Рішення № 96456939, 19.04.2021, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/215/21

Провадження № 2-а/529/3/21

РІШЕННЯ

іменем України

19 квітня 2021 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Петренко Л.Є.,

секретаря судових засідань - Скрипник Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення від 17.03.2021, яким його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч.1 ст.132-1 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 17.03.2021, він керував транспортним засобом "КАМАЗ 5511", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом СЗАП 8527-01, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та перевозив сечовину (карбамід) в м`яких контейнерах типу "big-bag" ємністю 0,65 тн. від ТОВ "Спектр-Агро" до приватного агропідприємства "Диканське" згідно накладної №1 від 17.03.2021, що входило в його посадові обов`язки водія ПАП "Диканське", де він працює. В подальшому, близько 10 год. 37 хв., в м. Полтава, по вул. Половка, 786 позивача зупинив поліцейський взводу №2 роти №4 батальйону УШІ в Полтавській області ДПП України сержант поліції Хмелевський І.С. для перевірки вантажу. На вимогу поліцейського він надав всі документи для перевірки, пред`явив для огляду м`які контейнери типу "big-bag" та товаросупровідні документи на перевезення вантажу.

Під час огляду вантажу поліцейський зробив припущення, що сечовина (карбамід), яка перевозилась, належить до небезпечного вантажу, а саме є вибухонебезпечною, оскільки містить високу масову частку азоту. Після дискусії з поліцейським взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП України сержантом поліції Хмелевським І.С, не зважаючи на всі пояснення позивача та докази, що вантаж не є небезпечним, останній пішов до свого службового автомобіля і там зачинився, а згодом вийшов та вручив йому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 №763415 від 17.03.2021 року, згідно якої позивача визнано винним у тому, що він керував транспортним засобом, що перевозив небезпечний вантаж, а саме карбамід, 45% у кількості 14,95 тонн згідно ТТН №1 від 17.03.2021 року за кодом ООН 1357, без свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу та без свідоцтва ДОПНВ - свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечний вантаж, чим порушив п.п. 22.5 ПДР України, наказ 656 МВС, та накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Позивач вказує, що спірна постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить жодного підтвердження того, що в м`яких контейнерах типу "big-bag", які перевозились знаходився саме карбаміду нітрат зволожений з масовою часткою води не менше 20%, в ній лише зазначено "карбамід, 45%". І карбамід не відноситься до небезпечного вантажу, а сам водій не потребує необхідного свідоцтва ДОПНВ для перевезення.

Тому, позивач вважає, що інспектором порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому постанова підлягає скасуванню.

30.03.2021 у справі відкрито провадження за вказаним позовом з призначенням судового засідання з розгляду справи по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Таран Р.Ф. в судове засідання не з`явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримують та просять задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, хоча був повідомлений про дату судового засідання належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ч.4 ст.229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Так, згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказані критерії одночасно є вимогами для суб`єктів владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльність.

Судом встановлено, що 17.03.2021 близько 10 год. 37 хв. по вул. Половка. 78Б, в м. Полтава, ОСОБА_1 керуючи вантажним автомобілем КАМАЗ 5511, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом СЗАП 8527-01, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевозив вантаж - "карбамід", у кількості 14,95 т, що підтверджується накладною №1 від 17.03.2021 (а.с.8).

В подальшому поліцейським взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Полтавській області - сержантом поліції Хмелевським І.С. винесено оскаржувану постанову серії ДП18 №763415 від 17.03.2021, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

У вказаній постанові поліцейський вказав, що позивач ОСОБА_1 17.03.2021 о 10 год. 37 хв. в м. Полтава, по вул. Половка, 78 б, керуючи вантажним автомобілем КАМАЗ 5511, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом СЗАП 8527-01, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевозив небезпечний вантаж, а саме карбамід 45% вагою 14,95 т., без свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу та без свідоцтва ДОПНВ - свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечний вантаж, чим порушив п.22.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.132-1 КУпАП (а.с.7).

Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд звертає увагу на те, що диспозиція ст. 132-1 КУпАП є бланкетною нормою права, яка містить посилання на спеціальний нормативний акт. Тому при порушенні вказаної статті у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності має бути зазначено спеціальний нормативний акт, що регулює дорожнє перевезення небезпечних вантажів, конкретні вимоги якого порушила особа, притягнута до адміністративної відповідальності.

Статтею 1 Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" визначено поняття "небезпечного вантажу", якими є - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів", транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. У разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів відповідність зазначеним вимогам транспортних засобів, обладнання, підготовки водіїв перевіряється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України з видачею відповідних свідоцтв про допуск до перевезення.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 22.6 Правил дорожнього руху передбачено, що транспортні засоби, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, повинні рухатися з увімкненим ближнім світлом фар, задніми габаритними ліхтарями та встановленими у випадках, визначених спеціальними правилами, розпізнавальними знаками, передбаченими пунктом 30.3 цих Правил, а великовагові та великогабаритні транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, ширина якої перевищує 2,6 м - також з увімкненим проблисковим маячком (проблисковими маячками) оранжевого кольору.

Відповідно до п.30.3 (д) Правил дорожнього руху, "табличка оранжевого кольору" - прямокутник оранжевого кольору із світлоповертальною поверхнею та каймою чорного кольору. Розміри знака, написи ідентифікаційних номерів небезпеки і небезпечного вантажу, якщо такі вимагаються, та його розміщення на транспортних засобах визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів.

Згідно з пункту 13 «Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2018 №656, небезпечні вантажі перед початком перевезення мають бути класифіковані та/або віднесені до одного з класів (підкласів), при цьому визначається додаткова небезпека, а для речовин класів небезпеки 3, 4.1 (крім самореактивних речовин), 4.2, 4.3, 5.1, 6.1, 8 та 9 - група упакування. Для речовин та вибухових виробів класу 1 додатково визначається група сумісності. Ці показники для небезпечних вантажів класу 1 та вантажів, не зазначених конкретно за найменуванням у переліку небезпечних вантажів десенсибілізованих вибухових речовин класу 3 та класу 4.1, самореактивних вантажів класу 4.1, органічних пероксидів класу 5.2 та інфекційних речовин класу 6.2, визначаються компетентним органом, а для інших небезпечних вантажів - виробником продукції. Класифікація небезпечного вантажу зазначається в паспорті безпечності хімічної продукції, у випадках, передбачених ДОПНВ,- у транспортному документі.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України за № 1430 від 25.11.2008 затверджено "Правила перевезення небезпечних вантажів", до яких в подальшому Наказами Міністерства інфраструктури вносилися зміни та доповнення. Зазначені Правила не втратили чинності та є діючими на даний момент, в тому числі й на момент складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Відповідно до п. 1.1. Правил № 1430 вони поширюються на перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом територією України.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що вантаж, який перевозив позивач, не віднесено до категорії небезпечного, даний вантаж перевозився не залізничним транспортом, а тому "Правила перевезення небезпечних вантажів" № 1430 від 25.11.2008 не можуть бути застосовані за обставин вказаних у справі.

Враховуючи неведене, суд прийшов до переконання, що в діях позивача відсутнє порушення норм законодавства, яке регулює перевезення небезпечних вантажів.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1 та 4 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У даному випадку відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними і допустимими доказами правомірність прийнятої постанови серії ДП18 №763415 від 17.03.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову та вважає необхідним оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 7, 77, 78, 139, 243-246, 293, 295 КАС України, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 763415 від 17.03.2021, винесену поліцейським взводу №2 роти №4 батальйону УШІ в Полтавській області ДПП України сержантом поліції Хмелевським Іваном Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України (код ЄДРПОУ 40108630, с. Розсошенці, Полтавського району, Полтавської області, вул. Кременчуцька, 2В) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), понесені судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Головуюча: Л.Є. Петренко