Рішення № 96458596, 19.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2021 року №826/15258/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "ІСКРА" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Державного підприємства "Дослідне господарство "ІСКРА" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" (далі - позивач, ДП "ДГ "ІСКРА" ІСГ ПС НААН) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - відповідач, Держгеокадастр) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" №7-ДК від 06.03.2017 р., з урахуванням змін до нього, внесених наказом від 17.03.2017 р. №11-ДК.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Васильченко І.П.) від 08.05.2018 р. в адміністративній справі №826/15258/17 (далі - справа) у задоволенні позову ДП "ДГ "ІСКРА" ІСГ ПС НААН відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 р. рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2018 р. скасовано, а позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі.

При цьому, постановою Верховного Суду від 07.09.2020 р. рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2018 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для подальшого розгляду і вирішення справи визначено суддю Шрамко Ю.Т.

Ухвалою суду від 07.10.2020 р. справу прийнято до провадження судді Шрамко Ю.Т., розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю оскаржуваного наказу, що полягає у тому, що відповідачем призначено перевірку за наявності мораторію на перевірку суб`єктів господарювання. Також, в порушення вимог чинного законодавства, відповідачем прийнято оскаржуваний наказ про здійснення позапланового заходу без оприлюднення погодження Державної регуляторної служби. Окрім того, відповідачем було порушено строки проведення перевірки.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуваний наказ прийнятий ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Наказом відповідача від 06.03.2017 р. №7-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності", вирішено:

1. Здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні, здійсненні заходів з охорони земель та в частині родючості ґрунтів за зміною показників якісного стану ґрунтів у результаті проведення господарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення, своєчасним проведенням заходів щодо збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, які перебувають у користуванні ДП ДГ "Іскра" та ДП ДГ "АФ "Надія" на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.

2. Державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру - головному спеціалісту відділу з організації позапланових перевірок про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Гаращенку Тарасу Васильовичу, старшому державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області - начальнику відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Проню Сергію Петровичу та державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області - головному спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_1 у термін з 06.03.2017 по 17.03.2017 здійснити зазначений в пункті 1 цього наказу захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

3. Про результати виконання вищезазначеного заходу доповісти ОСОБА_2 - державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру, Проню Сергію Петровичу - старшому державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_1 - державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до 20.03.2017.

При цьому, наказом Держгеокадастру від 17.03.2017 р. №11-ДК "Про внесення змін до наказів від 06.03.2017 р. №6-ДК та №7-ДК" до наказу Держгеокадастру від 06.03.2017 р. №7-ДК внесено такі зміни:

1) у пункті 2 наказу слова "у термін з 06.03.2017 по 17.03.2017" замінити словами "у термін з 06.03.2017 по 30.06.2017";

2) у пункті 3 наказу слова "у термін до 20.03.2017" замінити словами "у термін до 04.07.2017".

Підставою для проведення державного контролю стало звернення народного депутата України ОСОБА_3 від 27.02.2017 р. №133-91 про проведення перевірки стану дотримання вимог земельного законодавства при використанні ДП "ДГ "ІСКРА" ІСГ ПС НААН земель державної власності.

У вказаному вище депутатському зверненні зазначено, зокрема, що згідно з інформацією у користуванні ДП ДГ "АФ "Іскра" перебуває 3111 га, з них сільськогосподарських угідь біля 2800 га. Загальна площа користування ДП ДГ "АФ "Надія" становить 4333,02 га, з яких площа ріллі становить близько 1900 га.

Проте, вказані землі фактично на підставі договорів на спільного обробітку (про спільну діяльність) використовуються приватними юридичними особами як рілля. Вказані договори є прихованими договорами оренди земельних ділянок, користувачами земель порушено вимоги Земельного кодексу України та законів України "Про землеустрій", "Про охорону земель" та змінено склад угідь.

На підставі наказу від 06.03.2017 р. №7-ДК відповідачем проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при набутті права, використанні, здійсненні заходів з охорони земель та в частині родючості ґрунтів та зміною показників якісного стану ґрунтів в результаті проведення господарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення, своєчасним проведенням заходів щодо збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, які перебувають у користуванні ДП ДГ "Іскра" на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 22.03.2017 р. №38-1 (далі - Акт перевірки).

Згідно з Актом перевірки, встановлено, що на земельні ділянки, які перебувають у користуванні ДП ДГ "Іскра", документи, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками на території Перехрестівської сільської ради Роменського району відсутні, а також у встановленому законодавством порядку не виготовлялися та державної реєстрації не проходили, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України.

Позивач, вважаючи наказ від 06.03.2017 р. №7-ДК, з урахуванням змін до нього, внесених наказом від 17.03.2017 р. №11-ДК, протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (далі - Положення), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 р. №963-IV (далі - Закон №963-IV) визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно ст. 10 Закону №963-IV, повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Частиною 3 ст. 19 Господарського кодексу України передбачено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб`єктів господарювання у сфері земельних відносин - за використанням і охороною земель.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V (далі - Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЗК України, земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

Статтею 15-2 ЗК України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Відповідно до пп. 25-1 п. 4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Отже, повноваження, визначені ст. 15-2 ЗК України, покладені на Держгеокадастр як на центральний орган виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин.

Зокрема, Законом України №963-IV визначено правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Таким чином, Закон №963-IV є спеціальним нормативно-правовим актом який врегульовує, зокрема покладену на Держгеокадастр функцію контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно до ст. 9 Закону №963-IV, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Стаття 10 Закону №963-IV містить перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

Так, державні інспектори уповноважені безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності, передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.

Аналізуючи вищезазначені норми чинного законодавства, суд звертає увагу, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком Держгеокадастру, однією з законодавчо встановлених форм здійснення контролю якої є перевірка земельної ділянки. Законодавством визначено повноваження державного інспектора в рамках проведення перевірки земельної ділянки.

З метою належного виконання вищезазначених обов`язків та на підставі звернення народного депутата України ОСОБА_3 , відповідачем прийнято оскаржуваний наказ стосовно здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства. Об`єктом перевірки Держгеокадастру, в даному випадку, є саме земельна ділянка.

Законом №877-V визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 2 Закону №877-V, його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частина 4 ст. 2 Закону №877-V містить перелік державних органів які здійснюють заходи контролю, а саме: контроль здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

В той же час, відповідно до ст. 4 Закону №963-IV, об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 р. №1728-VIII (далі - Закон №1728-VIII), у цьому Законі терміни "державний нагляд (контроль)", "заходи державного нагляду (контролю)", "органи державного нагляду (контролю)" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ст. 3 Закону №1728-VIII, до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):

1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба);

2) за письмовою заявою суб`єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

5) у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

6) для перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.

Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п`яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Форма та порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав затверджуються Державною регуляторною службою.

Державна регуляторна служба зобов`язана до початку проведення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті погодження на проведення таких заходів. Проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) без оприлюднення погодження Державної регуляторної служби забороняється (ст. 4 Закону №1728-VIII).

Суб`єкт господарювання перед проведенням позапланового заходу державного нагляду (контролю) ознайомлюється з погодженням Державної регуляторної служби на проведення такого заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) для проведення заходів державного нагляду (контролю), якщо їм не пред`явлено погодження, передбачене статтею 3 цього Закону(ст. 5 Закону №1728-VIII).

Згідно Закону №877, останній визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, беручи до уваги те, що Держгеокадастр не відноситься до державних органів на які положеннями Закону №877 покладено здійснення заходів державного контролю, суд приходить до висновку, що на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону №963-IV, а, відтак, посилання позивача на Закон України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі №806/1723/18 та постанові Верховного Суду від 11.08.2020 р. у справі №818/1851/17.

Крім того, в абз. 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 р. у справі №3/35-313 (№2-зп) зазначено, що за своєю природою ненормативні акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернення до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Також, в п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 р. №9-рп/2008 у справі №1-10/2008 зазначено, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. За результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, податковим органом складено акт перевірки.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 24.12.2010 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Отже, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови осіб, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2013 року у справі №К/800/29102/13.

Так суд зазначає, що контролюючим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв`язку з чим оскаржуваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, по-перше, такий наказ відповідача не є юридично значимим для позивача, по-друге, після проведення перевірки права позивача порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2015 року у справі №К/800/54480/14.

Крім того, дії по винесенню наказу про проведення перевірки, по проведенню перевірки та безпосередньо дії по складанню акту перевірки є функціональними обов`язками контролюючого органу, які самі по собі не створюють для позивача будь-яких негативних наслідків та не покладають на позивача певних обов`язків. Дії відповідача по складанню акту не порушують та не можуть порушувати прав позивача, оскільки лише рішення, прийняте за результатами перевірки створює для особи правові наслідки.

Оскільки наслідком розв`язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі дій контролюючого органу щодо винесення наказу про проведення перевірки, проведення перевірки, складанню акту перевірки, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту, зокрема, шляхом пред`явлення позову про скасування рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками перевірки.

Такий висновок підтверджується і постановою Верховного Суду України від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14).

Наведений висновок Верховного Суду України у сукупності із наведеними вище висновками свідчить про те, що дії щодо проведення перевірки, в разі порушення контролюючим органом вимог законодавства, можуть бути визнані протиправними лише в тому випадку, коли за наслідком її проведення контролюючим органом приймаються рішення або вчиняються дії, які порушують права позивача.

Отже, саме на етапі допуску до перевірки особа може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки.

З огляду на наведене, позови осіб, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 22.08.2019 р. у справі №826/15717/15 (адміністративне провадження №К/9901/5641/18).

Враховуючи вищезазначене у сукупності, правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу відповідача "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" №7-ДК від 06.03.2017 р., з урахуванням змін до нього, внесених наказом від 17.03.2017 р. №11-ДК, відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Державного підприємства "Дослідне господарство "ІСКРА" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування наказу є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Державного підприємства "Дослідне господарство "ІСКРА" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" (місцезнаходження: 42074, Сумська обл., Роменський р-н, с. Кашпури, вул. Нова, 6; код ЄДРПОУ 04312009) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3; код ЄДРПОУ 39411771) про визнання протиправним та скасування наказу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко