Ухвала суду № 96457663, 22.04.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5787/20

УХВАЛА

22 квітня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання дій та рішення протиправними в справі №560/5787/20 та встановлення судового контролю в порядку ст. 382, 383 КАС України. Заява обґрунтована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача, що виплата перерахованої пенсії згідно рішення суду у справі № 560/675/19 від 04.12.2019 за період з 01.01.2018 по 02.04.2020 у розмірі 119604,32 грн на виконання рішення від 19 листопада 2020 року по справі №560/5787/20 буде здійснено в порядку черговості. Заявник вважає такі дії протиправними, а тому звернувся до суду.

Дослідивши вказану заяву, суд враховує таке.

Рішенням від 19 листопада 2020 року по справі №560/5787/20 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованості перерахованої пенсії згідно рішення суду у справі № 560/675/19 від 04.12.2019 за період з 01.01.2018 по 02.04.2020 у розмірі 119604,32 грн.

Рішення суду від 19.11.2020 по справі №560/5787/20 набрало законної сили 11.02.2021.

Позивачем 02.04.2021 отримано виконавчий лист по справі.

На підставі вказаного виконавчого листа старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2021.

Крім того, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з листом про виконання рішення суду, на що отримав відмову, в якій вказано, що виплата заборгованості на виконання рішень суду здійснюється в порядку календарної черговості в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (далі - Порядок № 649) затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Пунктом 2 якої установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого цією постановою.

Судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року по справі №640/5248/19 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

Таким чином, станом на час розгляду заяви посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при невиплаті позивачу нарахованих йому сум на порядок, визначений постановою Кабінету Міністрів України №649, не мають нормативного обґрунтування. Інших підстав для нездійснення виплат відповідачем не зазначено та судом не встановлено.

Наявність постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" не звільняє відповідача від обов`язку, як здійснити перерахунок пенсії позивача, так і виплатити йому суму заборгованості за весь період без будь-яких обмежень, з урахуванням виплачених сум.

У свою чергу, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надало суду жодних доказів вжиття ним будь-яких заходів щодо виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року по справі № 560/5787/20.

Суд зазначає, що відсутність коштів на виплату перерахованих сум пенсій не звільняє Пенсійний орган від обов`язку вживати всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області наявне протиправне невиконання рішення суду.

Суд зазначає, що в рамках адміністративного судочинства:

- дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

- бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

- рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Враховуючи, що судом встановлено невчинення Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області дій щодо виконання судового рішення в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії згідно рішення суду у справі № 560/675/19 від 04.12.2019 за період з 01.01.2018 по 02.04.2020 у розмірі 119604,32 грн., суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо виконання рішення суду в цій частині.

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, норми КАС України надають можливість встановити обов`язок суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, як під час ухвалення судового рішення, так і після винесення судового рішення.

Зазначений висновок суду апеляційної інстанції узгоджується із ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 по справі №800/592/17.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

У справі Soering vs UK (judgement of 7 July 1989) Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої – забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Конвенції.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що докази і доказування - один із найважливіших інститутів адміністративного права. Адже саме з допомогою доказів суд з`ясовує дійсні правовідносини сторін, обставини, що мають значення для справи.

Доказом є не факт, не обставина, а фактичні дані.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб`єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з`ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об`єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.

Суд враховує ту обставину, що матеріали справи не містять доказів виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2020, що вказує на обґрунтованість доводів поданої заяви.

Отже, приймаючи до уваги обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2020 та зобов`язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протягом 30 днів, з моменту отримання даної ухвали, подати звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року у справі № 560/5787/20.

Крім того, суд враховує, що частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за наявності підстав для задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до частини 5 статті 249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у місячний термін з моменту отримання цієї ухвали надати Хмельницькому окружному адміністративному суду відповідь про виконання вказаної ухвали.

Керуючись статтями 248, 254, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо невиплати заборгованості по пенсії ОСОБА_1 в сумі 119604,32 грн. при виконанні рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по адміністративні справі № 560/5787/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 370 КАС України, виконати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по адміністративній справі № 560/5787/20 у повному обсязі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області подати до суду звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по адміністративній справі № 560/5787/20 протягом 30 днів, з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуюча суддя Д.Д. Гнап