Ухвала суду № 96453360, 21.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/5456/14

У Х В А Л А

про відстрочення виконання судового рішення

21 квітня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні заяву Державного підприємства “Угерський спиртовий завод” про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Державного підприємства “Угерський спиртовий завод” про стягнення коштів з банківських рахунків платника податків для погашення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство “Угерський спиртовий завод” із заявою про відстрочення виконання постанови суду від 19.09.2014 у справі № 813/5456/14 за позовом Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Державного підприємства “Угерський спиртовий завод” про стягнення коштів з банківських рахунків платника податків для погашення податкового боргу в сумі 217535290,00 грн, строком на один рік.

В обґрунтування заяви заявник посилається на скрутне фінансове становище, що значно утруднює виконання судового рішення та унеможливлює погасити борг одним платежем. Зазначає, що підприємство працювало з перебоями, що не надало можливості для отримання необхідних коштів, що є обставинами, що ускладнюють погашення податкового боргу за минулі періоди по даній адміністративній справі. Відтак, з метою збереження трудового колективу підприємства, досягнення відповідних фінансових показників для реалізації послідовного погашення податкового боргу, заявник вважає, що вкрай необхідне відстрочення виконання судового рішення. Більш того, на даний час першочерговим є вирішення питання щодо виплати заробітної плати працівникам підприємства та сплата поточних зобов`язань. Ненадання на даний час відстрочення судового рішення призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, яке на даному етапі має перспективу зросту прибутковості, до накопичення нових боргів та поставить під питання подальше існування підприємства. З огляду на наведені обставини та приписи ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), Державне підприємство “Угерський спиртовий завод” просить задовольнити заяву та відстрочити виконання постанови суду від 19.09.2014 у справі № 813/5456/14 строком на один рік з дати постановлення судом ухвали про відстрочення виконання судового рішення.

Представники сторін подали клопотання (вх. № 5014 ел від 20.04.2021, вх. № 5001 ел від 20.04.2021) про проведення судового засідання без їхньої участі.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При постановленні ухвали суд враховує наступне.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2014 у справі №813/5456/14 позов задоволено повністю: стягнуто з банківських рахунків Державного підприємства “Угерський спиртовий завод”, відкритих у банківських установах, які обслуговують такого платника податку на користь Державного бюджету України кошти для погашення податкової заборгованості в сумі 217535290,00 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2020 відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2014 у справі №813/5456/14 строком на один рік з дати набрання законної сили даної ухвали.

Відповідно до ч. ч. 1, 3-5 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Відстрочення чи розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, постанові від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.

Судом встановлено, що Державне підприємство “Угерський спиртовий завод” є комерційним державним підприємство. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Заявник покликається на те, що підприємство майже сім років не здійснювало господарську діяльність за наслідками заходів реорганізації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №672 “Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості”. Фактично, з листопада 2016 року відновлено господарську діяльність підприємства на підставі наказу №16 від 10.11.2016 “Про відновлення виробництва”.

Як вбачається з долучених до заяви про відстрочення виконання рішення суду доказів, як впродовж 2020 року та і в 2021 році, підприємство працювало з перебоями, зокрема: у зв`язку із зупинкою виробництва, обмеженням реалізації продукції, згідно наказу №49 від 14.02.2020 «Про тимчасову зупинку виробництва» призупинено виробництво підприємства з 16.02.2020, згідно наказу №149 від 04.05.2020 «Щодо переведення на п`ятиденний робочий тиждень» з 08.05.2020 змінено режим роботи працівників основного виробництва на п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними, надалі у зв`язку із зупинкою заводу через обмежену реалізацію продукції на підставі наказу №211 від 26.06.2020 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» з 02.07.2020 встановлено простій в підрозділах основного виробництва, в подальшому в 2021 році у зв`язку із зупинкою заводу та відсутністю реалізації продукції згідно наказу від 18.01.2021 №18 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» встановлювався простій в підрозділах основного виробництва, згідно наказу від 15.03.2021 № 84 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» встановлювався з 17.03.2021 простій в підрозділах основного виробництва, надалі згідно наказу від 25.03.2021 № 92 «Щодо переведення на п`ятиденний робочий тиждень» для певної категорії працівників змінено режим роботи з графіку змінності на п`ятиденний робочий тиждень, а також згідно наказу від 30.03.2021 № 100 «Щодо переведення на п`ятиденний робочий тиждень» у зв`язку із виробничою необхідністю з 31.03.2021 знову змінено режим роботи для працівників виробничих підрозділів з графіку змінності на п`ятиденний робочий тиждень.

Суд враховує покликання заявника на те, що впродовж періоду 2020-2021 року на виробництво та реалізацію продукції суттєво вплинуло запровадження карантинних заходів.

На обґрунтування фінансового стану підприємства, що дає підстави для відстрочення виконання судового рішення заявник надав звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2020 рік, згідно з яким чистий фінансовий результат (чистий прибуток (код. рядка 2350) відображено нульовим показником. При цьому, Порядком відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №128 (надалі - Порядку) з 2020 року встановлено норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами та об`єднаннями у розмірі 80 %.

Як вбачається із звіту про фінансові результати за 2020 рік основними елементами операційних витрат були матеріальні витрати (сировина, матеріали, тощо) (код. 2500), що необхідне для реалізації та підтримки виробничого процесу, витрати на оплату праці (код 2505), відрахування на соціальні заходи (код. 2510) та інші оперативні витрати (світло, газ, паливо, вода та ні) (код.2520).

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що за період 2020 року витрати на виконання оперативної діяльності підприємства становлять більше половини від загального доходу реалізованої продукції.

Також суд враховує, що у четвертому кварталі 2020 року в межах фінансової спроможності підприємством проведено часткове погашення податкових зобов`язань (в т. ч. одночасною сплатою їх за поточний період) у невеликих розмірах, а саме: податок на прибуток у розмірі 326 831, 66 грн згідно платіжного доручення № 2788 від 10.12.2020, частина чистого прибутку у розмірі 119 100,00 грн згідно платіжного доручення №2789 від 10.12.2020, земельний податок в сукупності у розмірі 150 836, 67 грн. згідно платіжних доручень №2531 від 05.11.2020, № 2583 від 17.11.2020, №2674 від 26.11.2020, №2684 від 27.11.2020, рентна плата за спеціальне використання води на загальну суму 347 492, 00 грн згідно платіжних доручень №2705 від 01.12.2020, №2830 від 16.12.2020.

Отже, з наведеного вище вбачається, що на сьогодні підприємство не набуло відповідного фінансового показника прибутковості для можливості підтримувати виробничий процес, сплачувати поточні обов`язкові платежі і одночасно погашати суми податкового боргу за минулі періоди у великих розмірах.

Поряд з цим на сьогодні підприємство першочергово вирішує питання щодо погашення податкових боргів за минулий період у розмірі, що надає можливість послідовно його сплачувати, при цьому одночасно забезпечувати діяльність підприємства та виробничий процес.

Вказані вище обставини суд вважає такими, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, а відстрочення його виконання матиме важливе значення для відновлення господарської діяльності підприємства та надасть в подальшому можливість отримувати кошти для погашення суми податкового боргу.

За таких обставин, дослідивши долучені заявником докази, з метою дотримання розумного балансу між інтересами позивача та реальними можливостями Державного підприємства “Угерський спиртовий завод” погасити борг, а також з огляду на те, що підприємство вживає заходи для відновлення своєї господарської діяльності, від виконання рішення не уникає, судом вбачається критичне фінансове становище підприємства, яке є підставою для задоволення вказаної заяви та відстрочення виконання рішення суду.

Водночас, враховуючи, що ухвалою суду від 22.04.2020 відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2014 у справі №813/5456/14 строком на один рік з дати набрання законної сили даної ухвали, тобто до 23.04.2021, суд вважає за можливе відстрочити виконання постанови суду, починаючи не з дати набрання законної сили цією ухвалою, а з 24.04.2021.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 293-295, 378, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення», підп. 15.5 п. 15 розділу VIІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

заяву Державного підприємства “Угерський спиртовий завод” про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2014 у справі №813/5456/14 – задовольнити повністю.

Відстрочити виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2014 у справі №813/5456/14 за позовом Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Державного підприємства “Угерський спиртовий завод” про стягнення коштів для погашення податкового боргу строком на один рік з 24.04.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, з урахуванням положення п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до або через суд першої інстанції, який постановив таку ухвалу.

Суддя Сидор Н.Т.