03.2019р. (акт перевірки №135/02, видано припис щодо усунення порушень), позапланово – 04.12.2019р. (акт перевірки №755/03, видано припис щодо усунення порушень), не виконано.

При цьому, з огляду на підписання керівником відповідача вказаного акту №159/03 від 20.02.2020р. без зауважень, суд виходить з того, що відповідач погодився з фактом невиконання приписів щодо встановлених порушень.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що: порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства зафіксовані в Акті перевірки; перевірку проведено за участі керівника підприємства, головного інженера, майстра очисних споруд та начальника лабораторії відповідача; Акт перевірки підписано повноважним представником відповідача без пояснень, зауважень та заперечень; доказів скасування чи оспорювання відповідачем дій позивача з приводу проведеної перевірки, в ході якої були встановлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, матеріали справи не містять; не оскаржено відповідачем в порядку адміністративного судочинства і дії позивача щодо проведеної перевірки, зокрема щодо складених Державною екологічною інспекцією Акту перевірки, протоколів про вчинення адміністративного правопорушення та постанови про адміністративне правопорушення.

Більше того, штраф сплачено Красилівським ПВГК згідно платіжного доручення №1526 від 24.02.2020р.

Наведені вище обставини, на думку суду, свідчить про погодження відповідача із фактами, зафіксованими у зазначених вище документах.

У акті зазначено, що за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю), зокрема, встановлено:

- невиконання пункту 3 припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №755/03 від 09.12.2019р. щодо припинення наднормативних скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням нормативів ГДС (за протоколом Інспекції №15-20 вимірювань вмісту показників складу та властивостей проб вод від 17.02.2020р. фіксується перевищення нормативів ГДС по сухому залишку (498 мг/дм3 при нормативі ГДС 395,5 мг/дм3), азоту амонійному (5,20 мг/дм3 при нормативі ГДС 1,0 мг/дм3), нітрит-іонах (0,16 мг/дм3 при нормативі ГДС 0,08 мг/дм3), нітрат-іонах (2,7 мг/дм3 при нормативі ГДС 2,67 мг/дм3); за протоколом Інспекції №16-20 вимірювань вмісту показників складу та властивостей проб вод від 19.02.2020р. фіксується перевищення нормативів ГДС по сухому залишку (486 мг/дм3 при нормативі ГДС 395,5 мг/дм3), азоту амонійному (5,41 мг/дм3 при нормативі ГДС 1,0 мг/дм3), нітрит-іонах (0,18 мг/дм3 при нормативі ГДС 0,08 мг/дм3), нітрат-іонах (5,2 мг/дм3 при нормативі ГДС 2,67 мг/дм3); за результатами вимірювань лабораторії Красилівського ПВКГ, що внесено до журналу обліку якості стічних вод, що скидаються з випуску №1 (дати взяття проб: 18-19.12.19 p., 08-09.01.20 p., 15,16,20.01.20 p., 22,23,27.01.20 p., 03.02.20 p., 5,6,10.02.20 p.) фіксуються перевищення нормативів ГДС по азоту амонійному та по нітритах (дати взяття проб: 08-09.01.20 p., 15,16,20.01.20 p., 5,6,10.02.20 p.).

- невиконання пункту 4 припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №755/03 від 09.12.2019р. щодо дотримання (не погіршення) якісних показників поверхневих вод ур. Случ (за протоколами Інспекції №15-20 та 16-20 вимірювань показників складу та властивостей вод від 11.02.2020р. та 14.02.2020р. відповідно, у контрольному створі 500 м нижче скиду з випуску №1 в порівнянні з 100 м спостерігається погіршення якісних показників річкової води по сухому залишку, завислих речовинах, ХСК, BCK5, хлоридах, сульфатах фосфатах, азоту амонійному, нітритах, нітратах, залізу загальному, аніонних СПАР);

- порушення умов та правил спеціального водокористування, які визначені дозволом на спеціальне водокористування №550/ХМ/49д-19:

- не дотримано умови дозволу щодо дотримання допустимого обсягу скиду з випуску №1 (м3/год) за даними журналу обліку водовідведення КОС №1 протягом червня місяця 2019 року;

- за даними Звіту про використання води за 2019 рік (форма №2-ТП-водгосп), яка складена суб`єктом господарювання та надана до РОВР у Хмельницькій області 24.01.2020 р. встановлено, що суб`єктом господарювання перевищено нормативи ГДС (т/рік) по азоту амонійному та нітритах: фактично скинуто азоту амонійного зі зворотними водами 1,8 т при нормативі ГДС 0,658557 т/рік та нітритів 0,1 т при нормативі ГДС 0,0526845 т/рік; за цим же Звітом, за 2019 рік у річку Случ відведено (скинуто) 575,5 тис.м3 зворотних вод, з них 489,8 тис.м3 недостатньо очищених стічних;

- суб`єктом господарювання в неналежному стані утримуються очисні споруди №1, система видалення осаду від останніх не діюча, біологічна очистка стічних вод не здійснюється, в контактному резервуарі знезараження стічних вод перед скидом у річку Случ не здійснюється;

- не здійснюється періодичний вибірковий контроль ефективності роботи локальних очисних споруд;

- пункту "м" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" - не забезпечено ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються;

- абзаців 3, 6 пункту 4, абзацу 4 пункту 5, абзаців 4, 5, 8 пункту 6, Додатків 4, 5 Порядку, затвердженого ПКМУ№1221 - не забезпечується щоквартальне подання інформації згідно Порядку, затвердженого ПКМУ №1221;

- не дотримано обов`язок водокористувача використовувати водний об`єкт до цілей та умов надання, визначених дозволом на спеціальне водокористування №550/ХМ/49д-19.

При цьому, у листі №188 від 04.05.2020р. відповідач у відповідь на припис №159/03 від 24.02.2020р. повідомив про вжиті заходи стосовно виконання вимог по усуненню порушень щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, однак наведені у листі роботи не можуть свідчити про усунення порушень, які в подальшому стали підставою для здійснених позивачем нарахувань збитків за порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Таким чином бездіяльність відповідача, яка встановлена актом №159/03 від 20.02.2020р., порушує вимоги вказаних вище приписів водного законодавства за що передбачена відповідальність у вигляді відшкодування збитків, які розраховуються відповідно до Методики №389.

Як вже зазначалось, пунктом 1.4 Методики визначено, що державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Відповідно, керуючись положеннями Методики, враховуючи встановлені актом №159/03 від 20.02.2020р. обставини та факти порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів з дат встановлення факту порушення вимог законодавства на підставі цієї Методики розраховано розмір відшкодування збитків на суму 845395,60 грн.

При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи (п.2.3 Методики №389).

Так, при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами у річку Случ та при розрахунку розміру відшкодування збитків старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів використовувалися: результати інструментально-лабораторних вимірювань Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод №48-19, №15-20, №16-20, №18-20, №44-20), яка уповноважена на проведення вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища відповідно до наказу ДЕІ України №91 від 04.03.2019 p.; результати досліджень, що проводились лабораторією контролю за якістю очищення стічних вод Красилівського ПВКГ (Атестати про технічну компетентність №36 "ХЛ"-17, та №154 "ОНС"-20 що видані ДП "Хмельницькстандартметрологія" (дані Красилівського ПВКГ щодо обліку якості стічних вод, що скидаються з очисних споруд №1, які внесені до журналу обліку якості стічних вод); дані суб`єкта господарювання від 24.07.2020р. №300 щодо фактичних витрат зворотних вод (куб. м/год) та тривалості наднормативних скидів (год).

Як зазначалось, п. 2.3 Методики визначена можливість використання при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами як результатів інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, так і розрахункових методів.

Відповідно, суд приходить до висновку, що позивач правомірно застосовував при визначенні розміру відшкодування збитків розрахункові методи беручи до уваги дані суб`єкта господарювання від 24.07.2020р., журнал обліку якості стічних вод відповідача, результати дослідження лабораторії відповідача та протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод, з огляду на встановлені актом №159/03 від 20.02.2020р. обставини щодо порушення відповідачем вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Таким чином, періоди нарахувань (загалом – з 17.04.2019р. по 08.07.2020р.) відповідають як встановленому факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів з 15.03.2019р., так і тій обставині, що Методикою №389 визначена можливість розрахунку розміру відшкодування збитків з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Вищезазначеним спростовуються доводи відповідача щодо невірно обраних позивачем періодів розрахунків.

При цьому, як вбачається із акту позапланової перевірки №159/03 від 20.02.2020р., відбір проб води здійснювався 11.02.2020р., 14.02.2020р., 17.02.2020р., 19.02.2020р. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення від 20.02.2020р. №005570 та від 20.02.2020р. №005571 містять дані про відібрання проб води 11.02.2020р., 14.02.2020р., 18.02.2020р. Постанова, винесена на підставі зазначених Протоколів, не оскаржена.

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача про відібрання лише 2 проб води на підставі яких був здійснений розрахунок шкоди.

У розрахунку встановлено періоди наднормативного скиду забруднюючих речовин: завислі речовини 0,12 мг/л, 68,231 куб.м/год, 48 год., 17.04.2019-18.04.2019, 0,0004 М,т; сульфати 1,68 мг/л, 73,723 куб.м/год, 48 год., 30.07.2019-31.07.2019, 0,006 М,т; сухий залишок 84,5 мг/л, 73,723 куб.м/год, 48 год., 30.07.2019-31.07.2019, 0,3 М,т; нафтопродукти 0,02 мг/л, 73,723 куб.м/год, 48 год., 30.07.2019-31.07.2019, 0,00007 М,т; завислі речовини 3,0 мг/л, 58,856 куб.м/год, 888 год., 18.09.2019-24.10.2019, 0,16 М,т; завислі речовини 0,5 мг/л, 57,685 куб.м/год, 2544 год., 18.02.2020-02.06.2020, 0,07 М,т; БСК5 0,88 мг/л, 56,988 куб.м/год, 2712 год., 11.02.2020-02.06.2020, 0,14 М,т; ХСК 10,16 мг/л, 52,668 куб.м/год, 3048 год., 05.02.2020-10.06.2020, 1,6 М,т; азот амонійний 1,37 мг/л, 60,962 куб.м/год, 4560 год., 01.01.2020-08.07.2020, 0,38 М,т.

Судом враховується, що розрахунок маси наднормативних скидів забруднюючих речовин (завислі речовини, сухий залишок (мінералізація), БСК-5, сульфати, азот амонійний, ХСК, нафтопродукти) було здійснено саме на підставі даних суб`єкта господарювання від 24.07.2020р. №300 щодо фактичних витрат зворотних вод (куб. м/год), тривалості наднормативних скидів (год), результатів інструментально-лабораторних вимірювань Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод №48-19, №15-20, №16-20, №18-20, №44-20), результатів досліджень, що проводились лабораторією контролю за якістю очищення стічних вод відповідача (дані Красилівського ПВКГ щодо обліку якості стічних вод, що скидаються з очисних споруд №1, які внесені до журналу обліку якості стічних вод) та з врахуванням граничнодопустимих концентрацій, фактичних концентрацій, фактичного скиду.

Оскільки скид забруднюючих речовин здійснювався у водний об`єкт зі зворотними водами, розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду правомірно здійснено позивачем за формулою №12 Методики (п. 7.1):

З = Ккат х Кр х кз х [(Мi1 х (гама)i1) + (Мi2 х (гама)i2) + ...(Мim х (гама)im)],

де Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкта, який визначається згідно з додатком 2;

Кр - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3;

кз = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т.;

гамаі - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн./т, який визначається за формулою 13 Методики: (гама)і = (гама) х Аі де (гама) - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн./т, який визначається за формулою 14 Методики: (гама) = (гама)n х I/100, де (гама)n - проіндексований питомий економічний збиток водних ресурсів у попередньому році, грн/т,

І- індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, %;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою 15 Методики: Аі = 1/ГДКі, де ГДКі - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДК забруднюючої речовини у воді водного об`єкта відповідної категорії.

Для речовин, за якими відсутня величина граничнодопустимої концентрації, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500, а при ГДК "відсутність" - 10000.

Оскільки Методикою №389 визначено показник відносної небезпечності на рівні 500 для речовин, за якими відсутня величина граничнодопустимої концентрації, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на необхідність застосування гранично допустимої концентрації мінералізації у водних об`єктах на рівні 1000 мг/ дм3.

Проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів ((гама)) у 2011 році становить 766,96 грн/т.

З 2012 року щорічно здійснюється індексація питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів, віднесеного до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т.

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин у річку Случ із зворотними водами з перевищенням граничнодопустимого скиду здійснено згідно формули 1 Методики (п. 5.1):

Мі = (Сіф - Сід) х Qіф х t х 10-6,

де Мі - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т;

Сіф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3;

Сід - дозволена для скиду концентрація i-ї забруднюючої речовини, визначена при затвердженні ГДС, г/м3;

Qіф - фактичні витрати зворотних вод, м3/год;

t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Таким чином, здійснивши перевірку правильності розрахунку збитків судом встановлено, що розмір збитків, заподіяних водному об`єкту річки Случ внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС складає:

З = Ккат х Кр х кз х [(Мзавислі речовини х (гама)завислі речовини) + (Мсухий залишок х (гама)сухий залишок) + (МБСК-5 х (гама)БСК-5) + (Мсульфати х (гама)сульфати) + (Мазот амонійний х (гама)азот амонійний) + (МХСК х (гама)ХСК) + (Мнафтопродукти х (гама)нафтопродукти)] = 1,6 x 1,11 x 1,5 x [(0,23x84,148) + (0,3x1051850) + (0,14x694,221) + (0,006x21,037) + (0,38x4207,4) + (1,6x42,074) + (0,00007x42074) = 1,6 x 1,11 x 1,5 x 317340,68 = 845395,60 грн.

Суд приходить до висновку, що позивачем вірно здійснено розрахунок збитків, заподіяних водному об`єкту - р. Случ внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.

Відповідно, доводи відповідача щодо того, що позивачем не вірно здійснено розрахунок збитків судом до уваги не приймаються.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами у річку Случ з перевищенням встановленого нормативу ГДС розраховано відповідно до положень Методики та здійснено вірно.

Поряд із цим доводи відповідача про застування у розрахунку збитків коефіцієнта Ккат, який дорівнює 1,6 як скиди у рибогосподарську водойму, судом до уваги не беруться з огляду на те, що підпунктом 2.1.1 пункту 2 Правил охорони поверхневих вод, що затверджені Держкомприроди від 21.02.1991р., визначено, що до господарсько-питного водокористування відноситься водокористування водних об`єктів або їх ділянок в якості джерела господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості. До комунально-побутового водокористування відноситься використання водних об`єктів для купання, заняття спортом і відпочинку населення. Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2 вказаних Правил до рибогосподарського водокористування відноситься використання водних об`єктів для існування, розмноження і міграції риб та інших водних організмів.

Рибогосподарські водні об`єкти або їх ділянки можуть відноситися до однієї з трьох категорій: до вищої категорії відносяться місця розташування нерестовищ, масового нагулу і зимувальних ям особливо цінних видів риб та інших промислових водних організмів, а також охоронні зони будь якого типу штучного розведення і вирощування риб, інших водних тварин і рослин; до першої категорії відносяться водні об`єкти, які використовуються для збереження та розмноження цінних видів риб, для яких характерна висока чутливість до вмісту кисню; до другої категорії відносяться водні об`єкти, які використовуються для інших водогосподарських цілей.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2 Правил та абзацом 2 пункту 7 постанови Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №465 від 25.03.1999р. зазначено, що на ділянках водних об`єктів, які знаходяться в межах населених пунктів, незалежно від цілей водокористування нормативи встановлюються як для води, що використовуються для задоволення господарсько-побутових потреб.

Оскільки, скид забруднюючих речовин зі зворотними водами суб`єкта господарювання здійснюється за межами населеного пункту, що підтверджується дозволом на спеціальне водокористування №550/ХМУ49д-19 від 15.04.2019р., то відповідно і ділянка річки Случ, не може бути віднесена до поверхневого водного об`єкту господарсько-побутового використання або комунально-побутового. Тобто, в даному випадку позивачем нарахована шкода завдана відповідачем саме внаслідок скидів із зворотними водами у річку Случ, а не іншого порушення водокористування.

Також відповідачем не доведено належними та допустимим доказами, що річка Случ була єдиним джерелом для здійснення підприємством господарсько - питного водопостачання, оскільки у дозволі на спеціальне водокористування №550/ХМУ49д-19 від 15.04.2019р. зазначено про фактичне місце здійснення діяльності (водокористування): свердловини №№2а, 2Б, 4, 4а, 6, 7, 8, 9, 10 (резервна), 11а розташовані в м.Красилів, басейн річки Случ, басейн річки Горинь, район басейну річки Дніпро.

В свою чергу, фактичне місце здійснення діяльності (водовідведення) вказано: за межами м. Красилів, Красилівського району Хмельницької області.

Доводи скаржника про не перевищення гранично допустимих концентрацій, спростовуються даними розрахунку з врахуванням встановлених у акті №159/03 від 20.02.2020р. обставин щодо порушення відповідачем вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів та з огляду на показники суб`єкта господарювання від 24.07.2020р., журнал обліку якості стічних вод відповідача, результати дослідження лабораторії відповідача та протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод.

Судом взято до уваги, що порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства зафіксовані в Акті позапланової перевірки № 159/03 від 20.02.2020р., який є належним доказом такого порушення.

Водночас, з системного аналізу змісту акту перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, встановлених актом обставин, постанови про накладення адміністративного стягнення та протоколів про адміністративні правопорушення, в яких міститься посилання на акти відбору проб, можна дійти висновку, що саме по собі недолучення до матеріалів справи поданих позивачем доказів, не може вважатися достатньою підставою для визнання відсутності факту заподіяння відповідачем збитків державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки дослідженню підлягають докази у їх сукупності.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.05.2019р. по справі №908/4007/15.

При цьому, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Правова позиція з аналогічних правовідносин наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.09.2019р. по справі №922/1699/15.

Таким чином, в даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у наднормативному скиді забруднюючих речовин зі зворотними водами у водний об`єкт (річка Случ), причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства, самої шкоди, вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2019р. по справі №920/1107/17.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Інспекцією належними і допустимими доказами доведено факт вчинення відповідачем у процесі господарської діяльності порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища внаслідок забруднення річки Случ.

Відповідач під час розгляду справи відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

Факт здійснення відповідачем наднормативного скиду забруднюючих речовин (азоту амонійному) у поверхневий водний об`єкт р. Случ із зворотними водами знайшов своє підтвердження, поведінка відповідача є неправомірною, а його вина полягає в забрудненні водного об`єкту, що призвело до спричинення державі шкоди.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про наявність всіх складових правопорушення для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами в сумі 845395,60 грн.

При цьому судом враховується, що в природоохоронному законодавстві відсутнє розмежування понять "збитки та "шкода". Положення ст. 1166 Цивільного кодексу України та ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачають відшкодування шкоди. В свою чергу, Методика, на підставі якої розраховано розмір суми, що є предметом стягнення у даній справі, використовує поняття "збитки". Отже, в даному випадку збитки є грошовим вираженням майнової шкоди.

Саме по собі твердження відповідача про те, що позивачем не доведено тих обставин, на які він послався як на підставу своїх вимог, судом не може бути взято до уваги, оскільки такі твердження мають характер припущень і не підтверджено жодним належним і допустимим доказом відповідно до вимог статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція щодо необхідності доведення тих обставин, на які посилається відповідач при розгляді справи про стягнення збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2019р. по справі №920/1107/17.

Щодо інших доводів відповідача, суд зважає на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області є обґрунтованими та доведеними, у зв`язку з чим підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (32500, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Будівельна, 6; код ЄДРПОУ 14153813) - 845395,60 грн. (вісімсот сорок п`ять тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 60 коп.) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на користь держави в дохід Державного бюджету України, місцевих бюджетів Хмельницької обласної ради та Красилівської міської ради (ОТГ), зарахувавши кошти за реквізитами: УК у Красилівському районі/отг. М.Красилів, номер рахунку UA038999980333139331000022717, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37972056, банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП).

Видати наказ.

Стягнути з Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (32500, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Будівельна, 6, код ЄДРПОУ 14153813) на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Івана Франка, буд. 2/2, код ЄДРПОУ 38045514) - 12680,96 грн. (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят гривень 96 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено 22.04.2021р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 3 прим.:

1 - в справу,

2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2)

3 - відповідачу (32500, м. Красилів, вул. Будівельна, 6)

Всім з рек. пов.