Ухвала суду № 96453299, 21.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/6217/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2021 року м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп`як Оксана Орестівна перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Ходорівської міської ради, Жидачівської районної державної адміністрації про визнання рішень протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП – НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП – НОМЕР_3 ) звернулися з вказаним позовом до Ходорівської міської ради (81750, Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Грушевського, буд. 38; код ЄДРПОУ – 26269449), Жидачівської районної державної адміністрації (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Шашкевича, 2; код ЄДРПОУ – 04056486) в якому просять суд:

«Визнати протиправним та скасувати рішення Ходорівської міської ради від 16 червня 2020 року № 4010 «Про погодження намірів будівництва сміттєпереробного об`єкта на території Ходорівської міської ради за межами населеного пункту села Жирова Львівської області»; розпорядження Жидачівської районної державної адміністрації від 19 серпня 2020 р. № 257 «Про розроблення детального плану території для будівництва сміттєпереробного об`єкта на території Ходорівської міської ради за межами населеного пункту села Жирова Львівської області».

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 160 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Відповідно до п. 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

У позовній заяві позивачі вказують, зокрема: «Крім того, що позивачі вважають, що питання розміщення на території Ходорівської міської ради в безпосередній близькості від населеного пункту Жирова, жителями якого вони є, що становлять підвищену екологічну небезпеку, беззаперечно впливає на гарантоване Конституцією України та законодавством право на безпечне для життя і здоров`я довкілля…».

В даному випадку, позивачами не подано належних та допустимих доказів порушення рішенням, діями чи бездіяльністю відповідачів їх прав, свобод, інтересів, зокрема того, що вони є жителями населеного пункту Жирова. Хоча викладені, мотиви позовної заяви фактично спрямовані на захист їх прав та інтересів.

Таким чином позивачі не зазначили обґрунтувння порушення оскаржуваними рішеннями їх прав, свобод, інтересів із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2021 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 2270,00 грн.

Позивачами у позовній заяві заявлено позовні вимоги немайнового характеру, відтак з урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом становить 908,00 грн.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Вказаний позов містить дві вимоги немайнового характеру, а саме: «Визнати протиправним та скасувати рішення Ходорівської міської ради від 16 червня 2020 року № 4010 «Про погодження намірів будівництва сміттєпереробного об`єкта на території Ходорівської міської ради за межами населеного пункту села Жирова Львівської області»; розпорядження Жидачівської районної державної адміністрації від 19 серпня 2020 р. № 257 «Про розроблення детального плану території для будівництва сміттєпереробного об`єкта на території Ходорівської міської ради за межами населеного пункту села Жирова Львівської області».

Як свідчить зміст поданої позовної заяви, позивачами в справі є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ними заявлено дві вимоги немайнового характеру. При цьому, позовні вимоги не є похідними, які не пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, у зв`язку із чим при зверненні до суду кожен із позивачів повинен сплатити судовий збір в сумі 1816,00 гривень за подання адміністративного позову, що містить дві немайнові вимоги.

Отже, з урахуванням наведено позивачі при зверненні до суду із відповідним позовом повинні були сплати 5448,00 грн судового збору по 1816,00 грн кожен.

Однак, лише позивачем – ОСОБА_3 , сплачено 908,00 грн. судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, що підтверджується відповідною квитанцією.

Таким чином, враховуючи приписи норми частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» кожному з позивачів, зокрема ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , необхідно сплатити судовий збір окремим платіжним документом за заявлені кожним з них позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 1816 грн., та ОСОБА_3 , необхідно надати доказ доплати судового збору у розмірі 908, 00 грн.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Поряд із цим, вимоги до оформлення письмових доказів, які подаються до суду, встановлено ст.94 КАС України. Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади (за наявності), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Верховний Суд в ухвалі від 02.02.2018 (справа № 802/2196/17-а) зазначив, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених вимог позивачі додали до позовної заяви документи, які не засвідченні належним чином всупереч вимогам ч.ч. 4, 5 ст. 94 КАС України.

Суддя звертає увагу, що позивач у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).

Предметом спору в даній справі є рішення Ходорівської міської ради від 16 червня 2020 року № 4010 «Про погодження намірів будівництва сміттєпереробного об`єкта на території Ходорівської міської ради за межами населеного пункту села Жирова Львівської області» та Розпорядження Жидачівської районної державної адміністрації від 19 серпня 2020 р. № 257 «Про розроблення детального плану території для будівництва сміттєпереробного об`єкта на території Ходорівської міської ради за межами населеного пункту села Жирова Львівської області».

Отже, шестимісячний строк встановлений ч. 2 ст. 122 КАСУ, для пред`явлення вказаного адміністративного позову сплинув 17.12.2020 року (для рішення Ходорівської міської ради від 16 червня 2020 року № 4010) та 19.02.2021 року (для Розпорядження Жидачівської районної державної адміністрації від 19 серпня 2020 р. № 257).

Суддя зазначає, що з відмітки на поштовому конверті вбачається, що позовну заяву подано на пошту 09.04.2021 року.

Строк звернення до адміністративного суду – це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно – правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).

Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАСУ), у цій статті містяться терміни “дізналася” та “повинна була дізнатися”, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачами пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суддя зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Інститут залишення позовної заяви без руху – це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.160,161,169,171, 248, 256 КАС України, суддя, -

ухвалив :

Позовну заяву - залишити без руху.

Особам, що звернулися із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб:

- позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подати оригінал документа про сплату судового збору, у розмірі, який становить 1816, 00 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- позивачу ОСОБА_3 , подати оригінал документа про сплату судового збору, у розмірі, який становить 908,00 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- подати належним чином завірені копії доказів, що вказані в додатках до позовної заяви, відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України;

- зазначити обґрунтувння порушення оскаржуваними рішеннями прав, свобод, інтересів позивачів із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини;

- подати заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Копію ухвали невідкладно направити позивачам.

У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачам відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна