Ухвала суду № 96452529, 21.04.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

21 квітня 2021 рокум. Ужгород№ 260/432/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) поданої через адвоката Дудурич Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_2 ) до Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 24, код ЄДРПОУ 03192997) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2021 року ОСОБА_1 через уповноваженого представника ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Департамент праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 разової грошової допомоги за 2020 рік; 2) зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 разової допомоги за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до положень ст. 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року; 3) встановити судовий контроль за виконанням рішення шляхом зобов`язання Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.

02 березня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

01 квітня 2021 року ухвалою суду витребувано від позивача заяви з якими вона зверталася до Департаменту соціального захисту щодо підстав виплати щорічної разової грошової допомоги.

12 квітня 2021 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про виконання ухвали суду. В заяві зазначили, що позивач не може виконати ухвалу суду щодо надання заяв, з якими вона зверталася до Департаменту соціального захисту щодо підстав виплати щорічної разової грошової допомоги, у зв`язку із тим, що ці заяви були усними. Орієнтовно в жовтні 2020 року позивачу стало відомо про масові порушення прав осіб, які мають право на отримання щорічної до п`ятого травня разової грошової допомоги. Після цього позивач в усній формі зверталася до Департамент соціального захисту щодо перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги, проте відповідач не відреагував на вказані звернення. Дослідивши дане питання позивачу стало зрозуміло, що законодавець неодноразово протиправно звужував права інших учасників бойових дій щодо виплати щорічно до 5 травня грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком і як показала практика, суб`єкти владних повноважень відмовляють у проведенні перерахунку виплати щорічної до п`ятого травня разової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Внаслідок цього позивач зрозумівши, що відповідач не здійснить перерахунок та виплату неодержаної разової грошової допомоги звернулася безпосередньо до суду за захистом свого порушеного права.

19 квітня 2021 року відповідачем до суду подано додаткове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому повідомляють, що позивач до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради щодо перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року не зверталася. Зазначають, що позивачу перераховано одноразову грошову допомогу до 05 травня 28 квітня 2020 року, однак до суду звернулася 04 лютого 2021 року.

Дослідивши матеріали справи та поважність підстав для поновлення строку звернення до суду, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 122 частини 2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернулася до суду із адміністративним позовом 04 лютого 2021 року та оскаржує бездіяльність Департамент праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради щодо не проведення перерахунку разової грошової допомоги за 2020 рік.

Спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач могла дізнатись у квітні 2020 року при отриманні щорічної допомоги до 5 травня.

Аналогічна правова позиція у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року по справі № 380/5202/20.

У вказаній категорії справ можна чітко встановити час, коли особі стало відомо про існування незаконних, на її думку дій, та з якого часу необхідно обраховувати процесуальний строк.

Також, суд вважає, що посилання представника позивача у заяві про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду на COVID-19 є безпідставними, оскільки оголошення карантину внаслідок поширення хвороби COVID-19 не зупиняє роботи судів, а представник позивача звернувся до суду з позовною заявою через систему «Електронний суд».

Разом з тим, Законом України № 731-IX від 18.06.2020 р. (який набрав чинності 17.07.2020 р.) були внесені зміни, в тому числі, до КАС України, та п. 3 Прикінцевих положень КАС України викладено в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення."

Таким чином, станом на дату звернення з даним адміністративним позовом до суду (04 лютого 2021 року) діяла редакція КАС України, яка не передбачала безумовне продовження строків звернення до суду з огляду на запроваджені карантинні заходи, натомість зобов`язувала суд враховувати пов`язаність поважності причини пропуску таких з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Жодних доказів пов`язаності причини пропуску строків звернення до суду з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, ОСОБА_1 не наводить. З огляду на що суд не може застосувати п. 3 Прикінцевих положень КАС України та продовжити позивачу строки звернення до суду з цих причин.

Крім того, на думку суду, така обставина не може бути поважною причиною пропуску строку, оскільки будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не могли позбавити її можливості звернутися до суду після зарахування коштів на її рахунок (в квітня 2020 року) в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України. Крім того, позивач ОСОБА_1 проживає у м. Ужгород, адресою розташування суду до якого звернулася позивача, також є м. Ужгород. що також вказує на можливість позивачки своєчасно звернутися до суду.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті статті 6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".

У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Необхідно зазначити, що поновлення процесуальних строків є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до статті 123 частини 3 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За частиною четвертою статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Відтак, беручи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку, що вказані позивачем підстави у заяві від 25 лютого 2021 року (а.с.26-29) є неповажними.

Враховуючи те, що причини пропуску строку, які наведені представником позивача в заяві про дотримання строку звернення до адміністративного суду - визнано неповажними, суд дійшов висновку, про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без розгляду.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяТ.В.Скраль