Рішення № 96456501, 21.04.2021, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/184/21

провадження у справі № 2-а/0285/7/21

21 квітня 2021 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Михайловської А.В.

за участі секретаря судового засідання Ковальової З.С.

сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 ,

первісний відповідач - інспектор УПП в Миколаївській області 3 батальйону 2 роти сержанта поліції Явтушенко Валерій Валерійович,

належний відповідач - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції,

розглянувши справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора УПП в Миколаївській області 3 батальйону 2 роти сержанта поліції Явтушенко Валерія Валерійовича та Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування,-

встановив:

31.03.2020 року ОСОБА_1 - позивач у справі, звернувся до суду з позовною заявою до інспектора УПП в Миколаївській області 3 батальйону 2 роти сержанта поліції Явтушенко В.В. та просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАН № 3561663 від 17.12.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, та закрити провадження по вказані адміністративній справі.

В обґрунтування позову зазначає, що оспорюваною постановою інспектора УПП в Миколаївській області від 17.12.2020 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., за те, що 16.12.2020 року о 15 год. 32 хв. по проспекту Г.Сталінграду, 2 у м. Миколаєві він, як водій вантажного транспортного засобу MAN 3, д.н.з. НОМЕР_1 та причіпом до нього, д.н.з. НОМЕР_2 , на вимогу поліцейського не пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.4.а ПДР України, за що передбачено адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП. Однак, відповідач здійснив зупинку транспортного засобу незаконно, не маючи для цього достатніх підстав, вказавши як підставу для зупинки транспортного засобу проїзд на заборонений сигнал світлофора. У постанові не зазначено жодних доказів, на підставі яких відповідач прийшов до переконання про вчинення ним вказаного правопорушення. Крім того, відповідач зобов`язаний був скласти протокол про адміністративне правопорушення, чого ним зроблено не було. При цьому, первісним відповідачем щодо нього було винесено дві самостійні постанови за однією і тією ж статтею КупАП за вчинення одного і того ж правопорушення.

15.01.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено сторонам право вчинення відповідних процесуальних дій.

05.02.2021 року позивачем подано до суду позовну заяву у порядку уточнення позовних вимог.

16.02.2021 року до суду представником первісного відповідача подано відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що постанова винесена уповноваженою особою з дотриманням вимог чинного законодавства, доказів, які б мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення позивачем надано не було. Разом з тим, вказав на те, що інспектор не може виступати самостійним відповідачем у даній справі.

18.02.2021 року у справу залучено другого відповідача - Головне управління Національної поліції в Миколаївській області.

02.03.2021 року від первісного відповідача до суду надійшло клопотання про заміну другого відповідача на належного відповідача - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, так як він не несе службу в управлінні Національної поліції в Миколаївській області.

25.03.2021 року у справу залучено належного відповідача - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції.

Належним відповідачем до суду відзиву на позовну заяву не подано.

21.04.2021 року у судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, які просить задовольнити.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини, на він учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд прийшов до наступного.

Встановлено, що згідно постанови інспектора УПП в Миколаївській області від 17.12.2020 року позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., за те, що 16.12.2020 року о 15 год. 38 хв. по проспекту Г.Сталінграду, 2 у м. Миколаєві ОСОБА_1 водій вантажного транспортного засобу MAN 3, д.н.з. НОМЕР_1 та причіпом до нього, д.н.з. НОМЕР_2 , на вимогу поліцейського не пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.4.а) ПДР України, за що передбачено адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с.14).

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки реєстраційного документа на транспортний засіб.

Відповідно до п. 2.4.а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР), на вимогу поліцейського водій повинен пред"явити для перевірки документи зазначені в пункті 2.1. Згідно пункту 2.1.б) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВС від 25 вересня 2019 року (№ 127/19283/17).

При цьому, у зазначеній Постанові суд касаційної інстанції відхилив доводи скаржника про те, що він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною. Такі доводи скаржника Верховний Суд визнав необґрунтованими і такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.

Керуючись вимогами ч. 5 ст. 242 КАС України суд першої інстанції враховує висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові суду касаційної інстанції.

Із змісту позовної заяви слідує, що позивач не заперечує того факту, що ним не було пред`явлено працівнику поліції реєстраційного документу на транспортний засіб, що є порушенням вимог п. 2.4.а. ПДР України та ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», а тому суд приходить до висновку, що працівником поліції було правомірно винесено постанову про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КупАП.

У свою ж чергу, не заслуговує на увагу посилання позивача на те, що первісним відповідачем щодо нього було винесено дві самостійні постанови за однією і тією ж статтею КупАП за вчинення одного і того ж правопорушення, оскільки постанова серії ЕАН № 3561606 від 16.12.2020 року ухвалена з приводу невиконання вимог поліцейського щодо пред`явлення посвідчення водія, а не реєстраційного документа на транспортний засіб, що є предметом розгляду у даній справі.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічний правовий висновок щодо обов`язку доказування в адміністративному процесі викладено в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року (справа № 760/2846/17).

Відтак, встановлено, що позивачем не було пред`явлено працівнику поліції реєстраційний документ на транспортний засіб, що є порушенням вимог п. 2.4.а та 2.1.б) ПДР України та ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», а тому працівником поліції було правомірно винесено постанову про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування зазначених обставин.

Доводи позивача про те, що відповідач зобов`язаний був скласти протокол про адміністративне правопорушення, не заслуговують також на увагу, оскільки згідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Даючи оцінку зібраним у справі доказам, судом досліджено, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкцій статті, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора УПП в Миколаївській області 3 батальйону 2 роти сержанта поліції Явтушенко Валерія Валерійовича та Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) ;

первісний відповідач - інспектор УПП в Миколаївській області 3 батальйону 2 роти сержанта поліції Явтушенко Валерій Валерійович ( місцезнаходження - вул.Новозаводська, 1Б/1, м. Миколаїв) ;

другий відповідач - Головне управління Національної поліції в Миколаївській області ( код ЄРДПОУ - 40108735, місце знаходження - вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, тел.: +380512531893, tender@mk.npu.gov.ua );

належний відповідач - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції ( код ЄРДПОУ - не встановлено, місце знаходження - вул. Новозаводська, 1-Б/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54056, тел.: (0512)-53-16-47, mikolaiv@patrol.police.gov.ua ) .

Дата проголошення повного рішення суду - 21.04.2021 року.

Головуюча А.В.Михайловська