Рішення № 96454504, 12.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 р. № 820/820/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мірзабековій К.С.,

за участю

представника позивача - Михайлова Н.С.,

представника відповідача - Лютянського М.Я.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Залізничавтоматика» (просп. Науки, буд. 36, м. Харків, 61166) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Залізничавтоматика» (далі – ТОВ «НВП «Залізничавтоматика»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі – ГУ ДФС у Харківській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 лютого 2018 року № 00000361411 та від 01 лютого 2018 року №00000351411.

В обґрунтування позову зазначено, що винесені Головним управлінням ДФС у Харківській області податкові повідомлення-рішення №00000361411 та №00000351411 від 01.02.2018 року є незаконними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду рішенням від 07 березня 2018 року, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із рішеннями судів, ГУ ДФС у Харківській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 13.11.2020 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що судовими інстанціями не досліджено технічну можливість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ ТРЕЙД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ТОР», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСИМУС ГРУПП», Товариства з обмеженою відповідальністю «СПРИНТ ЮГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МЕГА», Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТЕЙ ТРЕЙД» виконати спірні поставки з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів, понесення витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати), а також наявності кваліфікованого персоналу в достатній кількості, враховуючи специфіку розглядуваних робіт. Також не перевірено, якими силами та засобами виконувались проекті роботи, хто виступав їх конкретними виконавцями, яким чином позивач здійснював контроль за станом виконання робіт тощо.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року адміністративну справу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 27.01.2021 року клопотання представника відповідача про заміну відповідача у справі № 520/18801/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Залізничавтоматика» до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень- задоволено

Замінено відповідача у справі № 820/820/18 - Головне управління ДФС у Харківській області на належного відповідача - Головне управління Державної Податкової Служби України у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 46, код ЄДРПОУ - 43143704).

Замінено відповідача у справі № 820/820/18 - Головне управління ДПС у Харківській області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України ( ЄДРПОУ 43983495).

Через канцелярію суду представником відповідача надано відзив, в якому зазначено, що позовні вимоги є необгрунтовани та не підлягають задоволенню. В обґрунтування позиції представник відповідача вказує на те, що під час проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено відсутність реального характеру укладених між позивачем та контрагентами ТОВ ЗОРЯ ТРЕЙД, ТОВ ОМЕГА ТОР, ТОВ "МАКСИМУС ГРУПП", ТОВ "СПРИНТ ЮГ", ТОВ "АЛЬЯНС МЕГА", ТОВ "АНТЕЙ ТРЕЙД" господарських операцій, через відсутність у підприємств трудових ресурсів, власних основних фондів, придбання послуг чи обладнання, необхідного для надання реалізованих на адресу позивача послуг. Вказані висновки ґрунтувались на наявності податкової інформації інших податкових органів відносно контрагентів позивача. У зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та такими, що не підлягають скасуванню.

У судове засідання 12.04.2021 року прибув представник позивача, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що податкові повідомлення-рішення №00000361411 та №00000351411 від 01.02.2018 року є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що працівниками ГУ ДФС у Харківській області була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "НВП "ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА" (податковий номер 30655683) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Зоря трейд» (податковий номер 41068945) за травень 2017 року, з ТОВ «Антей трейд» (податковий номер 41207383) за травень 2017 року, з ТОВ «Максимус груп» (податковий номер 41261786) за травень 2017 року, з ТОВ «Альянс мега» (податковий номер 40890487) за травень 2017 року, з ТОВ «Спринт юг» (податковий номер 41271113) за травень 2017 року, з ТОВ «Омега тор» (податковий номер 40890513) за травень 2017 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

За наслідками перевірки було складено акт № 178/20-40-14-11-11/30655683 від 18.01.2017 року яким встановлено порушення позивачем : п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, завищено податковий кредит за травень 2017 року у сумі 869728 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2017 року на 124 447 грн. та заниження суми податку на додану вартість за травень 2017 року на 745 281 грн.

На підставі вище зазначеного акут перевірки ГУ ДФС у Харківській області 01.02.2018 року було винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 00000361411 по податку на додану вартість щодо зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 124447 (сто двадцять чотири тисячі чотириста сорок сім грн.. 00 коп.) грн., у зв`язку з начебто порушенням з боку Позивача п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

- № 00000351411 по податку на додану вартість на загальну суму 1 117 921,50 (один мільйон сто сімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять одна грн.. 50 коп.) грн., з них сума основного зобов`язання – 745281,00 грн., штрафні санкції – 372640,50 грн. у зв`язку з начебто порушенням з боку Позивача п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України;

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з положенням пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України) ввезення необоротних активів на митну територію України за

договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.3 ст. 198 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи

повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов`язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на

прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.

Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Оскільки сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що право платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є, перш за все, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з

податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язки між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю .

Судом встановлено, що 15.05.2017 року між ТОВ «НВП «ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (Замовник) та ТОВ "ЗОРЯ ТРЕЙД" (Підрядник) укладено Договір за № 26/04-173.

Відповідно до п.1.1. Договору, Підрядник зобов`язується виконати проектні роботи з розробки проектно- кошторисної документації, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п.1.2. Договору, роботи, визначені п.1.1 цього Договору, в себе включають розробку проектної документації відповідно до Завдання на проектування «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (Стадія «П»), (надалі – Завдання на проектування), та з дотриманням вимог чинного законодавства, державних будівельних норм (ДБН).

Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість робіт, визначених п. 1.1. цього Договору, становить 4348 640,00 грн., крім того ПДВ 20% 869 728,00 грн.

26.05.2017 року між Позивачем та ТОВ "ЗОРЯ ТРЕЙД" підписано акти здавання-приймання виконаних робіт: № 1/2605 на суму 345 000,00 грн. № 2/2605 на суму 342 000,00 грн. № 3/2605 на суму 312 000,00 грн.

З боку ТОВ "ЗОРЯ ТРЕЙД" на адресу Позивача було виписано наступні податкові накладні: № 212 від 26.05.2017 року на суму 345 000,00 грн. № 210 від 26.05.2017 року на суму 342 000,00 грн. № 211 від 26.05.2017 року на суму 312 000,00 грн.

Оплату по зазначеній господарській операції проведено шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «КОПАНІЯ ЕКОМАКС» відповідно до Договору про відступлення права вимоги за № 01/06-17-3 від 01.06.2017 року в сумі 999 000.00 грн.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи наявна податкова інформація отримана від ГУ ДФС у Миколаївській області №92/14-29-14-08/41068945 від 27.07.2017 року в якій зазначено, що за результатами даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.04.2017-26.07.2017 ТОВ «"ЗОРЯ ТРЕЙД» реалізує товари та послуги, відмінні від придбаних, придбання реалізованих товарів та послуг з моменту реєстрації не відбувалося.

Також встановлено відсутність на підприємстві трудових ресурсів для ведення фінансово – господарської операції та не знаходження підприємства за податковою адресою. (т.1 а.с. 175-180).

З матеріалів справи судом встановлено, що 25.05.2017 року між ТОВ «НВП «ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (Замовник) та ТОВ "ОМЕГА ТОР"(Підрядник) укладено Договір за № 26/04-170.

Відповідно до п.1.1. Договору, Підрядник зобов`язується виконати проектні роботи з розробки проектно- кошторисної документації, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п.1.2. Договору, роботи, визначені п.1.1 цього Договору, в себе включають розробку проектної документації відповідно до Завдання на проектування «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (Стадія «П»), (надалі – Завдання на проектування), та з дотриманням вимог чинного законодавства, державних будівельних норм

(ДБН).

Відповідно до п. 8 Завдання на проектування до протоколу узгодження договірної ціни, за роботи, що виконуються до Договору, ТОВ "ОМЕГА ТОР"було надано наступний об`єм проектування із числа загального Проекту будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (Стадія «П»):

29.05.2017 року між Позивачем та ТОВ "ОМЕГА ТОР"підписано акти здавання-приймання виконаних робіт: № 2905-1 на суму 340 000,00 грн. № 2905-2 на суму 318 000,00 грн.№ 2905-3 на суму 182 623,78 грн.

З боку ТОВ "ОМЕГА ТОР"на адресу Позивача було виписано наступні податкові накладні: № 67 від 29.05.2017 року на суму 340 000,00 грн. № 69 від 29.05.2017 року на суму 182 623,78 грн. № 68 від 29.05.2017 року на суму 318 000,00 грн.

Суми податку па додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, Єдиного реєстру податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за травень 2017 року.

Оплату по зазначеній господарській операції проведено шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "ОМЕГА ТОР" відповідно до Договору про відступлення права вимоги за № 01/06-17-0 від 01.06.2017 року, в сумі 840 623,78 грн.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи наявна податкова інформація отримана від ГУ ДФС у Миколаївській області №183/14-29-14-08/40890513 від 27.07.2017 року в якій зазначено, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «МЕГА ТОР» надає різноманітні послуги в різних регіонах України, які потребують наявності працівників з відповідним фахом та відповідних основних засобів, обладнання, інструментів, оренда або придбання яких не декларується. Встановлено, що підприємство неспроможне надавати задекларовані послуги при відсутності працівників взагалі. Також ТОВ «МЕГА ТОР» не встановлено за податковою адресою (т. 1 а.с. 164-174).

Крім цього судом встановлено, що 17.05.2017 року між ТОВ «НВП «ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (Замовник) та ТОВ "МАКСИМУС ГРУПП" (Підрядник) укладено Договір за № 26/04-17М.

Відповідно до п.1.1. Договору, Підрядник зобов`язується виконати проектні роботи з розробки проектно- кошторисної документації, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п.1.2. Договору, роботи, визначені п.1.1 цього Договору, в себе включають розробку проектної документації відповідно до Завдання на проектування «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (Стадія «П»), (надалі – Завдання на проектування), та з дотриманням вимог чинного законодавства, державних будівельних норм (ДБН).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору (Протоколу узгодження договірної ціни, за роботи, що виконуються), вартість робіт з урахуванням Завдання на проектування, була узгоджена сторонами у розмірі 1 000 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 166 666,67 грн.)

Відповідно до п. 8 Завдання на проектування до протоколу узгодження договірної ціни, за роботи, що виконуються до Договору, ТОВ "МАКСИМУС ГРУПП"було надано наступний об`єм проектування із числа загального Проекту будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (Стадія «П»):

29.05.2017 року між Позивачем та ТОВ "МАКСИМУС ГРУПП"підписано акти здавання-приймання виконаних робіт: № 1/2905 на суму 345000,00 грн., № 2/2905 на суму 330 000,00 грн., № 3/2905 на суму 325 000,00 грн..

З боку ТОВ "МАКСИМУС ГРУПП" на адресу Позивача було виписано наступні податкові накладні: № 89 від 29.05.2017 року на суму 325 000,00 грн., № 90 від 29.05.2017 року на суму 345 000,00 грн., № 88 від 29.05.2017 року на суму 330 000,00 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, Єдиного реєстру податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за травень 2017 року.

Оплату по зазначеній господарській операції проведено шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «КОМПАНІЯ ЕКОМАКС» відповідно до Договору про відступлення права вимоги за № 01/06-17-МЕ від 01.06.2017 року в сумі 782 415,33 грн.

Оплату по зазначеній господарській операції проведено шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ДЕНКЕР ГРУП» відповідно до Договору пр1о відступлення права вимоги за № 01/06-17-МД від 01.06.2017 року в сумі 217 584,67 грн.

Суд зазначає, що представником відповідача до матеріалів справи була надана податкова інформація, отримана від Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо ТОВ «МАКСИМУС ГРУПП» №171/14-29-14-08/41261786 від 25.09.2017 року. В зазначеній податковій інформації зазначено, що не встановлено наявність на підприємстві трудових ресурсів, основних засобів, відсутність у підприємства об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих з постачальниками господарських операцій

Також контролюючим органом не встановлено ТОВ «МАКСИМУС ГРУПП» за податковою адресою (т. 1 а.с. 204-215).

Також судом встановлено, що 19.05.2017 року між ТОВ «НВП «ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (Замовник) та ТОВ "СПРИНТ ЮГ" (Підрядник) укладено Договір за № 26/04-17С.

Відповідно до п.1.1. Договору, Підрядник зобов`язується виконати проектні роботи з розробки проектно - кошторисної документації, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п.1.2. Договору, роботи, визначені п.1.1 цього Договору, в себе включають розробку проектної документації відповідно до Завдання на проектування «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (Стадія «П»), (надалі – Завдання на проектування), та з дотриманням вимог чинного законодавства, державних будівельних норм (ДБН).

Відповідно до п. 1.3. Договору, зміст, обсяги, склад робіт (проектної документації) за цим договором визначаються Завданням на проектування, терміни виконання робіт – Календарним планом фінансування та виконання робіт, та оформлюється додатками, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору (Протоколу узгодження договірної ціни, за роботи, що виконуються), вартість робіт з урахуванням Завдання на проектування, була узгоджена сторонами у розмірі 645 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 107 500,00 грн.)

Відповідно до п. 8 Завдання на проектування до протоколу узгодження договірної ціни, за роботи, що виконуються до Договору, ТОВ "СПРИНТ ЮГ" було надано наступний об`єм проектування із числа загального Проекту будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (Стадія «П»):

29.05.2017 року між Позивачем та ТОВ "СПРИНТ ЮГ" підписано акти здавання-приймання виконаних робіт: № 2905/1 на суму 320 000,00 грн. № 2905/2 на суму 325 000,00 грн.

З боку ТОВ "СПРИНТ ЮГ" на адресу Позивача було виписано наступні податкові накладні :№ 88 від 29.05.2017 року на суму 325 000,00 грн., № 89 від 29.05.2017 року на суму 320 000,00 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, Єдиного реєстру податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за травень 2017 року.

Оплату по зазначеній господарській операції проведено шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ДЕНКЕР ГРУП» відповідно до Договору про відступлення права вимоги за № 01/06-17-С від 01.06.2017 року в сумі 645 000,00 грн.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи наявна податкова інформація щодо ТОВ "СПРИНТ ЮГ" отримана від ГУ ДФС у Миколаївській області №182/14-29-14-08/41271113 від 29.09.2017 року в якій зазначено, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних за період травень-вересень 2017 року ТОВ "СПРИНТ ЮГ" реалізовує продукцію відмінну від придбаної та надає послуги при відсутності трудових ресурсів та відсутності основних засобів. Також "СПРИНТ ЮГ" не встановлено за податковою адресою (т. 1 а.с. 152-163).

Також судом встановлено, що 24.05.2017 року між ТОВ «НВП «ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (Замовник) та ТОВ "АЛЬЯНС МЕГА" (Підрядник) укладено Договір за № 26/05-17П.

Відповідно до п.1.1. Договору, Підрядник зобов`язується виконати проектні роботи з розробки проектно- кошторисної документації, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п.1.2. Договору, роботи, визначені п.1.1 цього Договору, в себе включають розробку проектної документації відповідно до Завдання на проектування «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (Стадія «П»), (надалі – Завдання на проектування), та з дотриманням вимог чинного законодавства, державних будівельних норм (ДБН).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору (Протоколу узгодження договірної ціни, за роботи, що виконуються), вартість робіт з урахуванням Завдання на проектування, була узгоджена сторонами у розмірі 963 744,22 грн. (в тому числі ПДВ 160 624,04 грн.)

Відповідно до п. 8 Завдання на проектування до протоколу узгодження договірної ціни, за роботи, що виконуються до Договору, ТОВ "АЛЬЯНС МЕГА" було надано наступний об`єм проектування із числа загального Проекту будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (Стадія «П»):

25.05.2017 року між Позивачем та ТОВ "АЛЬЯНС МЕГА" підписано акти здавання-приймання виконаних робіт: № 1/2505 на суму 278 744,22 грн., № 2/2505 на суму 275 000,00 грн., № 3/2505 на суму 270 000,00 грн., № 4/2505 на суму 140 000,00 грн.

З боку ТОВ "АЛЬЯНС МЕГА" на адресу Позивача було виписано наступні податкові накладні: № 61 від 25.05.2017 року на суму 270 000,00 грн., № 62 від 25.05.2017 року на суму 140 000,00 грн., № 63 від 25.05.2017 року на суму 278 744,22 грн., № 60 від 25.05.2017 року на суму 275 000,00 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, Єдиного реєстру податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за травень 2017 року.

Оплату по зазначеній господарській операції проведено шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «КОМПАНІЯ ЕКОМАКС» відповідно до Договору про відступлення права вимоги за № 25/05-17-АМ від 25.05.2017 року в сумі 963 744,22 грн.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи наявна податкова інформація отримана щодо ТОВ "АЛЬЯНС МЕГА" від ГУ ДФС у Миколаївській області №179/14-29-14-08/40890487 від 29.09.2017 року в якій зазначено, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ

«АЛЬЯНС МЕГА» надає різноманітні послуги в різних регіонах України, які потребують наявності працівників з відповідним фахом та відповідних основних засобів, обладнання, інструментів, оренда або придбання яких не декларується. Встановлено, що підприємство неспроможне надавати задекларовані послуги при відсутності працівників взагалі. Також ТОВ «ТОВ «АЛЬЯНС МЕГА» не встановлено за податковою адресою (т. 1 а.с. 181-193).

Судом встановлено, що 26.04.2017 року між ТОВ «НВП «ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (Замовник) та ТОВ "АНТЕЙ ТРЕЙД" (Підрядник) укладено Договір за № 26/04-17П.

Відповідно до п.1.1. Договору, Підрядник зобов`язується виконати проектні роботи з розробки проектно- кошторисної документації, а Замовник зобов`язується прийняти та оплати їх.

Відповідно до п.1.2. Договору, роботи, визначені п.1.1 цього Договору, в себе включають розробку проектної документації відповідно до Завдання на проектування «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (Стадія «П»), (надалі – Завдання на проектування), та з дотриманням вимог чинного законодавства, державних будівельних норм (ДБН).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору (Протоколу узгодження договірної ціни, за роботи, що виконуються), вартість робіт з урахуванням Завдання на проектування, була узгоджена сторонами у розмірі 770 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 128 333,33 грн.)

Відповідно до п. 8 Завдання на проектування до протоколу узгодження договірної ціни, за роботи, що виконуються до Договору, ТОВ "АНТЕЙ ТРЕЙД" було надано наступний об`єм проектування із числа загального Проекту будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (Стадія «П»).

25.05.2017 року між Позивачем та ТОВ "АНТЕЙ ТРЕЙД" підписано акти здавання-приймання виконаних робіт: № 2505-1 на суму 290 000,00 грн., № 2505-2 на суму 280 000,00 грн., № 2505-3 на суму 200 000,00 грн.

З боку ТОВ "АНТЕЙ ТРЕЙД" на адресу Позивача було виписано наступні податкові накладні: № 31 від 25.05.2017 року на суму 280 000,00 грн., № 32 від 25.05.2017 року на суму 290 000,00 грн., № 33 від 25.05.2017 року на суму 200 000,00 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, Єдиного реєстру податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за травень 2017 року.

Оплату по зазначеній господарській операції проведено шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «КОМПАНІЯ ЕКОМАКС» відповідно до Договору про відступлення права вимоги за № 25/05-17-А від 25.05.2017 року в сумі 770 000.00 грн.

Представником відповідача до матеріалів справи надано податкову інформацію щодо ТОВ "АНТЕЙ ТРЕЙД" отриману від ГУ ДФС у Миколаївській області №168/14-29-14-08/41207383 від 22.09.2017 року в якій зазначено, що на підприємстві відсутні основні засоби та трудові ресурси, необхідні для здійснення фінансово-господарських операцій. Також ТОВ "АНТЕЙ ТРЕЙД" не встановлено за податковою адресою (т. 1 а.с. 194-202).

Суд зазначає, що відповідно пп.20.1.26. п.20.1 ст.20 ПК України податкові органи мають право користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами відповідно до закону.

Також п.72.1 ст.72 ПК України передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань),

первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів); про фінансово-господарські операції платників податків; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності ,про експортні та імпортні операції платників податків; за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом.

Відповідно до п.74.2. ст.74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Суд зазначає, що укладені договори з ТОВ «ЗОРЯ ТРЕЙД», ТОВ «ОМЕГА ТОР», ТОВ "МАКСИМУС ГРУПП", ТОВ "СПРИНТ ЮГ", ТОВ "АЛЬЯНС МЕГА", ТОВ "АНТЕЙ ТРЕЙД" про виконання проектних роботі з розробки проектно - кошторисної документації передбачають передбачають необхідність наявності значної кількості кваліфікованих спеціалістів.

Проте з наданої представником відповідача податкової інформації щодо контрагентів позивача, отриманої від Головного управління ДСФ у Миколаївській області судом встановлено, що у ТОВ «ЗОРЯ ТРЕЙД», ТОВ «ОМЕГА ТОР», ТОВ "МАКСИМУС ГРУПП", ТОВ "СПРИНТ ЮГ", ТОВ "АЛЬЯНС МЕГА", ТОВ "АНТЕЙ ТРЕЙД" взагалі відсутні трудові ресурси та контрагенти позивача не здійснювали залучення трудових ресурсів, які мають необхідну освіту для розробки проектно - кошторисної документації за цивільно-правовими договорами.

До того, ж встановлена відсутність у ТОВ «ЗОРЯ ТРЕЙД», ТОВ «ОМЕГА ТОР», ТОВ "МАКСИМУС ГРУПП", ТОВ "СПРИНТ ЮГ", ТОВ "АЛЬЯНС МЕГА", ТОВ "АНТЕЙ ТРЕЙД" основних засобів для здійснення господарських операцій.

Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному реєстрі податкових накладних, сторонні послуги з експлуатації основних засобів не придбавалися.

З вищевикладеного вбачається, що всі наведені ознаки, як кожна окремо, так і у сукупності, дають обґрунтовані підстави вважати, що між позивачем та ТОВ «ЗОРЯ ТРЕЙД», ТОВ «ОМЕГА ТОР», ТОВ "МАКСИМУС ГРУПП", ТОВ "СПРИНТ ЮГ", ТОВ "АЛЬЯНС МЕГА", ТОВ "АНТЕЙ ТРЕЙД" наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне також зазначити, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарської операції, її справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарської операції, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) такої операції. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкових (грошових) зобов`язань на підставі такої операції.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування

відповідних наслідків у податковому обліку.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 05.03.2020 року у справі № 826/9368/15.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Формальна наявність договорів, актів, податкових накладних не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне

проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої між суб`єктами.

Суд вказує, що чинне податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг).

Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для

збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Доводи позивача стосовно того, що він не має нести відповідальність за свого контрагента є необгрунтованими, оскільки позивачем не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договору зі спірним постачальником.

За звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов`язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, оскільки в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також суд звертає увагу, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 816/1422/17 від 26.06.2018.

Враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність факту здійснення реальних господарських операцій між ТОВ "НВП "ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА" та ТОВ «ЗОРЯ ТРЕЙД», ТОВ «ОМЕГА ТОР», ТОВ "МАКСИМУС ГРУПП", ТОВ "СПРИНТ ЮГ", ТОВ "АЛЬЯНС МЕГА", ТОВ "АНТЕЙ ТРЕЙД"., а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00000361411 та №00000351411 від 01.02.2018 року є правомірними та скасуванню не підлягають.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Залізничавтоматика» (просп. Науки, буд. 36, м. Харків, 61166) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 22 квітня 2021 року.

Суддя Бідонько А.В