Ухвала суду № 96449499, 22.04.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/592/20

2-п/368/5/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2021 р.Кагарлицький районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Шевченко І.І

при секретарі Лєвшин Н.О.

за участю заявника ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кагарлик цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, -

встановив:

16 березня 2021 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 03 липня 2020 року.

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення зазначено, що як зазначено в статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так вона не отримувала копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів, судової повістки та копії судового (заочного) рішення, адже за адресою своєї реєстрації ( АДРЕСА_1 ) не мешкає з кінця 2019 року. Вона увесь час протягом півтора року живе в селищі Вороніж Шосткинського району Сумської області, де її діти відвідують школу та дитсадок, що підтверджується письмовими доказами доданими до даної заяви. За місцем своєї реєстрації вона не навідується, а тому і не знала про існування судового позову щодо неї, а відтак була позбавлена можливості надати докази в обгрунтування своєї позиції щодо не визнання позовних вимог.

Обставини, які мають суттєве значення для справи є наступними.

Судом першої інстанції в тексті судового рішення від 03.07.2020 року зазначено, що вона звернулася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 12.10.2011 року. Тому суд порахував, що вона ознайомлена із умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження.

Суд також погодився з позицією позивача, що вона підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Копії умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, суд погодився з розрахунком позивача, що станом на 31.03.2020 року вона має заборгованість 88575,2 грн., яка складається з наступного: 4955,66 грн. - заборгованість за тілом кредита, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 76976,07 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 1950,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 4194,09 грн. - штраф (процентна, складова).

Вона погоджується з тим, що вона звернулася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 12.10.2011 року. На її банківську картку кінцево був встановлений кредитний ліміт 8000 грн.

Вона періодично виконувала взяті на себе боргові зобов`язання, про що свідчить розмір заборгованості за тілом кредиту 4955,66 грн.

В частині ж стягнення з неї на користь позивача боргу у »вигляді заборгованості: 76976,07 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 1950,00 грн., нарахована пеня, а також штрафи: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 4194,09 грн., штраф (процентна, складова), та обгрунтовує свою позицію наступним.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

В даному ж випадку позивачем не доведено укладення з нею 12 жовтня 2011 року договору про надання банківських послуг, в якому чітко визначено умови надання кредиту та його погашення. Тому відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України заява про отримання кредиту не є належним доказом, який підтверджував би факт укладення між сторонами кредитного договору, в якому чітко визначено умови надання кредиту та його погашення.

У заяві від 12.10.2011 року вона лише виявила бажання отримання на своє ім`я кредитного ліміту та погодила, що ця угода разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Виходячи з викладеного в заяві, вона начебто ознайомилася і погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банка, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

Проте ні витяг з Тарифів, ні витяг з Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку, нею (відповідачем) не підписані, а Пам`ятку клієнта з її підписом суду взагалі не надано, натомість зазначені Умови не містять її підпису.

Таким чином, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови вона мала на увазі, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брала вона на себе зобов`язання зі сплати відсотків за користування кредитними коштами та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.

Зазначена правова позиція міститься у постановах Верховного суду України від 14 грудня 2014 року (справа №6-2462цс16) від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16), яка відповідно норм ЦПК України є обов`язковою для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, позивачем не доведено виникнення у неї зобов`язань за кредитним договором на умовах, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, а вимога про стягнення заборгованості з тілу кредиту пред`явлена за межами трирічного строку позовної давності.

Крім цього, така її позиція знайшла своє підтвердження в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Тому, при укладенні договору з нею, АТ КБ ПриватБанк не дотримався вимог добросовісності, розумності і справедливості та переклав на слабшу сторону – на неї як споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

З огляду на вищевикладене вважає, що позивач в порушення статті 81 ЦІІК України не обґрунтував належним чином та не надав доказів укладення з нею кредитного договору на умовах, зазначених позивачем в тексті позовної заяви, що було б підставою для відмови в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по процентам та пенею (штрафами).

Саме ці обставини і змусили її звернутися до суду з заявою про скасування заочного рішення, адже суд при розгляді справи №368/592/20 мав врахував і обґрунтування своєї позиції вона зможе надати у судовому засіданні при скасуванні судом заочного рішення і призначення справи для розгляду по суті.

У відповідності до частини 2 статті 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до ч. 3 статті 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Вона із заочним рішенням суду по справі №368/592/20, як вона вже зазначала, була ознайомлена лише 25 лютого 2021 року, а тому в межах двадцятиденного строку з цього моменту вона і звертаєть до суду з даною заявою і має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Представник відповідача не заперечував проти перегляду заочного рішення.

Суд, вислухавши сторони, дійшов такого висновку.

03 липня 2020 було винесено заочне рішення по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким було вимоги позивача задоволено.

Відповідач до судового засідання не з`являлася, оскільки листи поверталися з відміткою, що відповідач не проживає за зазначеною адресою.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності зі ст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки

Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що відповідач повідомлялися про день та час судового засідання, проте суд розглянув справу у відсутності відповідача та виніс заочне рішення.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви.

Керуючись ст. ст.. 280-289 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 03.07.2020 р. у справі № 368/592/20.

Скасувати заочне рішення від 03 липня 2020 року по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Призначити справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні.

Призначити судове засідання на 14 травня 2021 р. о 11 год. 00 хв. в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області.

Повідомити учасників справи про судове засідання.

Запропонувати: відповідачеві у 15-деннийстрок з дня вручення даної ухвали надіслати одночасно:

суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу копію відзиву та доданих до нього документів.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову, відзив підписується відповідачем або його представником з додаванням довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Відзив повинен містити:

1) найменування (ім`я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;

8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

До відзиву додаються:

1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачеві, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивач має право у триденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, в якій він викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотивів їх визнання або відхилення.

Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.

До відповіді на відзив застосовуються вищезазначені правила, встановлені для відзиву.

Відповідач має право у триденний строк з дня отримання відповіді на відзив подати заперечення, в яких він викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Заперечення підписується відповідачем або його представником.

До заперечень застосовуються вищезазначені правила, встановлені для відзиву.

Роз`яснити відповідачеві,що вінмає право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, тобто у 15-денний строк з дня вручення даної ухвали.

Інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 22.04.2021 р.

Суддя І.І. Шевченко