Рішення № 96458852, 22.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року м. Київ № 640/6621/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку (спрощеного) письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії:

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 37441694, адреса: 03165, м. Київ, просп. Комарова, 7) (далі - відповідач), у якій просить суд:

- скасувати рішення Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Департаменті соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради, оформлене протоколом засідання такої комісії від 12.02.2018 №1, в частині відмови ОСОБА_1 у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та видачі посвідчення категорії 2;

- зобов`язати Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) повторно розглянути питання та прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та видати відповідне посвідчення категорії 2, з урахуванням наведених у тексті судового рішення висновків суду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що останній під час проходження військової служби брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У листопаді 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі посвідчення категорії 2, однак отримав відмову, що і було підставою для звернення до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2019 відкрито провадження у адміністративній справі, встановлено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

14.05.2019 відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову. Зазначає, що розглянувши матеріали особової справи ОСОБА_1 , Комісія для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відмовила ОСОБА_1 у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, оскільки архівні довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України не підтверджували його перебування у відрядженнях для участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

16.09.2019 до суду від позивача надійшли письмові пояснення (відповідь на відзив), які не приймаються судом до уваги, позаяк за визначенням статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті у даній категорії справ є позовна заява та відзив.

23.05.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка не приймається судом до уваги, позаяк за визначенням статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті у даній категорії справ є позовна заява та відзив.

29.05.2019 до суду від відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, які не приймаються судом з тих же самих підстав.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 під час проходження військової служби в Збройних силах СРСР брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 08.05.1986 по 12.05.1986 та з 28.05.1986 по 05.06.1986.

Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією військового квитка серії НОМЕР_2 .

Крім того, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення, виданого Радянським РВК м. Єревану від 31.05.1991.

Так, 10.11.2017 позивач звернувся до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі посвідчення категорії 2.

Згідно витягу з протоколу засідання Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 12.02.2018 № 1, розглянувши матеріали справи ОСОБА_1 , вирішено відмовити у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2. Вказано, що архівні довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України не підтверджують перебування у відрядженнях для участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 .

Вказаний документ отримано позивачем разом із листом Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.12.2018 № 051/45(з)-005/3, в якому ОСОБА_1 були роз`яснені підстави для прийняття такого рішення.

Не погоджуючись з такими діями та рішенням Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із даним адміністративним позовом.

Розглядаючи спірні правовідносини, що склалися між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктом 4 частини 1 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, відносяться до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 4 цієї ж статті, видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 затверджений Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської (далі - Порядок № 501).

Пунктом 3 Порядку № 501 передбачено, що інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесених до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.

Згідно з пунктом 12 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 (чинний на момент прийняття спірного рішення), спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, розглядаються комісіями при Київській і Житомирській облдержадміністраціях на підставі відповідних письмових підтверджень, виданих керівниками підприємств, організацій та установ, які направляли цих осіб на роботу до зони відчуження, або керівниками місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за місцем виконання робіт.

Спірні питання щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської облдержадміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при МНС, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, Мінпраці, Мінюсту, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.

У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

За наведених правових норм громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії на Чорнобильській АЕС, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів вважаються учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є довідка підприємств, установ та організацій (військкоматів) про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, що містить відомості про період роботи (служби) у зоні відчуження.

Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, є у розумінні Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» постраждалими від Чорнобильської катастрофи категорії 2.

Статус особи, постраждалої від Чорнобильської катастрофи категорії 2 підтверджується посвідченням коричневого кольору, серії А, яке дає право на пільги, передбачені вказаним законом.

Як було зазначено вище, відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 08.05.1986 по 12.05.1986 та з 28.05.1986 по 05.06.1986.

Так, вказаний документ було надано позивачем до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) разом із заявою про встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та видачі посвідчення категорії 2.

Крім того, з наданої відповідачем копії особової справи ОСОБА_1 вбачається, що в ній також міститься копія картка обліку доз радіоактивного випромінювання (у період з 08.05.1989 по 06.10.1986 - частково співпадає з періодом, зазначеним у військовому квитку), та службова характеристика від 30.10.1987 № 8/375.

Наведені обставини у сукупності спростовують висновки відповідача про відсутність документального підтвердження факту роботи ОСОБА_1 в зоні відчуження, в тому числі під час проходження строкової військової служби.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач необґрунтовано не взяв до уваги документи, якими підтверджується факт роботи позивача в зоні відчуження після аварії на Чорнобильській АЕС, у тому числі до 01.07.1986.

Крім того, суд констатує, що відповідачем не доведені мотиви останнього щодо його звернення до Галузевого архіву Міністерства оборони України з метою підтвердження факту участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлені під час розгляду справи обставини дають підстави для висновку, що оспорюване рішення Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Департаменті соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене протоколом засідання такої комісії від 12.02.2018 №1, визначеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям не відповідає, позаяк прийняте непропорційно та без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За викладених обставин рішення Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Департаменті соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене протоколом засідання такої комісії від 12.02.2018 №1, є протиправним.

Водночас, згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за належне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Департаменті соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене протоколом засідання такої комісії від 12.02.2018 №1.

Відповідно, ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про встановлення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та видачу посвідчення відповідної категорії.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Департаменті соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 37441694, адреса: 03165, м. Київ, просп. Комарова, 7), оформлене протоколом засідання такої комісії від 12.02.2018 №1, щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у встановленні йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та видачі посвідчення ІІ категорії

3. Зобов`язати Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 37441694, адреса: 03165, м. Київ, просп. Комарова, 7) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та прийняти рішення про встановлення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та видачу посвідчення відповідної категорії.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук