Рішення № 96452805, 21.04.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2021 року № 640/7760/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2860, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Військової частини А2860 (Київська область, Васильківський район, с. Данилівка), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (м. Київ, пр. Повітрофлотський 6), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2860 щодо не нарахування та невиплати позивачеві грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;

- зобов`язати Військову частину А2860 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2016-2019 роки виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2020 справу №640/7760/20 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду в порядку статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України. Провадження у справі судом не відкривалося.

Вказана справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду 09.10.2020 та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю Панченко Н.Д .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягала у не нарахуванні та невиплати позивачеві грошової компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2019 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження по справі без виклику сторін та проведення судового засідання і запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

08 лютого 2021 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відсутні підстави для визнання бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій протиправною, так як відповідач у своєї діях керувався вимогами чинного законодавства та виконав їх у повному обсязі.

10 лютого 2021 року через канцелярію суду від третьої особи надійшли пояснення на адміністративний позов відповідно до яких третя особа просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки правових підстав для виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій не вбачається.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 . Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 10 березня 2017 року позивач має статус учасника бойових дій.

Відповідно до довідки №214 від 20.02.2019 позивач дійсно брав в період з 30.04.2018 по 27.07.2018, з 16.08.2018 по 05.10.2018 участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів у м. Часів Яр, смт. Нікольське Донецької області.

Згідно довідки №1110 від 03.11.2020 вбачається, що позивач дійсно брав у період з 25.10.2016 по 25.01.2017 участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції у м. Часів Яр Донецької області. Також, факт участі позивача в антитерористичній операції з 2016 по 2018 рік підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 від 20 серпня 2019 року.

Відповідно до витягу з наказу командування повітряного Командування "Центр" № 26 від 12.06.2019 позивача звільнено з військової служби у запас у зв`язку з закінчення строку контракту.

Як вбачається з матеріалів справи, на день звільнення та виключення зі списків особового складу, відповідачем не проведено з позивачем розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2016 - 2019 року, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

15 листопада 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, проте листом від 28.11.2019 №35012081301997/ПС позивачу було відмовлено.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про відпустки", законодавством встановлені види щорічних відпусток, а саме основна та додаткова, а також інші додаткові відпустки.

Згідно із ст. 16-2 Закону встановлена додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності, зокрема, учасникам бойових дій додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Також ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема, надається така пільга, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (п.12).

Крім цього ст. 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Крім того, стаття 10 Закону України "Про відпустки" розділу ІІ "Щорічні відпустки" регламентований порядок надання щорічних відпусток.

Згідно з п. 8 ч. 13 ст. 10 Закону України "Про відпустки" щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Вказана норма співвідноситься з п. 12 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Таким чином, позивачу, якій не використав щорічну додаткову відпустку, при його звільненні, відповідач повинен був нарахувати та виплатити таку компенсацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У рішенні Верховного Суду від 16.05.2019 по справі № 620/4218/18 (зразкова справа) зазначено, що ознаками типової справи є: - позивач, фізична особа: учасник бойових дій, звільнений з військової служби; - відповідач, суб`єкт владних повноважень: військова частина, на якій позивач перебував на забезпечені; - підстави спору: а) фактичні - відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби, не нарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; б) нормативні - норми права, які регулюють відносини між позивачем і відповідачем щодо проходження публічної (військової) служби, набуття статусу учасника бойових дій, нарахування та виплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; - предмет спору: а) протиправна бездіяльність військової частини щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в період визначений підпунктами 17-18 ст.101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, звільнених з військової служби, яким було відмовлено у виплаті грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в період визначений підпунктами 17-18 ст.101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Верховний Суд у рішенні від 16.05.2019 у справі № 620/4218/18 зазначив, що відповідно до ч. 14 ст. 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.

Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 2016 по 2019 роки.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 21.08.2019 залишила без змін рішення Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі № 620/4218/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року також зазначено, що грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.

Відповідно до пункту 3 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 07.06.2018 №260 У рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Як вбачається із матеріалів справи позивач, як учасник бойових дій, не використав додаткову відпустку за період з 2016 по 2019 роки включно, отже набув право на отримання грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а правова позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, та такою, що не відповідає змісту правових норм, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Військової частини А2860 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Зобов`язати Військову частину А2860 (Київська область, Васильківський район, с. Данилівка; код ЄДРПОУ 08363908) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2016-2019 роки виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення рішення суду 21.04.2021.

Суддя Панченко Н.Д.