Ухвала суду № 96458579, 20.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 квітня 2021 року м. Київ № 640/10820/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТЕХНО»доДержавної податкової служби України Головного управління Державної податкової служби у Київській областіпровизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,- У СТ А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТЕХНО» (далі по тексту - позивач, ТОВ «УКРРОСТЕХНО») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач-1, ДПС України), Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі по тексту - відповідач-2, ГУ ДПС у Київській області) в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати: рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код ЄДРПОУ: 43141377, адреса: 03151, місто Київ, вул. Народного ополчення, будинок 5А) від 18.06.2020 №1652476/35142774 про відмову у реєстрації податкової накладної №102 від 07.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення від 18.06.2020 № 1651806/35142774 про відмову в реєстрації таблиці даних платника податку на додану вартість, рішення від 07.07.2020 № 1706544/35142774 про відмову в реєстрації таблиці даних платника податку на додану вартість, рішення від 20.07.2020 № 1757015/35142774 про відмову в реєстрації таблиці даних платника податку на додану вартість.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТХЕНО» (код ЄДРПОУ: 35142774, адреса: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, 1) № 102 від 07.05.2020 року датою її направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 28 травня 2020 року; таблиць даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТХЕНО»: (код ЄДРПОУ: 35142774, адреса: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, 1) від 16.06.2020 датою її направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 16 червня 2020 року; від 03.07.2020 датою її направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 03 липня 2020 року; від 20.07.2020 - датою її направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 20 липня 2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу.

Зокрема, приписами ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З позовної заяви вбачається, що за наслідками отримання оспорюваного рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 18.06.2020 №1652476/35142774 про відмову у реєстрації податкової накладної №102 від 07.05.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «УКРРОСТЕХНО» оскаржило таке рішення до Державної податкової служби України.

Проте, матеріали справи не містять результатів розгляду вказаної скарги Комісією з розгляду скарг.

Як зазначає позивач, оскаржувані рішення: рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1652476/35142774 про відмову у реєстрації податкової накладної №102 позивач отримав 18.06.2020; рішення № 1651806/35142774 про відмову в реєстрації таблиці даних платника податку на додану вартість отримав 18 червня 2020 року; рішення № 1706544/35142774 про відмову в реєстрації таблиці даних платника податку на додану вартість отримав 07.07.2020; рішення № 1757015/35142774 про відмову в реєстрації таблиці даних платника податку на додану вартість отримав 22.07.2020, проте, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 19 квітня 2021 року, що підтверджується відтиском штампу Окружного адміністративного суду міста Києва на позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТЕХНО».

Так, згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як вже зазначалось судом, частина 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас, пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Суд зауважує, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (надалі - Закон України від 24.10.2013 № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України аналогічні зміни не були внесені.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах встановлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Вказаний висновок Конституційного Суду України є релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Тобто, із прийняттям чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Така правова позиція з цього приводу викладена у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18, від 15 червня 2020 року у справі №380/1005/20.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду.

При цьому жодних заяв чи клопотань про визнання причин пропуску строку звернення до суду в частині оскарження рішень комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.06.2020 №1652476/35142774; рішення від 18.06.2020 № 1651806/35142774 про відому в реєстрації таблиці даних платника податку на додану вартість, рішення від 07.07.2020 № 1706544/35142774 про відмову в реєстрації таблиці даних платника податку на додану вартість, рішення від 20.07.2020 № 1757015/35142774 про відмову в реєстрації таблиці даних платника податку на додану вартість поважними, як і посилань на існування істотних та вагомих причин, які непереборно перешкоджали позивачеві зверненню до суду, або доказів, що свідчать про інший момент, з якого слід обчислювати строк звернення до суду, позовна заява та додані до неї матеріали не містять.

У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з викладеним, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині оскарження рішень комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.06.2020 №1652476/35142774 про відмову у реєстрації податкової накладної №102; рішення від 18.06.2020 № 1651806/35142774 про відмову в реєстрації таблиці даних платника податку на додану вартість, рішення від 07.07.2020 № 1706544/35142774 про відмову в реєстрації таблиці даних платника податку на додану вартість, рішення від 20.07.2020 № 1757015/35142774 про відмову в реєстрації таблиці даних платника податку на додану вартість із зазначенням підстав для поновлення строку.

Крім того, у відповідності до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (в редакції на час подання позову до суду) (надалі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270,00 гривень.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що даний позов містить чотири вимоги немайнового характеру.

В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 9080,00 (2270,00 грн. х 4) за чотири вимоги немайнового характеру.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач на підтвердження сплати судового збору разом із позовною заявою надав платіжне доручення №6172 від 06.04.2021 на суму 4 540,00 грн.

Таким чином, з урахуванням сплаченого судового збору в розмірі 4 540,00 грн. позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору за дві вимоги немайнового характеру, а саме квитанцію чи платіжне доручення на суму 4 540,00 грн.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою в частині оскарження рішень Головного управління ДПС у Київській області із зазначенням підстав поважності причин його пропуску;

- документа про сплату судового збору у розмірі 4 540,00 грн., за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Печерському р-ні м. Києва, код отримувача - 37993783, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа). При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Згідно з частиною третьою статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТЕХНО» - залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов