Рішення № 96454398, 20.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 р. № 520/2503/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не включення до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а саме 3 ( три ) роки стажу роботи на посаді помічника Жовтневого районного суду міста Харкова з 10.11.1994 р. по 10.11.1997р.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 19 від 01.02.2021 року про відмову ОСОБА_1 , у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а саме 3 ( три ) роки стажу роботи на посаді помічника Жовтневого районного суду міста Харкова за період з 10.11.1994 р. по 10.11.1997р.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з моменту його призначення, виходячи із розрахунку стажу суддівського 25 років 6 місяців 27 днів в розмірі ( 60 ) відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно довідки Другого апеляційного адміністративного суду та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивачки суму сплаченого судового збору за подання позову.

В обґрунтування позову зазначено, що дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 19 від 01.02.2021 року про відмову ОСОБА_1 , у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а саме 3 ( три ) роки стажу роботи на посаді помічника Жовтневого районного суду міста Харкова за період з 10.11.1994 р. по 10.11.1997р. є протиправними та такими, що порушують права позивачки.

Ухвалою суду від 19.02.2021 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 09.03.2021 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що відповідно до ст. 137 ЗУ "Про судоустрій та статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відповідних арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Таким чином вимога позивачки щодо проведення перерахунку розміру щомісячного грошового утримання судді з зарахуванням 3 років стажу на посаді помічника голови Жовтневого районного суду м. Харкова з 10.11.1994р. по 10.11.1997 р. і здійснення нарахування та виплати різниці призначеного грошового утримання судді є безпідставною та суперечить положенню чинного законодавства. А отже, дії Головного управління щодо відмови позивачці в здійсненні такого перерахунку правомірні та законні.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , Указом Президента України від 4 квітня 1998 року № 256/98 була призначена строком на п`ять років на посаду судді Зміївського районного суду Харківської області та Указом Президента України від 21 лютого 2002 року № 163/2002 призначена в межах п`ятирічного строку на посаду судді апеляційного суду Харківської області.

Постановою Верховної ради України від 19 червня 2003 року № 1018-ІV позивачку обрано суддею апеляційного суду Харківської області безстроково. Постановою Верховної радії України від 22 грудня 2005 року № 3282- IV обрана на посаду судді Харківського апеляційного адміністративного суду, рішенням Вищої ради правосуддя від 11 червня 2019 року № 1592/0/15-19 переведена на посаду судді Другого апеляційного адміністративного суду.

10 листопада 2020 року рішенням Вищої ради правосуддя № 3063/15-20 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку та на підставі наказу голови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 року № 04\05\382 відраховано зі штату суду з 11.11.2020 року.

Згідно наданого Другим апеляційним адміністративним судом розрахунку стажу судді, який має право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці загальний стаж позивачки складає 25 років 6 місяців 27 днів, який складається з роботи на посаді судді 22 роки 6 місяців 27 днів, період з 14.04. 1998р. по 11.11.2020 p., a також роботи на посаді помічника голови Жовтневого районного суду міста Харкова, як професійної діяльності, вимога щодо якої визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та надає право для призначення на посаду судді за період з 10.11.1994 р. по 10.11.1997 року, (зазначений розрахунок наданий до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці).

У листопаді 2020 року відповідачем позивачці було призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 54 відсотків суддівської винагороди.

Також судом встановлено, що 26 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням 3-х (трьох) років стажу професійної діяльності, вимога щодо якого визначена Законом України «Про судоустрій та статус суддів» та надає право для призначення на посаді (а саме, стаж роботи на посаді помічника голови Жовтневого районного суду м. Харкова за період з 10.11.1994 р. по 10.11.1997 р.).

Рішення відділу перерахунків пенсій № 3 (м. Ізюм) управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 19 від 01.02.2021 року позивачці було відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Позивачка, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернулася за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Положеннями статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу в п.6 частини першої статті 92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною першою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд регулюється Законом України №1402-VІІІ.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (п.4 ч.6 ст.126 Конституції України).

Право позивача на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в належному розмірі є беззаперечним, гарантоване в силу положень статей 126,130 Конституції України, ст.142 Закону №1402-VIII, а забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язання.

Згідно ч.3 ст. 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судці понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Пункт 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402, на час призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020.

Абз.4 п. 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до положень частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453 (далі - Закон № 2453), до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судці) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії судців України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону № 2453 (в редакції, чинній до 28 березня 2015 року) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем до спеціального стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання не зараховано періоди роботи на посаді помічника голови Жовтневого районного суду міста Харкова з 10.11.1994 року по 10.11.1997 року, який враховано до загального стажу позивачки.

Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 р. №9901/808/18 (провадження №11-1481заі18) вказала, що частину другу статті 137 Закону про судоустрій 2016 року потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.

Суд враховує, що на час призначення позивачки суддею 04.04.1998 року діяв Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 р. №2862-ХІІ (далі за текстом - Закон №2862).

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №2862 на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Наведене свідчить про наявність у позивачки права на зарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання стажу роботи на посаді помічника голови Жовтневого районного суду м. Харкова з 10.11.1994 року по 10.11.1997 року.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.43 Закону №2862 до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з абз.2 п.31 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді» від 03.09.2005 р. №865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

З огляду на абз.3 п.1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10.07.1995 р. №584/95 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Відповідно до абз.4 п.34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Пунктом 11 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. №2453-VI (далі за текстом - Закон №2453) визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що законодавством, яке діяло на час призначення позивача на посаду судді, передбачалося право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах (за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років) та стажу роботи на прокурорських посадах.

При цьому суд зауважує, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Аналогічна правова позиція щодо обрахування стажу роботи судді у відставці висловлена Верховним Судом у постановах від 20.12.2018 р. у справі №482/684/17 (провадження №11-829заі18), від 03.04.2019 р. у справі №686/7686/17 (провадження №К/9901/17438/18), від 12.12.2019 р. у справі №692/290/17 (провадження №К/9901/24372/18) та Великої Палати Верховного Суду у постановах від 01.11.2018 р. у справі №9901/548/18 (провадження №11-829заі18).

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не включення до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а саме 3 ( три ) роки стажу роботи на посаді помічника Жовтневого районного суду міста Харкова з 10.11.1994 р. по 10.11.1997р.

Сасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 19 від 01.02.2021 року про відмову ОСОБА_1 , у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а саме 3 ( три ) роки стажу роботи на посаді помічника Жовтневого районного суду міста Харкова за період з 10.11.1994 р. по 10.11.1997р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з моменту його призначення, виходячи із розрахунку стажу суддівського 25 років 6 місяців 27 днів в розмірі ( 60 ) відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно довідки Другого апеляційного адміністративного суду та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.