Ухвала суду № 96450421, 22.04.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2741/20

Провадження 2/711/486/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.,

при секретарі Бузун Л.В.,

за участі представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача Весеньова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , в особі представника – адвоката Ковальова Віктора Михайловича до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,-

встановив:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , в особі представника – адвоката Ковальова Віктора Михайловича до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики.

Під час розгляду справи по суті представник відповідач адвокат Весеньов Є.В. заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №404/2294/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики не дійсним, яка перебуває на розгляді Кіровського районного суду м. Кіровограда.

Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 заперечує факт підписання ним розписки, та факт отримання ним коштів за довго ром позики, а позивачка обґрунтовує факт укладання договору позики ОСОБА_4 , та отримання ним коштів у справі №711/2741/20, саме оскаржуваною ним розпискою. Таким чином, до встановлення факту підписання спірної розписки у справі № 404/2294/21 розгляд справи №711/2741/20 на думку ОСОБА_4 є неможливим.

Представник відповідача в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити його повністю.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його безпідставність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно роз`яснень, що містяться у п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених статтею 201 ЦПК, а за наявності підстав, визначених статтею 202 ЦПК, має право як на зупинення, так і на відмову в задоволенні такої заяви.

Визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З наведеного вбачається, що необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі зазначених норм закону є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи, яка знаходиться в провадженні суду.

Тобто, між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який полягає в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Разом з тим, представником ОСОБА_5 адвокатом Весеньовим Є.В. в судовому засіданні не надано ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики не дійсним, що є підтвердженням того, що вказана справа перебуває на розгляді в Кіровському районному суді м. Кіровограда.

При цьому суд вважає за необхідне вказати на наступне.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

У п. 3 Постанови № 11 від 17 жовтня 2014 року Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010 р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005 р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006 р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004 р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ЦПК УКраїни, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.89 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії-" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.

На підставі наведеного, керуючись ст.251 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Весеньова Є.В. про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , в особі представника – адвоката Ковальова Віктора Михайловича до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складено 12.04.2021 року.

Головуючий: Р. В. Демчик