Ухвала суду № 96452943, 21.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1826/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Держава Україна в особі Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025)

про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 14.04.2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Держави Україна в особі Кіровоградської обласної прокуратури про відшкодування шкоди.

Позов мотивував тим, що він працював в органах прокуратури з 27.07.2010 року по 01.10.2020 року. Під час проходження ним публічної служби діями Держави України було порушено його право власності на отримання заробітної плати у повному розмірі, гарантованому Законом України "Про прокуратуру" №1697-УІІ від 14.10.2014 року, який набрав чинності 01.01.2015 року. Відповідно до пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" №79-VIII від 28.12.2014 року) норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а розмір його посадового окладу визначався постановами Кабінету Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від №6-р/2020 від 26.03.2020 року у справі №1-223/2018(2840/18) ця норма, якою встановлене відмінне від спеціального нормативного регулювання заробітної плати прокурора, закріпленого статтею 81 Законом України "Про прокуратуру", визнана неконституційною. Позивач стверджує, що внаслідок неконституційного закону йому заподіяно майнову шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за частиною 3 та пунктом 14 частини 5 статті 81 Закону України "Про прокуратуру", яка підлягає відшкодуванню державою. З цих підстав, посилаючись на статтю 152 Конституції України, просить суд стягнути з Держави Україна в особі Кіровоградської обласної прокуратури на його користь матеріальну шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати за період з 01.01.2015 року по 31.08.2019 року у сумі 975 044,20 грн.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За визначенням, наведеним у пункті 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що під час проходження публічної служби йому завдано майнової шкоди у зв`язку із прийняттям неконституційного правового акту.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 року у справі №1-223/2018(2840/18), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Під шкодою позивач розуміє недоотриманий ним дохід у розмірі 975 044, 20 грн. за період з 01.01.2015 року по 31.08.2019 року, який визначений ним як різниця між розміром посадового окладу, розрахованим за статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", та розміром посадового окладу, який йому виплачувався у цей період. Позивач, посилаючись на статтю 152 Конституції України, просить стягнути на відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди з Держави Україна в особі Кіровоградської обласної прокуратури 975044, 20 грн.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Цей спір, який стосуються стягнення шкоди (збитків) з держави у зв`язку із прийняттям неконституційного акту, пов`язаний проходженням позивачем публічної служби в органах прокуратури, а для звернення до суду з цим позовом встановлюється місячний строк, передбачений частиною 5 статтею 122 КАС України.

У позовній заяві позивач стверджував, що місячний строк для звернення до суду з цим позовом ним не пропущений, оскільки його слід обраховувати з моменту отримання відмови, оформленої листом Кіровоградської обласної прокуратури №21-120вих-21 від 13.04.2021 року, здійснити перерахунок та сплатити на його користь відповідну суму грошових коштів як недоотриману частину посадового окладу за час служби в органах прокуратури.

Суд не погоджується з такими доводами та зазначає, що право на позов про відшкодування матеріальної шкоди законом, що визнаний неконституційним, виникло у позивача з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №6-р/2020 від 26.03.2020 року у справі №1-223/2018(2840/18). Для вирішення спорів про відшкодування державою шкоди, заподіяної законом, що визнаний неконституційним, не передбачена можливість досудового порядку їх вирішення, зокрема шляхом звернення до роботодавця.

Тож звернувшись до суду з цим позовом лише у квітні 2021 року, позивач пропустив місячний строк, установлений частиною 5 статтею 122 КАС України, та всупереч вимогам частини 6 статті 161 КАС України не подав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А :

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та докази поважності причин його пропуску.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш