Ухвала суду № 96452754, 20.04.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"20" квітня 2021 р. Справа № 420/1520/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви військової частини А1785 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди у сумі 9572,15 грн, -

В С Т А Н О В И В:

03.02.2021 військова частина А1785 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди у сумі 9572,15 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 залишено дану позовну заяву без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення визначених недоліків шляхом надання до суду доказів сплати 2270,00 грн. судового збору, інформації про засоби зв`язку з позивачем та офіційну електронну адресу чи адресу електронної пошти представника позивача, доказів на підтвердження повноважень О.А.Черепан на підписання позовної заяви, доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу, належним чином засвідчених доказів належної якості на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин та доказів звернення у строки, визначені статтею 122 КАС України чи належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду (з доказами направлення відповідачу).

Вищезазначену ухвалу про залишення позовної заяви без руху позивач отримав 18.02.2021, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали суду від 08.02.2021, від представника позивача 05.03.2021 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви відповідно до якої, надано витяг із наказу Військової частини А1785 від 15.07.2019 №147, клопотання про поновлення строку звернення до суду, клопотання про відстрочку сплати судового збору, документ про направлення вищенаведених клопотань відповідачу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного від 18.03.2021 адміністративну справу №420/1520/21 за позовом військової частини А1785 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди передано за підсудністю до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

13.04.2021 адміністративна справа №420/1520/21 супровідним листом Одеського окружного адміністративного від 18.03.2021 за №420/1520/21/17848/2021 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020, справу №420/1520/21 розподілено для розгляду судді Микитин Н.М.

Перевіривши матеріали позовної заяви та заяви про усунення недоліків, суд зазначає наступне.

Позивач як на підставу для поновлення строку звернення до адміністративного суду посилається на Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95-ВР та вказує, що строк три місяці звернення до суду почався з дня виведення відповідача у розпорядження а саме з 25.03.2020, що підтверджується наказом № 59 командира військової частини А 1785. Однак, з огляду на введення постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" карантину на всій території України, вважає, що строк три місяці пропущено з поважних причин.

Як слідує з матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача збитки, що визначені за результатами притягнення військовослужбовця до повної матеріальної відповідальності на суму 34628,40 наказом командира військової частини А 1785 № 224 від 11.12.2018. Відповідачем добровільно сплачено частину грошових коштів, решту суми, яка складає 9572,15 грн, позивач просить стягнути з відповідача.

На спірні правовідносини поширюються норми чинного на час виникнення спірних правовідносин Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-вр(втратило чинність 31.10.2019р.), про що зокрема і зазначено в наказі командира військової частини А 1785 № 224 від 11.12.2018.

Відтак, Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі від 03 жовтня 2019 року № 160-IX не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 5 зазначеного Положення час, протягом якого винного військовослужбовця і призваного на збори військовозобов`язаного може бути притягнуто до матеріальної відповідальності, не може перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством.

Таким чином, пункт 5 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-вр, не встановлював іншого строку, ніж передбачено відповідним процесуальним законодавством України.

При цьому, суд наголошує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року в справі № 818/1688/16 визначила, що аналогічні спори підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню строки звернення до суду передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання позивача на пункт 31 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР, суд не бере до уваги з огляду на вищезазначені вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, які, по-перше, мають вищу юридичну силу, по-друге, передбачають можливість встановлення інших, ніж цей Кодекс, строків виключно законами.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є тримісячний строк.

З матеріалів справи вбачається, що про наявність підстав для звернення до суду позивачу було відомо 25.03.2020, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини А1785 від 25.03.2020 № 59 по стройовій частині, яким відповідача знято з усіх видів забезпечення при військовій частині А1785, а позовна заява подана до суду 01.02.2021 (відповідно до штампу на поштовому конверті), що не спростовує пропуску встановленого законом строку для звернення до суду.

Однак, позивач як суб`єкт владних повноважень не надав жодного доказу про обмеження у своєму функціонуванні і діяльності із застосуванням положень постанов Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів".

Крім того, вирішуючи питання дотримання у спірному випадку строків звернення до суду, слід враховувати те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020за№540-ІХ, який набрав чинності з 02.04.2020,розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122,162, 163,164, 165,169,177,193,261,295,304,309,329,338,342,363цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

В подальшому, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України(в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цьогоКодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX(надалі - Закон №731-IX), який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень зазначений Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

16.07.2020 вказаний Закон опубліковано у Голосі України №№ 119-120 та в Урядовому кур`єрі за № 135, з огляду на що 17.07.2020 Закон України № 731-IX набрав чинності.

Відтак, строки, продовжені Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчилися 06.08.2020, тобто після спливу 20-ти днів після набрання чинності Закону України від 18.06.2020 № 731-IX, з огляду на що починаючи з 07.08.2020, позивач повинен був звернутися до суду, у строк, визначений законодавством, зокрема, до адміністративного суду у строк три місяці.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що незважаючи на продовження процесуальних строків у зв`язку запровадженням карантинних заходів та з урахуванням дати зняття відповідача з усіх видів забезпечення при військовій частині А1785 згідно наказу командира військової частини А1785 від 25.03.2020 № 59, вказану позовну заяву подано поза межами строку звернення до суду який сплив у листопаді 2020 року.

В зв`язку із наведеним, суд дійшов висновку, що позивач не обґрунтував дотримання строків звернення до суду та не подав належні і допустимі докази на підтвердження існування об`єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом, а вказані позивачем підстави не є поважними.

Якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши заяву позивача про відстрочення від сплати судового збору, оцінивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріалами, зазначає наступне.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Питання щодо зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виходячи із вказаних приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом вирішувати питання щодо звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати такого збору виключно по відношенню до фізичних осіб, а не юридичної, якою є позивач в даній адміністративній справі, а також в окремих категоріях спорів, пов`язаних із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодуванням шкоди здоров`ю, що не відповідає предмету позову в даній адміністративній справі.

Окрім наведеного, постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" від 05 лютого 2016 року № 2 судам роз`яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів з державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щороку затверджується відповідним кошторисом.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Доводи клопотання про відстрочення від сплати судового збору не містять доказів, що підтверджують неспроможність позивача як суб`єкта владних повноважень сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду позовної заяви.

Додані позивачем телеграма та заявка про оплату судового збору викладеного не спростовують.

Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Також суд звертає увагу на те, що позивач звертається до адміністративного суду не з метою захисту свого порушеного права, а як суб`єкт владних повноважень, реалізуючи таким чином свої владні та управлінські функції, які передбачені відповідними нормами законодавства України. З огляду на реалізацію владних функцій, відстрочуючи сплату судового збору, суд поставить в нерівні умови по відношенню до позивача інших платників судового збору, визначених Законом України "Про судовий збір".

Таким чином, суд дійшов до переконання про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Відтак, військовою частиною А1785 не подано суду документа про сплату судового збору, у встановленому законом порядку та розмірі.

З врахуванням вищевикладеного, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 08.02.2021 виконані позивачем не в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Беручи до уваги наведене, у зв`язку із невиконанням позивачем ухвали суду від 08.02.2021 в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати неповажними причини пропуску Військовою частиною А1785 строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди у сумі 9572,15 грн, з підстав, визначених у заяві про поновлення процесуального строку від 22.02.2021.

В задоволенні заяви Військова частина А1785 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву військової частини А1785 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди у сумі 9572,15 грн - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Микитин Н.М.