Рішення № 96454487, 21.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 квітня 2021 р. № 520/3688/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-2017" (вул. Суздальські ряди, буд. 12, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41810250) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2021 р. №5163 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «КАШТАН-2017» (код ЄДРПОУ 41810250) критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «КАШТАН-2017» (код ЄДРПОУ 41810250) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Щодо можливої наявної податкової інформації стосовно контрагентів платника податків позивач зазначає, що платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за діяльність контрагентів. Крім того, наявність певної податкової інформації не є юридичним фактом та не є беззаперечним доказом. На підставі викладеного просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу та отримана ним, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що підставою прийняття рішення від 04.02.2021 №5163 про відповідність ТОВ "КАШТАН-2017" п. 8 Критеріям ризиковості платника податку слугувала податкова інформація: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, а саме: ДПС України надісланий лист СБУ, в якому повідомляється, що встановлено низку підприємств, які використовуються у протиправній схемі з мінімізації податкових платежів. Аналіз діяльності ТОВ "КАШТАН-2017" свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що не погоджується з доводами, викладеними у відзиві, та наголосив на тому, що здійснює господарську діяльність та всі господарські операції мають реальній характер. Відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін, встановив наступне.

ТОВ «КАШТАН-2017» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до приписів чинного законодавства 14.12.2017.

ТОВ «КАШТАН-2017» знаходиться на загальній системі оподаткування та є платником податку на додану вартість, дата реєстрації платником податку на додану вартість 01.02.2018.

Підприємство здійснює економічну діяльність згідно КВЕД-2010 за кодами: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Як вбачається з матеріалів справи, свою діяльність позивач провадить в орендованому приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Суздальські ряди, 12/2. Транспортні послуги ТОВ «Каштан-2017» надає власним та орендованим вантажним автотранспортом.

Позивач через електронний кабінет отримав рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2021 №5163.

Відповідно до вказаного рішення позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості на підставі пункту 8 "Критеріїв ризиковості платника податків".

Вважаючи рішення контролюючого органу від 04.02.2021 №5163 таким, що порушує права ТОВ «КАШТАН-2017», позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

По суті спірних відносин суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податковий кодекс України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 Податковий кодекс України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податковий кодекс України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, рішенням №5163 від 04.02.2021 контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: наявні ознаки проведення ризикових операцій.

З дослідженого судом рішення встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "наявні ознаки проведення ризикових операцій", та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Разом із відзивом на адміністративний позов відповідач надав лист ДПС України, яким скеровано лист №30/2/3-388 від 02.02.2021 Служби Безпеки України, в якому йдеться про те, що СБУ спільно з Офісом Генерального прокурора в рамках кримінального провадження №4202101040000067 від 28.05.2020 припинено діяльність масштабного "конвертаційного центру" із залучення фіктивних суб`єктів господарювання, посадові особи яких вносили неправдиві відомості до ЄРПН та фактично проводили безтоварні операції з метою ухилення від сплати податків. Встановлено низку підприємств, які використовуються у протиправній схемі з мінімізації податкових платежів та легалізації доходів, одежаних злочинним шляхом, серед яких є ТОВ "КАШТАН-2017".

З цього приводу суд зазначає, що ТОВ «Каштан-2017» надає транспортні послуги власним та орендованим вантажним автотранспортом, має у своїй власності 8 вантажних автомобілів та згідно договору оренди автомобілів №2018/38 від 01.02.2018 прийняло в тимчасове платне користування від ТОВ «Информ-Сервис» 25 одиниць автотранспорту на підставі акту прийому-передачі. На підставі генерального договору про укладення полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із ПАТ «Страхова Компанія «ЮНІВЕС» та ПАТ «Страхова Група «TAC», TOB «Каштан-2017» здійснив страхування орендованого автотранспорту та отримав страхові поліси. Відповідно до штатного розкладу ТОВ "Каштан-2017" на підприємстві працює 42 працівники. ТОВ "Каштан-2017" надає транспортні послуги згідно договорів наступним підприємствам: ТОВ «Опта Трейд», TOB «РЕНН ТОРГ», ТОВ «Ековолокно», ТОВ «Люксопт», TOB «ТКС».

Суд наголошує на тому що, окрім листа №30/2/3-388 від 02.02.2021 контролюючим органом жодних доказів фіктивності ТОВ "КАШТАН-2017" до суду не надано.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "наявні ознаки проведення ризикових операцій", як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Також, слід зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для складання у відношенні позивача рішення №5163 від 04.02.2021.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Харківській області №5163 від 04.02.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положеннями частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У даній справі, суд враховує правову позицію висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 у справі "Щокін проти України" (заява №23759/03) та від 07.07.2011 у справі "Серков проти України" (заява №39766/05) в яких ЄСПЛ дійшов висновку, про те що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Суд зазначає, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДПС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено у постановах від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, від 21.05.2019 у справі №815/2791/18, від 09.07.2019 у справі №140/2093/18, 30.07.2019 у справі №320/6312/18, 20.11.2019 у справі №560/279/19.

Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників з ознаками ризиковості, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, з вказаної законодавчої норми вбачається, що право та охоронюваний законом інтерес позивача повністю та ефективно поновлюються скасуванням спірних рішень, оскільки скасований індивідуальний правовий акт втрачає юридичну дію і не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, судові витрати по справі (судовий збір в сумі 4540,00 грн.) належить розподілити відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1/2) з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258,262, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-2017" (вул. Суздальські ряди, буд. 12, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41810250) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2021 №5163 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «КАШТАН-2017» (код ЄДРПОУ 41810250) критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-2017" (вул. Суздальські ряди, буд. 12, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41810250) за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова