Рішення № 96455716, 20.04.2021, Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Одеса Справа № 522/14492/20

Провадження № 2/522/963/21

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кузнецової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії у розмірі 3 132,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2020 року позивач Головне управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії, просить суд: стягнути з відповідача на його користь суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 3132,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в ГУПФУ в Одеській області з 01.02.2011 року та отримувала пенсію по втраті годувальника відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 01.04.2015 року виплата пенсії припинена згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, оскільки ОСОБА_1 працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії згідно із Законом України «Про державну службу».

Під час проведення масового перерахунку з 01.09.2015 року автоматичним способом виплата пенсії відповідачу була відновлена, нарахована та отримана останньою на поштовому відділенні №65020.

У зв`язку з рахунковою помилкою програмного забезпечення за період з 01.09.2015 року по 30.11.2015 року утворилась переплата пенсії у розмірі 3132 грн.

31.12.2015 року №7282/04 ОСОБА_1 був надісланий лист, яким повідомлено про переплату та запропоновано повернути кошти на розрахунковий рахунок управління.

Управлінням прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 14.01.2016 року №372.

До теперішнього часу ОСОБА_1 по даним вимогам до позивача не зверталася.

Враховуючи усе вищевикладене, він і звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.09.2020 року продовжено ГУПФУ в Одеській області строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.10.2020 року представник позивача надав суду заяву про усунення недоліків.

З 05.10.2020 року по 23.10.2020 року суддя Кузнецова В.В. знаходилась на лікарняному.

Ухвалою суду від 27.10.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.12.2020 року.

02.12.2020 року у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання відкладене на 28.01.2021 року.

28.01.2021 року у зв`язку з відсутністю відомостей щодо вручення позивачу судової повістки судове засідання відкладене на 04.02.2021 року.

28.01.2021 року у зв`язку з відсутністю відомостей щодо вручення судової повістки відповідачу судове засідання відкладене на 20.04.2021 року.

Представник позивача надала суду заяву про проведення судового засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши всі надані докази, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в ГУПФУ в Одеській області з 01.02.2011 року та отримувала пенсію по втраті годувальника відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 01.04.2015 року виплата пенсії припинена згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, оскільки ОСОБА_1 працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії згідно із Законом України «Про державну службу».

Як вказує позивач під час проведення масового перерахунку з 01.09.2015 року автоматичним способом виплата пенсії відповідачу була відновлена, нарахована та отримана останньою на поштовому відділенні №65020.

У зв`язку з рахунковою помилкою програмного забезпечення за період з 01.09.2015 року по 30.11.2015 року утворилась переплата пенсії у розмірі 3132 грн.

31.12.2015 року №7282/04 ОСОБА_1 був надісланий лист, яким повідомлено про переплату та запропоновано повернути кошти на розрахунковий рахунок управління.

Крім того, Управлінням прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 14.01.2016 року №372.

У зазначеному рішенні про утримання надміру виплачених сум пенсій від 14.01.2016 року № 372 зазначено, що переплата утворилась у зв`язку з розрахунковою помилкою програмного забезпечення, сума переплати 3121 грн підлягає поверненню ОСОБА_1 .

Однак, як зазначає позивач, до теперішнього часу ОСОБА_1 по даним вимогам до позивача не зверталася.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру, визначено Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення», а також нормами ЦК України.

Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Чинним законодавством встановлено спеціальний порядок стягнення надмірно сплаченої пенсії.

Так, згідно ч.1ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням про утримання надміру виплачених сум пенсій від 14.01.2016 року №372, вже стягнуто з ОСОБА_1 суму переплати в розмірі 3132 грн

Разом з тим, згідно п.3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї тощо.

Відповідно п. 4 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 №25-3), суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягненню зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Доказів умисної чи недобросовісної поведінки зі сторони відповідача представником позивача суду не надано.

В українському законодавстві відсутнє визначення поняття «рахункова помилка».

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що лічильна (рахункова) помилка - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

Матеріали справи не містять жодних доказів, за якими можливо було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з`ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою; чи помилкою, пов`язаною з неналежним виконанням обов`язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування пенсії, а також здійснення контрольних та ревізійних функцій.

Більш того, ані в самому позові, ані з інших доказів позивачем не вказувалось підстав виникнення такої переплати.

Відповідно до ч.1 ст. 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмується, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України, майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів (правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року у справі № 6- 91цс14).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів, що пенсія відповідачу була призначена за рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, чи з підстав зловживань з боку пенсіонера, подання ним недостовірних даних, прийнявши до уваги, що органом, який призначає пенсію, вже винесено рішення про утримання надміру випалчених сум пенсій, тому суд приходить до висновку про недоведеність, необґрунтованість та як наслідок неможливість задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ: 20987385, адреса: м.Одеса, вул. Канатна, 83) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми надміру виплаченої пенсії у розмірі 3 132 грн - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 22 квітня 2021 року.

Суддя В.В. Кузнецова