Рішення № 96458720, 21.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2021 року м. Київ № 826/13740/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у нездійсненні жодних передбачених законодавством дій щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно із його заявою про перерахунок пенсії від 30.05.2018;

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене в листі від 11.06.2018 №16472/03 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок з 01.10.2017 раніше призначеної пенсії, виходячи із заробітку, зазначеного в листі прокуратури міста Києва про заробітну плату та її окремі складові за посадою слідчого в особливо важливих справах прокуратури міста Києва від 11.04.2018 №18-121, на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 в редакції від 03.08.2010, що діяла на момент призначення позивачу пенсії, у зв`язку із підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», в розмірі 84% від суми місячної заробітної плати, без обмеження максимальним розміром;

- виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, перерахувавши різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, перерахувавши її на особистий пенсійний рахунок позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2018 позов ОСОБА_1 було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику та повідомлення сторін (письмове провадження). Тією ж ухвалою зобов`язано позивача подати до суду належним чином засвідчені копії письмових доказів.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві як пенсіонер органів прокуратури України та отримує пенсію за вислугу років. В період з 16.12.1997 по 05.07.2012 працював в органах прокуратури міста Києва. У серпні 2010 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 в редакції від 03.08.2010, чинній на час призначення пенсії, в розмірі 84% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення). Відповідно до наказу прокурора міста Києва №1703к від 05.07.2012 позивач був звільнений з посади слідчого в особливо важливих справах прокуратури м. Києва за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за вислугу років. Позивач зазначає, що пенсія призначена йому з 12.08.2010 та складається з таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 1563,00 грн; класний чин - 130,00 грн; вислуга років (30%) - 507,90 грн; інші доплати та надбавки, які були передбачені чинним законодавством, з розрахунку за 60 місяців: премія - 1208, 96 грн; матеріальна допомога - 547, 79 грн; особливо важливе завдання - 1710,63 грн; надбавка до посадового окладу - 21, 47 грн.; надбавка за вислугу років на посаді слідчого - 332,39 грн; надбавка за особливі умови проходження державної служби - 179,05 грн; всього 6201,19 грн. Підсумковий розмір пенсії, яку позивач отримує з моменту призначення по дату подання позовної заяви визначений останнім у 84% місячної заробітної плати (грошового забезпечення), що становить 5209,00 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 посилається на постанову Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», статтю 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII. Отримавши від прокуратури міста Києва лист від 11.04.2018 із визначеною заробітною платою за посадою слідчого в особливо важливих справах, з якої був звільнений позивач, останній звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про здійснення перерахунку пенсії. Відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку. Не погодившись із таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою.

У своєму відзиві на позов відповідач проти позову ОСОБА_1 заперечував, зазначив, що позивачем пропущений строк звернення до суду, просив залишити позовну заяву без розгляду. Відповідач акцентував увагу на тому, що відповідно до розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014, у зв`язку із набранням чинності цим Законом, визнаний таким, що втратив чинність, Закон України «Про прокуратуру» №1789-XII, крім частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону, які не стосуються питань перерахунку пенсій; з огляду на це, відповідач вважає посилання позивача на цю статтю безпідставними. Крім того, відповідач вказує, що п.15 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, ч.15 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» викладено в редакції, якою встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що підстави для здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру відсутні. На думку відповідача, долучений ОСОБА_1 до заяви про перерахунок пенсії лист прокуратури міста Києва №18-121 від 11.04.2018, не може вважатися підставою для перерахунку пенсії. Щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру», відповідач вказує, що п.13 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV передбачено, що у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах. До такого переведення розмір пенсії не переглядається, пенсія не індексується та іншого законодавством не передбачено. На підставі зазначеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач наголосив на тому, що строк звернення до суду ним дотримано, оскільки він дізнався про порушення своїх прав відповідачем після отримання рішення про відмову у здійсненні перерахунку; акцентував увагу суду на тому, що підстави застосування саме статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII ним обґрунтовані належним чином; постанова Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 набрала чинності 06.09.2017,тобто, до внесення змін до п.13 розділу XV Закону України №1058-IV. Щодо форми довідки про заробітну плату позивач зазначив, що діюче законодавство не вимагає жодних спеціальних довідок, натомість вимагає документи із необхідними відомостями. Щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивач зауважив, що пенсія йому була призначена у 2010 році. Відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Крім того, позивач звернув увагу суду на недотримання відповідачем вимог чинного процесуального законодавства щодо вимог до відзиву та просив суд вирішувати справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві як пенсіонер органів прокуратури України та отримує пенсію за вислугу років (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , видане 04.11.2010). Відомостями з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 підтверджується, що з 1997 по 2012 роки позивач працював в органах прокуратури. Відповідно до довідки від 10.08.2010 №18/411, виданої прокуратурою міста Києва, заробітна плата позивача станом на 02.08.2010 складалась із наступних складових: посадовий оклад - 1563,00 грн.; класний чин - 130, 00 грн.; вислуга років (30%) - 507,90 грн; інші доплати та надбавки, які були передбачені чинним законодавством: премія - 1208,96 грн; матеріальна допомога - 547,79 грн; особливо важливе завдання - 1710,63 грн; надбавка до посадового окладу - 21, 47 грн; надбавка за вислугу років на посаді слідчого - 332,39 грн; надбавка за особливі умови проходження державної служби - 179, 05 грн.; всього 6201, 19 грн. Відповідно до довідки від 02.11.2020 №4964, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва, станом на дату видачі довідки позивач отримував пенсію у розмірі 5209, 00 грн з 12.08.2010 на підставі Закону України «Про прокуратуру». 30.05.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі листа прокуратури міста Києва. Листом від 11.06.2018 за вих.№16472/03 відповідач відмовив у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Незгода з вказаним рішенням обумовила необхідність звернення позивача до суду з цим позовом.

Також матеріали справи містять заяви позивача про врахування судом при розгляді справи окремих рішень суду, рішення Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20 від 19.09.2020, та про прискорення розгляду справи, які мотивовані великим значенням розгляду спору по суті для відновлення порушених прав позивача.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 (в редакції чинній станом на час призначення пенсії позивачу), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Приписами ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 року (в редакції чинній станом на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

15.07.2015 набув чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) на підставі якого втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів) та, зокрема, втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.

Порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури урегульовано статтею 86 Закону №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 року №76-VIII), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, відповідні положення втратили чинність 13.12.2019.

Приписами ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (з 13 грудня 2019 року);

- частина двадцята статті 86 Закону України 2Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Таким чином, з 13.12.2019, тобто з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019, у Законі України «Про прокуратуру» №1697-VII відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

При цьому, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури з 13.12.2019 є підвищення заробітної плати відповідної категорії працівників.

З огляду на наведені положення законодавства, реалізація позивачем наявного у нього права на перерахунок раніше призначеної йому пенсії за вислугою років має бути здійснена відповідачем за дотримання таких вимог, як звернення до управління Пенсійного фонду з відповідною заявою встановленого зразка та подання документів, підтверджуючими розмір заробітної плати за відповідною посадою.

Разом з тим, суд зазначає, що рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Як свідчать матеріали справи, позивачем отримано лист прокуратури м. Києва від 11.04.2018 за №18-121, який містить відомості про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Документ складено уповноваженим органом, містить обов`язкові реквізити: дату та вихідний номер, підписана уповноваженими посадовими особами.

Таким чином, суд робить висновок, що надання позивачем до ГУ ПФУ у м. Києві заяви про перерахунок пенсії разом з листом прокуратури м. Києва від 11.04.2018 за №18-121 про розмір заробітної плати є підставою для перерахунку пенсії позивача.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 (справа №826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на Уряд.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача. З огляду на це, вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, яка полягає у нездійсненні жодних передбачених законодавством дій щодо перерахунку пенсії позивачу, не підлягає задоволенню.

Реалізація такого права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.

Окрім цього, суд звертає увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657, на яку посилається позивач, є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення Уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».

Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.

Частина двадцята ст. 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015-12.12.2019) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що:

- перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії

- відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Суд звертає увагу, що первинна редакція частини двадцятої ст. 86 Закону № 1697 до 13.12.2019 (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», тобто ці зміни були внесені в текст ст. 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).

Тому частина двадцята статті 86 Закону №1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати.

Суд зазначає, що в період з 01.01.2015 до 13.12.2019 в Україні не було жодного Закону чи іншого нормативно-правового акту, що визначав би умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру». Водночас особи, яким пенсія цього виду була вже призначена, продовжували її отримувати в призначеному розмірі (сума виплати не була зменшена), а також мали право змінити вид пенсійного забезпечення (звернутися про призначення їм пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV). Усталена практика Верховного Суду свідчить про безпідставність вимог заявників до органів ПФУ про перерахунок їм після 01.01.2015 пенсії на умовах та в порядку, що був визначений 5. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції до 01.01.2015) та редакції ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII, яка фактично набрала чинності лише 13.12.2019.

Суд вважає безпідставними вимоги позивача про перерахунок розміру пенсії на підставі ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію), оскільки зазначена норма ще з 01.01.2015 є нечинною.

Отже, після тривалої перерви (01.01.2015-12.12.2019) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Частина 20 ст. 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019, а відтак суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019. Поширення дванадцятимісячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, на момент розгляду цієї справи, законодавством України передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України № 1697-VII.

При цьому, як встановлено судом, позивач звернувся до Пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії, до якої долучено лист про розмір заробітної плати, виданий прокуратурою міста Києва 11.04.2018, тобто до прийняття рішення Конституційним Судом України.

Як свідчить вказаний лист, останній виданий щодо розміру заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою слідчого в особливо важливих справах прокуратури міста Києва, що враховується для перерахунку пенсій, встановлений за нормами, чинними станом на 30.08.2017.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач має право перерахунок його пенсії на підставі листа прокуратури м. Києва від 11.04.2018 за №18-121 саме з 13.12.2019.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 .

Вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок з 01.10.2017 раніше призначеної пенсії, виходячи із заробітку, зазначеного в листі прокуратури міста Києва про заробітну плату та її окремі складові за посадою слідчого в особливо важливих справах прокуратури міста Києва від 11.04.2018 №18-121 підлягає до задоволення шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за вислугу років з 13 грудня 2019 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягає перерахунок пенсії та чи підлягає зазначена пенсія перерахунку без обмеження її граничного розміру.

Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Суд зауважує, що у відповіді ГУ ПФУ в місті Києві від 11.06.2018 №16472/03 на заяву позивача відсутні заперечення відповідача щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Як свідчить наявна у матеріалах справи квитанція, позивачем при зверненні з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене в листі №16472/03 від 11.06.2018 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), виходячи із заробітку, зазначеного в листі Прокуратури міста Києва про заробітну плату та її окремі складові за посадою слідчого в особливо важливих справах прокуратури міста Києва №18-121 від 11.04.2018, з урахуванням раніше проведених виплат.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 352 (триста п`ятдесят дві) гривні 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з моменту складення повного тексту.

Суддя Н.А. Добрівська