Ухвала суду № 96453362, 22.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/6320/21

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

22 квітня 2021 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали позовної заяви державного підприємства «Самбірське лісове господарство» до виконавчого комітету Рудківської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання протиправною відмови та зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и л а:

19.04.2021 на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного підприємства «Самбірське лісове господарство» з вимогами:

- визнати протиправною відмову виконавчого комітету Рудківської міської ради щодо проведення перевірки підстав реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати виконавчий комітет Рудківської міської ради провести перевірку підстав реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та прийняти рішення про скасування реєстрації місця проживання таких за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя дійшла висновку про відмову у відкритті провадження у справі, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Водночас за змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 823/2042/16 критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, суду необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких саме прав особа звернулася до суду.

Як видно з матеріалів справи, спірні правовідносини у даній справі стосуються визнання протиправною відмови виконавчого комітету Рудківської міської ради щодо проведення перевірки підстав реєстрації місця проживання у нежитловому приміщенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, даний спір стосується порушеного права позивача в частині господарського відання щодо його об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з незаконною реєстрацією третіх осіб за цією адресою. Той факт, що відповідачем є виконавчий комітет Рудківської міської ради, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Тому дані вимоги не пов`язані із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин.

Окрім того, згідно листа Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області № 4601.18-10589-46.2-20 від 08.10.2020, наданого на звернення позивача щодо правомірності реєстрації місця проживання громадянина ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_1 , роз`яснено, що вирішення наведених фактів належить до цивільно-правових відносин.

Вимоги ж до виконавчого комітету Рудківської міської ради є похідними від вимог щодо скасування реєстрації місця проживання осіб у нежитловому приміщенні. Таким чином, спір має приватно-правовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України.

Таким чином, оскільки спір щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 може впливати на майнові права та інтереси позивача, а також матиме вплив на права на реєстрацію місця проживання третіх осіб, то цей спір стосується приватно-правових відносин і, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, не підлягає розгляду в порядку КАС України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №646/8672/17, від 16.05.2018 у справі № 337/2535/2017, від 12.12.2018 у справі № 826/8687/16, від 10.04.2019 у справі № 826/3620/17,

Як вже було зазначено вище, на підставі ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із ч. 4 ст. 11 ЦК України у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб`єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення/припинення цивільних прав та обов`язків.

До способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

На підставі ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту саме цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, виходячи з системного аналізу наведених норм, враховуючи, що спірні правовідносини є цивільно-правовими, такі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Поряд з тим, слід роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Частиною 6 ст. 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Зважаючи на місце реєстрації позивача, відповідача, місця розташування приміщення, в якому є зареєстрованими треті особи, суд роз`яснює, що з даним позовом ДП «Самбірський лісгосп» слід звернутись до Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Щодо сплаченого судового збору, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною другою цієї статті визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За подання цього позову ДП «Самбірське лісове господарство» сплатило судовий збір в сумі 4540,00 гривень згідно квитанції № 502 від 13.04.2021. Вказану сума зараховано на казначейський рахунок до спеціального фонду Державного бюджету України 13.04.2021.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

З огляду на відмову у відкритті провадження у вказаній справі, суддя дійшла висновку повернути позивачу сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 170, 243, 248, 256, 293-295, підп. 15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и л а :

у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом державного підприємства «Самбірське лісове господарство» до виконавчого комітету Рудківської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання протиправною відмови та зобов`язання до вчинення дій відмовити.

Роз`яснити, що з даним позовом державному підприємству «Самбірський лісгосп» слід звернутись до Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Повернути державному підприємству «Самбірське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992510, місцезнаходження: 81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Є. Коновальця, 15) з державного бюджету судовий збір в сумі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень рівно, сплачений відповідно до квитанції № 502 від 13.04.2021.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Потабенко В.А.