Постанова № 9645919, 28.04.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-603/10/1770

28 квітня 2010 року 10год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Маньковського та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чорномаз Ю.П.

відповідача: представник Карпюк В.М., Шинкарук О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дубенська об'єднана державна податкова інспекція

до Відкрите акціонерне товариство "Дубенський районний агроторговий дім "Вербаагротех"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Дубенська об'єднана державна податкова інспекція звернулася з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Дубенський районний агроторговий дім "Верба- агротех" про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість на загальну суму 36782,08 грн.

В судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги, подавши відповідну письмову заяву, в якій, у звязку із сплатою відповідачем заборгованості по податку на додану вартість в сумі 5494,00 грн., просить суд стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 31288,08 грн.

Представники відповідача в судовому засідання проти позову заперечили, зазначивши що позов не визнають з огляду на безпідставність обліковування суми податкового боргу, вказаної в позовній заяві, оскільки за підрахунками відповідача сума його податкової заборгованості є значно меншою.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Дубенський районний агроторговий дім "Вербаагротех" зареєстрований як юридична особа розпорядженням голови Дубенської райдержадмінстрації, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 21.12.200 року з присвоєнням ідентифікаційного номеру 00906798 (а.с.3), як платник податків перебуває на обліку у Дубенській об'єднаній державній податковій інспекції та є зареєстрованим платником податку на додану вартість.

За даними обліку позивача за відповідачем на момент звернення до суду рахувалася заборгованість по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 36782,08 грн.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість в сумі 12782,00 грн. виникла на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість : №2131 від 19.03.2009 року (а.с.22-23); №3283 від 15.04.2009 року (а.с.24-25); №4559 від 19.05.2009 року (а.с.26-27); №5158 від 22.06.2009 року (а.с.28-29); №6221 від 15.07.2009 року (а.с.30-31); № 7581 від 18.08.2009 року (а.с.32-33); № 8066 від 18.09.2009 року (а.с.34-35); № 9746 від 20.10.2009 року (а.с.36-37), № 10703 від 19.11.2009 року (а.с.38-39), №11087 від 17.12.2009 року (а.с.40-41).

Відповідно до пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації. В свою чергу, за правилами вказаного підпункту, граничний строк для сплати податкових зобовязань по податковим деклараціям, які подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю становить 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відповідно до п.7.8.1. пункту 7.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 року, податковим періодом є один календарний місяць.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, і в силу вимог абз.2 п.5.1. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідач податкове зобов'язання по податку на додану вартісь повністю не сплатив, уточнюючих розрахунків не подавав.

За правилами п.1.3. ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, є податковим боргом.

Відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

17.02.2009 року податковим органом щодо відповідача проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання, за результатами якої складено акт №0000091550 від 17.02.2009 року, яким зафіксовано порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року у вигляді недотримання термінів сплати узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вртість. На підставі акту №0000091550 від 17.02.2009 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0000091550/0 від 17.02.2009 року, яким відповідачу, відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, визначено суму штрафу в розмірі 4969,11 грн. (а.с.17).

За результатами проведення аналогічних перевіркок своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання податковим органом, на підставі актів перевірок винесені:

- податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0000011650/0 від 18.05.2009 року, яким відповідачу визначено суму штрафу в розмірі 738,34 грн. (а.с.18);

- податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0000101650/0 від 10.07.2009 року, яким відповідачу визначено суму штрафу в розмірі 4386,87 грн. (а.с.19);

- податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0000121650/0 від 07.09.2009 року, яким відповідачу визначено суму штрафу в розмірі 3151,39 грн. (а.с.20);

- податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0000131650/0 від 09.10.2009 року, яким відповідачу визначено суму штрафу в розмірі 3271,72 грн. (а.с.21);

- податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0000021650/0 від 12.01.2010 року, яким відповідачу визначено суму штрафу в розмірі 3622,74 грн. (а.с.16).

Таким чином, загальна сума нарахованих відповідачу штрафних санкцій за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вртість складає 20140,17 грн.

Відповідно до вимог пп.5.2.1.п.5.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження, або звертається у встановлені строки з позовом до суду.

Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.

Відповідно до пп.16.1.1. п.16.1. ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

За несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідачу податковим органом нараховано пеню в сумі 5769,69 грн.

В силу положень пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, визнається сумою податкового боргу платника податків, і на таку суму, в порядку передбаченому п.6.2. ст.6 вказаного Закону, надсилаються податкові вимоги.

Позивачем для відповідача вручено податкові вимоги форми "Ю1" №1/56 від 24.05.2006 року (а.с.13,14) та форми "Ю2" №2/82 від 11.07.2006 року (а.с.14а,15), які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені, та здійснено запис у державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с12).

Відповідачем було частково сплачено заборгованість на суму 1909,78 грн. до подачі позову. Окрім того, відповідачем було частково погашено заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість на суму 5494,00 грн., що підтверджується дослідженими у судовому засідання копіями облікових карток платника (а.с.61-69) та копіями платіжних доручень (а.с.70,71). Відповідно сума податкової заборгованості зменшилась до 31288,08 грн.

Згідно даних обліку позивача станом на день розгляду справи у суді за відповідачем, з врахуванням часткової сплати, штрафних санкцій та нарахованої пені, обліковується податкова заборгованість з податку на додану вартість на вказану суму.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами: копією статуту Відкритого акціонерного товариства "Дубенський районний агроторговий дім "Вербаагротех" (а.с.4-10), довідкою про податкову заборгованість відповідача (а.с.11), обліковою карткою платника податків (а.с.61-69).

Відповідно до п. 3.1.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду. Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону. За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Заперечення відповідача на позов, що зводяться до невідповідності фактичним обставинам справи розрахунків позивача та обставин неврахування в карці особового рахунку сум грошових коштів, які були перераховані позивачу через відділ Державної виконавчої служби, не можуть буті прийняті судом в якості належного та допустимого доказу, позаяк згідно з п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідач не звертався до Дубенської ОДПІ, ні з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими йому визначено штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, ні з позовом про визнання незаконними дій податкового органу щодо зарахування здійснюваних ним платежів в рахунок погашення тих чи інших податкових зобов'язань. Відтак, надання правової оцінки вищезазначеним обставинам судом, суперечитиме нормам КАС України стосовно розподілу обов'язку доведення.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дубенський районний агроторговий дім "Вербаагротех" до Державного бюджету на р/р 31111029700103, одержувач: Дубенське УДК ГУДКУ у Рівненській області, банк одержувача: ГУДКУ у Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 23304458, код платежу 14010100 податкову заборгованість в сумі 31288 (тридцять одна тисяча двісті вісімдесят вісім ) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис > Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 05.05.10р.