Ухвала суду № 96455598, 21.04.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6531/21

Провадження № 2/522/6283/21

УХВАЛА

21 квітня 2021 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, -

ВСТАНОВИЛА:

До Приморського районного суду м. Одесизвернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики.

У позовній заяві позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору за подання позовної заяви, посилаючись на те, що вона є особою з інвалідністю третьої групи, отримує пенсію, розмір якої є незначним, а сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання позовної заяви становить майже 50 % її річного доходу за попередній календарний рік.

На підтвердження зазначеного надає копії документів, а саме: пенсійного посвідчення особи з інвалідністю 3 групи (загальне захворювання) № НОМЕР_1 , довідки про доходи № НОМЕР_2 , видану Київським об`єднаним управлінням ПФУ м. Харкова в Харківській області про отримання пенсії за період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року, довідку Головного управління ДПС у Харківській області про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків № 5898/К-10-40-75-02-17-176 від 26 лютого 2021 року, згідно з якою дохід ОСОБА_1 за ІІ квартал 2020 року становить 124, 22 грн, інформація про доходи останньої за І, ІІІ та ІV квартали відсутня.

Дослідивши доводи клопотання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, законом передбачено перелік умов, за наявності яких суд вправі звільнити позивача (фізичну особу) від сплати судового збору.

Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуальної рівноправності сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім`ї та наявність утриманців тощо.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 посилається на те, що отримує пенсію по інвалідності, сукупний розмір якої за 2020 рік склав 24 800 грн, у підтвердження чого надала відповідну довідку, окрім того, позивачем додано копію довідки Головного управління ДПС у Харківській області про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків № 5898/К-10-40-75-02-17-176 від 26 лютого 2021 року, згідно з якою дохід ОСОБА_1 за ІІ квартал 2020 року становить 124, 22 грн, інформація про доходи останньої за І, ІІІ та ІV квартал відсутня.

Проте, наведені обставини не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан позивача, не свідчать про відсутність інших джерел доходів, відсутність у власності рухомого або нерухомого майна, цінних паперів, відсутність коштів на банківських рахунках тощо, а тому не є безумовною підставою для звільнення її від сплати судового збору.

Відтак, правові підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відсутні.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлено у розмірі 2 270 гривень.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення грошових коштів за договором позики у розмірі 3 191 057, 46 грн, а тому, позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 11 350 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати їй строк для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме для надання суду доказу на підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Реквізити суду на оплату судового збору :

Отримувач коштівГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37607526Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.)Код банку отримувача (МФО)899998Рахунок отримувачаUA268999980313111206000015758Код класифікації доходів бюджету22030101

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.

У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. Федчишена