Рішення № 96453713, 21.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2192/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, Код ЄДРПОУ: 20987385) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Код ЄДРПОУ: 20987385) щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в розмірі 80% від грошового забезпечення під час проведення Відповідачем її перерахунку; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Код ЄДРПОУ: 20987385) здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії в основному розмірі 80% від грошового забезпечення, перерахунок зробити, починаючи з дати виникнення права на нього, тобто з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ ПФУ в Одеській області призначено пенсію позивачу за вислугу років з основним розміром 80% грошового забезпечення. Здійснюючи перерахунок пенсії відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2018р. відповідач зменшив розмір пенсії на 70% грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018р. На думку позивача, зміна максимального розміру пенсії не розповсюджується на позивача та не є підставою для зменшення розміру призначеної пенсії адже зазначені зміни відбулись після її призначення.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№ЕП/6055/21 від 03.03.2021р.), зазначаючи, зокрема, що після введення в дію постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії Позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії вже в розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено ст. 13 Закону № 2262 в редакції на момент здійснення перерахунку. Також відповідач зазначає, що у 2018 році Позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих поліцейських тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2018. В даному випадку, зменшенням максимального розміру пенсії до 70% грошового забезпечення право Позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції. Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії. Так само і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005. Після проведення перерахунку розмір пенсії Позивача не зменшився, а навпаки, збільшився.

Позивач надав до суду відповідь на відзив (вхід.№12414/21 від 12.03.2021р.) в якій зазначив, що не погоджується з доводами відповідача та просить позов задовольнити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, з позовної заяви та підтверджується відповідачем у відзиві, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" ГУ ПФУ в Одеській області проведено перерахунок пенсії позивача - ОСОБА_1 .

Судом з`ясовано, що під час проведення вищеозначеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області зменшено основний розмір пенсії позивача з 80% грошового забезпечення на 70% грошового забезпечення.

25.01.2021р. ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії виходячи з 90% грошового забезпечення.

08.02.2021р. листом відповідача відмовлено у проведенні перерахунку пенсії позивача зазначивши, що умови та розміри перерахунку пенсій, здійсненого з 01.01.2018 колишнім військовослужбовцям були передбачені пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, пункти 1 і 2 Постанови № 103 визнані протиправними та нечинними. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" зазначені пункти виключені. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Враховуючи викладене, а також, що бюджетні асигнування з Державного бюджету України не збільшувались, після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, з метою збереження соціального захисту військовослужбовців, перераховані пенсії виплачуються в розмірах, що склались на день набрання законної сили судовим рішенням. Вам пенсія за вислугу років була перерахована з 01.01.2018 з урахуванням розміру 70 відсотків. Інших рішень Уряду про умови та розміри проведення перерахунку пенсій не приймалося.

Вказана відмова слугувала підставою для звернення позивача до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Код ЄДРПОУ: 20987385) щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в розмірі 80% від грошового забезпечення під час проведення Відповідачем її перерахунку; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Код ЄДРПОУ: 20987385) здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії в основному розмірі 80% від грошового забезпечення, перерахунок зробити, починаючи з дати виникнення права на нього, тобто з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених виплат, є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992року № 2262-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з ч.ч.1.2 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Приписами ч.3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з п."а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 1 жовтня 2011року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 1 травня 2014року, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80", та цифри "80" замінено цифрами "70", відповідно.

При цьому, суд вважає за доцільне наголосити, що внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються лише порядку призначення пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяких інших осіб у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та в жодному разі не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Приписами ч.1 ст.58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За правилами ст.22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.

Отже, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що при розрахунку пенсії позивача підлягають застосуванню положення ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, з урахуванням якої розмір пенсії позивача повинен становити 80% від грошового забезпечення.

Таким чином, судом з`ясовано, що відповідачем - ГУ ПФУ в Одеській області до спірних правовідносин безпідставно застосовано положення Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", та зменшено ОСОБА_1 розрахунковий розмір пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення, оскільки відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

Крім того, судом встановлено, що Рішенням Верховного Суду від 04.02.2019р., залишеним без змін Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019р. у справі №240/5401/18 позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 1 січня 2018року перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Також, судом з`ясовано, що Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018р., залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р., у справі №826/3858/18, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зокрема, в межах розгляду означеної справи судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", встановлюють відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та пункт 5 і додаток 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008року №45, звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії, а відтак звужують зміст вже існуючих прав.

Відтак, з урахуванням Рішення Верховного Суду від 04.02.2019р., залишеного без змін Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019р. у справі №240/5401/18, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд вказує на те, що звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Під час розгляду справи судом було встановлено порушення прав позивача з боку відповідача саме щодо зменшення розміру встановленої позивачу пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року, а не як зазначає позивач щодо не перерахунку та не виплати пенсії в розмірі 80% від грошового забезпечення під час здійснення перерахунку пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області її перерахунку.

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача саме шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру встановленої пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення позивача з 01.01.2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, Код ЄДРПОУ: 20987385) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру встановленої пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Код ЄДРПОУ: 20987385) здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії в основному розмірі 80% від грошового забезпечення з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених виплат.

4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Код ЄДРПОУ: 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) сплачені судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.