Рішення № 96452659, 21.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 квітня 2021 року Справа № 280/316/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не перерахунку та не виплати позивачу пенсії за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2019 року;

- зобов`язати відповідача донарахувати та сплатити позивачу недоплачену пенсію у розмірі 29235,78 грн. за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2019 року.

Ухвалою суду від 18 січня 2021 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 16 лютого 2021 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2019 року відповідач виплачував позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 10740,00 грн., хоча передбачені частиною третьою статті 27 вказаного Закону обмеження діяли лише до 31 грудня 2017 року. За розрахунком позивача, з 01 січня 2018 року йому недоплачено пенсію у розмірі 29235,78 грн. У зв`язку з наведеним, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 11 березня 2021 року надав до суду відзив (заперечення) на позовну заяву (вх.№14277), в якому зазначає, що правомірність дій управління щодо проведеного перерахунку підтверджується правовою позицією Європейського суду з прав людини (ухвала «Великода проти України» від 03 червня 2014 року): законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінено державою. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат і допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист рішення Конституційного суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011). Позивачу до перерахунку, був встановлений розмір пенсій в сумі 10740,00 грн., в зв`язку з чим, з урахуванням зменшення розміру пенсій після перерахунку та на виконання зазначеної норми закону, позивачу виплачується пенсія в раніше встановленому розмірі 10740,00 грн. В даному випадку жодним чином не застосовується обмеження розміру пенсії, в зв`язку з чим збільшення прожиткового мінімуму не має відношення до даних правовідносин і не впливає на розмір пенсії. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком з 19 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З травня 2016 року позивачу перераховано пенсію позивача та її розмір склав 12828,27 грн.

11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон №2148-VIII, відповідно до якого позивачу з 01 жовтня 2017 року перераховано пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, за результатами якого розмір його пенсії було обмежено максимальним розміром 10740,00 грн.

З 01 січня 2018 року по 28 лютого 2019 року пенсія позивачу виплачувалась у розмірі 10740,00 грн.

Вважаючи, що 01 січня 2018 року по 28 лютого 2019 року пенсія повинна була виплачуватись у розмірі 12828,27 грн., що була призначена раніше, позивач звернувся до відповідача із заявою від 19 травня 2020 року про донарахування та сплати різниці між нарахованою та фактично сплаченою йому пенсії у розмірі 29235,78 грн.

Листом Енергодарського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05 червня 2020 №4765-4630/К-02/8-0800/20 позивача повідомлено про те, що розмір пенсійної виплати обраховано та виплачено на оптимальному рівні з урахуванням діючого законодавства.

Не погоджуючись із наведеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон №1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом.

11 жовтня 2017 року набув чинності Закон №2148-VIII, згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень якого установлено, що з 01 жовтня 2017 року до встановлення розміру прожиткового мінімуму, який буде більшим за розмір, встановлений на 01 грудня 2017 року та збільшений на 79 гривень, при призначенні та перерахунку пенсій, надбавок, підвищень, інших пенсійних виплат, встановлених законодавством, використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений на 01 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

У разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Також Законом №2148-VIII доповнено Прикінцеві положення Закону №1058-IV пунктами частини 4-3, 4-4, згідно з якими:

- пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом №2148-VIII, з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень;

- з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

На підставі Закону №2148-VIII органами Пенсійного фонду України проведено перерахунок пенсій пенсіонерам, яким пенсія призначена раніше, в тому числі, і позивачу.

Для застосування положень Закону №2148-VIII перерахунок пенсії проводиться автоматично, подача заяви пенсіонера для цього не передбачена, оскільки це не є переходом на інший вид пенсії.

Як зазначено вище, згідно з проведеним перерахунком пенсії позивача з 01 жовтня 2017 року розмір його пенсії склав 10740,00 грн.

Суд зазначає, що вищевказані положення частини третьої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, і передбачено тимчасово, по 31 грудня 2017 року обмеження максимального розміру пенсії не більше 10740 гривень, чинні станом на 01 січня 2018 року.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2018 року - 1373 грн., з 01 липня 2018 року - 1435 грн., з 01 грудня 2018 року - 1497 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 2019 року - 1853 грн., з 01 липня 2019 року - 1936 грн., з 01 грудня 2019 року - 2027 грн.

Відповідно, загальне правило, визначене частиною третьою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має застосовуватися з урахуванням статті 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», «Про Державний бюджет України на 2019 рік», оскільки встановлений у вказаній статті розмір пенсії 10740,00 грн. діє тимчасово до 31 грудня 2017 року і не поширюється на наступні роки.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2148-VIII у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до матеріалів справи після осучаснення розмір пенсії позивача становить 10740,00 грн., тобто, менший, ніж був визначений до набрання чинності Законом №2148-VIII 12828,27 грн.

Доцільно зауважити, що визначення розміру пенсії позивача залежить від тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2148-VIII, а саме - що є раніше встановленим розміром - нарахована чи виплачена пенсія, оскільки їх розмір різниться в даному випадку.

На думку суду, з огляду на зміст частини третьої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» обмеження стосується саме виплаченої пенсії, при цьому цей мінімум змінюється залежно від зміни прожиткового мінімуму.

Закон №2148-VIII набрав чинності з 11 жовтня 2017 року для всіх, в тому числі й пенсіонерів, яким нараховано пенсію у більшому, ніж 10740,00 грн. розмірі, і згідно з доводами відповідача означало б, що для всіх пенсіонерів осучаснення пенсій мало відбуватися з урахуванням максимального розміру попередньо призначеної пенсії - 10740,00 грн., оскільки вони всі отримували пенсію саме з таким обмеженням, тоді як загальне положення частини третьої статті 27 Закону №1058-IV мало би стосуватися лише пенсіонерів, яким пенсію призначено після 11 жовтня 2017 року.

За висновком суду, якщо законодавець, запроваджуючи пенсійну реформу Законом №2148-VIII, мав на увазі таке загальне обмеження максимального розміру раніше встановленої пенсії для порівняння її розміру з осучасненою пенсією особи, він мав би про це прямо зазначити у вказаному Законі.

Оскільки законодавцем в ухвалених законах будь-які норми подібного змісту відсутні, суд вважає, що загальне положення частини третьої статті 27 Закону №1058-IV має застосовуватися саме щодо нарахованої, а не фактично виплаченої пенсії особи, призначеної до 11 жовтня 2017 року і стосується всіх пенсіонерів незалежно від того, коли їм призначено пенсію - до чи після жовтня 2017 року.

Таким чином, починаючи з 01 січня 2018 року, розмір пенсії позивача не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, без застосування тимчасового обмеження не більше 10740,00 грн., враховуючи розмір призначеної позивачу пенсії до набуття чинності Законом №2148-VIII - 12828,27 грн.

Тобто, з 01 січня 2018 року максимальний розмір пенсії не може перевищувати 13730,00 грн., з 01 липня 2018 року - 14350,00 грн. та з 01 грудня 2018 року - 14970,00 грн., а тому з 01 січня 2018 року позивачу повинна виплачуватись пенсія в розмірі 12828,27 грн.

В даному випадку згідно матеріалів справи відповідачем з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2019 року нараховувалась та виплачувалась пенсія в меншому розмірі, ніж була позивачу встановлена до перерахунку, що свідчить про допущення протиправних дій щодо визначення розміру пенсії позивача.

Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області донарахувати та сплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію у розмірі 29235,78 грн. за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2019 року, суд зазначає таке.

Як вбачається з наведеного у позовній заяві розрахунку: за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2019 року пенсія позивача становила 12828,27 грн., водночас відповідач сплачував 10740,00 грн., тобто протягом 14 місяців недоплачував по 2088,27 грн., що в загальній сумі складає 29235,78 грн. (14 х 2088,27 грн.).

Втім, з листа Енергодарського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05 червня 2020 №4765-4630/К-02/8-0800/20 вбачається, що позивачем пенсія отримувалась: з 01 січня 2018 року у розмірі 11073,24 грн., а з 01 грудня 2018 року - 11082,69 грн., що суперечить наведеним розрахункам позивача. При цьому матеріали справи не містить перерахунків пенсії позивача з 01 січня 2018 року та з 01 грудня 2018 року. Відтак, суд вважає заявлену позовну вимогу необґрунтованою.

За висновком суду, достатнім способом захисту порушених прав позивача щодо невиплати йому пенсії у належному розмірі, буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.

У зв`язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку із викладеним, судові витрати у розмірі 420,40 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не перерахунку та не виплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21 квітня 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов