Рішення № 96454335, 14.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 р. № 520/2325/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мадевської Е.Д.,

представника позивача - Романченка О.М.,

представника відповідача - Литовченко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Архітектора Городецького,13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення № 3 від 27.11.2020 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України в частині відмови ОСОБА_1 у допуску до складання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 3 від 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у допуску до складання кваліфікаційного іспиту, оскільки документи нібито були направлені з порушенням вимог статті 3 Закону України «Про нотаріат». Проте ані в оскаржуваному рішенні, ані у двох відповідях на відповідні адвокатські запити не зазначено чітко, у чому саме полягає невідповідність поданих документів. На думку позивача вказане рішення з цих підстав є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач, Міністерство юстиції України, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що стаж роботи помічника нотаріуса ОСОБА_1 за наявності освіти лише з 2005 року, не є достатнім для складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Протокольною ухвалою від 29.03.2021 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що 06 листопада 2020 року ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) була подана заява разом із документами, необхідними для вирішення питання про її допуск до кваліфікаційного іспиту на отримання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, а саме: оригінали та нотаріально завірені копії дипломів спеціаліста та магістра про повну вищу юридичну освіту, трудова книжка та нотаріально завірена копія трудової книжки, паспорт громадянина України та нотаріально завірена копія паспорта громадянина України, оригінал та нотаріально завірена копія довідки про відсутність судимості, оригінал та нотаріально завірена копія свідоцтва про шлюб (а.с.43).

Східним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Харків) проведено перевірку документів ОСОБА_1 та направлено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту (а.с.41).

Листом Міністерства юстиції України від 02.12.2020 № 4796/19.1.5/-20 на адресу ОСОБА_1 надійшов витяг з Рішення № 3 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 27.11.2020, в якому повідомлено, що ОСОБА_1 відмовлено у допуску до складання кваліфікаційного іспиту у зв`язку із тим, що документи направлені з порушенням вимог статті 3 Закону України «Про нотаріат» (а.с.6-7).

16 грудня 2020 року представник позивача адвокат Романченко О.М. звернувся до Міністерства юстиції України із адвокатським запитом, в якому просив надати письмово інформацію про причини відмови ОСОБА_1 у допуску до складання кваліфікаційного іспиту, а саме в чому полягають недоліки поданих документів чи їх невідповідність вимогам статті 3 Закону України «Про нотаріат» (а.с.8).

Листом від 24.12.2020 Міністерством юстиції України було повторно повідомлено, що ОСОБА_1 відмовлено у допуску до складання кваліфікаційного іспиту у зв`язку із тим, що документи направлені з порушенням вимог статті 3 Закону України «Про нотаріат» (а.с.9).

14 січня 2021 року на адресу Міністерства юстиції України був повторно направлений адвокатський запит з вимогою надати інформацію про недоліки поданих ОСОБА_1 документів та у чому конкретно полягає їх невідповідність вимогам ст. 3 Закону України «Про нотаріат». (а.с.10).

Листом від 21.01.2021 Міністерством юстиції України повідомлено, що на попередній запит було вже надано вичерпну відповідь. Одночасно повідомлено, що ч. 11 ст. 10 Закону України «Про нотаріат» закріплено право особи на оскарження рішення Комісії до суду (а.с.11).

Не погоджуючись з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України № 3 від 27.11.2020, позивач звернулась до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін, суд зазначає наступне.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначає Закон України «Про нотаріат» № 3426-ХІІ від 02 вересня 1993 року.

За правилами частини 2 статті З Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції У країни утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Функції та порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія), яка утворюється при Мін`юсті визначає Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату № 923 від 31 серпня 2011 року, затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України.

За правилами пункту 3 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату основними завданнями Комісії є: визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю; вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Згідно із пунктом 4 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає, в тому числі подання територіальних органів Мін`юсту про допуск осіб, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, до його складення.

Процес складання особами кваліфікаційного іспиту у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату визначає Порядок допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату № 1905/5 від 28 липня 2011 року, затверджений наказом Міністерства юстиції України (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 Порядку особа, яка має намір складати кваліфікаційний іспит, не пізніше ніж за двадцять днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту особисто подає до відповідного головного територіального управління юстиції заяву на ім`я начальника головного територіального управління юстиції про внесення до Комісії подання про допуск цієї особи до кваліфікаційного іспиту. Заява підлягає реєстрації в установленому порядку.

До заяви додаються такі документи: оригінал та копія диплома про повну вищу юридичну освіту; оригінал та копія довідки про відсутність судимості; трудова книжка та копія трудової книжки, якщо особа на час подачі документів не працює; копія трудової книжки, завірена за місцем роботи, якщо особа на час подачі документів працює; паспорт громадянина України та копії першої, другої сторінок паспорта громадянина України та сторінки, на якій проставлено штамп про реєстрацію місця проживання фізичної особи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що всі вищевказані документи були подані ОСОБА_1 при поданні заяви 06 листопада 2020 року до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Пунктом 8 Порядку визначено, що у разі якщо особою подано всі передбачені цим Порядком документи, їх копії формуються відповідальною особою головного територіального управління юстиції в особову справу особи, яка має намір складати кваліфікаційний іспит.

Єдиною підставою для відмови головних територіальних управлінь юстиції в підготовці та направленні до Комісії подання про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту може бути ненадання особою всіх передбачених цим Порядком документів.

Подання головного територіального управління юстиції до Комісії про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту та особова справа цієї особи надсилаються кур`єрською доставкою до Міністерства юстиції України не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до дати проведення кваліфікаційного іспиту.

Подання головного територіального управління юстиції про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту разом з доданою до нього особовою справою, що надійшло до Комісії, реєструється в журналі реєстрації подань головних територіальних управлінь юстиції про допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту, що зберігається в справах Департаменту приватного права (п.п. 9, 10 Порядку).

Відповідно до пункту 11 Порядку визначено, що до складання кваліфікаційного іспиту допускаються особи, які: мають вищу юридичну освіту зі ступенем не нижче магістра; мають стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, або у передбаченому Законом України «Про нотаріат» випадку успішно пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса; мають намір скласти кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації; не мають судимості.

Комісія на підставі подання територіального органу Міністерства юстиції в строк не пізніше ніж за три дні до проведення кваліфікаційного іспиту розглядає подані заінтересованими особами документи та приймає рішення про допуск до складання кваліфікаційного іспиту чи відмову у такому допуску (пункт 13 Порядку).

За визначенням пункту 14 Порядку № 1905/5 від 28 липня 2011 року особам, яким відмовлено в допуску до складання кваліфікаційного іспиту, Комісія у п`ятиденний строк надсилає витяг з відповідного рішення Комісії, засвідчений підписом секретаря Комісії, із зазначенням причин такої відмови.

Підставою для відмови у допуску до складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 3 від 27 листопада 2020 року зазначено "документи направлені з порушенням вимог статті 3 Закону України «Про нотаріат».

Разом з тим, суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні, не зазначено чітко, у чому саме полягає невідповідність поданих документів вимогам статті 3 Закону України «Про нотаріат».

В свою чергу, принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18 березня 2021 року справа № 280/4057/19.

Під час судового розгляду, відповідач в обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву вказує, що 01.01.2013 набрав чинності Закон України від 06.09.2012 № 5208-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо державного регулювання нотаріальної діяльності», яким, зокрема, було внесено зміни до статті 3 Закону.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону вимоги щодо стажу роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, не поширюється на осіб, які отримали свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю до набрання чинності цим Законом, а також на осіб, які успішно пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса і мають право на складання кваліфікаційного іспиту відповідно до статті 10 Закону.

Також відповідач зазначив, що наразі статтями 3,13 Закону передбачено, що нотаріусом може бути громадян України, якому присуджено ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра, який володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною.

Помічником нотаріуса може бути громадянин України, який має вишу юридичну освіту, але не нижче першого рівня (бакалавр), володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як три роки. Не може бути помічником нотаріуса особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Таким чином, на переконання відповідача з 01.01.2013 року помічник нотаріуса повинен мати вищу юридичну освіту, але не нижче першого рівня (бакалавр).

Оскільки позивач до матеріалів Подання долучила копію диплома спеціаліста, який вона отримала 30.06.2005 і диплом магістра, виданий 27.06.2008, а копія диплома бакалавра в справі ОСОБА_1 відсутня, відповідач зазначає, що підтвердження того факту, що позивач під час роботи помічником нотаріуса до отримання диплому спеціаліста у 2005 році мала ступінь вищої освіти - бакалавр відсутня.

На підставі вищевикладеного, на думку відповідача, стаж роботи помічника нотаріуса ОСОБА_1 за наявності освіти лише з 2005 року не є достатнім для складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Комісією було прийнято оскаржуване рішення про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 .

З цього приводу суд зауважує, що вказані мотиви не відображені в оскарженому рішенні Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату №3 від 27.11.2020 р. Відтак доводи відповідача, що саме вказані обставини слугували підставою для прийняття оскарженого рішення, є непереконливими і не доведеними належним чином.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що до внесення змін Законом від 01.10.2008 р. № 614-VІ стаття 3 Закону України «Про нотаріат» мала такий зміст:... «Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов стажування протягом шести місяців в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість. Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка передбачена абзацом другим статті 4 цього Закону, а також викладацької і наукової у вільний від роботи час.» ....

Отже, стаття 3 Закону України «Про нотаріат» установлювала вимоги, яким повинен був відповідати нотаріус, а не помічник нотаріуса.

Крім того, Закон України «Про нотаріат» у редакції, що діяла станом на момент прийняття ОСОБА_1 на роботу помічником нотаріуса у 2003 році не містив жодної правової норми, яка б встановлювала вимоги, яким повинен відповідати помічник нотаріуса, зокрема, щодо наявності вищої юридичної освіти або юридичної освіти не нижче першого рівня (бакалавр).

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у відповідача відсутні підстави стверджувати про невідповідність позивача вимогам, які висувались до помічника нотаріуса за період її праці з 2003 по 2005 роки.

Отже, викладені у відзиві доводи відповідача про те, що позивач не має необхідного стажу роботи помічника нотаріуса за наявності освіти лише з 2005 року і тому їй було відмовлено у допуску до складання кваліфікаційного іспиту, є необґрунтованими та недоведеними.

Відповідно до записів трудової книжки позивач має стаж роботи на посаді помічника нотаріуса більше трьох років (а.с.50-67).

Окрім цього, суд зазначає на обов`язковість конституційного принципу незворотності дії закону у часі та на висновки Конституційного Суду України з приводу зазначеного питання.

Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно- правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто, введення законодавцем нових чи додаткових кваліфікаційних вимог до особи, яка має намір працювати на посаді помічника нотаріуса, не може мати наслідком анулювання стажу роботи особи на такій посаді до введення додаткових кваліфікаційних вимог.

На підставі вищевикладеного, рішення № 3 від 27.11.2020 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України в частині відмови ОСОБА_1 у допуску до складання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, суд зазначає, що на адресу суду представником позивача була подана заява від 23.03.2021 року щодо розгляду питання про стягнення з відповідача витрат на надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до вимог ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Враховуючи положення ст.143 КАС України та заяву представника позивача від 23.03.2021 року, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 3 від 27.11.2020 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України в частині відмови ОСОБА_1 у допуску до складання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького,13, код ЄДРПОУ 00015622) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 26.04.2021 року о 16:00 год. у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, зал № 1.

Встановити строк позивачу до 23.04.2021 року для подання до суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22.04.2021 року.

Суддя О.М.Тітов