Постанова № 9644938, 03.03.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2010 р. Справа № 2а - 5842/09/1470

м.Миколаїв

12:35

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В. , при секретарі судового засідання Богзі Н.А.,

за участю представників :

позивача: Ільчика І.С. дов. №709ГД від 08.07.2009,

відповідача: Приходько О.С. дов. №11288/9/10-014 від 10.07.2009,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ТОВ "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ", вул. Заводська, 2,Первомайське,Жовтневий район, Миколаївська область,57232

до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області, вул. Торгова, 63 А,Миколаїв,54050

про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000152308 від 03.06.2009, в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000152308 від 03.06.2009.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне:

- посилання у акті перевірки на порушення позивачем п.п.7.39 п.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 (далі Положення №637) є безпідставним, оскільки цей пункт містить рекомендації для органу контролю під час проведення перевірок і не містить жодних норм обовязкового характеру для підприємства;

- позивачем було дотримано порядок відображення в облікових документах витраченої підзвітною особою готівки (при здачі авансових звітів №398 від 06.10.2008 та №415 від 13.10.2008 ОСОБА_3 надав оригінали посвідчень про відрядження з відмітками про прибуття та вибуття та копії закордонного паспорту з відмітками про перетин кордону), тому підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій були відсутні;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняте на підставі абз.6 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№436/96від 12.06.1995 (надалі Указ №436/96). Однак, вказана норма не може бути застосована за порушення порядку звітування за кошти, надані на відрядження працівнику, оскільки застосовується за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

- ДПІ безпідставно застосована процедура порядку погашення зобовязань, передбачених приписами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-ІІІ (надалі Закон №2181-ІІІ), оскільки фінансові санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки не є податковим зобовязанням в розумінні цього Закону;

- Законами України не передбачені фінансові (штрафні) санкції за використання коштів для вирішення господарських питань без наявності оригіналів підтвердних документів. Указ №436/96 не є законом, отже ДПІ не мала права застосовувати передбачені цим указом фінансові (штрафні) санкції.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, просить в позові відмовити, вказуючи на правомірність застосування штрафних санкцій, оскільки при проведені перевірки позивачем не було надано документів, які згідно мають підтверджувати перебування працівника позивача у закордонному відрядженні.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 03.03.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

22.05.2009 ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області складено Акт №534/23-34539925 про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Юкрейніан шугар компані»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.39 п.7 Положення №637, в частині використання коштів для вирішення господарських питань без наявності оригіналів підтвердних документів, а саме ОСОБА_4 при поданні авансових звітів №398 від 06.10.2008 та №415 від 13.10.2008 не надав оригіналів підтверджуючих документів на загальну суму 1680,0 грн. (а.с.36).

На підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000152308 від 03.06.2009 на суму 1680,0 грн. (а.с.8).

Оскільки направлені позивачем скарги до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області (а.с.9-13), ДПА у Миколаївській області (а.с.15-19) та ДПА України (а.с.25-34) були залишені без задоволення, позивач звернувся з позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.2.11 п.2 Положення №637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно пп.3.1 п.3 Положення №637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Підпунктами 7.39, 7.41 п.7 Положення №637 встановлено, що під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів , їх погашення тощо. Крім того, враховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у звязку з тимчасового непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Згідно п.7.47 Положення №637, для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум ), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Пунктом 7.3 Положення №637 визначено, що відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції па підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Відповідно до Інструкції «Про службові відрядження в межах України та за кордон»№59 від 13.03.1998 (далі - Інструкція №59) підтверджуючими документами є розрахункові документи відповідно до Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат па відрядження в межах України та за кордон»№663 від 23.04.1999.

Згідно пп.а) п.1.5 ч.ІІ Інструкції №59 фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається: у разі відрядження з України до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, - за відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

Пунктом 1.15 частини ІІ Інструкції №59 визначено, що після повернення з відрядження працівник зобовязаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт, про використання коштів, наданих на відрядження.

Разом із звітом про використання коштів, наданих на відрядження, подаються документи (в оригіналі), що підтверджують вартість оплачених витрат. Із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком). У разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, до звіту також додаються завірені відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта чи документа , що його замінює, з прізвищем відрядженого працівника, відмітками про перетин кордону і візою країни відрядження (у разі відрядження до країн, з якими встановлено візовий режим).

Статтею 1 Указу №436/96 передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Позивач стверджує, що зазначені в акті перевірки кошти були видані підзвітній особі в якості добових за час перебування в закордонному відрядженні у Лондоні (Великобританія) і Варшаві (Республіка Польща), в підтвердження чого до позовної заяви додано копії посвідчень про відрядження (а.с.40,41), з відмітками про вибуття у відрядження до м.Лондона та м.Варшави, прибуття до пунктів призначення, вибуття з них, і прибуття на місце постійної роботи та копії закордонного паспорта ОСОБА_3 (а.с.44-46).

Слід зазначити, що у посвідченнях про відрядження дати вибуття та прибуття не співпадають з датами зазначеними у наказах на відрядження (а.с.47, 48). Будь яких документально оформлених пояснень з цього приводу позивачем не було надано ні під час перевірки, ні при розгляді справи у суді.

Що стосується копій закордонного паспорта, то відповідач зазначає, що на момент проведення перевірки, в порушення пп.1.15 ч.ІІ Інструкції №59, вони не були завірені печаткою підприємства. Зазначене твердження позивачем від час розгляду справи не спростовано.

Суд вважає доречним посилання відповідача на те, що порушення вчинені позивачем при оформленні документів, які мають підтверджувати використання наданих під звіт коштів позбавляє можливості встановити сам факт виїзду підзвітної особи у відрядження за кордон, а також додержання підприємством норм з регулювання обігу готівки у національній валюті. Таким чином, надані позивачем документи не спростовують встановлений перевіркою факт, що ОСОБА_3 при здачі авансових звітів №398 від 06.10.08 та №4І5 від 13.10.08 не надав підтверджуючих документів на загальну суму 1680,0 грн.

Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000152308 від 03.06.2009.

Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст.71, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 30 квітня 2010 року.